Основні підходи до вимірювання рівня бідності

Критерії добробуту

· доход

· споживання

· суб’єктивний індекс депривації

· кумулятивний індекс показників рівня життя

Концепції бідності

· абсолютна

· відносна

· багатовимірна

· суб’єктивна

· політико-адміністративна

Показники бідності

· частка бідних

· глибина бідності

· гострота бідності

· профіль бідності

 

Показники, які використовуються

в моніторингу бідності населення

ДОХОДИ

· доходи домогосподарств

· відносні доходи домогосподарств

· суб’єктивна оцінка недостатності доходів

СПОЖИВАНЯ

· споживання домогосподарств в грошовій формі

· відносне споживання домогосподарств

· показники споживання на основі споживчого кошика

· суб’єктивний досвід недостатності доходів для споживання

СПОЖИВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

· одержання адресної допомоги (наприклад, додаткової частини пенсії)

ЖИТЛО

· офіційні нормативи

· адекватність житлових умов на основі офіційних нормативів або соціального консенсуса

· місце проживання

· юридичні аспекти житлового питання

СТАТУС НА РИНКУ ПРАЦІ (наприклад, безробіття)

ОСВІТА

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

· суб’єктивна оцінка стану здоров’я

· хронічні хвороби та їх вплив на працездатність і соціальні

 

Індекси людської бідності в окремих регіонах світу в 1995 році (у % від загальної кількості населення регіону)

 

(Джерело: Вопросы статистики. – 2000. – №3. – С. 25)

 

	Доля населення, що живе менше 40 років	Доля тих, хто не має доступу до медичної допомоги	Доля тих, що не має доступу до питної води	Доля не-письмен-них серед дорослих
Латинська Америка
Арабські країни
Південна Азія
Східна Азія
Південно-Східна Азія
Африка південні-ше Сахари

Таблица

Региональная вариация бедности населения Украины, 1999 р.

Группы регионов по признакам бедности	Уровень бедности, %	Глубина бедности, %	Совокупные затраты из расчета на условно взрослого, грн. в месяц	Соотношение совокупных затрат и совокупных доходов, %	Часть населения, калорийность питания которого меньше 2100 ккал. в сутки, %	Энергетическая ценность суточного рациона питания, ккал.
Первая Луганская, Николаевская, Севастополь	43,7	27,2	160,4		36,9	2598,5
Вторая АР Крым, Волынская, Житомирская, Запорожская, Ровненская, Тернопольская, Херсонская, Хмельницкая, Черновецкая	31,7	24,0	180,0		35,2	2706,5
Третья Винницкая, Днепропетровская, Донецкая, Івано-Франковская, Кировоградская, Львовская, Полтавская, Сумская, Черкасская	27,1	22,2	183,1		31,5	2751,7
Четвертая Закарпатская, Киевская, Одесская, Харковская	22,1	22,1	202,0		27,3	2871,9
Пятая Киев, Черниговская	12,7	17,1	246,8		27,6	2853,6

 

 

Тема 5: Статистика доходів населення і споживання матеріальних благ (послуг)

План

1. Завдання статистики доходів. Статистичний аналіз диференціації доходів населення.

2. Статистичні показники і моделі споживання населенням товарів і послуг. Споживчий бюджет і споживчий кошик.

 

Завдання статистики доходів. Статистичний аналіз диференціації доходів населення

 

В умовах товарного виробництва визначальним фактором задоволення більшості матеріальних та духовних потреб є грошові доходи населення. Вони формуються у першу чергу за рахунок оплати праці, витраченої у суспільному виробництві: заробітної плати всіх трудівників. Тому аналіз рівня та динаміки заробітної плати є першим етапом вивчання доходів населення для характеристики його рівня життя. Обсяг заробітної плати, що залишається у розпорядженні трудящих після розрахунків з бюджетом, прийнято називати номінальною заробітною платою.

Можливості задоволення потреб за рахунок номінальної заробітної плати, як і інших видів витрат, залежать не тільки від її рівня, але й від рівня цін на товари. Динаміка останніх може бути передана за допомогою індексу цін, але з метою зіставлення цієї зміни з динамікою заробітної плати в статистиці рівня життя населення використовують індекс, зворотний індексу цін, що зветься індексом купівельної спроможності 1 крб., тобто

I с. п. 1 крб. = 1: I p.

 

Зміна обсягу благ, які можуть бути придбані за заробітну плату, залежить від зміни рівня цін та рівня заробітної плати і характеризується індексом реальної заробітної плати

I p. з. п = І н. з I k. c. 1 крб.

 

Проте заробітна плата не може і не має бути єдиним джерелом доходів населення, бо в такому разі буде обмежана значна частина населення, що не одержує зарплату: люди літнього віку, хворі, інваліди, студенти, а та кож ті, хто має на своєму утриманні малих дітей.

Кошти на оплату цих видів послуг, а також на оплату пенсій, стипендій, грошової допомоги називають виплатами з суспільних фондів споживання. Суттєвий вплив на формування структури доходів населення має також розмір та використання на окремих підприємствах спеціальних фондів, що створюються за рахунок прибутку підприємства і можуть бути використані на будівництво та обладнання клубів, дитячих закладів, будинків відпочинку, житлових будинків, а також повне або часткове фінансування витрат на їх утримання. Отже, витрати суспільства на задоволення потреб трудящих значно більшеі від тієї суми грошових коштів у вигляді номінальної заробітної плати, що вони фактично одержують на руки. І щоб дати об’єктну оцінку рівня життя населення, необхідно приймати до уваги економію кожного члена суспільства за рахунок того, що частина його потреб задовольняється безкоштовно за рахунок суспільних фондів споживання. Для цього обчислюють розмір кінцевих доходів населення

 

Кінцеві Номінальна Доходи від Інші

Доходи = заробітна + суспільних фондів + доходи.

Населення плата споживання

 

Характеристику динаміки кінцевих доходів І к.д.н. з урахуванням зміни цін на товари та послуги здійснюють за допомогою індексу реальних доходів населення І р.д.

І р.д.н = І к.д.н. І к.с 1 крб

При міжнародних порівняннях рівня життя окремих країн поряд з показниками рівня освіти, дитячої смертності, структури виробництва використовують показник – обсяг національного доходу в розрахунку на душу населення. Динаміка цього показника в порівнянних цінах поряд з індексами рельних доходів населення знаходить широке використання в соціально-економічному дослідженні різних аспектів життя.

Індекс Джині; коефіцієнт концентрації доходів доходів (витрат). Відображає ступінь відхилення фактичного розподілу доходів (витрат) за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу. Статистична міра рівності доходів (витрат) коливається від 0 до 1, при цьому значення 0 відображає повну рівність доходів (витрат) у всіх групах населення, 1- повну нерівність, коли весь доход (витрати) належить одній особі.

Індекс Джині розраховується за наступною формулою:

 

,

 

де:

Р_і – частка населення і-тої групи в загальній чисельності населення

У_і – частка доходів (витрат) і-тої груп населення

сим у_і – кумулятивна частка доходу (витрат)

n – число груп населення