Анулювання Брестського мирного договору та його наслідки для України 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Анулювання Брестського мирного договору та його наслідки для України



Листопад 1918 р. — перемога у Німеччині революції; капітуляція Німеччини у Першій світовій війні.

13 листопада 1918 р. — анулювання РСФРР Брестського миру; згодом — постанова Раднаркому про невизнання України самостійною державою; зняття РСФРР з себе зобов’язання не втручатися у внутрішні справи України.

— Звернення Г. П’ятакова та В. Антонова-Овсієнка до В. Леніна з проханням про наступ російських військ в Україну.

17 листопада 1918 р. — ухвалення РСФРР і ЦК РКП(б) рішення про створення Реввійськради Групи військ Курського напрямку, на яку покладалося завдання керувати воєнними операціями в Україні (таким чином було започатковано створення Українського фронту).

Кінець листопада 1918 р. — створення маріонеткового Тимчасового робітничо—селянського уряду України, який керівництвобільшовицької партії розглядало не як орган влади незалежної держави, а як «обласну» адміністрацію, керовану ЦК РКП(б).

29 листопада 1918 р. — оприлюднення Тимчасовим робітничо- селянським урядом у Суджі маніфесту про відновлення влади рад в Україні; заклик до боротьби проти «контрреволюції».

Кінець листопада 1918 р. — початок наступу в Україну більшовицьких військ під командуванням В. Антонова-Овсієнка.

— Просування більшовицьких військ за двома напрямками: на Київ та Харків — Катеринослав.

— Відновлення в північно-східних районах України під прикриттям маріонеткового Тимчасового робітничо-селянського уряду на чолі з Г. Пятаковим більшовицької влади.

Падіння гетьманського режиму

Середина листопада 1918 р. — усунення П. Скоропадського від влади шляхом антигетьманського повстання.

14 грудня 1918 р. — П. Скоропадський зрікся влади; гетьманський режим перестав існувати.

Причини падіння гетьманату П. Скоропадського:

— Поразка Німеччини в Першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності.

— Залежність української держави від австро-німецьких збройних формувань,

— Відсутність дієздатної регулярної української армії.

— Відновлення старих порядків, що призвело до наростання соціальної напруги.

— Вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни).

— Виникнення опозиції гетьманській владі (українські соціалістичні партії, українські більшовики, які у червні 1918 р. утворили власну партію — КП(б)У, робітники, середнє та незаможне селянство).

— Спроба знайти опору серед білогвардійців (грамота П. Скоропадського про відмову від української державності на вступ до всеросійської федерації народів від 14 листопада 1918 р.).

Українська Народна Республіка Директорії

Утворення Директорії

13 листопада 1918 р. — створення для керівництва антигетьманським повстанням Директорії УНР у складі В. Винниченка (голова, член УСДРП), С. Петлюри (головний отаман військ УНР, член УСДРП), Ф. Швеця (член УПСР), А. Макаренка (керівник профспілки залізничників), О. Андріївського (член УПСС).

Словник

Директорія УНР — тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням проти гетьмана П. Скоропадського. Після перемоги — найвищий орган державної влади Української Народної Республіки.

— Завоювання Директорією масової підтримки селянства, яке стихійно піднімалося на антигетьманську боротьбу.

— Перехід на сторону Директорії частини гетьманських військ, у тому числі добре дисциплінованого і навченого полку Січових Стрільців, яким командував Є. Коновалець, а також Сірожупанної дивізії.

Боротьба за відновлення УНР

15 листопада 1918 р. — звернення Директорії до населення України, в якому вона закликала до збройної боротьби з гетьманом, пообіцявши при цьому демократичні свободи, 8-годинний робочий день, передачу поміщицьких земель селянам; початок антигетьманського повстання; виступ січових стрільців у Білій Церкві.

17 листопада 1918 р. — підписання угоди між Директорією та представниками окупаційних військ про нейтралітет останніх у подіях в Україні.

18 листопада 1918 р. — вирішальний бій під Мотовилівкою, у якому гетьманські війська зазнали поразки.

18 грудня 1918 р. — урочистий вступ Директорії до Києва.

Трудовий конгрес

26 грудня 1918 р. — проголошення Декларації з програмою Директорії, у якій пропонувалося скликати Конгрес трудового народу України як найвищий орган влади в Україні.

Словник

Трудовий конгрес — вищий тимчасовий законодавчий орган Української Народної Республіки у період Директорії УНР, скликаний з метою організації влади в Україні та визначення форми державного правління після повалення влади гетьмана П. Скоропадського.

12—15 січня 1919 р. — вибори до Трудового Конгресу, участь у яких мали право брати усі громадяни УНР віком від 21 року, крім позбавлених громадянських прав у судовому порядку і військовиків республіканської армії.

Це цікаво! До участі у виборах до Трудового конгресу було допущене тільки т. зв. «трудове населення» без «поміщиків і капіталістів», а нетрудові, експлуататорські класи позбавлялися права голосу. Причому до останніх зараховували навіть національну інтелігенцію — адвокатів, лікарів, професорів, учителів тощо. Були позбавлені права голосу промисловці, поміщики, комерсанти, духовенство та ін.

23-28 січня — робота Трудового конгресу у Києві, який затвердив ухвалу Української Національної Ради ЗУНР та Універсал Директорії УНР про об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу; на наступних пленарних засіданнях Трудовий конгрес заслухав звіти членів Директорії (голови — В. Винниченка, голови уряду — В. Чехівського, Головного отамана — С. Петлюри).

— Оголошення про вимушене тимчасове припинення діяльності Конгресу через наступ російських більшовицьких військ на Київ.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; просмотров: 387; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.237.75.165 (0.006 с.)