Особливості правового регулювання представництва прокурором інтересів громадян і держави у справах про державну та комунальну власність

Відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у сфері державної та комунальної власності, з питань паливно-енергетичного комплексуполягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави в зазначених сферах у випадках, передбачених законом.

Виходячи з вимог наказу Генерального прокурора України № 6 гн від 29.11.2006 року «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень», одним із пріоритетних напрямків представницької діяльності прокурорів є захист інтересів держави, що стосуються саме відчуження державного майна, та порушуються чи можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізичних або юридичних осіб.

Збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватизацію, а також витрати щодо забезпечення об’єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, передбаченому законодавством України. Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації в порядку, визначеному законодавством України.

Згідно ст.30 Закону України “Про приватизацію державного майна”, спори, що виникають у процесі приватизації, вирішуються судом або господарським судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції. Особа, яка вважає, що її законний інтерес порушено, може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним акта органу приватизації.

З метою визнання недійсним договорів купівлі-продажу об’єкту приватизації, свідоцтва про власність, установчих документів або рішень про реєстрацію підприємств, а також у випадку завдання збитків державі, заподіяних порушенням приватизаційного законодавства прокурор безпосередньо звертається до суду (господарського суду) з заявою про визнання угод недійсними з наслідками, передбаченими ст. 48 ЦК України.

У статті 29 ГПК України зазначено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті, а відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Права та обов’язки сторін у господарському судочинстві передбачені статтею 22 ГПК України, відповідно до якої сторони користуються рівними процесуальними правами.

Організація участі прокурорів у розгляді справ у місцевих господарських судах покладена на підрозділи представництва інтересів громадян і держави у судах прокуратур областей і прирівняних до них за місцем знаходження зазначених судів (пункт 7.2 наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.2006 року). Необхідно відзначити, якщо організація участі у справі у господарському суді буде здійснюватись міськрайпрокурорами, то в такому разі буде відступлення від припису відомчого акту, але порушення процесуального закону не відбуватиметься.

Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 18.10.2010 року № 3 гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів» основними напрямами наглядової діяльності щодо захисту інтересів держави від неправомірних посягань визначено, серед інших, збереження державного та комунального майна, законність його використання й відчуження, у тому числі приватизації, захисту корпоративних прав держави та діяльність у сфері паливно-енергетичного комплексу. Існування цього наказу свідчить про важливість прокурорської діяльності у зазначеній сфері.

При підготовці позовів на захист права державної та комунальної власності, з питань паливно-енергетичного комплексу значну роль відіграє стан організації взаємодії у прокуратурі. Прокурорська діяльність у цій сфері буде ефективною лише при включенні всіх оперативних працівників прокуратури в процес проведення наглядових перевірок та реалізації їх результатів. Однак, відповідальність за підготовку та подання позовів, необхідно покласти на більш досвідченого та відповідального працівника, який має достатній рівень знань для корегування роботи на цьому напрямку та буде допомагати та скеровувати роботу інших працівників прокуратури.

Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верхо­венства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань закріпленої законодавством держави її економічної системи.

Зважаючи на актуальність проблем сфери в суспільстві (особливо: енергозбереження, своєчасності та повноти розрахунків за спожиту електричну енергію, природний газ, додержання законності при формуванні та затверджені органами місцевого самоврядування цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, забезпечення прав територіальних громад на участь в обговоренні питань щодо їх підвищення; дотримання встановлених стандартів, норм і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг, додержання законодавства про ліцензування господарської діяльності з виробництва і надання житлово-комунальних послуг), забезпечення додержання вимог законів у галузі енергозбереження є пріоритетним.

Відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладається вимога про зосередження зусиль органів прокуратури щодо нагляду за додержанням та застосуванням законів спрямованих на захист економічних інтересів держави від неправомірних посягань, зокрема, в сфері енергозбереження шляхом пред’явлення позовів до суду.

Безпосередніми об’єктами при підготовці позовних заяв до суду є - енергопостачальні підприємства, споживачі електроенергії, контролюючі органи, органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації.