Біографія та короткий огляд творчості

Й. Гайдн – великий австрійський композитор, засновник віденської класичної школи, один із творців основних жанрів інструментальної музики класичного типу: симфонії, сонати, квартету. Оптимістичність йогосвітосприйняття.

Основні етапи життєвого шляху Й. Гайдна. Походження, зв’язок професійного навчання з музичним побутом Відня. Служба у князів Естерґазі. Інтенсивна творча діяльність. Знайомство, дружба і творче спілкування з В.А. Моцартом. Останні роки життя: подорожі до Англії, найвищі творчі досягнення (“Лондонські” симфонії, ораторії “Створення світу” і “Пори року”).

 

Музичний матеріал:

Й. Гайдн. Серенада зі струнного квартету

Симфонія № 45 “Прощальна”, І ч. та IV ч.

Ораторія “Пори року”:

І ч. “Весна” – арія Симона

ІІ ч. “Літо” – хор “Гроза”

Симфонія № 94 “Сюрприз”, ІІ ч.

 

Будова сонатно-симфонічного циклу та сонатної форми.

Склад оркестру Й. Гайдна.

Симфонія № 103 Мі бемоль мажор “З тремоло литавр”

Cонатно-симфонічний цикл як музичне досягнення епохи класицизму. Будова класичної симфонії.

Склад оркестру Й. Гайдна.

Симфонія № 103 Мі бемоль мажор “З тремоло литавр”. Загальна характеристика змісту і будови.

I ч. Тема вступу. Контраст вступу та експозиції. Характеристика основних тем і розділів сонатної форми.

ІІ ч. Контрастне зіставлення і варіаційний розвиток двох споріднених тем.

ІІІ ч. Менует – жанрово-танцювальна основа тематизму.

IV ч. Фінал – життєствердний характер музики. Початковий тематичний елемент – “золотий хід” валторн. Інтонаційно-ритмічна однорідність тематизму. Форма рондо-сонати.

 

Музичний матеріал:

Й. Гайдн. Симфонія № 103 Мі бемоль мажор “З тремоло литавр”:

Тема вступу

I ч. – теми головної та побічної партій

II ч. – дві теми варіацій

III ч. – основна тема менуету

IV ч. – головна партія

 

Будова класичної сонати.

Сонати для клавіру Ре мажор та мі мінор

Утвердження в творчості Й. Гайдна жанру класичної сонати. Структура циклу класичної сонати (І ч. – сонатне allegro, ІІ ч. – повільна, ІІІ ч. – жвавий фінал).

Образно-контрастні особливості сонатного циклу на прикладах клавірних сонат Ре мажор та мі мінор.

 

Музичний матеріал:

Й. Гайдн. Соната для клавіру Ре мажор:

I ч. – теми головної та побічної партій

II ч. – тема першого розділу

III ч. – основна тема рондо (рефрен)

Соната для клавіру мі мінор:

I ч. – теми головної та побічної партій

II ч. – основна тема

IIІ ч. – рефрен

В.А. МОЦАРТ (1756 – 1791).

Біографія та короткий огляд творчості

В.А. Моцарт – геніальний австрійський композитор, представник віденського класицизму.

Яскраве і трагічне життя В.А. Моцарта: легенди та факти. “Чудо-дитина”. Роль батька (Л. Моцарта) у професійному становленні В.А.Моцарта як композитора. Знайомство зі здобутками європейської музичної культури під час подорожей країнами Європи. Відмова від долі музиканта-слуги.

Блискучі творчі досягнення віденського періоду в оперному жанрі (“Весілля Фіґаро”, “Дон Жуан”, “Чарівна флейта”).

Жанрове різноманіття творчості, довершеність форм, мелодичне багатство музики, глибина відображення людських почуттів.

 

Музичний матеріал:

В.А. Моцарт. Серенада № 13 для камерного оркестру “Маленька нічна

Музика”, І ч.

Симфонія № 25 соль мінор, І ч. (фраґмент)

Концерт для клавіру з оркестром № 21, ІІ ч. або

Концерт для клавіру з оркестром № 23, ІІ ч.

Опера “Чарівна флейта”:

арія Папаґено зі дзвіночками з І дії, першої картини,

арія Цариці ночі з ІІ дії, третьої картини

Реквієм: №№ 1, 2, 6, 7 “Lacrimosa”

23 – 24. Опера “Весілля Фіґаро”

Опера як зосередження творчих прагнень В.А. Моцарта. Нове трактування традиційних оперних жанрів, яскраве втілення характерів героїв.

Історія створення опери, захоплення демократичною ідеєю комедії П.Бомарше. Сюжет, загальна будова опери.

Відображення в увертюрі загальної атмосфери веселощів і кохання, стрімкого розвитку подій, оптимістичного змісту опери.

Створення реалістичних музичних характеристик персонажів.

Різнобічне розкриття образу Фіґаро у каватині та арії з І дії — іронічно-пародійне використання жанрової основи менуету і маршу.

Музичнахарактеристика Керубіно (арія з І дії та арієта з ІІ дії). Арії Графині (ІІ дія) та Сюзанни (IV дія) – нетрадиційне для комічної опери втілення глибоких і серйозних почуттів. Витонченість музичної мови.

Каватина Барбарини (IV дія) – коротка “замальовка” характеру в умовах складної фінальної сцени.

Терцет (Сюзанна, Базіліо, Граф) з I дії або фінал II дії як приклади стрімкого розгортання подій; створення музично-цілісних ансамблів при збереженні індивідуальної інтонаційної „мови” кожного персонажу.

 

Музичний матеріал:

В.А. Моцарт. Опера “Весілля Фіґаро ”:

Увертюра