Об’єкти правової статистики. Особливості відображення об’єктів у правовій статистиці. Після з’ясування мети статистичного спостереження необхідно визначити об’єкти спостереження.

Об’єкти спостереження – це сукупність явищ, що вивчаються. Без чіткого відокремлення об’єкта статистичного спостереження завжди є небезпека або зареєструвати факти, які не мають ніякого відношення до сукупності, що вивчається, або, навпаки, пропустити факти, які відносяться до цієї сукупності. Зрозуміло, що це не дасть змогу вивчити сукупність в повному обсязі, тобто призведе до спотворення дійсності.

Об’єктом статистичного спостереження є така сукупність одиниць досліджуваного суспільного явища, яка має якісну своєрідність і яку необхідно піддати статистичній реєстрації для реалізації мети і завдань статистичного дослідження.

Іноді дуже важко відмежувати об’єкт спостереження від суміжних понять, тому нерідко використовують поняття «ценз», тобто застосовується ціла низка обмежувальних ознак.

Об’єкти правової статистики диференціюються залежно від галузей правової статистики:

об’єкти кримінально-правової статистики: 1) злочини, тобто передбачені кримінальним законом суспільне небезпечні діяння; 2) особа, яка вчинила злочин; 3) покарання;

об’єкти цивільно-правової статистики: 1) цивільні правовідносини, які засвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні, або цивільна справа; 2) сторони цивільного процесу, тобто позивач і відповідач; 3) судове рішення;

об’єкти адміністративно-правової статистики: 1) адміністративні правопорушення; 2) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення; 3) адміністративне стягнення.

Аналогічні об’єкти спостереження є і в інших галузях правової статистики. Вони відрізняються лише якісною своєрідністю фактів, що реєструються.

Головна особливість відображення об’єктів в правовій статистиці полягає в тому, що статистика обліковує лише ті злочини, цивільно-правові правовідносини та адміністративно-правові делікти, з приводу яких відбувся офіційний судовий розгляд, тобто вони мають бути зареєстровані в правоохоронних органах. Якщо з якихось причин і умов той чи інший факт не зареєстрований, то в правовій статистиці його не існує. Усім об’єктам правової статистики притаманна значна латентність, тобто діяння вчиняються, але не реєструються. Зрозуміло, що найбільша латентність властива адміністративно-правовим деліктам.

Використовуючи дані правової статистики, слід завжди пам’ятати, що вони не повністю відображують дійсну, реальну характеристику всіх правових явищ. Вибіркові спостереження можуть істотно доповнити дані офіційної правової статистики. Інша річ, що при цьому не змінюється рівень латентності, якщо не було ніяких змін в законодавстві чи правозастосовній діяльності правоохоронних органів, тобто статистичні дані своїми показниками відображують значну кількість одиниць статистичних сукупностей, але при проведенні статистичного аналізу їх обов’язково слід доповнювати даними про рівень латентності тих чи інших правових явищ, тому що вони можуть істотно вплинути на його наслідки.

Одиниці сукупності, спостереження, виміру 3 визначенням мети та об’єкта спостереження тісно пов’язаний вибір одиниці сукупності та одиниці спостереження. Об’єкт —це маса окремих індивідуальних явищ і процесів, тобто статистична сукупність досліджуваних одиниць. Зрозуміло, що спочатку слід вивчити окремі одиниці, тобто первинні елементи цієї сукупності.

Одиниця сукупності — це первиний елемент об’єкта спостереження, який існує і ознаки якого реєструються. В кримінально-правовій статистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа, яка вчинила злочин; в цивільно-правовій статистиці — кожна окрема цивільна справа, кожний окремий відповідач і позивач; в адміністративно-правовій статистиці — кожне окреме адміністративне правопорушення, кожна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Інакше кажучи, одиниця сукупності завжди є носієм ознаки, яка підлягає реєстрації. Саме одиниці сукупності становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, тому що сума таких одиниць сукупності обов’язково дає статистичну сукупність явищ.

Для кожного статистичного спостереження його одиниці сукупності повинні бути чітко відокремлені від суміжних понять, сформульовані відокремлюючи ознаки, тому що тільки в цьому разі ми матимемо змогу вивчити той об’єкт спостереження, який нас зацікавить. Інакше кажучи, вивчаючи злочинність, ми мусимо бути впевнені, що до сукупності не були включені адміністративно-правові делікти.

Одиниця спостереження — це джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані. Наприклад, при вивченні промисловості одиницею спостереження є промислове підприємство (завод, фабрика). В правовій статистиці одиницею спостереження є районний суд, відділ внутрішніх справ, прокуратура, арбітражний суд, виправно-трудова установа, органи РАГС, нотаріату тощо.

Одиниця виміру характеризує, в яких одиницях обчислюється досліджувана сукупність. Наприклад, в кримінально-правовій статистиці злочинність вимірюється кількістю зареєстрованих злочинів, кількістю осіб, які їх вчинили і які виявлені в процесі розслідування кримінальних справ, кількістю розкритих і нерозкритих злочинів, кількістю кримінальних справ, розглянутих судовими органами, і т.п. Одиниці виміру повністю залежать від одиниці сукупності, іноді вони можуть бути однакові, але це різні поняття. Одиниці виміру можуть бути різні (тонни, метри, кілограми, роки, кількість осіб тощо), вони обов’язково залежать від того, яке явище вивчається. Одиниці виміру можуть бути натуральні, трудові та вартісні (грошові). В правовій статистиці використовуються натуральні одиниці виміру, які відображають притаманні правовим явищам фізичні властивості, і грошові, які дають змогу узагальнити і зіставити різноманітні явища.

Програма статистичного спостереження правових явищ та процесів. Статистичне спостереження завжди здійснюється згідно з відповідним чином розробленою програмою спостереження.

Програма спостереження — це перелік питань, на які треба одержати відповіді при даному статистичному спостереженні. Це система показників, яка всебічно характеризує об’єкт дослідження. Від того, наскільки якісно розроблена програма спостереження, залежать успіх проведення всього статистичного дослідження і об’єктивність одержаних даних. Виконання програми статистичного спостереження залежить й від того, що прийнято за одиницю сукупності, вона завжди підпорядковується меті та завданням дослідження.

Програма статистичного спостереження має відповідати таким вимогам:

1) вона повинна містити тільки необхідні та істотні запитання, тобто не слід включати до неї зайві запитання, які можуть ускладнити одержання і розробку даних;

2) редакція запитань мусить бути конкретною і ясною, щоб усі розуміли їх значення однозначно. Недоцільно вносити до програми іншомовні слова;

3) запитання програми слід записувати в логічній послідовності (спочатку — загальні запитання, а потім — більш конкретні), а також таким чином, щоб можна було відповідями на одні запитання контролювати відповіді на інші запитання, тобто програма має містити контрольні запитання;

4) програма по можливості повинна забезпечувати порівнюваність даних з попереднім дослідженням цього об’єкта і з іншими дослідженнями, які були проведені в інших країнах.

Питання програми спостереження розміщуються в статистичних формулярах, які часто називають бланками. Застосовуються два види формулярів: індивідуальний (картковий) та списковий. В індивідуальному формулярі реєструються відомості про одну одиницю сукупності (наприклад, форма № 1 — статистична картка на виявлений злочин); в списковому формулярі реєструються відомості про декілька одиниць сукупності (бланки статистичної звітності).

Зрозуміло, що як би добре ні були Сформульовані питання програми спостереження, забезпечити найбільш чіткі відповіді на поставлені запитання завжди допоможе інструкція — сукупність роз’яснень та вказівок щодо програми спостереження, її можна надрукувати на формулярі спостереження, і вона може бути окремим документом. В ній наводяться відповіді на запитання, а іноді й приклади заповнення. Її значення особливо зростає тоді, коли проводиться особами статистичне спостереження, які не мають спеціальної статистичної освіти (наприклад, при перепису населення).