Мета та функції державного управління

 

Метою управління є організація спільної діяльності людей, їх окре­мих груп та організацій, забезпечення координації взаємодії між ними, а його суттю - здійснення керуючого впливу на відповідні об’єкти.

За джерелом виникнення й змістом, складною й логічною послідовністю основні види цілей державного управління утворюють таку структуру:

суспільно-політичні; соціальні; економічні; духовні; організаційними.

У науковій літературі зазначається градація цілей державного управління і за іншими засадами: за обсягом - загальні (для всього державного управління) і часткові (для окремих його підсистем, ланок конкретних компонентів), за результатами - кінцеві й проміжні, за часом - віддалені, близькі й безпосередні.

Цілі державного управління, представлені в певному «дереві», мають відповідати таким вимогам: бути об’єктивно зумовленими й обґрунтованими, виходити з об’єктивних закономірностей і тенденцій суспільного розвитку й діяльності людей; бути соціально мотивованими; бути науково обґрунтованими; бути системно організованими; бути забезпеченими в ресурсному відношенні як з інтелектуального, так і з матеріального боку.

Зміст державного управління найбільш виразно проявляється в його функціях. В управлінні під функцією слід розуміти основні базові види діяльності, які повинні здійснюватися управлінцями.

Специфіка функцій державного управління полягає в тому, що вони:

обумовлені цілями (завданнями) управління; мають об’єктивний характер; є складовими змісту державно-управлінської діяльності; є відносно самостійними та однорідними; безпосередньо виражають владно-організуючу сутність виконавчої влади; реалізуються в процесі державно-управлінських відносин (взаємодія суб’єкта та об’єкта);мають бути спрямовані на забезпечення життєво необхідних потреб об’єкта управління.

До функцій управлінської діяльності відносяться: планування; організація; укомплектування штату (робота з кадрами); керівництво (директивність); координація; звітність; складання бюджету.

Також розрізняють наступні функції державного управління:

а) загальні - це функції, що породжуються загальними завданнями державного управління і спрямовані на зміцнення конституційне встановлених суспільних відносин, державного устрою, забезпечують захист прав і свобод громадян та стабільність міжнародного стано­вища держави. (Наприклад, політико-адміністративні; економічні; соціальні; гуманітарні).

Політико-адміністративні функції: оборона країни: включає утримання армії, мобілізаційна робота, участь війську у міжнародних миротворчих операціях та ін.; зовнішня політика: зовнішні відносини, представництво країни за кордоном та ін.: охорона прав і свобод громадян, боротьба зі злочинністю, охорона власності та фізичних осіб, попередження правопорушень та ін. Політико-адміністративні функції можна поділити на внутрішньо- та зовнішньополітичні.

Економічні функці, які включають: визначення стратегії соціально-економічного розвитку країни; регулювання правових аспектів функціонування ринкової економіки; вплив на діяльність суб’єктів господарювання та інтенсивність інвестиційних потоків через систему економічних регуляторів (державний бюджет, податки, кредитна політика, грошова, цінова політика тощо); підвищення його конкурентоспроможності на світових ринках та інші.

Соціальні функції: захист трудових прав громадян, захист прав споживачів, соціальний захист безробітних, охорона праці та безпечної життєдіяльності

Гуманітарні функції: належне функціонування та розвиток освіти, науки і культури, завдяки яким реалізується конституційне право кожного громадянина на одержання певного рівня освіти і залучення до культурних надбань.

б) спеціальні функції покликані забезпечити ефективне функціонування апарату державного управління (стратегічне планування, функція прийняття управлінських рішень, функція організації діяльності, функція мотивації, контрольна функція).

Стратегічне управління поєднує кілька видів управлінської діяльності, а саме: прогнозування, розподіл ресурсів, адаптацію до середовища та внутрішню координацію.

В межах функції планування виділяються такі підфункції: 1) дослідження інформації; 2) прогнозування; 3) програмування.

У системі державного управління управлінські рішення виконують такі функції: спрямовуючу, забезпечувальну, координаційну, стимулюючу.

в) допоміжні, або забезпечуючі функції не впливають безпосередньо на діяльність об’єкта управління, однак покликані забезпечувати реалізацію основних і загальних функцій державного управління, а також життєздатність самого органу виконавчої влади та його структурних підрозділів. (Наприклад, управління людськими ресурсами, бюджетна функція, юридично-судова функція, діловодство і документування, зв’язки з громадськістю) [8, с. 203-210].