Окупація Північної Буковини та Бессарабії Румунією

— Включення Північної Буковини після розпаду Австро-Угорщини і проголошення ЗУНР до її складу.

— 25 жовтня 1918 р. — перехід влади до Українського Крайового Комітету, який організував 3 листопада 1918 велике народне віче у Чернівцях, що прийняло рішення про входження Буковини до складу єдиної Української Держави.

— 6 листопада 1918 р. — встановлення української влади на землях Буковини, населених переважно українцями.

— Проголошення президентом краю було Омеляна Поповича.

— 12 листопада 1918 р. — окупація румунськими військами Північної Буковини разом із Чернівцями.

— 28 листопада 1918 р. — фабрикування рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини, що складався винятково з румунів, про об’єднання Буковини з Румунією.

— 1920 р. — передача за Севрським договором Північної Буковини до складу Румунії.

Події в Закарпатській Україні

— Виступ українців Закарпаття після розпаду Австро-Угорщини за побудову власної держави і об’єднання цього краю з усією Україною.

— Лідер національно-визвольних змагань — А. Волошин.

— 21 січня 1919 р. — Всенародний конгрес повноважних представників від 175 Населених пунктів Закарпатської України у м. Хуст, який задекларував прагнення об’єднання з усією Україною.

— Березень-квітень 1919 р. — Закарпаття — автономна одиниця Угорської Радянської Республіки.

— Травень 1919 р. — окупація Закарпатської України військами Румунії та Чехословаччини.

— 8 вересня 1919 р. — юридичне підтвердження акту про входження Закарпатської України до чехословацької держави Сен-Жерменським договором.

Причини поразки ЗУНР

— Непослідовність та поміркованість внутрішньої політики ЗУНР.

— Війна з Польщею.

— Байдужість до долі ЗУНР з боку великих європейських держав.

— Поглинення території ЗУНР різними країнами.

Відродження Радянської України

Ідейно-теоретичні основи комуністичного режиму

Ідейно-теоретичні основи комуністичного режиму:

— Лад суспільної організації, в якому суспільство або держава є власником усього майна і в якому держава планує і контролює економіку під структурою однопартійного політичного уряду.

Словник

Комуністична ідеологія — система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, настрої робітничого класу та комуністичних інтелігенції, суспільства, партії. Головною ідеєю комуністичної ідеології є ідея соціальної рівності, тобто рівності людей за їх становищем у суспільстві.

— Концепція майбутнього безкласового суспільства, бездержавної суспільної організації, що ґрунтується на спільному володінні засобами виробництва й може розглядатися як відгалуженнясоціалізму. Він виходить з принципу: «кожному — за потребами, від кожного — за здібностями».

— Спроба більшовиків втілити в життя ідейно-теоретичні засади комуністичного режиму, яка вилилася у запровадження політики «воєнного комунізму».

Словник

«Воєнний комунізм» — назва внутрішньої політики Радянської держави, що проводилася в кінці 1917-1921 рр. в умовах громадянської війни, основною метою якої було забезпечення міст і Червоної Армії зброєю, продовольством та іншими необхідними ресурсами в умовах, коли всі нормальні економічні механізми і відносини були зруйновані війною.

В основу «воєнного комунізму» була покладена ідея відмови від капіталізму та швидкого революційного переходу до комуністичного ладу шляхом одержавлення власності, згортання товарно-грошових відносин, тотального підпорядкування суспільних, групових, індивідуальних інтересів державним. «Воєнний комунізм» передбачав примусовий державний перерозподіл ресурсів, у тому числі предметів і товарів широкого вжитку та продовольства, державну монополію на хліб та інші продукти харчування.