Передумови винекнення представництва ( як історія виникнення аної функції)

ПЕРЕДУМОВИ ВИНЕКНЕННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА (як Історія виникнення аної функції)

1. Прокурор (з рим. Прокуратор – означає управляю). Наглядаючими в римі були найкращі раби, які здійснювали нагляд за діяльністю інших рабів.

2. Августинською конституцією введено посаду прокурора в державному апараті.

3. 1302 р. – Філіп ІV започаткував інститут прокуратури у Франції як наглядовий орган в державі.

4. 1722 р. – Петро І запозичив модель прокуратури Франції. ЇЇ ще називали «око государеве», яка здійснювала представництво монарха.

Було покладено на прокуратуру функції з представництва у судах інтересів монарха.

5. 1917 р. Прокуратуру скасовано

6. 1922 р. – прокуратуру відновлено

Прокурори брали участь в цивільному процесі.

Саме термін «представництво» - бо була представником від імені держави в судовому процесі.

7. Конституція України 1996 р. – в ст.. 121 закріпила функцію представництва інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом на Конституційному рівні.

Також дублює дану функцію ст.. 5 ЗУ «Про прокуратуру»

Отже передумовою здійснення функції з представництва – є закріплення такої функції за органами прокуратури в законодавстві нашої держави.

 

ПЕРЕДУМОВИ ПРЕДСТАВНИЦТВА (як безпосередня діяльність прокурора по представництву інтересів громадян або держави в суді)

Встановлення приводів для представництва

Приводами можуть бути:

1) Звернення до прокуратури громадян

2) Звернення до прокуратури юридичних та посадових осіб

3) Повідомлення у ЗМІ

4) Безпосереднє виявлення прокурором порушеного права громадянина або держави.

Підставами можуть бути:

а) інтересів громадянина є неспроможність через фізичний чи ма­теріальний стан або з інших поважних причин самостійно за­хистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати про­цесуальні повноваження;

б) інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ч.2 ст.36-1 Закону).

2. Вивчити діюче законодавство з питання що виникло

Проаналізувати наявну в органах прокуратури інформацію по даному питанню

- Наглядові провадження (по цивільних, адміністративних, кримінальних справах)

- Аналітичні матеріали та узагальнення

- Інформацію в ЗМІ, Інтернеті

- Практику судів з розгляду аналогічних питань

Встановити конкретний орган контролю (об’єкт) перевірки

5. Визначити перелік спеціалістів (фахівців) яких будемо залучати до перевірки

6. Скласти план проведення перевірки

Проаналізувати отриману інформацію в ході перевірки, а також ту яку нададуть контролюючі органи.

Чітко вибрати форму представництва

- Подання позовної заяви

- Участь у розгляді судами справ

- Внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення, або заяви про перегляд ВСУ судового рішення

Готувати позовну заяву в суд

- Вкаати предмет і підстави позову, характер спірних правовідносин, склад сторін цих правовідносин, наявність вини відповідача

- Перевірити достатність доказів необхідних для обґрунтування позовних вимог

- Зясувати можливість пред’явлення позову з урахуванням дотримання строків позовної давності, причин пропуску такого строку, можливість поновлення строку.

- Визначити ціну позову

- Вжити передбачених законом заході до забезпечення позову

Стаття 36-1. Представництво прокуратурою інтересів

Підстави представництва прокурором інтересів громадян та держави в суді

Підстава – це визначена законом умови за яких прокурор має вчинити представництво інтересів громадян або держави.

 

 

ЗУ «Про прокуратуру»

Стаття 36-1. Представництво прокуратурою інтересів

Вимоги

Стаття 365. Розгляд заяви

1. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

2. Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв’язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі необґрунтованості заяви.

3. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

ПОДАННЯ ПОЗОВУ

Наказ №6 гн

3. Здійснювати представницькі функції шляхом:

- підготовки та звернення до суду з позовами, заявами, адміністративними позовами (далі - позови, заяви);

- участі у розгляді судами справ;

- ініціювання перегляду незаконних судових рішень;

- захисту прав громадянина або інтересів держави при виконанні судових рішень;

- вжиття передбачених законом заходів щодо усунення порушень закону при здійсненні судочинства, відповідальності винних у цьому осіб.

 

7. Брати участь у розгляді судами справ у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне.

 

Відповідно до статті 35 Закону України «Про прокуратуру » прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання

 

Повноваження прокурора щодо участі в розгляді справ – передбачені нормами права можливості здійснення прокурором певних дій спрямованих на захист інтересів громадянина або держави в судах.

 

Ст. 18 ГПК === прокурор є самостійнм учасником процесу

Відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладається вимога про зосередження зусиль органів прокуратури щодо нагляду за додержанням та застосуванням законів спрямованих на захист економічних інтересів держави від неправомірних посягань, зокрема, в сфері енергозбереження шляхом пред’явлення позовів до суду.

Безпосередніми об’єктами при підготовці позовних заяв до суду є - енергопостачальні підприємства, споживачі електроенергії, контролюючі органи, органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації.

 

Питання 44 ПЕК

 

Відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у сфері паливно-енергетичного комплексуполягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави в зазначених сферах у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладається вимога про зосередження зусиль органів прокуратури щодо нагляду за додержанням та застосуванням законів спрямованих на захист економічних інтересів держави від неправомірних посягань, зокрема, в сфері енергозбереження шляхом пред’явлення позовів до суду.

Безпосередніми об’єктами при підготовці позовних заяв до суду є - енергопостачальні підприємства, споживачі електроенергії, контролюючі органи, органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації.

 

Відповідно до ст. 2Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Право прокурора на звернення до суду із позовом про захист державних чи суспільних інтересів, а також участь у цих справах передбачено ст. 29 ГПК, де зазначено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

 

Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верхо­венства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань закріпленої законодавством держави її економічної системи.

Зважаючи на актуальність проблем сфери в суспільстві (особливо: енергозбереження, своєчасності та повноти розрахунків за спожиту електричну енергію, природний газ, додержання законності при формуванні та затверджені органами місцевого самоврядування цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, забезпечення прав територіальних громад на участь в обговоренні питань щодо їх підвищення; дотримання встановлених стандартів, норм і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг, додержання законодавства про ліцензування господарської діяльності з виробництва і надання житлово-комунальних послуг), забезпечення додержання вимог законів у галузі енергозбереження є пріоритетним.

З метою проведення якісних та ефективних перевірок, їх проведення необхідно здійснювати не тільки на підприємствах енергопостачання, а і на суміжних з ними підприємствами (споживачами) із обов’язковим залученням фахівців контролюючих органів.

Під час підготовки позовних заяв до суду з питань паливно-енергетичного комплексу при перевірці підприємств з газопостачання та газифікації доказуванню підлягають наступні питання:

- дотримання підприємствами газового господарства (СПГГ) ліцензійних умов провадження господарської діяльності як з постачання, так і з розподілу природного газу(постанови НКРЕ від 25.08.2005р. №693 та від 30.09.2005р. №869);

- вжиття заходів щодо забезпечення надійності транспортування та безаварійності експлуатації газопровідних мереж, утримування обладнання та устаткування відповідно до технічних характеристик, вимог діючих технічних норм та умов екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних та інших нормативних актів. Розробки заходів щодо підвищення технічного рівня газорозподільних мереж. Своєчасного сплачування коштів за природний газ, послуги з транспортування магістральними трубопроводами та його зберігання, використовувати коштів, отриманих за рахунок встановленого НКРЕ тарифу на постачання природного газу лише за цільовим призначенням, додержання вимог законодавства України щодо якості наданих послуг;

- дотримання СПГГ Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997р. №254 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 травня 1998р. №318/2758), а також чи укладено підприємствами з газопостачання та газифікації з НАК «Нафтогаз України» договори про користування державним майном, яке не підлягає приватизації (розподільчі газопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення). Відповідно до вказаних договорів СПГГ зобов’язані використовувати зазначене майно лише за його призначенням, забезпечувати його ефективне використання і відновлення, запобігати пошкодженню псуванню. Підприємства повинні розробляти та подавати на погодження або затвердження ДК «Газ України» технічно обґрунтовані річні плани та графіки капітального будівництва, реконструкції і модернізації, капітальних ремонтів з визначенням джерел фінансування. Щоквартально та щорічно звітувати про їх виконання. Проводити профілактичні роботи з метою запобігання та оперативної ліквідації можливих аварійних ситуацій, що можуть виникнути під час експлуатації майна;

- щодо відрахування частки доходів, отриманих від користування майном, яке не підлягає приватизації. Підприємства з газопостачання та газифікації 50% чистого прибутку, отриманого від використання майна, повинні використовувати на його розвиток у розмірах і на цілі, визначені річними планами капітального будівництва, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та капітальних ремонтів державного майна. Крім того, зазначені відрахування в розмірі, що не перевищує 5% (але не менш 4%) сукупної балансової вартості груп основних фондів, що відносяться до державного майна, переданого в користування СПГГ повинні використовувати відповідно до затверджених ДК «Газ України» планів;

- забезпечення штатами аварійно-диспетчерських служб (АДС), її філіалів і постів матеріально-технічним оснащенням, технічною та оперативно-експлуатаційною документацією, визначеною спеціалізованими підприємствами газового господарства;

- додержання техногенної та пожежної безпеки.

Під час перевірки діяльності районних електричних мереж при підготовці позовних заяв доказуванню підлягають наступні питання:

- виконання вимог законодавства та умов договорів із споживачами щодо безперебійного постачання електроенергії належної якості; чи мають місце випадки безпідставного припинення електропостачання. Для цього необхідно перевірити журнали обліку відключень, які ведуться диспетчерами підприємств та з’ясувати причини відключень в кожному конкретному випадку;

- чи вживаються заходи щодо погашення заборгованості за спожиту електроенергію. Дати оцінку посадовим особам підприємства за невжиття заходів до її зменшення. Для чого слід проаналізувати стан розрахунків та розмір заборгованості за перевіряємий період у порівнянні із показниками попереднього року;

- повнота претензійно-позовної роботи, чи діє юридична служба, чи надсилаються претензії, заявляються самостійно позови про стягнення заборгованості з усіх боржників (юридичних та фізичних осіб);

- чи виконується вимоги законодавства щодо припинення електропостачання боржників за спожиту електроенергію. Для цього необхідно витребувати списки підприємств - боржників за електроенергію та наряди про їх відключення. Враховуючи те, що в багатьох випадках через неналежну роботу інспекторів РЕМу, або самовільне підключення підприємств, фактичного припинення електропостачання не відбувається (відключаються лише адмінприміщення), необхідно із залученням працівників органів внутрішніх справ та РЕМу проводити вибіркові перевірки об’єктів, які рахуються відключеними від електропостачання;

- чи проводяться контролерами електропостачальної компанії контрольні знімання показників лічильників (не рідше одного разу на півроку) чи затверджені відповідні графіки; чи налагоджена робота (проводяться рейди) по виявленню фактів розкрадання електроенергії та відключенню від електропостачання порушників правил користування електроенергією. Кількість таких рейдів, їх результати;

- вжиття заходів щодо виконання вимог Законів України «Про енергозбереження» для зменшення технологічних втрат. Які заходи вжиті щодо впровадження енергозберігаючих технологій в поточному році;

- чи укладені із усіма споживачами юридичними та фізичними особами договори на постачання електроенергії. Перевірити відповідність умов договорів вимогам законодавства;

- чи проводиться у відповідності до вимог законодавства регулярна перевірка електролічильників, чи дотримуються графіки такої перевірки.

 

Прокурорами пред’являються наступні види позовів у паливно-енергетичному комплексі:

1. про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію;

2. про стягнення заборгованості за теплопостачання;

3. про стягнення заборгованості за спожитий природний газ;

4. у спорах, пов’язаних з розрахунками за спожиті вугілля та нафту (нафтопродукти);

5. у спорах в гірничо-металургійному комплексі;

6. стягнення підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів;

7. визнання недійсними бартерних та вексельних угод;

8. оскарження актів органів місцевого самоврядування про встановлення тарифів;

9. про визнання недійсними актів про порушення правил користування електроенергії або рішень відповідних комісій по розгляду складених актів;

10. стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про електроенергетику;

11. про стягнення шкоди, заподіяної порушенням Правил споживачів електричної енергії;

12. про стягнення надмірно сплаченої суми за теплопостачання;

13. про відшкодування шкоди, заподіяної побутовими споживачами у зв’язку з порушенням правил користування електроенергією;

14. заяви в порядку наказного провадження про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, газ;

15. про стягнення штрафних санкцій;

16. про встановлення постійного земельного сервітуту на право прокладення та експлуатації лінії електропередач;

17. про скасування рішення про виділення землі поряд з трубопроводом;

18. про стягнення шкоди, заподіяної підприємству, віднесеного до ПЕК, при виконанні трудових обов’язків;

19. в інтересах ДП „Національна енергетична компанія „Укренерго”;

20. регресні позови в інтересах шахт;

21. про стягнення затрат на навчання у сфері ПЕК;

22. про стягнення шкоди, заподіяної злочинами у сфері ПЕК;

23. про стягнення заборгованості за надання послуг телефонного зв’язку.

До підготовлених належним чином позовів прокурору необхідно додавати оригінали або належним чином завірені копії документів, необхідних для підтвердження наявності договірних відносин між постачальниками та споживачами в сфері енергозабезпечення, установчі документи підприємств – постачальників в сфері ПЕК, ліцензія на здійснення визначеного виду в сфері енергопостачання, документи, що підтверджують розмір штрафних санкцій, шкоди, заподіяної підприємству, обрахунок надмірно сплаченої суми за теплопостачання споживачем такої енергії та інші документи.

В К А З І В К А № 8

Значні суми коштів, недоотримані бюджетом і стягнуті з держави, а також неоднозначна судова практика з податкових спорів, прийняття судами суперечливих рішень потребують спільних зусиль органів прокуратури, казначейства і податківців.

З метою більш ефективного захисту в суді інтересів держави у справах, що пов’язані з адмініструванням податків, покращення взаємодії з цих питань між органами прокуратури, державної податкової служби та Державного казначейства України, відповідно до наказу Генерального прокурора України від
29 листопада 2006 року № 6гн "Про організацію представництва прокурором у суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень"

Заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняним до них прокурорам при здійсненні представництва в суді інтересів держави у сфері оподаткуваннязабезпечувати участь у справах цієї категорії, порушених за позовами інших осіб, ініціювати перегляд судових рішень у випадках, якщо сума стягнень, як правило, є не меншою за 1 млн.грн.

Вимагати від органів державної податкової служби на місцях подання до прокуратури клопотань про оскарження судових рішень у справах, розглянутих без участі прокурора, у строки, передбачені законодавством для підготовки і своєчасного внесення до суду вищої інстанції відповідного документа реагування.

Ініціювати перегляд судових рішень у касаційному порядку та за винятковими обставинами за клопотаннями податкових органів у межах строків, визначених у статтях 212 і 238 Кодексу адміністративного судочинства України. За наявності поважних причин заявляти клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення.

Н А К А З № 6 гн

2.3. З урахуванням актуальності суспільно-правових відносин, які відбуваються в окремих галузях економіки, промисловості, агропромисловому комплексі, фінансової системи, зосереджувати діяльність на забезпеченні додержання вимог законів відносно:

– запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

– викриття корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією;

–охорони власності, земельних ресурсів і природного середовища;

–здійснення приватизації державного та комунального майна;

–банківської, митної та зовнішньоекономічної діяльності;

–бюджетної діяльності, оподаткування та енергозбереження.

2.8. У відповідних підрозділах прокуратур усіх рівнів з метою підвищення якості та ефективності наглядових перевірок забезпечити формування наглядових справ з пріоритетних напрямів прокурорської діяльності, в яких зосереджувати за темами:

– перелік законодавчих та інших нормативних актів;

– список контролюючих органів;

-список основних об’єктів нагляду;

– інформаційні матеріали щодо стану законності (статистичні та аналітичні дані, інформації контролюючих, правоохоронних, інших державних органів тощо);

– методичні рекомендації, науково-практичні посібники та інші документи подібного характеру;

– інформаційні листи про позитивний досвід роботи та орієнтувального характеру.

Пріоритетним є захист соціальних і майнових прав неповнолітніх, інвалідів, людей похилого віку, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також захист державних інтересів, що стосуються оподаткування, стягнення сум до бюджету, відчуження державного майна, у т.ч. через процедуру банкрутства, земельних відносин, усунення порушень, пов'язаних з корупційними діяннями.

Законодавча база: Конституція України ст.12, п.2; ЗУ «Про прокуратуру» ст. 36-1, 20; ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»; Наказ №6; ЦПК, ГПК, КАСУ.

Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” до легалізації доходів відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами.

Процес легалізації брудних коштів являє собою складну схему послідовних дій, спрямованих на заплутування істинних джерел кримінальних капіталів завдяки трансформації одних активів в інші шляхом численних та різноманітних фінансових операцій. Власне, операції з відмивання – це, як правило, легальні фінансові операції, але злочинним є походження коштів, що в них використовуються.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Формою представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Для пред’явлення прокурором позовної заяви до суду у справах з питань протидії легалізації незаконних доходів перш за все необхідно додержуватися вимог чинного законодавства. Так статтями 17,18 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, встановлено цивільно-правові санкції за порушення законодавства в сфері легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, так:

- юридичні особи, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду;

- неодноразове порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог закону тягне за собою за рішенням суду обмеження, тимчасове припинення дії та позбавлення ліцензії чи іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності в порядку, встановленому законодавством;

- за рішенням суду доходи підлягають конфіскації в дохід держави або повертаються їх власнику, права чи законні інтереси якого були порушені, або відшкодовується їх вартість;

- угоди, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів і фінансування тероризму, визнаються недійсними у встановленому законом порядку.

Таким чином, аналіз визначених законодавцем санкцій дає можливість виокремити категорії позовів, які можливо пред’явити прокурору до суду задля усунення порушення законодавства у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом:

- Визнання недійсними установчих документів

- Визнання недійсними угод, фіктивних підприємств

- Стягнення штрафних санкцій з суб’єктів первинного фінанс. моніторингу

Щодо першої категорії позовів, можна зазначити наступне: ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції.

У разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта (ст. 247 ГК України). В обґрунтування позовів про визнання недійсними установчих документів, крім вищевикладеного, необхідно зазначити, що згідно ст.42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на особистий ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів і отримання прибутку. Відповідачами у таких справах є особи, які стали засновниками фіктивних підприємств, але не мали наміру займатися підприємницькою діяльністю.

Таким чином, виходячи з суб’єктного складу сторін, визначається й підсудність справ зазначеної категорії – місцеві суди чи окружні адміністративні суди.

Наступним блоком в організації представницької діяльності на цьому напрямку є заявлення позовів про стягнення до бюджету незаконно отриманого за нікчемними правочинами, укладеними за участю підприємств, установчі документи яких та записи про їх державну реєстрацію вже були визнані судом недійсними. Актуальність позовів вказаної категорії і полягає саме в тому, що у випадку, коли господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін (у разі виконання зобов’язання обома сторонами) – у доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наступним, третім блоком в організації представницької діяльності є подання до суду прокурором позовів про визнання недійсними фінансових операцій, укладених з метою ухилення від сплати податків і відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, обов'язкове стягнення в доход держави сум, незаконно отриманих за ними прибутків яке можливе шляхом заявлення позовів з вимогами про звернення стягнення податкового боргу на активи платника податку, арешту коштів на рахунку платника податків, стягнення з підприємства незаконно набутого майна в доход держави. Так, нормами Конституції України, зокрема ст.67, закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. При підготовці позовів вказаних категорій необхідно обов’язково перевіряти та долучати до позовної заяви як докази документи, що підтверджують наявність податкового зобов’язання (актів перевірок, податкового повідомлення - рішення, податкових декларацій платників податків, документів, що підтверджують отримання платником податків повідомлень - рішень податкового органу про нарахування податкового боргу тощо).

ПЕРЕДУМОВИ ВИНЕКНЕННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА (як Історія виникнення аної функції)

1. Прокурор (з рим. Прокуратор – означає управляю). Наглядаючими в римі були найкращі раби, які здійснювали нагляд за діяльністю інших рабів.

2. Августинською конституцією введено посаду прокурора в державному апараті.

3. 1302 р. – Філіп ІV започаткував інститут прокуратури у Франції як наглядовий орган в державі.

4. 1722 р. – Петро І запозичив модель прокуратури Франції. ЇЇ ще називали «око государеве», яка здійснювала представництво монарха.

Було покладено на прокуратуру функції з представництва у судах інтересів монарха.

5. 1917 р. Прокуратуру скасовано

6. 1922 р. – прокуратуру відновлено

Прокурори брали участь в цивільному процесі.

Саме термін «представництво» - бо була представником від імені держави в судовому процесі.

7. Конституція України 1996 р. – в ст.. 121 закріпила функцію представництва інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом на Конституційному рівні.

Також дублює дану функцію ст.. 5 ЗУ «Про прокуратуру»

Отже передумовою здійснення функції з представництва – є закріплення такої функції за органами прокуратури в законодавстві нашої держави.