Вступ, висновки та пропозиції, список літератури не нумеруються.

Титульна сторінка

 

Титульна сторінка є першою сторінкою курсової роботи. Її номер (1) на титульному аркуші не ставлять, але враховують у загальну кількість сторінок. Титульну сторінку виконують на аркуші паперу формату А4 у відповідності до ГОСТ 2.301.

 

Поле 1

----------------------------------------------------------

Поле 2

----------------------------------------------------------

 

Поле 3

-----------------------------

 

Поле 4

----------------------------------------------------------

Поле 4

----------------------------------------------------------

Поле 5

----------------------------------------------------------

 

Поле 6

-----------------------------

-----------------------------

Поле 7

-----------------------------

-----------------------------

 

Поле 8

----------------------------------------------------------

 

Перше поле (рядок) містить назву міністерства. Друге поле (рядок) - повну назву вищого навчального закладу. Обидва розташовані зверху сторінки, по центру.

У третьому полі (рядок справа) вказують назву кафедри, викладачі якої забезпечують викладання навчальної дисципліни, з якої навчальним планом передбачено виконання цієї курсової роботи.

Посередині аркуша, по центру, великими літерами розташовують слова «КУРСОВА РОБОТА» (поле 4). У наступному рядку вказують, з якої навчальної дисципліни вона виконується (назву навчальної дисципліни пишуть у лапках з великої літери).

У наступному полі (поле 5) вказують тему курсової роботи. Пишуть слова «на тему» (шрифт той самий, як і у останньому рядку поля 4), ставлять двокрапку і лише тоді вказують назву теми (вона може займати 2-3 рядки, тому слова розмішують симетрично, відносно центру кожного рядка).

Нижче теми курсової роботи вказують прізвище та ініціали виконавця (поле 6), а далі - прізвище та ініціали тих, хто перевірятиме роботу (поле 7). Обидва написи: „ Виконав:” та „ Перевірили: ” розташовують праворуч (як раніше поле 3).

Після слова «Виконав:»пишуть «студент», вказують групу, курс, факультет (в разі необхідності - спеціальність та спеціалізацію, форму навчання), а лише потім - прізвище та ініціали студента.

Після слова «Перевірили:» пишуть посади, прізвища та ініціали викладачів (кафедру вказувати не потрібно - її назву вказано вище).

Нарешті, у полі 8, вказують місто і рік виконання курсової роботи. Їх записують у один рядок, знизу титульної сторінки, по центру. Розділових знаків (крапки, коми, тире або дужок) між словом Житомир та цифрами року ставити не треба.

 

Зразок оформлення титульної сторінки наведено нижче (Додаток А).

Додаток А.

Зразок титульної сторінки:

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра захисту рослин

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З навчальної дисципліни «Технологія вирощування організмів у біологічному захисті рослин»

на тему:

«______________________________________________»

Виконав: студент 1-го року підготовки, ОКР магістр

агрономічного факультету Прізвище І.П.

Перевірили: доцент Іващенко І. В.

Житомир 2016

Зміст

 

Слово Зміст записують, як заголовок, посередині другої сторінки, з великої літери. Власне зміст курсової роботи починають словом Вступ, яке записують зліва, без нумерації. Наприкінці рядка ставлять номер сторінки «3» (бо перша сторінка - титульна, а друга - зміст).

Назву кожного розділу основної частини курсової роботи записують з великої літери, після нумерації, а наприкінці рядка ставлять номер сторінки. Назви підрозділів теж записують з великої літери, на початку рядка один відступ, між нумерацією підрозділу та його назвою крапку не ставлять. Зміст часто відбиває не лише структуру курсової роботи, але й обраний студентом підхід до висвітлення теми.

Вступ.

 

Вступ повинен включати обґрунтування обраної студентом теми, її актуальність, тобто, анонсувати курсову роботу. Бажано, крім того, відбити у вступі обраний підхід (методи дослідження), структуру роботи, питання, яким приділено найбільше уваги. Наприклад: «У першій частині курсової роботи розглянуто..., у другій -...» або «Окрему увагу приділено питанню... (3.2)». Доцільний обсяг вступу 1-2 сторінки.

 

Основна частина

Головними вимогами до основної частини мають бути логічність побудови і викладення матеріалу; достовірність експериментальних та літературних даних, які використовуються у курсовій роботі.

Як правило, основна частина роботи складається з кількох розділів, кожен розділ може бути розбитий на підрозділи (але це не обов’язково). Перший розділ присвячений аналізу стану вивчення проблеми, що розглядається, і фактично являє собою огляд літератури з цього питання. У другому розділі розглядають методи спостереження (експерименти, досліди тощо) завдяки яким одержано матеріали, що розглянуто у курсовій роботі. У третьому розділі ці дані, обстеження, результати, статистичні матеріали аналізуються, співставляються, порівнюються. Остання частина - заключна, де підбиваються підсумки.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки повинні чітко і коротко відбивати зміст розділу (підрозділу). Вимоги до написання та розміщення заголовків було наведено вище. Підрозділи можуть бути поділені на пункти. Пункти, як правило, заголовків не мають. Тобто текст починають писати одразу після номеру пункту. Кожний розділ, підрозділ та пункт записують, починаючи з нового абзацу.

Власне текст курсової роботи повинен бути зрозумілим і не допускати різних тлумачень.

Не допускається використовувати ідіоми, техніцизми, жаргонні вирази, довільні словотворення, скорочення слів (крім тих, які дозволені правилами орфографії, державними стандартами, або зазначені у цій курсовій роботі).

Перелік скорочень слів регламентується ГОСТ 2.310. Якщо у курсовій використовується особлива система скорочень, то перелік таких скорочень має бути наведено окремим списком. Не допускається скорочувати назви одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються у тексті без цифр; використовувати математичні знаки без числових значень.

Наприклад, у тексті слід писати:

- «розміри тіла від кількох сантиметрів до 1 м», а не «від кількох см»;

- «більше», а не «>»,

- «мінус», а не «-»,

- «відсоток», а не «%» тощо.

Проте можна писати 15 см, 90% та ін.

Назви та скорочення фізичних величин повинні відповідати ГОСТ 8.417.

Числові значення можна записувати цифрами при наявності одиниць фізичних величин або одиниць обліку (підрахунку), а числа без фізичних одиниць та числа від одиниці до дев’яти слід записувати словами. Наприклад, слід писати «комахи мають шість ходильних ніг», проте можна писати «висота цих дерев досягає 30 м».

Якщо у тексті курсової наведений діапазон числових значень, то позначення фізичної величини наводять після останнього числового значення діапазону, наприклад «при температурах від плюс 10 до плюс 30°С». Не можна писати „при t° = 10 - 30°С”, бо тоді незрозуміло, про який діапазон температур йдеться.

Не можна відривати одиниці фізичних величин від їх числових значень, тобто переносити на наступну сторінку чи навіть рядок.

В тексті повинні бути посилання на авторів, літературні дані яких використані. Для цього в тексті в дужках приводиться прізвище автора і рік видання (Іванов, 1989; Петров, 2000; Михайлова, Кучерук, 1998) або порядковий номер посилання із списку використаних літературних джерел (1, 19, 24).

 

Ілюстративний матеріал

 

Якщо у роботі є таблиці, малюнки, схеми, інші ілюстрації, вони повинні мати назву і бути пронумеровані. Наприклад: Табл.3 (і далі назва таблиці) або Схема 1 (і далі назва схеми). Номер таблиці та її назву (заголовок) розміщують над таблицею. Нумерація таблиць має бути суцільною в межах курсової роботи.

Якщо у таблиці наведено не ваші власні дані, треба вказувати джерело, яким ви користувалися (наприклад, вказати у дужках «за таким-то, рік» - це дозволить відшукати потрібну інформацію згідно вашого списку літератури

Розміщувати ілюстративний матеріал дозволяється як по тексту курсової у відповідних розділах (підрозділах, пунктах); так і наприкінці курсової роботи, у додатках. Нумерація малюнків може бути суцільною в межах курсової роботи, але допускається й нумерація малюнків у межах розділу. В останньому випадку номер малюнка складається з номерів розділу, підрозділу та порядкового номеру малюнка, розділених крапкою. Зверніть увагу, що у курсовій роботі, як і у технічній літературі використовують скорочення рис., а не мал. Наприклад: Рис. 2.3.1, Рис.2.3.2... На відміну від таблиць, нумерацію та назви малюнків слід розміщувати під малюнком (або ін. ілюстративним матеріалом).

Кількість таблиць, графічного та ілюстративного матеріалу повинна бути достатньою для пояснення тексту. На всі таблиці, малюнки тощо у тексті мають бути посилання. При цьому слід писати слово «таблиця» або «малюнок» тощо і вказувати відповідний номер. Це можна робити й наприкінці речення, у дужках - наприклад, (Табл.3) або (див. рис.5).

Джерела ілюстрацій теж повинні бути вказані у літературі, наприклад: номер, під яким ця стаття або посібник зазначені у вашому списку літератури та сторінка, з якої робили ксерокопію: [ 7, с.148].

Матеріал, що доповнює основний зміст роботи (таблиці великого формату, карти, розрахунки, фотографії тощо) звичайно виносять окремо, у вигляді додатків, які розміщують наприкінці курсової роботи, нумерують (великими літерами) і вказують у змісті (на сторінці 2).

Якщо таблиці, малюнки, фотографії тощо наведені у додатках, вони повинні мати окрему нумерацію. Наприклад, «Табл. В.1» - це перша таблиця у додатку В.

Висновок

 

Висновок має бути чітким, конкретним (одна, максимум дві сторінки тексту), а краще формулювати його у вигляді пронумерованих тез (хоч це не обов’язково). Головною вимогою до висновків має бути їх доказовість і переконливість. Бажано на основі висновків наводити певні рекомендації, пропозиції. Можна сказати, що на основі розгляду певного матеріалу (в основній частині курсової роботи) студент проаналізував певні дані і на основі цього аналізу підтвердив (або, навпаки, спростував) певні з наведених положень. Саме цей результат аналітичної роботи студента і формулюється в кінці курсової роботи як висновок.

Література

Складати список використаної літератури треба у відповідності до ГОСТ 7.1-84 „Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления” та правил складання бібліографічного опису документів, розроблених згідно даного стандарту „Правила составления библиографического описания. Ч.1., Книги и сериальные издания” (М., 1988) і змін №1 ГОСТ 7.1-84, що прийняті Міжнародною Радою по стандартизації, метрології від 28.05.1999 (м.Москва) та ГОСТ 7.4- 95. Издания.Выходные сведения. Межгосударственный стандарт- М.: 1996 і ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.-К.: Держстандарт України, 1998.

Для підручників, монографій тощо вказують автора (авторів) та його ініціали і назвукниги. Далі, після крапки і тире (.-), вказують місце видавництва, видавництво, рік видання. Наприклад, Київ: Фітосоціоцентр, 2002 або М.: Мир, 1990. Далі, знову після крапки і тире (.-), вказують сторінки або загальну кількість сторінок (якщо вся книга з питання, яке розглянуто у курсовій). Наприклад, С. 92-178 або 64с.

Якщо це стаття з журналу, газети, збірника праць тощо, то після прізвища автора і назви статті ставлять такий знак: //, а далі вказують назву журналу (або іншого видання), його номер (або том тощо), рік, а далі, після точки і тире (.-), вказують сторінки.

Приклади оформлення вихідних даних для списку опрацьованої літератури наводимо у вигляді таблиці.

 

Підручники, навчальні посібники, монографії
Один автор	Медников Б.М. Биология: формы и уровни жизни.- М.: Просвещение,1994.- 415с.
два автори   (перекладне видання)	Слюсарев А.А, Жукова С.В. Биология.- Киев: Вища школа, 1987.- 415с. Кемп П., Армс К. Введение в биологию: Пер.с англ. - М.: Мир,1988.- С.257-290
три автори	Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология: В 3-х т. Т. 1.- М.: Мир,1990.- С.195-209
чотири автори і більше (вказують або три перших прізвища, або прізвище редактора чи редакторів)	Определитель высших растений Украины /Доброчаева.- Д.Н., Котов М.И.,Прокудин Ю.Н. и др.- Киев: Наукова думка, 1987.- 548с.   Водоросли.Справочник / Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П. и др. - Киев: Наукова думка, 1989.- 608с. Жизнь животных.В 7 т. /Гл. ред. В.Е.Соколов.Т.1./ Под ред. Ю.И.Полянского.- М.: Просвещение, 1987.- 448с.
	Статті з журналів, збірок наукових праць, тези доповідей тощо.
Стаття з журналлу	Островский А.Н. Судьба коллекцій Карла Линнея // Природа,-№10, 2003.- С.93-96 Новосад В. Загадочный мир росянок // Экзо, №6 (12), январь 2003-февраль 2004.- С.34-36
Стаття із збірки	Артемьев Ю.М. Признаки дитиленхоза картофеля и пути внедрения стеблевой нематоды в клубень // Сб. научных работ Саратовского СХИ. –1978. – Вып. 118.- С. 32-37.
Тези доповідей	Балахнина В.П. Принципы и методы изучения почвенных и фитопаразитарных нематод как компонента биогеоценоза // Тезисы совещания.- Петрозаводск. 1981. – № 6-8.
	Словники
	Биологический энциклопедический словарь /Гл.ред. М.С.Гиляров.- М.: Советская энциклопедия,1986.-831с.
	Біологічний словник.- Київ: Голов.ред. УРЕ,1986.-680с.
Один, два або три автори	Кулініч Л.Я., Воловник С.В. Довідник з біології.- Київ: Радянська школа, 1986.-240с.
	Мороз І.В, Мороз Л.І. Словник-довідник з біології.- К.: Генеза,2001.- 416с.
Чотире або більше авторів (пишуть три перших, або редактора)	Словарь-справочник по экологии /Сытник К.М., Брайон А.В., Гордецкий А.В. и др.-Киев: Наукова думка, 1984.- 668с. Биологи. Биографический справочник /Отв.ред. Серков Ф.Н. - Киев: Наукова думка, 1984.- 816с.
	Збірки наукових праць
	Стандарти
	ГОСТ 2.105 - 95. Общие требования к текстовым документам. Межгосударственный стандарт.-М.:1997 07.01; ГОСТ 7.32 - 81. Отчет о научно-исследовательской работе.-М.: 1997

 

Захист курсової роботи

Захист курсової роботи відбувається наприкінці другого семестру, до сесії, згідно графіку деканату.

Курсова робота перевіряється викладачем (термін перевірки - не пізніше, ніж 5 днів з дня реєстрації курсової роботи у спеціальному журналі на кафедрі).