Укладіть схему-класифікацію слов’янських мов (див. список літератури – позиція 1, С. 34).

Укладіть схему-класифікацію слов’янських мов (див. список літератури – позиція 1, С. 34).

5. Позначте на карті (використовуючи кольорове розмежування підгруп) території проживання сучасних слов’янських народів, з’ясуйте назви столиць слов’янських держав.

6. Що спільного і чим різняться слова: укр. жито - рос. рожь, укр. цибуля - рос. лук, укр. блискавка – рос. молния, укр. дитина – рос. дитя, укр. серце – рос. сердце.

Знайдіть відповідники цих слів у білоруській, польській, болгарській мовах.

Рекомендована література

1. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 7-34.

2. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

3. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун, А. М. Калюта. – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 432 с.

5.*Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

6. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології: У 2-х ч. / П. П. Чучка. – К., 1988. – Ч. 1. – 78 с.; 1999. – Ч. 2. – 76 с.

Інтернет-ресурс: http://www.children.edu-ua.net/slovesnik/Vstup%20do%20slov/zmist.htm

Практичне заняття № 2

Східнослов’янські літературні мови та діалекти (2 год)

 

Теоретична частина:

1. Специфіка східнослов’янських літературних мов та діалектів: становлення, основні фонетичні та лексико-граматичні ознаки.

Українська мова серед інших слов’янських мов: загальна характеристика.

3. Ґенеза української мови в гіпотезах і концепціях мовознавців.

4. Сучасна російська літературна мова: формування, поширення, вивчення та характерні ознаки.

5. Сучасна білоруська літературна мова: формування, проблеми функціонування, вивчення, характерні ознаки.

 

Практична частина:

1. Укладіть тлумачний словник лінгвістичних понять (див. позиції 1, 5 списку літератури): „білорусизми”, „білорусистика”, „білоруська мова”, „діалект”, „російська мова”, „русизми”, „росіянізми”, „русистика”, „українська мова”, „україністика”.

2. Ознайомтеся з висловлюванням відомого українського вченого М. Драгоманова. Прокоментуйте його.

„Українська мова в багатстві, витонченості й гнучкості не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства…”

3. Зіставте звуковий склад, граматичні форми слів із різних східнослов’янських мов; визначте, в чому виявляється спільність між ними на лексичному, фонетичному та граматичному рівнях. Доповніть таблицю п’ятьма лексемами (на вибір).

 

Українська мова	Російська мова	Білоруська мова
голова	голова	галава
молоко	молоко	малако
день	день	дзень
ніч	ночь	ноч
весна	весна	вясна
літо	лето	лета
осінь	осень	восень
зима	зима	зіма
ліс	лес	лес
жовтий	желтый	жоўты
червоний	красный	чырвоны
гіркий	горький	горкі
ходити	ходить	хадзіць
говорити	говорить	гаварыць
один	один	адзін
п’ять	пять	пяць

4. Прочитайте „Заповіт” Т. Шевченка в перекладі східнослов’янськими мовами, порівняйте з оригінальним текстом. Знайдіть у текстах специфічні риси кожної із мов, прокоментуйте їх.

ЗАВЕЩАНИЕ

Как умру, похороните

На Украйне милой,

Посреди широкой степи

Выройте могилу,

Чтоб лежать мне на кургане,

Над рекой могучей,

Чтобы слышать, как бушует

Старый Днепр под кручей.

И когда с полей Украйны

Кровь врагов постылых

Понесет он… вот тогда я

Встану из могилы –

Подымусь я и достигну

Божьего порога,

Помолюся… А покуда

Я не знаю Бога.

Схороните и вставайте,

Цепи разорвите,

Злою вражескою кровью

Волю окропите.

И меня в семье великой,

В семье вольной, новой,

Не забудьте – помяните

Добрым тихим словом.

Російською мовою переклав

Олександр Твардовський

 

ЗАПАВЕДЗЬ

Як памру я, похавайце

На Ўкрайне мілай,

Сярод стэпу на кургане,

Дзе продкаў магіла:

Каб нязмеранае поле,

Дняпро і абрывы

Было відна,— было чутна,

Як раве бурлівы!

Як пагоняць з Украіны

У сіняе мора

Кроў варожжу... Во тады я

І нівы і горы —

Ўсё пакіну й да самога

Бога палунаю

Маліціся... А да тых пор —

Бога я не знаю!

Пахавайце ды ўставайце,

Кайданы парвіце

І варожай злой крывёю

Волю акрапіце!

І мяне у сям'і вялікай,

Ў сям'і новай, вольнай,

Не забудзьце памянуці

Добрым ціхім словам.

Білоруською мовою переклав

Янка Купала

Пошукове завдання: з’ясуйте етимологію назв місяців у кожній зі східнослов’янських мов.

Рекомендована література

1. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.

2. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 35-46.

3. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

5.*Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

Інтернет-ресурси: http://www.children.edu-ua.net/slovesnik/Vstup%20do%20slov/zmist.htm

http://kanevala.narod.ru/zapovit.htm

http://www.osvitanet.com.ua/

http://litopys.org.ua/

 

 

Практичне заняття № 3

Загальна характеристика сучасних західнослов’янських мов (част. І) (2 год)

 

Теоретична частина:

1. Особливості західнослов’янської групи мов.

Рекомендована література

1. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 46-54.

2. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

3. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун, А. М. Калюта. – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 432 с.

5.*Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

6. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології: У 2-х ч. / П. П. Чучка. – К., 1988. – Ч. 1. – 78 с.; 1999. – Ч. 2. – 76 с.

Інтернет-ресурс: http://www.children.edu-ua.net/slovesnik/Vstup%20do%20slov/zmist.htm

http://kanevala.narod.ru/zapovit.htm

 

 

Практичне заняття № 4

Загальна характеристика сучасних західнослов’янських мов (част. ІІ) (2 год)

 

Теоретична частина:

1. Розвиток і становлення чеської літературної мови.

2. Основні ознаки чеської мови, її діалектне членування.

3. Загальна характеристика словацької літературної мови.

4. Специфіка полабської мови, її розвиток, становлення та зникнення.

Практична частина:

1. Прочитайте „Заповіт” Т. Шевченка у перекладі чеською та словацькою мовами. Знайдіть у текстах специфічні риси цих мов, прокоментуйте їх. Що спільного з українським текстом?

ODKAZ

Až já umřu, pochovejte

mě kdes na mohyle,

vprostřed stepi nedohledné.

v Ukrajině milé,

aby lány širých polí,

Dněpr, srázy stinné

bylo vidět, bylo slyšet,

s hukotem jak plyne.

Až ponese z Ukrajiny

nepřátel krev zlobnou...

tehdy i já rozloučím se

se svou zemí rodnou,

opustím své milé, lány —

duch se k bohu vrátí

s modlitbou... Však do té chvíle —

nechci boha znáti.

Pochovejte a vstávejte,

zlomte pouta v boji,

nepřátelskou zlobnou krví

zkropte volnost svoji.

Na mě v rodině své velké,

v svazku volném, novém

vzpomeňte si potom jednou

nezlým, tichým slovem.

Чеською мовою в перекладі

Яна Туречека-Їзерського

ZÁVET

Keď ja zomriem, zahrabte ma,

Bratia, na mohyle,

Prostred stepi šíro-šírej,

V Ukrajine milej

By úrodné lány polí,

Dneper prostred lúčin

Bolo vidieť, bolo počuť,

Ako reve – hučí.

Keď ponesie z Ukrajiny

Do belasých morí

Krv tyranskú, potom i ja

Rodné lány, hory,

Všetko nechám, potom uznám

Všemocného Boha,

— pomodlím sa… No dovtedy —

Ja nepoznám Boha.

Pochovajte. A povstaňte,

Putá zlomte smelo

A polejte slobodienku

Krvou nepriateľov!

A na mňa vo veľkom rode,

V rode voľnom, novom,

Pamätajte, spomeňte si

Dobrým, tichým slovom.

Словацькою мовою переклав

Юліус Кокавець

2. Ознайомтеся з текстом із підручника „Чеська мова”. Чи є слова, зрозумілі для вас? Спробуйте перекласти текст.

Nejstarši vysokou školou v Čechách je Univerzita Karlova (UK) v Praze. Jako každá univerzita má Karlova univerzita různé fakulty humanitního a přírodovědeckého zaměření: pedagogickou, právnickou, sociálních věd, teologickou, přirodovědeckou, matematicko-fyzikální, lékařskou. Na rozdíl od Národni Ševčenkovy univerzity v Kyjevě tady se studuje jazyk a literaturu na filozofické fakultě. Do Prahy přijíždí mnoho zahraničních studentů z různých států. Jsou to Ukrajinci, Slováci, Bulhaři, Angličané, Arabové a mnozí jiní. Nejdřív se musí učit češtině. Všichni studenti poslouchají přednášky z různých předmětů.

3. Чеський письменник Мілан Кундера зазначає: „ Відродження чехів як нації – не заслуга військової сили або політичного таланту. Наріжний камінь тут – могутнє інтелектуальне зусилля, аби відновити літературну чеську мову ”. Чи має рацію письменник? Поміркуйте.

4. Ознайомтеся з поданим текстом. Висловіть власне ставлення до запропонованих у тексті позицій.

МОВНА СТІЙКІСТЬ

Мові належить головна об'єднувальна роль у процесах виникнення етносу, нації, держави. На етнічному рівні самоусвідомлення спільна мова, а вже потім звичаї й релігія, дає народові відчуття своєї єдності і водночас відокремлює його від інших народів. Доки народ спілкується своєю мовою, доти він зберігає себе, не розчиняючись в інших етносах як субстрат інонаціональних утворень.

Класичний приклад притаманної простому народові стихійної мовної стійкості, ототожнення своєї мови із своєю нацією дав Ярослав Гашек у одному з епізодів “Пригод бравого вояка Швейка”. Швейком командує підпоручник Лукаш, його земляк, але розмовляють вони різними мовами. Лукаш належить до германізованих чехів і говорить лише по-німецьки. На запитання Лукаша, чому він розмовляє чеською мовою, Швейк відповідає: “Бо я чех, пане підпоручнику”. — “А я тоді хто?” — питає Швейка Лукаш. “Не знаю”, — відповідає Швейк.

За цим нехитрим діалогом постає глибина національного розколу, що його спричиняє відчуження від рідної мови окремих соціальних груп. В імперських умовах першою асимілюється, як правило, вища верства підневільного народу, оскільки денаціоналізація здійснюється передусім через введення імперської мови в систему освіти. “Кадетська школа виховала з нього гібрида, — писав Я. Гашек про підпоручника Лукаша. — В товаристві говорив по-німецьки, писав по-німецьки, але книжки читав чеські, а коли викладав у школі однорічників, що складалася з самих чехів, казав їм на вухо: “Будьмо чехами, але про це ніхто не повинен знати. Я — теж чех”. Він дивився на чеську національність, як на якусь таємну організацію, яку найкраще обходити здалеку”.

Загалом у плані досліджень з соціальної й національної психології цікаво було б порівняти ступінь піддатливості різних національних еліт до асиміляції з панівною нацією в однакових умовах поневолення, оскільки, як зауважив відомий американський соціолінґвіст У. Лабов, мовні проблеми слід вирішувати, завжди пам'ятаючи про те, що вони врешті-решт є проблемами аналізу соціальної поведінки.

5. Підготуйте коротке повідомлення на одну із запропонованих тем: „Українсько-чеські мовні контакти”, „Українсько-словацькі мовні контакти”.

Рекомендована література

1. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 46-54.

2. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

3. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун, А. М. Калюта. – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 432 с.

5.*Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

6. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології: У 2-х ч. / П. П. Чучка. – К., 1988. – Ч. 1. – 78 с.; 1999. – Ч. 2. – 76 с.

Інтернет-ресурси: http://www.children.edu-ua.net/slovesnik/Vstup%20do%20slov/zmist.htm

http://kanevala.narod.ru/zapovit.htm

http://ctk.ceskenoviny.cz/

 

 

Практичне заняття № 5

Загальна характеристика південнослов’янських літературних мов (част. І) (2 год)

 

Теоретична частина:

1. Особливості південнослов’янської групи мов.

Рекомендована література

1. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 46-54.

2. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

3. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун, А. М. Калюта. – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 432 с.

5.*Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

6. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології: У 2-х ч. / П. П. Чучка. – К., 1988. – Ч. 1. – 78 с.; 1999. – Ч. 2. – 76 с.

 

 

Практичне заняття № 6

Загальна характеристика південнослов’янських літературних мов (част. ІІ) (2 год)

 

Теоретична частина:

Рекомендована література

1. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 46-54.

2. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

3. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун, А. М. Калюта. – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 432 с.

5.*Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

6. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології: У 2-х ч. / П. П. Чучка. – К., 1988. – Ч. 1. – 78 с.; 1999. – Ч. 2. – 76 с.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Праслов’янська мова. Культура давніх слов’ян, її відображення у мові

 

Практичне заняття № 7

Рекомендована література

1. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 46-54.

2. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

3. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун, А. М. Калюта. – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 432 с.

5.*Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

6. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології: У 2-х ч. / П. П. Чучка. – К., 1988. – Ч. 1. – 78 с.; 1999. – Ч. 2. – 76 с.

 

Практичне заняття № 8

Рекомендована література

1. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 46-54.

2. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

3. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун, А. М. Калюта. – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 432 с.

5. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології: У 2-х ч. / П. П. Чучка. – К., 1988. – Ч. 1. – 78 с.; 1999. – Ч. 2. – 76 с.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Історія слов’янської філології

 

Практичне заняття № 9

С. Смаль-Стоцький припускав розвиток української мови з праслов’янської і стверджував, що українська мова більш близька до мови сербської, аніж до російської, чим викликав неприйняття науковців на довгі десятиріччя. Як сьогодні в наукових колах сприймається така теза?

Рекомендована література

1. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 46-54.

2. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

3. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун, А. М. Калюта. – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 432 с.

5.*Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

6. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології: У 2-х ч. / П. П. Чучка. – К., 1988. – Ч. 1. – 78 с.; 1999. – Ч. 2. – 76 с.

 

Укладіть схему-класифікацію слов’янських мов (див. список літератури – позиція 1, С. 34).

5. Позначте на карті (використовуючи кольорове розмежування підгруп) території проживання сучасних слов’янських народів, з’ясуйте назви столиць слов’янських держав.

6. Що спільного і чим різняться слова: укр. жито - рос. рожь, укр. цибуля - рос. лук, укр. блискавка – рос. молния, укр. дитина – рос. дитя, укр. серце – рос. сердце.

Знайдіть відповідники цих слів у білоруській, польській, болгарській мовах.

Рекомендована література

1. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: [підручник] / В. В. Лучик. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – С. 7-34.

2. Соколянский А. А. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. А. Соколянский. – М.: Академия, 2004. – 400 с.

3. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун. – Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 480 с.

4. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: [учеб. пособие] / А. Е. Супрун, А. М. Калюта. – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 432 с.

5.*Українська мова: Енциклопедія / Ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

6. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології: У 2-х ч. / П. П. Чучка. – К., 1988. – Ч. 1. – 78 с.; 1999. – Ч. 2. – 76 с.

Інтернет-ресурс: http://www.children.edu-ua.net/slovesnik/Vstup%20do%20slov/zmist.htm

Практичне заняття № 2

Східнослов’янські літературні мови та діалекти (2 год)

 

Теоретична частина:

1. Специфіка східнослов’янських літературних мов та діалектів: становлення, основні фонетичні та лексико-граматичні ознаки.