Двоголосна інвенція № 8 Фа мажор

Триголосна інвенція № 15 сі мінор

Триголосна інвенція № 9 фа мінор

Французька сюїта № 2 до мінор

Добре темперований клавір” (ДТК)

Поняття про темперований стрій. Особливості задуму циклу, його композиційна будова. “ДТК” як своєрідна “музична енциклопедія” характерних образів творчості Баха. Органічне поєднання поліфонії і гомофонії в малому циклі прелюдія-фуґа; принцип доповнювального контрасту. Жанрове розмаїття прелюдій.

Будова фуґи. Поняття теми, відповіді, протискладення, інтермедії; принципи будови експозиції, прийоми поліфонічного розвитку вільної частини, ознаки репризи-завершення.

 

Музичний матеріал:

Й.С. Бах. Добре темперований клавір, І том:

Прелюдія і фуґа до мінор

Прелюдія і фуґа До мажор

Прелюдія Ре мажор

Прелюдія мі бемоль мінор та ін.

Розділ ІІІ. Українська музика епохи бароко

Розвиток професійної музики. Канти

Вплив історичних подій на формування української культури та музичного мистецтва. Значна роль музики в системі освіти та освітньому середовищі: братства і братські школи, Києво-Могилянська академія, співацькі школи (Глухів та ін.). Музика і театральне мистецтво (вертеп, шкільна драма). Книго- і нотодрукування (Львів, Острог). Основні професійні музичні жанри XVII – XVIII ст.: канти, пісні-романси, партесний концерт.

Визначення канту, походження терміну. Різновиди кантів за змістом. Характерні ознаки музичної мови. Автори і виконавці кантів. Канти у шкільній драмі та вертепному дійстві.

 

Ілюстративний матеріал:

Пам’ятки архітектури українського бароко. Зображення музичних інструментів того часу та сцен музикування.

Музичний матеріал:

Канти: “Щиголь тугу маєт”

“Радуйся, радость твою воспіваю”

“Уже тя лишаюся” та ін.

Партесний концерт.

М. ДИЛЕЦЬКИЙ (1630 – 1680). Творчий портрет

Зародження і розвиток партесного багатоголосся в Україні. Історичні і культурні причини виникнення нового стилю, викладення його теоретичних основ в “Мусікійській граматиці” М. Дилецького (1679).

Партесний концерт – основний жанр української професійної музики XVII – першої половини XVIII ст. Походження і значення терміну. Музичні особливості жанру.

М. Дилецький – перший відомий нам видатний український композитор і теоретик.

Воскресенський канон М. Дилецького – визначний твір для 8-голосного хору. Образний зміст. Засоби багатоголосного хорового письма.

Херувимська – 8-голосний піснеспів із зібрання Києво-Печерської лаври. Образний зміст “Херувимської” як частини православної літургії. Характерні ознаки партесного стилю.

 

Музичний матеріал:

М. Дилецький. Воскресенський канон

Херувимська

 

Г. СКОВОРОДА (1722 – 1794) – філософ, поет і композитор

Багатогранність творчої особистості Г. Сковороди.

Життєвий шлях, філософські погляди, літературна спадщина (збірка “Сад божественних пісень”, “Байки харківські”, афоризми).

Г. Сковорода-композитор. Усний характер творчості, особливості поширення творів у народному середовищі. Пісенна творчість як засіб висловлення власних філософсько-етичних поглядів. Особливості музичного викладення, інтонаційний стрій. Пісні Г. Сковороди як зразок нового жанру пісні-романсу.

 

Музичний матеріал:

Г. Сковорода. Пісні: “Всякому городу нрав і права”

“Ой, ти, пташко жовтобоко”

“Стоїть явор над горою”

 

16. Підсумковий урок

ІІ семестр

Розділ IV. Західноєвропейська музика е похи класицизму

Загальна характеристика класицизму як стилю в мистецтві другої

половини ХVIII – першої чверті ХІХ ст.

Віденська класична школа

Друга половина XVIII – перша чверть ХІХ ст. – епоха Просвітництва, утвердження в мистецтві стилю класицизму. Основні художньо-естетичні принципи класицизму.

Ознаки класицистичного стилю в музиці.

Виникнення жанрів класичноїсонати, симфонії, струнного квартету, класичного концерту; формування сонатно-симфонічного циклу.

Посилення ролі драми в реформаторських операх К.В. Ґлюка, демократичність змісту і музики опери-buffa.

Віденська класична школа. Найвідоміші композитори. Опера та симфонія — основні жанри віденських класиків.

Ілюстративний матеріал:

Пам’ятки стилю класицизму в архітектурі та образотворчому мистецтві.

Музичний матеріал:

К.В. Ґлюк. Опера “Орфей і Евридіка” (фраґменти):

І дія – хор № 1

ІІ дія – сцена Орфея з фуріями

ІІІ дія – арія Орфея

Дж. Перґолезі. Опери “Служниця-пані” (фраґменти):

І дія – дует Уберто і Серпіни або ін.

Й. ГАЙДН (1732 – 1809).