Стаття 18. Підстави для відкриття виконавчого провадження

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

2¹) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

3) в інших передбачених законом випадках.

Згідно з пунктом 4 ст. 121 Конституції України, пунктом 4 ст. 5, ст. 44 Закону України від 5 листопада 1991 р. 'Про проку­ратуру", ст. 415 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, ст. 22 Кримінально-ви­конавчого кодексу (КВК) України на прокуратуру покладено функ­ції нагляду за додержанням зако­нів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Повноваження прокурора при здійсненні наглядової діяльності регламентовані ст. ст. 8, 20 — 25 За­кону України "Про прокуратуру".

При перевірці додержання орга­нами державної виконавчої служби вимог законодавства при виконанні судових рішень у кримінальних справах прокурор вправі ознайоми­тись з матеріалами виконавчого про­вадження даної категорії, а також запитувати необхідну інформацію.

За фактами виявлених пору­шень закону прокурор зобов'яза­ний реагувати в органи державної виконавчої служби у порядку, визначеному ст. ст. 20-25 Закону України "Про прокуратуру".

2. Згідно з пунктом 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 За­кону України "Про прокуратуру", прокуратура здійснює функцію представництва інтересів громадя­нина або держави в суді.

У процесі виконання рішень, постановлених за позовами про­курора, прокурор набуває статусу учасника виконавчого проваджен­ня за умов:

1) здійснення представництва ін­тересів громадянина або держави

в суді у порядку ст. 36-1 Закону і України "Про прокуратуру"; /

2) відкриття виконавчого про- ⁽вадження за заявою прокурора, як * то встановлено пунктом 2 ст. 18 За * кону України від 21 квітня 1999 р * "Про виконавче провадження". І

У цьому випадку прокурор наділяється правами, передбаченими ст. 11-1 Закону України 'Про виконавче провадження" та впра­ві використовувати повноваження ^] щодо оскарження до суду дій або ^] бездіяльності органів державної ^] виконавчої служби та їх посадо- і вих осіб.

Державний виконавець та інші посадові особи державної вико­навчої служби не вправі перешкод­жати прокурору знайомитись з матеріалами виконавчих провад­жень, за якими він має статус учас­ника виконавчого провадження.

3. Забезпечуючи прокурорський нагляд за додержанням і застосу­ванням законів, прокурор пере­віряє додержання законів при ви­конанні рішень судів та інших ор­ганів (посадових осіб) органами Державного казначейства, подат­ковими органами, банківськими, кредитно-фінансовими установами, арбітражними керуючими, іншими органами, підприємствами, устано­вами, організаціями, їх посадовими особами та громадянами, які ви­конують такі рішення.

Перевірка виконання законів при виконанні рішень судів та ін­ших органів (посадових осіб) про­водиться прокурором за заявами та іншими повідомленнями, у тому числі за інформацією посадових осіб державної виконавчої служби, а за наявності підстав також з власної ініціативи.

При проведенні перевірки прокурор вправі на підставі пункту 1 ст. 20 Закону України "Про про­куратуру", ст. ст. 9, 22 Закону України від 2 жовтня 1992 р. "Проінформацію" запитувати в органів державної виконавчої служби ін­формацію з питань примусового виконання рішень (про причини невиконання рішень, ухилення боржників від виконання, накла­дені стягнення у випадках, перед­бачених законом, тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провад­ження", контроль за своєчасністю, правильністю та повнотою вико­нання рішень державним виконав­цем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядко­ваний державний виконавець, та керівник вищестоящого рівня.

Якщо у ході перевірки та роз­гляду заяви або звернення виникла необхідність перевірити законність виконавчого провадження, про­курор вправі на підставі пункту З ст. 20 Закону України "Про про­куратуру" вимагати від керівни­ків органів державної виконавчої служби провести перевірку своє­часності, правильності та повноти виконання рішень державним ви­конавцем. При цьому прокурор не повинен підміняти органи відомчо­го управління та контролю та втру­чатися у виконавче провадження.

4. Статтею 85 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок оскарження стягувачем чи боржником незакон­них, на їх погляд, дій (бездіяль­ності) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання рішень або відмову у здійсненні дій, передбачених законом.

Якщо у ході перевірки або роз­гляду звернень встановлено пору­шення інтересів громадян, які неспроможні через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспо­рювані права або реалізувати

процесуальні повноваження, а також інтересів держави за наяв­ності порушень або загрози пору­шень економічних, політичних та інших державних інтересів, про­курор у порядку ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" впра­ві здійснювати представництво їх інтересів у суді при оскарженні дій або бездіяльності державного виконавця.

Інші звернення з питань оскар­ження дій державних виконавців, що надійшли до органів прокура­тури, відповідно до ст. 7 Закону України від 2 жовтня 1996 р. "Про звернення громадян" та ст. 85 За­кону України "Про виконавче про­вадження" підлягають направ­ленню за належністю в органи дер­жавної виконавчої служби.

5. Відповідно до ч. 2 ст. 88 За­кону України "Про виконавче про­вадження" у разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає.виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче про­вадження, державний виконавець складає акт про порушення і над­силає до відповідних правоохорон­них органів подання про притяг­нення винної особи до криміналь­ної відповідальності.

Якщо у порядку ст. 97 КПК України здійснюється перевірка за­яви або повідомлення про вчинені злочини або злочини, що готують­ся, до порушення кримінальної справи прокурор або слідчий як процесуальна особа вправі запи­тувати в органах державної вико­навчої служби інформацію та до­кументи, відбирати пояснення у посадових осіб державної виконав­чої служби з питань примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України 'Про виконавче про­вадження" виїмка або вилученнявиконавчого документа або вико­навчого провадження здійснюється лише за рішенням суду. Якщо у ході перевірки має місце необ­хідність у таких документах, про­курор зобов'язаний звертатися до суду з проханням про вилучення в органах державної виконавчої служби окремого документа або виконавчого провадження в цілому.

Витребування копій окремих до­кументів виконавчого провадження або копії виконавчого провадження при здійсненні прокурором пе­ревірки у порядку ст. 97 КПК України законом не заборонено.

Відповідно до вимог ст. 97 КПК України перевірка здійснюється в строк не більше 10 днів. За резуль­татами перевірки прокурор або слідчий зобов'язаний прийняти рішення про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи.

Постанову про відмову в пору­шенні кримінальної справи за ре­зультатами перевірки подання державного виконавця може бути оскаржено відповідною посадовою особою державної виконавчої служ­би у порядку ст. ст. 99-1, 236-1 КПК України вищестоящому про­курору або до суду.

6. Норма закону про порядок вилучення чи виїмки виконавчого документа або виконавчого про­вадження стосується і випадків здійснення прокурорського нагля­ду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кри­мінальних справах. Вилучення виконавчого провадження без додержання вищенаведеної про­цедури незаконно зупиняє вико­нання рішень судових та інших уповноважених органів та тягне певні правові наслідки у частині порушення законних прав та інте­ресів стягувачів.

7. Підстави та порядок виїмки виконавчого провадження при роз-

слідуванні кримінальної справи ре­гулюються ст. ст. 178, 186, 188, 189 КПК України.

У разі пред'явлення до органу державної виконавчої служби рі­шення суду про виїмку виконав­чого документа або виконавчого провадження державний викона­вець зобов'язаний винести поста­нову про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", а вико­навчий документ або виконавче провадження згідно з протоколом виїмки надати слідчому.

Відповідно до ст. 186 КПК України виконавчий документ або виконавче провадження, які під­лягають вилученню, слідчий пови­нен пред'явити понятим та іншим присутнім особам. При вилученні виконавчого провадження слідчий має перелічити в протоколі виїмки чи в доданому до нього описі всі наявні у ньому документи.

Згідно зі ст. 188 КПК України протокол виїмки складається слід­чим у двох примірниках з додер­жанням правил ст. 85 КПК Ук­раїни з обов'язковою присутністю понятих. У протоколі зазначаються підстави виїмки (відповідне рішен­ня суду); назва органу державної виконавчої служби; посадова особа, у якої проведено виїмку; дії слід­чого і результати виїмки.

До протоколу виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час виїмки осіб, зроблені з при­воду тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводилась виїмка, та запрошені особи, що були присутні.

Відповідно до ст. 189 КПК Ук­раїни другий примірник протоколу виїмки, а також другий примір­ник опису вручається особі, у якої проведено виїмку, або представ-нику органу державної виконав­чої служби.

8. Якщо при провадженні ді­знання, досудового слідства і судо­вого розгляду кримінальної справи слідчим або прокурором в органах державної виконавчої служби виявлено причини та умови, що сприяли вчиненню злочину, вони зобов'язані в порядку ст. 23-1 КПК України внести в даний державний орган подання про вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов.

Посадова особа органу держав­ної виконавчої служби зобов'язана розглянути подання і не пізніше ніж у місячний термін вжити необхід­них заходів щодо усунення зазна­чених у ньому причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, пові­домивши про результати слідчому або прокурору, який направив подання.

9. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про звернення громадян" прокурор здійснює нагляд за до­держанням законодавства про звернення громадян. Згідно з на­даними законом повноваженнями прокурор зобов'язаний вживати заходів щодо поновлення пору­шених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.

Згідно з вимогами законодавства органи державної виконавчої служби у межах своїх повноважень розглядають звернення громадян з питань примусового виконання рішень. У зв'язку із цим проку­рорським наглядом охоплена діяльність органів державної вико­навчої служби з додержання ви­мог законодавства при розгляді звернень громадян.

При здійсненні перевірки проку­рор вправі знайомитись з матеріала­ми по розгляду звернень громадян. При встановленні порушень закону прокурор зобов'язаний реагувати

в порядку ст. ст. 20 — 25 Закону України "Про прокуратуру".

10. При встановленні фактів невиконання посадовою особою ор­гану державної виконавчої служ­би законних вимог прокурора про проведення перевірки, надання необхідних матеріалів, а також невжиття заходів щодо приписів чи подань, внесених органами проку­ратури, прокурори зобов'язані вживати заходів щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за ст. ст. 185-6, 185-8 Кодексу України про адмі­ністративні правопорушення.

11. Відповідно до пункту 6.3 наказу Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 6 на прокурорів покладено обов'яз­ки щодо участі з власної ініціати­ви в розгляді судами справ про звільнення від арешту майна, яке стягується в дохід держави.

У зв'язку із цим державні ви­конавці на запит прокурорів або з власної ініціативи мають інформу­вати прокурорів про такі справи, що знаходяться на розгляді судів, та заявляти клопотання про здій­снення прокуратурою у суді пред­ставництва інтересів держави.

12. У випадках запиту проку­рорами в органах державної вико­навчої служби статистичної, адмі­ністративної або правової інформа­ції відповідно до ст. ст. 19, 19-1, 22 Закону України "Про інфор­мацію" така інформація має бути надана державною виконавчою службою у порядку, передбачено­му ст. ст. 33, 34 Закону України "Про інформацію".