Реагування прокурора на порушення закону при здійсненні судочинства.

Грубі порушення суддями законодавства негативно впливають на якість і ефективність здійснення судочинства, на реалізацію учасниками процесу права на незалежний судовий захист. У результаті значно зростає кількість звернень до органів прокуратури на дії суддів, незаконність рішень судів, порушення ними строків розгляду справ.

Незаконні дії суддів при здійсненні ними правосуддя підривають авторитет держави, у зв’язку з чим ці порушення не можуть залишатися поза увагою прокурорів. В межах своїх повноважень прокурори повинні реагувати на такі порушення в порядку, передбаченому процесуальним законодавством (наприклад, шляхом оскарження незаконних рішень, ухвал чи постанов в апеляційному чи касаційному порядку, шляхом заявлення клопотань, тощо).

Поміж тим, здійснюючи функцію представництва інтересів громадян і держави в судах, прокурор повинен пам’ятати, що за допущені порушення законодавства за наявності для того підстав судді можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності.

Загалом, юридична відповідальність є однією з правових гарантій якісної реалізації особами своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За порушення закону під час здійснення правосуддя судді можуть бути притягнуті до дисциплінарної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності. Законодавство не передбачає можливості притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення ними закону при здійсненні правосуддя.

Крім того, суддя за порушення присяги може бути притягнутий до особливого виду відповідальності – конституційної.

При цьому не потрібно забувати, що специфіка правосуддя викликає необхідність існування особливого порядку притягнення суддів до відповідальності. Відповідно до частини 4 статті 47 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” особливий порядок притягнення судді до відповідальності та його звільнення є однією з гарантій незалежності судді.

Підстави та порядок звільнення судді з посади, притягнення його до дисциплінарної відповідальності визначаються Конституцією України, Законом „Про судоустрій і статус суддів”, Законом України „Про Вищу раду юстиції”. Підстави та порядок притягнення судді до кримінальної відповідальності, крім того, регулюється Кримінальним кодексом України та Кримінально-процесуальним кодексом, а до цивільної відповідальності – Цивільним кодексом України.

Ініціаторами притягнення до юридичної відповідальності суддів за порушення законодавства, допущені ними при здійсненні правосуддя, можуть бути й органи прокуратури, прокурори.

Статистика свідчить, що упродовж 2009 року Головним управлінням представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України ініційовано питання про внесення до Вищої ради юстиції 32 пропозиції про прийняття подань на звільнення суддів з посад за порушення присяги судді.

Крім того, упродовж цього ж 2009 року прокурорами було ініційовано перед радами суддів, кваліфікаційними комісіями суддів відповідно до діючого на той час законодавства питання про дисциплінарну відповідальність 68 суддів, які допустили порушення законодавства при здійсненні судочинства.

Зазначені пропозиції вносилися, насамперед, у випадках допущення суддями грубих або неодноразових порушень законодавства при розгляді справ, які спричинили істотні негативні наслідки у сфері земельних та корпоративних правовідносин, з питань протиправного поглинання та захоплення підприємств (рейдерства) тощо.

Наявність передбаченої законодавством можливості прокурора ініціювати питання про юридичну відповідальність суддів потребує вивчення працівниками прокуратури шляхів та можливостей реалізації наданих їм законом повноважень, спрямованих на притягнення суддів до юридичної відповідальності.

 

 

Ініціювання прокурором питання про дисциплінарну відповідальності суддів.

Суддя за вчинення дисциплінарного проступку може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарними проступками (підставами дисциплінарної відповідальності) суддів відповідно до ст.83 Закону „Про судоустрій та статус суддів” є 1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову; 2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; 3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу); 4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя; 5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні; 6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.

Зазначені порушення судом вимог законодавства можуть стати відомі прокурору як при виконання ним функції представництва інтересів громадян і держави в судах, так і при виконанні інших функцій (наприклад, про систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, прокурору може стати відомо при виконанні функції нагляду за додержанням законів).

Генеральний прокурор України у наказі №6гн від 29 листопада 2006 року вимагає від прокурорів принципово реагувати на виявлені під час здійснення представницької діяльності факти постановлення суддями незаконних судових рішень. У разі встановлення даних про навмисний характер допущених суддею порушень, а також даних про настання внаслідок прийняття незаконних судових рішень істотних негативних наслідків або інших обставин, з якими законодавство пов’язує можливість притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, ініціювати питання про їх дисциплінарну відповідальність (абз.1 п.п.12.5 наказу).

При цьому необхідно враховувати, що саме скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, тобто спеціальної процедури розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про
порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи
присяги судді.

Відповідно до ч.2 ст.84 Закону „Про судоустрій і статус суддів” право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Таким чином, прокурор, як і будь-який інший суб’єкт права, вправі звертатися із скаргою (заявою) про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.

Звернення прокурора повинне ґрунтуватися на положеннях ст.ст.83 та ч.2 ст.87 Закону „Про судоустрій та статус суддів”, які містять ознаки дисциплінарного проступку судді, його складу та інших чинників, які визначають підставу дисциплінарної відповідальності та обумовлюють зміст подання прокурора.

Таким чином, виходячи з зазначених положень законодавства, у зверненні прокурора повинно бути відображено факти, що свідчать про наявність діяння (дії чи бездіяльності судді), передбаченого ст.83 Закону, характер проступку, його негативні наслідки, психічне відношення судді до вчиненого діяння (наявність вини та її ступінь) тощо.

Крім того, при складанні заяви прокурор може також враховувати зразок скарги (заяви), яка буде розміщена на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (на даний час відсутня).

Прокурору необхідно пам’ятати, що не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку з здійсненням ним правосуддя.

Також прокурорам необхідно враховувати, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

У зв’язку з цим, доцільності ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді у разі, якщо з дня вчинення проступку (без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці) пройшов рік чи більше року, немає.

За наслідками дисциплінарного провадження до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани. За одне порушення на суддю може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 85 Закону України „Про судоустрій і суддів” дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють: 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; 2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Порядок притягнення судді до дисциплінарної відповідальності Вищою кваліфікаційною комісією суддів регулюється Законом України „Про судоустрій та статус суддів”, порядок притягнення суддів до відповідальності Вищою радою юстиції - Законом України "Про Вищу раду юстиції".