Порядок стягнення до бюджету податків та інших платежів за податковим кодексом України

Захист державних інтересів, що стосуються оподаткування, стягнення сум до бюджету, визначено п.4 наказу Генерального прокурора України від 29.11.2006 № 6 гн "Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень" одним із пріоритетних напрямків представницької діяльності.

Критеріями оцінки діяльності прокурорів з питань представництва взагалі, у тому числі у даній сфері, є сукупність даних про своєчасність, повноту, актуальність вжитих заходів щодо захисту прав та законних інтересів громадян і держави, відповідність їх стану законності, обґрунтованість заявлення позовів, заяв та результатів їх розгляду, якість участі у розгляді справ, ефективність реагування на незаконні судові рішення, стан реального виконання рішень суду у справах за позовами, заявами прокурорів.

Загальновідомо, що основним джерелом наповнення державного бюджету є податки та збори.

З першого січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі – ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Сфера дії Податкового кодексу України поширюється також на визначення та стягнення грошових зобов’язань, які не є податковими надходженнями, але контроль за стягненням яких покладений на контролюючі органи, тобто органи державної податкової служби та митні органи. Такими надходженнями є пеня за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, штрафні санкції за порушення правил застосування реєстраторів розрахункових операцій, законодавства про патентування тощо.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При підготовці адміністративних позовів необхідно враховувати, що пунктом 16.1.4. Податкового кодексу України платників податків зобов’язано сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Згідно з п. 20.1. ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду:

- у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (20.1.16.);

- щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (20.1.17.);

- щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (20.1.18.);

- щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків (20.1.19.).

Органом стягнення, як встановлено п.14.1.137, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5. Кодексу встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

 

 

Державний бюджет відіграє важливу роль в перерозподілі ресурсів відповідно до суспільних інтересів. За допомогою бюджетної політики здійснюється цільове спрямування коштів на програми, які мають велике значення для суспільства: витрати на утримання державних органів, оборону, соціальний захист, науку і освіту, неприбуткові стратегічно важливі виробництва тощо.

Прокурорська практика свідчить, що випадки розкрадання, привласнення, використання не за призначенням бюджетних коштів та майна, яке належить державі, мають поширений характер.

Незважаючи на те, що розділом 5 Бюджетного кодексу України регламентовані повноважен­ня державних органів, які зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням бюджет­ного законодавства, реалізація даної функції не є для цих органів пріоритетним напрямом їх діяльності. Реалії життя свідчать, що в сучасних умовах і протягом перехідного періоду в нашій державі ні одна ієрархічна структура (вертикаль) органів виконавчої влади не може оптимально функціонувати при наявності тільки контролю вищестоящих органів.

У зв'язку з цим цілком закономірно, що діяльність органів прокуратури з питань захисту інтересів держави у бюджетній сфері є провідною.

Захист державних інтересів, що стосуються стягнення сум до бюджету, визначено п.4 наказу Генерального прокурора України від 29.11.2006 № 6 гн "Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень" одним із пріоритетних напрямків представницької діяльності.

Заходи цивільно-правового характеру мають застосовуватися прокурорами переважно у випадках, коли державні інтереси залиша­ються незахищеними внаслідок того, що органи виконавчої влади, передусім державного контролю, органи місце­вого самоврядування або їх посадові особи не виконують чи не належно виконують покладені на них законодавством обов’язки.

У залежності від характеру порушень інтересів держави прокурор приймає рішення про застосування способу захисту порушеного права (перелік наведено у ст. 16 ЦК України). На практиці це здебільшого є: визнання правочину недійсним; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; припинення дії, яка порушує право; зміна чи припинення правовідношення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Прокурорам, крім захисту інтересів держави у сфері бюджетних відносин шляхом пред'явлення позовів про відшкодування збитків, заподіяних державному бюджету, слід приділяти увагу позовним заходам щодо визнання незаконними рішень органів влади із цих питань.

Незаконне рішення (розпорядження) органу влади як нормативно-правовий акт несе більшу суспільну небезпеку, ніж правопорушення, що вчинені конкретним суб'єктом господарювання із бюджетними коштами, отриманими на підставі цього рішення.

Підставами для вирішення питання про звернення до суду з позовом про визнання незаконними рішень органів влади чи місцевого самоврядування можуть бути невідповідність закону рішень, розпоряджень, постанов, наказів інших актів.

Відповідно до ст. 119 БК України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);

- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті

бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;

- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану

використання бюджетних коштів).

Для належної організації роботи з питань стягнення коштів до державного бюджету прокурору необхідно знати основні принципи його побудови, які закріплені у ст. 7 БК України, а також склад доходів та видатків бюджету (ст.ст. 9, 10 БК України). При необхідності глибокого аналізу стану законності запити до контролюючих та інших органів державної влади прокурору слід формулювати з урахуванням класифікації доходів та видатків бюджету.

Класифікація доходів бюджету наведена у ст. 9 БК України.

Склад доходів Державного бюджету України детально наведено у ст. 29 БК України.

Джерела отримання необхідної інформації умовно можна розподілити на три види: а) інформація, отримана в межах органів прокуратури (у взаємодії з іншими підрозділами, працівниками прокуратури); б) інформація, отримана безпосередньо із органів виконавчої влади (контролюючих органів); в) інформація, отримана з інших джерел.

Прокурори можуть звертатись до судів про відшкодування сум на користь бюджету з позовами в інтересах держави наступних категорій:

- про стягнення із суб'єктів підприємницької діяльності накладених санкцій економічного характеру (фінансових, адміністративно-господарських, штрафних);

- про визнання правочинів недійсними на підставі ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України та стягнення всього отриманого сторонами по угоді в дохід держави;

- про стягнення сум, отриманих без встановлених законом підстав (здійснення діяльності без відповідної ліцензії);

- про стягнення наданих з бюджету кредитів;

- про стягнення із сільгосптоваровиробників фінансової допомоги, наданої з бюджету на поворотній основі;

- про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу;

- про стягнення сум заборгованості по сплаті обов'язкових зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

- про розірвання договорів оренди майна, що знаходиться в державній та комунальній власності;

- про розірвання угод купівлі-продажу об'єктів приватизації та стягнення до бюджету сум санкцій за невиконання умов угоди;

- про стягнення сум орендної плати за користування земельною ділянкою;

- про стягнення безпідставно отриманих сум, у т.ч. внаслідок корупційних діянь;

- про стягнення заборгованості за нестворення робочих місць для інвалідів (в інтересах держави, в особі фонду соціального захисту інвалідів);

- про стягнення сум заборгованості за проведення медичних оглядів та витрат на лікування потерпілих від нещасних випадків на виробництві;

- про відшкодування сум збитків, заподіяних нецільовим використанням грошових коштів;

- про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від злочинів;

- про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

- про стягнення митних платежів;

- про стягнення сум незаконно отриманих субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг або отриманих сум за цими субсидіями.