Стаття 114. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами

Рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

 

адміністративний позов - звернення до адміністративного
суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових
відносинах

Ст. 105. Форма і зміст адмін. позову КАСУ: 1. Адмін. позов подається до адмін. суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адмін. суду поштою. 2. На прохання позивача службовцем апарату адмін. суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви. 3. Адмін. позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повн-нь повністю чи окремих його положень; 2) зобов’язання відповідача — суб’єкта владних повн-нь прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов’язання відповідача — суб’єкта владних повн-нь утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача — суб’єкта владних повн-нь коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повн-нь) суб’єкта владних повн-нь. 4. Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї ст., інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин. Ст. 106. Вимоги до позовної заяви: 1. У позовній заяві зазначаються: 1) найменування адмін. суду, до якого подається позовна заява; 2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) у разі необхідності — клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. 3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. 4. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 5. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повн-няпредставника. 8. Підготовка заяв може провадитись не тільки прок-ром міста, району, прирівняними до них прок-рами спеціалізованих про­куратур (заступниками прок-ра), але й помічниками прок-ра з предст-ва інтересів громадян і держави у судах. Але судову заяву підписує безпосередньо прок-р чи його заступник. Саме в їхню компетенцію входить звернення із заявою до районного місцевого суду. Практика свідчить, що позови готують, як правило, помічники прок-ра, які за наказом про розподіл службових обов'язків у прок-рі міста, району відпо­відають за цей напрямок прок-рської діяльності, а також і інші оперативні працівники, якщо наказом такі обов'язки за ними закріплено. Підготовлені позови підпи­сує безпосередньо прок-р чи його заступник, оскільки до їх компетенції входить право на звернення з позовом до міського чи районного місцевого суду.

Стаття 152. Види забезпечення позову
1. Позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать
відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати
майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов
про визнання права власності на це майно і про зняття з нього
арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа,
який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим
особам.

2. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші
види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів
забезпечення позову.
3. Види забезпечення позову мають бути співмірними із
заявленими позивачем вимогами.
4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення
арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по
загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка
виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи
догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за
дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка
виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а
також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не
поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування
шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.
5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко
псуються.
6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення
тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або
встановлення обов'язку вчиняти певні дії тимчасовому
адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України
при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

 

Участь прокурора в адміністративному процесі спрямована:

- на захист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави;

- на сприяння судові у виконанні вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлення судових рішень, що ґрунтуються на законі;

- на своєчасне вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.

За наявності порушень закону при здійсненні судочинства прокурор має вживати заходів до їх усунення, а також використовувати право внесення подань до Вищої ради Юстиції

Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо
вирішення адміністративних справ

{ Назва статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 }

1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на
правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом
владних повноважень владних управлінських функцій, а також у
зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень
шляхом виборів або референдуму.

{ Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1901-VI (1901-17) від 16.02.2010; в редакції Закону N 2453-VI
(2453-17) від 07.07.2010 }

2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на
публічно-правові спори, зокрема:

 

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних
повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів
чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її
проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу
реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі
делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання,
припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних
договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у
випадках, встановлених Конституцією (254к/96-ВР) та законами
України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом
чи процесом референдуму.

3. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на
публічно-правові справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального
судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту
(положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої
діяльності або виключної компетенції.

 

Стаття 60. Участь у справі органів та осіб, яким
законом надано право захищати права, свободи
та інтереси інших осіб

1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної
Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади,
органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть
звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами
про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у
цих справах.

2. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів
громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та
іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій
стадії адміністративного процесу.

3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
можуть бути залучені судом до участі у справі як законні
представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою
виконання покладених на них повноважень.

 

Стаття 61. Особливості повноважень органів та осіб,
яким законом надано право захищати права,
свободи та інтереси інших осіб у суді

 

1. Органи та особи, які визначені у статті 60 цього Кодексу і
звертаються до адміністративного суду за захистом прав, свобод та
інтересів інших осіб, не можуть закінчувати справу примиренням.

2. Відмова органів та осіб, визначених у статті 60 цього
Кодексу, від адміністративного позову або зміна позовних вимог не
позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано
адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи,
вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі.

3. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну
дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано
адміністративний позов, не підтримує позовні вимоги, суд залишає
позовну заяву без розгляду.

4. Органи та особи, визначені у статті 60 цього Кодексу, які
не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність
підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про
перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про
перегляд рішення за нововиявленими обставинами мають право
знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді.

 

Стаття 187. Вимоги до апеляційної скарги

1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.

 

2. В апеляційній скарзі зазначаються:

 

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції,
до якого подається скарга;

 

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає
апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса
електронної пошти, якщо такі є;

 

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду
апеляційної інстанції;

 

4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу,
із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота
дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або)
застосування норм права;

 

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає
апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик
свідків тощо;

 

6) перелік матеріалів, які додаються.

 

3. В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти
участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить
суд розглянути справу за її відсутності.

 

4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не
були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина,
з якої ці докази не були надані.

 

5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або
її представником, який додає оформлений належним чином документ
про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В
апеляційній скарзі зазначається дата її подання.

 

6. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до
кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги
додається документ про сплату судового збору, а також копії
доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб,
які беруть участь у справі.

 

Стаття 188. Дії суду першої інстанції після
одержання апеляційних скарг

 

1. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку
на подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до
адміністративного суду апеляційної інстанції.

{ Частина перша статті 188 в редакції Закону N 2453-VI (2453-17)
від 07.07.2010 }

2. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до
адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше
наступного дня після їх надходження направляються до
адміністративного суду апеляційної інстанції.

 

3. Якщо подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої
інстанції, яка не перешкоджає провадженню у справі, то суд першої
інстанції, не зупиняючи провадження, направляє до
адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу та
копії матеріалів справи, що необхідні для розгляду такої скарги.
Після закінчення апеляційного провадження всі матеріали цього
провадження приєднуються до матеріалів адміністративної справи.

{ Статтю 188 доповнено частиною третьою згідно із Законом
N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 }

Стаття 189. Прийняття апеляційної скарги судом
апеляційної інстанції

1. Адміністративна справа реєструється у день її надходження
до адміністративного суду апеляційної інстанції в порядку,
встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу, та не
пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

{ Частина перша статті 189 в редакції Закону N 1475-VI (1475-17)
від 05.06.2009 }

2. Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом
трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього
Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття
апеляційного провадження.

 

3. Суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу, подану після
закінчення строків апеляційного оскарження, особі, яка її подала,
якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку.

{ Статтю 189 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2453-VI
(2453-17) від 07.07.2010 }

4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного
провадження у справі, якщо:

 

1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку
адміністративного судочинства;

 

2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з
відмовою особи від апеляційної скарги;

 

3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї
особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за
апеляційною скаргою.

{ Статтю 189 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2453-VI
(2453-17) від 07.07.2010 }

5. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до
вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються
правила статті 108 цього Кодексу. Ухвали про залишення апеляційної
скарги без руху, повернення апеляційної скарги або відмову у
відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені в
касаційному порядку.

 

6. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги або відмову
у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги
матеріалами направляються особі, яка подавала апеляційну скаргу, а
апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть
участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали.

 

Стаття 190. Підготовка справи до апеляційного розгляду

1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття
апеляційного провадження:

 

1) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу;

 

2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного
провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копією
апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і
встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на
апеляційну скаргу;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть
участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

 

4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються
особами, що беруть участь у справі;

 

5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові
докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням
особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

 

6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть
участь у справі;

 

7) вирішує питання про можливість письмового провадження за
наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;
{ Пункт 7 частини першої статті 190 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 }

 

8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду
справи.

 

2. Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час
підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі
ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у
справі.

 

3. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає
справу до апеляційного розгляду.

 

Стаття 193. Доповнення, зміна, відкликання апеляційної
скарги чи відмова від неї

1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити
чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження,
обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

 

2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати
її до початку розгляду справи судом апеляційної інстанції, а друга
сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в
повному обсязі чи в певній частині.

 

3. При відкликанні апеляційної скарги суддя-доповідач, який
здійснював підготовку даної справи до апеляційного розгляду,
постановляє ухвалу про повернення скарги.

 

4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом
усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або
частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і
закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується
судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому
засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв'язку з
цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. Повторне
апеляційне оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції з тих
самих підстав не допускається.

 

Стаття 195-1. Строк розгляду апеляційної скарги

1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має
бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали
про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на
ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня
постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

 

2. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням
сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може
продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять
днів, про що постановляє ухвалу.

 

Стаття 50. Сторони

 

1. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та
відповідач.

 

2. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни
України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства,
установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних
повноважень.

 

3. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних
повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

 

4. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх
об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних
повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним
позовом суб'єкта владних повноважень:

 

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї
діяльності об'єднання громадян;

 

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

 

3) про примусове видворення іноземця чи особи без
громадянства з України;

 

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання
(збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

 

5) в інших випадках, встановлених законом.

Стаття 60. Участь у справі органів та осіб, яким
законом надано право захищати права, свободи
та інтереси інших осіб

1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної
Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади,
органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть
звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами
про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у
цих справах.

2. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів
громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та
іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій
стадії адміністративного процесу.

3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
можуть бути залучені судом до участі у справі як законні
представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою
виконання покладених на них повноважень.

 

 

Стаття 185. Право на апеляційне оскарження

 

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про
їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити
в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю
або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

{ Частина перша статті 185 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 }

2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або
частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на
інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на
постанову суду першої інстанції.

Наказ. 12. Прокурорам усіх рівнів, у межах своєї компетенції, забезпечувати своєчасне реагування на незаконні рішення суду у цивільних, господарських, адміністративних справах, постанови у справах про адміністративні правопорушення та якісну підготовку апеляційних, касаційних скарг, подань, протестів, заяв і скарг за нововиявленими та винятковими обставинами. При направленні до суду зазначених документів надсилати їх копії до прокуратур вищого рівня, прокурору, який забезпечує участь у справі, а касаційних скарг, подань, скарг за винятковими обставинами - до Генеральної прокуратури України.

12.1. Забезпечити внесення апеляційних подань, скарг на рішення у цивільних, господарських та адміністративних справах керівникам прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді справ у суді першої інстанції.

 

12.2. Касаційні скарги у цивільних, господарських та адміністративних справах вносити прокурорам обласного рівня та їх заступникам, які забезпечували участь у суді апеляційної інстанції, господарському суді або за позовами, заявами яких чи підпорядкованих їм прокурорів розглянуто справу.

Прокурорам районного рівня та їх заступникам вносити касаційні скарги на ухвали про повернення апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху, відмову у відкритті апеляційного провадження

 

1. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.