Відновлення політики «воєнного комунізму» у скорегованому вигляді

1920 р. — відновлення в Україні політики «воєнного комунізму»

Основні заходи політики «военного комунізму» у скорегованому вигляді
Земельна політика	Відмова від спроб насадження комун і колгоспів. 5 лютого 1920 р. — затвердження Всеукрревкомом закону про
Земельна політика	землю, який передбачав передачу поміщицьких, казенних, монастирських і удільних земель, конфіскованих радянською владою у 1919 р., до рук трудящих селян без всякого викупу; надання при цьому переваги малоземельним селянам і сільськогосподарським робітникам; неспроможність частиною селянства освоїти ці землі у зв’язку з нехваткою реманенту
Хлібна розкладка	Кінець лютого 1920 р. — прийняття Раднаркомом УСРР закону про хлібну розкладку, що мав забезпечити робітничі центри Росії та України, армію, службовців продовольством. Створення продзагонів з метою вилучення продовольства у селян. Використання методів примусу при виконанні хлібної розкладки: розстріли, введення кругової поруки тощо. Відмова селян здавати хліб (липень 1920 р. — виконання загального плану продрозкладки на 10 %)
Утворення комнезамів	9 травня 1920 р. — декрет ВУЦВК на підставі якого були організовані волосні та сільські комітети незаможних селян (комнезами) — органи радянської влади на селі в Україні, які були частиною карального апарату окупаційного адміністративного механізму, створеного російськими більшовиками після захоплення влади в Україні у формі тимчасових надзвичайних органів, наділених широкими повноваженнями
Націоналізація промисловості	Повернення до націоналізації промисловості (протягом 1920 р. в Україні було націоналізовано понад 11 тис. підприємств). Позбавлення власності не лише великих, а й середніх і дрібних капіталістів. Припинення діяльності більшості підприємств, які перейшли до рук держави (у 1920 р. з 22 металургійних заводів України діяли лише 9, причому в обмежених масштабах), що супроводжувалось зростанням безробіття, голодом і злиднями
Мілітаризація підприємств	Мілітаризація підприємств, на яких встановлювався режим, близький до режиму військових установ (правила внутрішнього розпорядку вимагали сумлінного виконання трудових обов’язків, і перш за все норм виробітку, забороняли запізнення, прогули, самовільну відсутність на роботі). Організація з метою додержання трудової дисципліни дисциплінарних товариських судів, які могли до порушників порядку накласти стягнення (від догани до посилання на важкі суспільно необхідні роботи). Доручення ЦВК та Раднаркому IV Всеукраїнським з’їздом Рад провести мілітаризацію усіх радянських установ; здійснення мілітаризації промисловості Донбасу. Запровадження поняття трудового дезертирства як злісного ухилення від трудової повинності; застосування до порушників трудової дисципліни заходів примусу

Організаційні форми комуністичного руху в Україні

Назва партії	Дата виникнення	Характеристика діяльності	Подальша доля
КП(б)У	Липень 1918 р.	Частина РКП(б), яка повністю втілювала в життя політику більшовиків	Стала єдиною політичною партією в Україні з сер. 1920-х рр.
УКП(б) (боротьбисти)	Травень 1918 р.	Створена на основі лівого крила УПСР, з березня 1919 р. перейшла на комуністичну платформу; спиралася на українське селянство та національну інтелігенцію; відстоювала незалежність України та створення окремої української Червоної армії	Під тиском РКП(б) верхівка партії перейшла на позиції більшовиків і в березні 1920 р. оголосила про саморозпуск
УКП	Січень 1920 р.	Виникла на основі об’єднання частини УСДРП (незалежників) і боротьбистів, що не увійшли до КП(б)У; спиралися на український пролетаріат; малочисельна партія; поділяючи комуністичні ідеали, підтримувала ідею самостійності УСРР	У березні 1925 р. самоліквідувалася

Махновський рух

— 1920 р. — відновлення збройної боротьби селянства Катеринославської губернії проти більшовиків під керівництвом Н. Махно.

— Розгортання боротьби радянської влади проти махновців.