Третій рік вивчення предмета

О С Н О В Н И Й К У Р С

ТРЕТІЙ РІК ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА

(1,5 години на тиждень)

Музична культура від Стародавнього світу до епохи класицизму

І семестр. Розділ І. Музична культура від Стародавнього світу до епохи бароко

Розділ ІІ. Музична культура Західної Європи на межі XVII та XVIII століть.

Творчість Ге нделя і Баха як новий етап в історії світової музики

Розділ ІІІ. Українська музика епохи бароко

ІІ семестр. Розділ ІV. Західноєвропейська музика епохи класицизму

Розділ V. Українська музика епохи класицизму

 

Основні завдання щодо формування й розвитку умінь і навичок

протягом третього року вивчення предмета:

· дати початкові уявлення про історичний процес розвитку музичного

мистецтва від Стародавнього світу до епохи класицизму;

· познайомити з творчістю класиків світової та української музики XVIII

– початку ХІХ ст.;

· поглибити уявлення про музичні жанри, форми, принципи та способи

розвитку музичного матеріалу;

· дати елементарні навички аналізу музичного тематизму та музичних

форм.

 

Вимоги щодо засвоєння учнем основних музичних термінів і понять

протягом третього року вивчення предмета:

Музична культура від Стародавнього світу до епохи бароко*:

· загальні поняття: античність, міф, музи, епос, лірика, драма, давньогрецький театр, трагедія, комедія, духовна музика; ренесанс, світська музика, поліфонія, канон, імітація; епоха бароко, опера;

· музичні жанри та форми: ода, гімн; григоріанський хорал, меса; мотет, мадригал; опера-seria, опера-buffa, бельканто, речитатив, арія; ораторія, кантата, концерт;

· інструментарій: авлос, кіфара, ліра, арфа, флейта Пана; дзвони; орґан, лютня, віола, клавесин;

· виконавці: аеди, рапсоди (Стародавня Греція); трубадури (Франція), мінезингери (Німеччина);

· персоналії: Гомер, Есхіл, Софокл, Еврипід; папа римський Григорій І Великий, Ґвідо Аретинський; Дж. Палестрина, К. Монтеверді; А. Вівальді, А. Страдіварі.

Музична культура Київської Русі:

· літургія, знаменний розспів, дзвонарське мистецтво, билини, гуслі, скоморохи, гудок.

Музична культура епохи бароко та епохи класицизму:

· загальні поняття: епоха бароко, класицизм, віденська класична школа, класичний симфонічний оркестр, tutti, solo, партитура, клавір;

· музичні жанри: кант, вертеп, концерт, партесний концерт, хоровий концерт, токата, інвенція, прелюдія, фуґа, сюїта, кантата, ораторія, меса, реквієм, пасіони (страсті), увертюра, соната, симфонія, менует, скерцо, trio, опера (seria, buffa), арія, аріозо, каватина, речитатив, романс, пісня-романс;

· музичні форми: цикл, сонатно-симфонічний цикл, сонатна форма (експозиція, розробка, реприза, головна партія, сполучна партія, побічна партія, заключна партія), рондо (рефрен, епізод), фуґа;

· способи організації та розвитку музичного матеріалу: контраст; імітація, мотивна розробка;

· фактура: унісон, поліфонічна, гомофонно-гармонічна.

Зміст третього року вивчення предмета

І семестр

Розділ І. Музична культура від Стародавнього світу до епохи бароко

Бароко в західноєвропейській музиці.

Зародження і розвиток опери у XVII-XVIII ст.*

Виникнення стилю бароко в західноєвропейському мистецтві. Нові музичні жанри – опера, ораторія, кантата, інструментальний концерт.

Зародження опери. Флорентійська камерата. Виникнення емоційно виразної мелодії зі супроводом. Розвиток оперного жанру в XVII – на початку XVIII ст., жанрові та національні різновиди опери, їхні стилістичні особливості. Найбільш відомі майстри опери: К. Монтеверді, Ж.Б. Люллі, А. Скарлатті, Г. Перселл.

Музичний матеріал:

Дж. Каччіні. Опера “Дафна” (фраґменти) або

Опера “Евридіка” (фраґменти)

К. Монтеверді. Плач Аріадни (можливо сольний і хоровий виклади у

порівнянні)

Г. Перселл. Плач Дідони (з опери “Дідона і Еней”)

Ж.Б. Люллі. Фраґменти з опер за вибором викладача

А. Скарлатті. Фраґменти з опер за вибором викладача

Й.С. БАХ (1685 – 1750).

Арія альта № 47

Меса сі мінор:

№№ 1, 4, 16, 17

Клавірні твори

Жанрова різноманітність клавірної творчості.

Новаторське трактування інструменту, розширення його виразних та технічних можливостей, образного діапазону творів.

Досконалість поліфонічного письма, яскравість образного змісту в двоголосних і триголосних інвенціях. Поняття про імітацію, канонічну імітацію, обернення теми, основні принципи будови поліфонічного твору.

Клавірні сюїти Баха.

Французька сюїта № 2 до мінор. Характеристика основних танців сюїти: алеманди, куранти, сарабанди, жиґи (національна приналежність, темп, метроритмічні особливості). Поєднання в усіх номерах рис поліфонічної та гомофонно-гармонічної фактур.

Музичний матеріал:

Й.С. Бах. Двоголосна інвенція № 1 До мажор

Прелюдія і фуґа до мінор

Прелюдія і фуґа До мажор

Прелюдія Ре мажор

Прелюдія мі бемоль мінор та ін.

Розділ ІІІ. Українська музика епохи бароко

Партесний концерт.

ІІ семестр

Розділ IV. Західноєвропейська музика е похи класицизму

Віденська класична школа

Друга половина XVIII – перша чверть ХІХ ст. – епоха Просвітництва, утвердження в мистецтві стилю класицизму. Основні художньо-естетичні принципи класицизму.

Ознаки класицистичного стилю в музиці.

Виникнення жанрів класичноїсонати, симфонії, струнного квартету, класичного концерту; формування сонатно-симфонічного циклу.

Посилення ролі драми в реформаторських операх К.В. Ґлюка, демократичність змісту і музики опери-buffa.

Віденська класична школа. Найвідоміші композитори. Опера та симфонія — основні жанри віденських класиків.

Ілюстративний матеріал:

Пам’ятки стилю класицизму в архітектурі та образотворчому мистецтві.

Музичний матеріал:

К.В. Ґлюк. Опера “Орфей і Евридіка” (фраґменти):

І дія – хор № 1

ІІ дія – сцена Орфея з фуріями

ІІІ дія – арія Орфея

Дж. Перґолезі. Опери “Служниця-пані” (фраґменти):

І дія – дует Уберто і Серпіни або ін.

Й. ГАЙДН (1732 – 1809).

Склад оркестру Й. Гайдна.

Симфонія № 103 Мі бемоль мажор “З тремоло литавр”

Cонатно-симфонічний цикл як музичне досягнення епохи класицизму. Будова класичної симфонії.

Склад оркестру Й. Гайдна.

Симфонія № 103 Мі бемоль мажор “З тремоло литавр”. Загальна характеристика змісту і будови.

I ч. Тема вступу. Контраст вступу та експозиції. Характеристика основних тем і розділів сонатної форми.

ІІ ч. Контрастне зіставлення і варіаційний розвиток двох споріднених тем.

ІІІ ч. Менует – жанрово-танцювальна основа тематизму.

IV ч. Фінал – життєствердний характер музики. Початковий тематичний елемент – “золотий хід” валторн. Інтонаційно-ритмічна однорідність тематизму. Форма рондо-сонати.

 

Музичний матеріал:

Й. Гайдн. Симфонія № 103 Мі бемоль мажор “З тремоло литавр”:

Тема вступу

II ч. – дві теми варіацій

IV ч. – головна партія

 

Будова класичної сонати.

II ч. – основна тема

IIІ ч. – рефрен

В.А. МОЦАРТ (1756 – 1791).

Музика”, І ч.

Симфонія № 25 соль мінор, І ч. (фраґмент)

Концерт для клавіру з оркестром № 21, ІІ ч. або

Концерт для клавіру з оркестром № 23, ІІ ч.

Опера “Чарівна флейта”:

арія Папаґено зі дзвіночками з І дії, першої картини,

арія Цариці ночі з ІІ дії, третьої картини

Реквієм: №№ 1, 2, 6, 7 “Lacrimosa”

23 – 24. Опера “Весілля Фіґаро”

Опера як зосередження творчих прагнень В.А. Моцарта. Нове трактування традиційних оперних жанрів, яскраве втілення характерів героїв.

Історія створення опери, захоплення демократичною ідеєю комедії П.Бомарше. Сюжет, загальна будова опери.

Відображення в увертюрі загальної атмосфери веселощів і кохання, стрімкого розвитку подій, оптимістичного змісту опери.

Створення реалістичних музичних характеристик персонажів.

Різнобічне розкриття образу Фіґаро у каватині та арії з І дії — іронічно-пародійне використання жанрової основи менуету і маршу.

Музичнахарактеристика Керубіно (арія з І дії та арієта з ІІ дії). Арії Графині (ІІ дія) та Сюзанни (IV дія) – нетрадиційне для комічної опери втілення глибоких і серйозних почуттів. Витонченість музичної мови.

Каватина Барбарини (IV дія) – коротка “замальовка” характеру в умовах складної фінальної сцени.

Терцет (Сюзанна, Базіліо, Граф) з I дії або фінал II дії як приклади стрімкого розгортання подій; створення музично-цілісних ансамблів при збереженні індивідуальної інтонаційної „мови” кожного персонажу.

 

Музичний матеріал:

В.А. Моцарт. Опера “Весілля Фіґаро ”:

Увертюра

Арія Керубіно

терцет (Сюзана, Базіліо, Граф)

II дія – арія Графині

Арієта Керубіно

фінал

IV дія – каватина Барбарини

Арія Сюзанни

Симфонія № 40 соль мінор

Симфонії В.А. Моцарта. – новий етап в розвитку жанру класичної симфонії. Вплив оперної драматургії на інструментальну музику В.А. Моцарта. Розширення кола образів, тематики, посилення драматичної конфліктності у циклі.

Симфонії № 40 соль мінор – лірико-драматичний тип симфонії. Цілісність циклу в поєднанні з яскравою контрастністю окремих частин. Характеристика тематизму і будови кожної частини.

 

Музичний матеріал:

В.А. Моцарт. Симфонія № 40 соль мінор:

II ч. – основна тема

III ч. – тема менуету

IV ч. – головна тема

I ч. – тема варіацій

Л. БЕТХОВЕН (1770 – 1827).

II ч. – основна тема

III ч. – основна тема

Симфонія № 5 до мінор

Втілення у чотиричастинному симфонічному циклі бетховенській ідеї “від темряви – до світла, через боротьбу – до перемоги”. Драматургія циклу.

І ч. – початковий мотив як музичний “епіграф” симфонії (слова Бетховена “так доля стукає у двері”), його наскрізне проведення через усі частини циклу.

Загальний драматичний характер І ч., монотематизм та контрастність образів експозиції. Лаконічність форми і цілеспрямованість розвитку в розробці, загострення контрастів у репризі (соло гобоя), генеральна кульмінація в коді.

ІІ ч. – поєднання споглядально-ліричних і піднесено-героїчних образів. Маршовість першої теми, інтонаційна близькість другої теми до гімну французької революції – “Марсельєзи”. “Ритм долі”.

ІІІ ч. – нове трактування скерцо в класичному циклі, включення його до загального гостроконфліктного розвитку циклу. Протиставлення драматичних тем першого розділу і мажорного тріо. Перехід до фіналу як втілення “шляху до світла”.

IV ч. – героїко-тріумфальні, переможні образи. Опора на масові жанри (марш, гімн, танець). Поява “теми долі” у розробці.

 

Музичний матеріал:

Л. Бетховен. Симфонія № 5 до мінор:

II ч. – дві теми варіацій

III ч. – основна тема

IV ч. – основна тема

30. Увертюра “Еґмонт”

Новий тип симфонічної увертюри. Історична і літературна основа твору. Втілення теми героїчної боротьби народу за свою незалежність. Вплив програмного задуму на загальну будову сонатної форми, використання конкретних жанрових асоціацій (ритм сарабанди у першій темі вступу і побічній партії; звучання військового маршу в мажорному розділі коди).

 

Музичний матеріал:

Л. Бетховен. Увертюра “Еґ м онт”:

Вступ

Тема головної партії

Тема побічної партії

Кода

пісня Клерхен

 

Розділ ІV. Українська музика епохи класицизму

31. М. БЕРЕЗОВСЬКИЙ (близько 1745 – 1777).

Д. БОРТНЯНСЬКИЙ (1752 – 1825).

ІІІ ч. (рефрен)

Концерт Ре мажор для клавіру з оркестром (фраґменти)

Опера “Сокіл” (фраґменти на вибір)

 

Духовні хорові твори

Основніжанри духовної музики православної церкви.

Хоровий концерт № 15 “Прийдіте, воспоєм” – зразок втілення пасхальної тематики.Тричастинний цикл: урочисте Allegro maestoso; скорботне Adagio; радісно-піднесене Allegro.

Хоровийконцерт № 24 “Возведох очі мої” – зв’язок з інтонаціями українських ліричних пісень.

Херувимська № 7. Строфічна форма твору. Простота, величавість та просвітленість образів.

Хоровий концерт № 35 “Господи, кто обітаєт в жилищі Твоїм”. Пісенні витоки музичного тематизму. Головний контраст ― між ліричнимипершими двома і урочистою третьою частинами.

Роль хорової творчості Д. Бортнянського у становленні української та російської музики.

 

Музичний матеріал:

Д. Бортнянський. Хоровий концерт № 15 “Прийдіте, воспоєм”

(початкові теми частин)

Херувимська № 7 ( початкова тема )

Хоровий концерт № 24 “Возведох очі мої” (фраґменти)

Хоровий концерт № 35 “Господи, кто обітаєт в жилищі

Твоїм” (фраґменти)

 

А. ВЕДЕЛЬ (1767 – 1806).

В мистецтві ХIX ст.

Вальс сі мінор

Музичний момент фа мінор

Експромт Соль бемоль мажор

4. Вокальні цикли “Прекрасна мельниківна”, “Зимова путь”

Поняття про вокальний цикл. Вокальні цикли на вірші В. Мюллера – найвищі творчі досягнення композитора. Сюжетна основа, втілення романтичної теми блукань. Значення образів природи. Автобіографічний підтекст, лірична авторська інтонація.

Вокальний цикл “Прекрасна мельниківна”. Сюжетний принцип композиції циклу. Лірична тема юнацького кохання з характерним романтичним мотивом розчарування, втрати надій. Світлі образи природи у початкових піснях (“У дорогу”, “Куди?”), радісна кульмінація (“Моя!”), драматичний злам, поява конфліктного образу (“Мисливець”), сумна розв’язка (“Мельник і струмок”), трагічна і водночас світла післямова (“Колискова струмка”). Фольклорні джерела мелодики, простота форм, важлива роль фортепіанної партії.

Вокальний цикл “Зимова путь”. Відсутність сюжетної лінії у циклі. Зв’язок зі змістом “Прекрасної мельниківни”. Образ шляху без мети і надії (“На добраніч”), жорстоке зіткнення мрії і дійсності (“Весняний сон”), символічний образ самотності у фіналі циклу (“Лірник”). Ускладнена музична мова, використання прийому драматичного контрасту в будові окремих пісень і всього циклу.

 

Музичний матеріал:

Ф. Шуберт. Вокальний цикл “Прекрасна мельниківна”:

“У дорогу”

“Куди?”

“Моя!”

“Мисливець”

“Мельник і струмок”

“Колискова струмка”

Вокальний цикл “Зимова путь”:

“На добраніч”

“Весняний сон”

“Лірник”

5. Симфонія № 8 сі мінор “Незакінчена”

Симфонія № 8 — один із перших зразків романтичної симфонії. Втілення теми протистояння людини і долі. Автобіографічність твору.

Врівноваженість двочастинної будови циклу, що втілює романтичне протиставлення світів трагічної дійсності та прекрасної мрії. Пісенна природа тематичного матеріалу.

І ч. – романтичний образ злої долі у темі вступу. Ліричність обох партій експозиції. Панування трансформованоїтеми вступу в розробці і коді.

ІІ ч. як дзеркальне відображення І ч. Піднесена мрійливість першої теми; інтонаційний і образний зв’язок другої теми з головною партією І ч.; вторгнення драматичних образів у наступних розділах.

 

Музичний матеріал:

Ф. Шуберт. Симфонія № 8 сі мінор “Незакінчена”:

Ф. ШОПЕН (1810 – 1849).

Мазурки, полонези, вальси

Поетичне перетворення національних танцювальних жанрів, відображення різних сторін життя польського народу.

Полонез Ля мажор, ор. 40 № 1 – музичний символ героїчних рис національного характеру.

Роль мазурки у творчості Шопена як своєрідного ліричного щоденника. Типи мазурок: народні картинки (мазурка До мажор, ор. 56 № 2), мініатюри з рисами бального танцю (мазурка Сі бемоль мажор, op.7 № 2), ліричні замальовки (мазурка ля мінор, ор. 17 № 3, мазурка ля мінор, ор. 68 № 2).

Перетворення жанру вальсу в творчості Шопена з побутового танцю на поетичну мініатюру або віртуозно-концертну п’єсу. Відтінки ліричного образу у вальсі до діез мінор, op. 64 № 2.

 

Музичний матеріал:

Ф. Шопен. Полонез Ля мажор, ор. 40 № 1

Мазурки:

До мажор, ор. 56 № 2

Сі бемоль мажор, op. 7 № 2

Ля мінор, ор. 17 № 3

Ля мінор, ор. 68 № 2

Етюди, ноктюрни, прелюдії

Провідна роль фортепіанної мініатюри у творчості Ф. Шопена. Новаторська трактовка жанрів, розширення кола музичних образів, ускладнення технічних прийомів гри, збагачення виразових можливостей фортепіано.

Ноктюрн – новий різновид романтичної фортепіанної п’єси. Створення класичних зразків жанру з кантиленною мелодикою, вишуканим мелодійно-фактурним варіюванням основної теми (ноктюрн Мі бемоль мажор); збагачення ліричної палітри, драматизація образного змісту (ноктюрн до мінор, ор. 48 № 1).

Нове розуміння жанру етюду як віртуозної концертної п’єси: підпорядкування віртуозних прийомів художньому задуму. Втілення гостродраматичних образів і трагічного пафосу в етюді до мінор, op. 10 № 12. Завдання бездоганного володіння кантиленною манерою гри як умова втілення гармонії та краси в етюді Мі мажор, ор. 10 № 3.

Цикл “24 прелюдії” – трактування прелюдії як самостійної п’єси. Використання характерних ознак різних жанрів задля створення яскравих контрастних образів: скорботний монолог (прелюдія № 4 мі мінор), світлий спогад про батьківщину через жанр мазурки (прелюдія № 7 Ля мажор), траурний марш з рисами піднесеної молитви-хоралу (прелюдія № 20 до мінор). Шопенівський цикл як зразок для композиторів наступних часів (О.Скрябін, С. Рахманінов, Д. Шостакович та ін.)

 

Музичний матеріал:

Ф. Шопен. Ноктюрн № 2 Мі бемоль мажор

Ноктюрн до мінор, ор. 48 № 1

Етюди: Мі мажор, ор. 10 № 3

До мінор, ор. 10 № 12

Прелюдії: № 4 мі мінор

№ 7 Ля мажор

№ 20 до мінор

9. Італійська опера початку ХІХ ст.*

Увертюра

Арія Розіни

Канцона Альмавіви

арія дона Базиліо “Поговір”

ІІ дія – дует Альмавіви і Бартоло

Виконавця. Творчий портрет

Н. Паганіні – видатний італійський виконавець-скрипаль і композитор ХІХ ст. Втілення у композиторській творчості власних виконавських здобутків. Патріотична спрямованість деяких творів, опора на народні італійські пісенно-танцювальні зразки.

Відомості про життя: правда і легенди.

Вплив постаті Паганіні на творчі пошуки і діяльність Р. Шумана, Ф. Ліста, Ф. Шопена та ін. Використання теми 24-го капрису в творах Р. Шумана, Й.Брамса, С. Рахманінова та ін.

 

Музичний матеріал:

Н. Паганіні. Каприс № 24 для скрипки соло

інші каприси (на вибір)

Концерт № 2 для скрипки з оркестром, ІІІ ч. (фраґмент)

 

Пьєрро

Арлекін

Евзебій

Флорестан

Кіаріна

Шопен

Паганіні

Марш давидзбюндлерів проти филистимлян

“Альбом для юнацтва”:

Мрії

Вокальний цикл “Любов поета” (слова Г. Гейне):

“Як в травні місяці сади”

“Мій гнів минув”

 

 

12. Ф. МЕНДЕЛЬСОН (1809 – 1847). Творчий портрет*

Ф. Мендельсон – видатний німецький композитор та музично-громадський діяч першої половини ХІХ ст. Поєднання класичних і романтичних рис в музиці Ф. Мендельсона.

Основні події життя. Зростання у висококультурному середовищі, спілкування з Й.В. Ґете. Рання творча зрілість, створення увертюри до комедії В.Шекспіра “Сон літньої ночі” – одного з перших зразків втілення казково-фантастичних образів у романтичній музиці. Виконавська, дириґентська діяльність, пропаганда класичної спадщини, перше виконання після довгих років забуття “Пасіону за Матвієм” Й.С.Баха. Подорожі, спілкування з Берліозом, Шопеном, Шуманом, Глинкою. Видатна просвітницька діяльність Мендельсона як засновника і керівника Лейпцизької консерваторії і філармонії.

Широкий жанровий діапазон творчої спадщини.

Характерні ознаки романтичного концерту на прикладі Концерту мі мінор для скрипки з оркестром.

І ч. – лірико-драматична,

ІІ ч. – романсова,

ІІІ ч. – скерцозна.

 

Музичний матеріал:

Ф. Мендельсон. Концерт мі мінор для скрипки з оркестром (фраґменти)

Увертюра до комедії В. Шекспіра “Сон літньої ночі”:

Весільний марш

Скерцо

Шотландська симфонія, І ч. (фраґмент)

Твори для фортепіано:

Пісні без слів (на вибір)

Рондо-капричіозо

 

13. Ф. ЛІСТ (1811 – 1886). Творчий портрет*

Ф. Ліст – великий угорський композитор і піаніст. Творчість Ліста — новий етап розвитку європейського музичного романтизму.

Основні події життя. Дитяче захоплення майстерністю народних музикантів. Рання слава вундеркінда. Подорож до Відня, зустріч із Бетховеном, заняття з К.Черні. Переїзд до Парижа, спілкування з передовими митцями часу. Формування віртуозного виконавського стилю, його відображення у власних творах. Звернення до жанру транскрипції як прагнення пропагувати кращі музичні здобутки минулого і сучасності (орґанні твори Баха, симфонії Бетховена, пісні Шуберта, опери Моцарта, Верді, Ваґнера та ін.).

Роки концертних поїздок по всій Європі (в тому числі по Росії й Україні), відбиття вражень і роздумів у фортепіанному циклі “Роки мандрувань”. Переїзд до Риму, прийняття духовного сану.

Значний внесок у розвиток угорської музичної культури, викладання у Будапештській академії музики. Втілення характерних рис угорської національної музичної традиції в Угорських рапсодіях. Створення нового жанру програмної симфонічної поеми.

 

Музичний матеріал:

Ф. Ліст. Твори для фортепіано:

Ноктюрн “Мрії кохання”

Угорська рапсодія № 2

Транскрипція “Лісового царя” Ф. Шуберта

Транскрипція “Кампанели” (з “Великих етюдів за Паганіні”)

Цикл “Роки мандрувань”:

Каплиця Вільгельма Телля або

Женевські дзвони

Симфонічна поема “Прелюди” (початок)

14. Б. СМЕТАНА. Огляд творчості*

А. ДВОРЖАК. Огляд творчості*

Самобутність чеської народної музики, спорідненість слов’янських музичних культур, давні традиції професійної музичної творчості.

Б. Сметана (1824 – 1884) – класик чеської музики, музично-громадський діяч, автор національних опер (народно-патріотичної “Бранденбуржці в Чехії”, комічно-побутової “Продана наречена” та ін.), циклу програмних симфонічних поем “Моя Батьківщина”.

Життєрадісний, оптимістичний характер увертюри до опери “Продана наречена”, використання жанру польки для створення народного колориту. Симфонічна поема “Влтава”: мелодійна щирість основної теми, чергування її з яскравими епізодами – музичними картинами природи і побуту.

А. Дворжак (1841 – 1904) – видатний чеський композитор, послідовник Б.Сметани.

Творче становлення під впливом спілкування зі Б. Сметаною, продовження національної традиції в операх, симфонічних і камерних творах, популярних “Слов’янських танцях”. Інтенсивна педагогічна діяльність, виховання нового покоління чеських композиторів (З.Фібіх, Л.Яначек, Й.Сук та ін.). Перебування у США. Створення симфонії № 5 “З Нового Світу” – однієї з найвідоміших симфоній ХІХ ст. ЇЇ народна чеська основа у поєднанні з елементами негритянської народної музики.

 

Музичний матеріал:

Б. Сметана. Увертюра до опери “Продана наречена”

Симфонічна поема “Влтава”

А. Дворжак. Симфонія № 5 “З Нового Світу” (фраґменти)

Слов’янські танці (на вибір)

Циганська пісня (Мелодія)

Гумореска

Арія і рондо Антоніди

Вихід Сусаніна

тріо “Не томи, родимый”

ІІ дія – полонез

краков’як

вальс

Мазурка

ІІІ дія – пісня Вані

Сцена Сусаніна з поляками

жіночий хор “Разгулялися, разливалися”

Романс Антоніди

IV дія – хор поляків “Устали мы”

Речитатив і арія Сусаніна

завершальна сцена

Епілог – хор “Славься”

Симфонічні твори

Значення оркестрових творів М.Глінки для розвитку російської симфонічної музики. Поняття про жанровий симфонізм: використання пісенних і танцювальних жанрів, народного музичного матеріалу у якості тематичної основи для симфонічного розвитку. Образне і мелодійне багатство музики. Майстерність оркестрового письма.

Фантазія на дві російські теми “Камаринська”. Характеристика народних тем, їхній взаємодоповнювальний контраст. Форма подвійних варіацій. Своєрідність варіаційної розробки тем з використанням прийомів, що характерні для класичної музики, у поєднанні з особливостями народної традиції.

Загальне знайомство з увертюрами на іспанські теми “ Арагонська хота” та “Ніч у Мадриді”.

Вальс-фантазія – лірико-драматична оркестрова п’єса, що започаткувала традицію ліричних вальсів в російській музиці (П. Чайковський, С. Прокоф’єв, Г. Свиридов та ін.).

 

Музичний матеріал:

М. Глінки. Фантазія на дві російські теми “Камаринська”

Увертюри на іспанські теми:

Арагонська хота

Ніч у Мадриді

Вальс-фантазія

 

Романси і пісні

Пошуки нових шляхів у мистецтві, втілення образів їх у музиці. Спорідненість образів і тем із творами письменників М.Гоголя, Ф.Достоєвського, М. Некрасова, художника П. Федотова. Жанрова розмаїтість вокальної творчості. Нові жанрові різновиди – драматична пісня, романс-монолог та ін. Пісні сатиричного і соціально-викривального характеру. Новий принцип зв’язку музики і тексту. Прагнення передати в музиці інтонації розмовної мови. Створення наспівно-декламаційної, виразної і гнучкої вокальної мелодії.

 

Музичний матеріал:

О. Даргомижський. Романси і пісні:

“ Мне грустно” (слова М. Лермонтова)

“ Старый капрал” (слова П. Беранже)

“Мельник” (слова О. Пушкіна)

“Титулярный советник ” (слова П. Вейнберґа)

“Мне минуло шестнадцать лет” (слова А.Дельвіґа)

“Ночной зефир” (слова О. Пушкіна)

“Червяк” (слова П. Беранже)

Розділ VІIІ. Українська музична культура XIX ст.

Хор женців

Танцювальна сюїта

ІІІ дія – пісня Одарки “Ой, казала мені мати”

арія Андрія з хором “Владико неба і землі”

Українська симфонія

М. Колочевський – композитор, піаніст, музично-громадський діяч другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Незначна кількість документальних даних про композитора. Втрата значної частини творів. Жанри творчості.

Українська симфонія. Історія створення та виконання твору, жанр твору.

Особливості структури циклу як свідчення використання класичних традицій. Звернення до жанру романсу у ІІІ частині циклу.

Фольклорна основа всіх тем симфонії. Особливості використання народнопісенного матеріалу (цитатний і пере інтонування).

Розкриття у творі узагальненого образу України.

 

Музичний матеріал:

М. Колочевський. Українська симфонія:

І ч. – експозиція

ІІ ч. – головна тема

ІІІ ч. – головна тема

ІV ч. – експозиція

Романси:

“Зови надежду сновиденьем” (слова М. Лермонтова)

“Пала ночь на землю” (слова невідомого автора)

“Я помню счастье вешних дней” (слова А. Голєніщева-Кутузова)

Інструментальні твори на вибір викладача.

 

Розділ IX. Класики західноєвропейської опери ХІХ ст.

31. Р. ВАҐНЕР (1813 – 1883). Творчий портрет*

Р. Ваґнер – великий німецький композитор-романтик, оперний реформатор. Народні легенди і міфи як сюжетна основа опер Ваґнера.

Провідна роль оркестру у ваґнерівській музичній драматургії. Картинна яскравість оркестрових епізодів, багатство оркестрових фарб, симфонічний розвиток провідних тем і образів. Широке використання так званих лейтмотивів – музичних тем, що пов’язуються з конкретними героями, явищами, поняттями, обставинами і неодноразово з’являються у відповідних моментах сценічної дії.

Новаторське оновлення музичної мови, розширення і збагачення гармонічних засобів. Поняття безкінечної мелодії.

 

Музичний матеріал:

Р. Ваґнер. Опери (уривки):

“Танґейзер”: увертюра

“Лоенгрін”: І дія – оркестровий вступ

ІІІ дія – антракт і розповідь Лоенгріна

“Валькірія”: ІІІ дія – “Політ валькірій”

“Присмерки богів”: ІІІ дія – траурний марш

“Трістан та Ізольда” – вступ до опери (фраґмент)

Увертюра

Сегідилья і сцена з Хозе

Куплети Тореадора з хором

арія Хозе “з квіткою”

ІІІ дія – антракт

Сцена ворожіння

IV дія – антракт

завершальна сцена

35. Підсумковий урок

Початку ХХ ст.

Основні завдання щодо формування й розвитку умінь і навичок протягом п’ятого року вивчення предмета:

· дати уявлення про розвиток музичного мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у взаємозв’язку та взаємозумовленістю із соціально-політичними та історико-культурними подіями;

· познайомити з творчістю українських та зарубіжних композиторів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.;

· розширити уявлення учнів про жанри опери, романсу, хорової мініатюри, симфонії та ін.;

· познайомити учнів з новими жанрами та їхніми різновидами;

· продовжити формування навичок аналізу музичних творів.

 

ХІХ ст.. “Могуча кучка”.

Романси

Розквіт російської літератури та мистецтва. Творчість Л. Толстого, М. Некрасова, М. Салтикова-Щедріна, Ф. Достоєвського. Визначні митці образотворчого мистецтва, творчість художників-передвижників (І. Рєпін, В. Перов, В. Суріков, І. Крамськой, В. Сєров). Музичне життя та музична освіта в Росії, відкриття Петербурзької та Московської консерваторій, музичних училищ Імператорського Російського Музичного Товариства, Безплатної музичної школи. Художні принципи, тематика, образи, жанри, демократизм музики композиторів “Могучої кучки”. Розвиток музичної критики (В. Стасов, О. Сєров).

О. Бородін – видатний російський композитор, один із членів “Могучої кучки”. Переважання епічних образів у його творчості. Різнобічність діяльності О. Бородіна (наукові досягнення у галузі хімії, медицини). Дитячі роки, заняття музикою. Навчання у Медико-хірургічній академії, спілкування з Д. Менделєєвим та іншими видатними ученими та лікарями. Стажування за кордоном, знайомство з Ф. Лістом, багатство музичних вражень. Повернення до Росії, знайомство і початок занять з М. Балакірєвим, утворення музичного об’єднання “Могуча кучка”. Поєднання наукової, викладацької та композиторської діяльності. Робота над оперою “Князь Ігор”, романсами, симфоніями. Раптова смерть композитора.

 

Музичний матеріал:

О. Бородін. Ноктюрн зі струнного квартету № 2

Романси:

“Спящая княжна” (слова О. Бородіна)

“Для берегов отчизны дальней” (слова О. Пушкіна)

 

Опера “Князь Ігор”.

Сцена сонячного затемнення

І дія, 1-а картина:

пісня Галицького “Как бы мне дождаться чести”

2-а картина:

хор дівчат “Мы к тебе, княгиня”

хор бояр “Мужайся, княгиня”

ІІ дія – речитатив і арія князя Ігоря (розділи):

“Ни сна, ни отдыха измученной душе”

“О дайте, дайте мне свободу”

“Ты одна голубка лада”

арія Кончака “Ты ранен в битве при Каяле”

Половецькі танці

хор невільниць “Улетай на крыльях ветра”

ІV дія – плач Ярославни “Ах плачу я”

сцена Скули та Єрошки*

Симфонія № 2 “Богатирська”, І ч.:

М. МУСОРГСЬКИЙ (1839 – 1881).

Біографія та короткий огляд творчості.

Пісні та романси

М. Мусоргський – геніальний російський композитор. Самобутність його композиторського таланту, новаторські тенденції у творчості. Вплив творчості Мусоргського на розвиток світової музичної культури ХІХ – ХХ століть.

Дитячі роки, навчання в Петербурзі. Знайомство та початок занять з М. Балакірєвим, налагодження дружніх і творчих контактів з іншими членами “Могучої кучки” та В. Стасовим. Новаторство Мусоргського. Нерозуміння і неприйняття його творчості консервативно налаштованою частиною музичної громадськості. Болісна реакція композитора на розпад “Могучої кучки”. Поглиблення трагічних настроїв у творах останнього періоду життя.

Оперна творчість (“Борис Годунов”, “Хованщина”, “Сорочинський ярмарок”).

Тематика пісень і романсів М. Мусоргського. Продовження традицій О. Даргомижського у втіленні ідеї “музичної правди”. Розвиток жанрів монологу-сцени, монологу-розповіді, балади та ін. Звернення до поезії М. Некрасова, створення власних текстів. Жанрове та образне розмаїття романсів та пісень.

 

Музичний матеріал:

М. Мусоргський. Оркестровий вступ “Світанок на Москва-ріці”

(з опери “Хованщина”)

Романси та пісні:

“Колыбельная Ерёмушке” (слова М. Некрасова)

“Светик Савишна” (слова М. Мусоргського)

“Блоха” (слова Й.В. Ґете)

“Сиротка” (слова М. Мусоргського)

“Семинарист” (слова М. Мусоргського)

Пісні з вокальних циклів “Дитяча” та “Пісні і танці смерті” за вибором викладача.

 

 

6. Фортепіанний цикл “Картинки з виставки”

Історія створення циклу. Замальовки В. Гартмана як імпульс до створення геніальних новаторських музичних образів (портретів, пей