Етапи статистичного дослідження. Статистичне спостереження: форми організації, вимоги до його проведення. Зведення та групування статистичних даних. Статистичний аналіз. Статистичний прогноз.

Статистичне дослідження включає: 1) статистистичне спостереження; 2) зведення та групування статистичних даних; 3) статистичний аналіз; 4) статистичний прогноз.

Етапи статистичного дослідження – це послідовність проведення усієї статистичної роботи. Вони пов’язані між собою; кожний наступний починається після закінчення попереднього. Якщо на якомусь із етапів допущена помилка, то її дуже важко запобігти на наступному етапі. Кожне статистичне дослідження проходить такі етапи: 1) підготовчий; 2) статистичне спостереження; 3) зведення та групування даних статистичного спостереження; 4) аналіз статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників; 5) науково-теоретичний аналіз; 6) друкування зведених статистичних даних.

Підготовчий етап включає до себе вивчення проблеми дослідження, розробку його напрямків, визначення понятійного апарату та низку інших питань методологічного і матеріально-технічного забезпечення дослідження.

Статистичне спостереження охоплює безпосередньо збирання статистичної інформації. Це етап планомірного, систематичного, науково організованого збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак.

Етап зведення та групування даних статистичного спостереження полягає в підсумовуванні даних статистичного спостереження в цілому і по окремих групах, а також розробку систематизації та класифікації досліджуваних суспільних явищ.

Етап аналізу статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників –це подальша обробка статистичних даних з метою виявлення і вимірювання конкретного прояву закономірностей і взаємозв’язків у досліджуваних явищах і характеристики їх типових рис.

Етап науково-теоретичного аналізу – це формування висновків та рекомендацій відносно явищ суспільного життя, що аналізуються.

Етап друкування зведених статистичних даних – це заключний етап статистичного дослідження, який включає до себе друкування наслідків статистичного дослідження на шпальтах періодичних видань, у статистичних збірниках та їх наукову інтерпретацію.

При проведенні статистичного дослідження в статистиці можна використовувати різні методи:

1) масового статистичного спостереження; 2) групувань; 3) табличний; 4) графічний; 5) відносних величин; 6) середніх величин; 7) індексний; 8) кореляції; 9) інші математичні методи.

Один з найголовніших методів статистики — метод масового статистичного спостереження. Значення даного методу полягає в тому, що, використовуючи закон великих чисел, статистика має змогу одержати вірогідні, науково вагомі та об’єктивні первинні дані про правові явища і процеси, які нас цікавлять. Подальша обробка цих даних дає можливість виявити і встановити існування тих чи інших статистичних закономірностей. Лише тоді, коли зібрана достатня кількість фактів, можливо дійсно встановити існування або відсутність закономірностей. Сутність статистичного спостереження полягає в науково організованому збиранні і реєстрації різних фактів правових явищ за розробленими до початку спостереження документами первинного обліку.

Метод групувань—це виділення в досліджуваному явищі найважливіших типів, характерних груп та підгруп за істотними ознаками (наприклад, групування усіх вчинених злочинів за їх видами; розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком, статтю, родом занять; розподіл усіх адміністративних справ за видами правопорушень тощо). Застосування цього методу дає можливість здійснити класифікацію та типологізацію правових явищ і процесів, що вивчаються.

Табличний та графічний методи дають змогу одержати наочне і раціональне викладення статистичних даних, які одержані внаслідок або проведеного статистичного спостереження, або статистичного зведення, або після проведеного статичного аналізу даних.

Метод відносних величин – це спосіб відображення кількісного співвідношення між правовими та іншими соціальними явищами. Залежно від того, з якою метою застосовується цей метод, можна здійснити територіальні порівняння, охарактеризувати склад сукупності, зробити висновки про зміну явища протягом певного періоду.

Метод середніх величин полягає в обчисленні узагальнюючих показників, які характеризують типовий розмір ознаки в конкретних умовах простору і часу. Завдання цього методу – одним показником дати характеристику рівня розвитку ознаки у всіх одиниць однорідної статистичної сукупності.

Індексний метод дає змогу охарактеризувати зміну рівня сукупності явищ в часі чи в просторі або порівняти його з плановим завданням, нормою, стандартом.

Кореляційний метод – це встановлення і вимірювання Щільності взаємозв’язку різноманітних явищ суспільного життя.

Інші математичні методи залежно від галузей правової статистики використовуються у міру необхідності.

 

Першим етапом статистичного дослідження є спостереження. Статистичне спостереження – це планомірне, систематичне, науково організоване збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак. Усі дані, які ми одержуємо під час проведення статистичного спостереження, на наступних етапах статистичного дослідження можуть істотно вплинути на вірогідність теоретичних і практичних висновків. Найважливішими завданнями статистичного спостереження є:

повнота одержання даних, тобто усі явища і процеси повинні бути зареєстровані в повному обсязі;

вірогідність, об’єктивність відображення явищ, що реєструються;

порівнянність одержаних даних, тобто слід таким чином збирати дані, щоб їх можна було порівняти з даними, які були одержані раніш і в інших територіальних одиницях.

Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим і чітко організованим. Воно складається з чотирьох елементів:

1) проектування спостереження – це розробка плану статистичного спостереження, який обов’язково охоплює програмно-методологічні та організаційні питання його проведення;

2) підготовка спостереження – це підготовка інструментарію спостереження (друкування бланків, перевірка реєстрів об’єктів, які повинні подавати дані, підготовка осіб, які здійснюватимуть спостереження, а також проведення пробного спостереження (наприклад, до проведення перепису населення України в 1999 р. потрібно провести пробний перепис в Марійському районі Донецької області1);

3) проведення спостереження – це процес реєстрації фактів і явищ;

4) контроль одержаних даних.

До організаційних форм проведення статистичного спостереження відносяться звітність та спеціально організовані статистичні спостереження.

Звітність – це така форма статистичного спостереження, яка характеризує систему взаємопов’язаних показників, котрі дають змогу одержати дані наслідків роботи підприємства, установи або організації за звітний період, що періодично подаються у вигляді встановлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним та іншим контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і вірогідність цих даних. Тобто, це така форма статистичного спостереження, при якій кожна установа за єдиними бланками в суворо затверджені строки (кожний квартал, півріччя або за рік) подає своєму вищому органу і органу державної статистики документально обґрунтовані дані.

В Україні звітність є основною організаційною формою статистичного спостереження, тому що вона дає змогу одержати дані, які характеризують діяльність підприємства з різних боків, оперативно керувати розвитком соціальних явищ і процесів в суспільстві, може застосовуватися для проведення наукових досліджень. Зміст звіту, його форма та термін подання встановлюються вищим статистичним органом країни (зараз це Держкомітет статистики України).

Але не усі суспільні явища і процеси можна охопити статистичною звітністю. Є такі сфери діяльності суспільства, які можна встановити лише шляхом опитування громадян (наприклад, структура прибутків і витрат населення, особливості детермінації окремих видів злочинів).

Для одержання даних, які не відображені у звітності, здійснюються спеціально організовані статистичні спостереження. Вони можуть проводитися для уточнення і перевірки звітних даних та даних, одержаних при проведенні перепису. В цьому разі таке спостереження називається контрольним. Спеціально організовані статистичні спостереження можуть проводитися і для вирішення самостійних наукових завдань, особливо з метою прийняття важливого управлінського або політичного рішення.

До спеціально організованих статистичних спостережень належать переписи, різні види опитувань, одноразові обліки, суцільне обстеження. Найбільше значення тут мають переписи, які дають певну характеристику масового явища станом на ту чи іншу дату або певний момент часу. Класичний приклад – перепис населення, тому що дані про склад родини рідну мову та інші можна одержати лише при проведенні перепису всього населення країни.

Більшість вчених вважають, що в майбутньому спеціально організовані спостереження матимуть значно більше значення, ніж зараз.

План та мета статистичного спостереження. Науково-організаційне проведення статистичного дослідження неможливо без розробки детально продуманого його плану, особливо без розробки плану статистичного спостереження, який складається з двох груп питань: 1) програмно-методологічних та 2) організаційних.

Програмно-методологічні питання спостереження включають до себе формулювання гіпотези, розробку понятійного апарату дослідження, з’ясування мети спостереження, визначення джерел інформації, розробку програми та процедури спостереження, визначення методів і засобів аналізу одержаних статистичних даних з метою їх наступного використання та інші питання методологічного забезпечення дослідження.

Зрозуміло, що головне – це мета Спостереження, тому що кожне явище можна вивчати з різних боків залежно від того, що ми хочемо вивчати. Наприклад, вивчаючи особу злочинця, слід спочатку сформулювати, які її особливості нас цікавлять. Зрозуміло, якщо ми вивчатиме причини і умови окремих видів злочинів, нас будуть цікавити зовсім інші характерні особливості. Залежно від сформульованої мети необхідно реєструвати різні ознаки того чи іншого явища.

Мета – це пізнавальне завдання спостереження. Метою статистичного спостереження є необхідність збирання високоякісного статистичного матеріалу на базі обґрунтованого визначення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну характеристику досліджуваних явищ і процесів.

В загальному вигляді мета спостереження завжди формулюється в документах, на підставі яких організується проведення статистичного спостереження. (У правовій статистиці це можуть бути постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств тощо.)

Організаційні питання спостереження включають до себе органи, які здійснюватимуть спостереження, час проведення (реєстрації), джерела і засоби одержання даних, графік підготовки кадрів та їх інструктаж, визначення строків подання даних та інші питання, пов’язані з практичною підготовкою, організацією та проведенням статистичного спостереження (наприклад, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення дослідження).

Планом спостереження визначаються права, обов’язки та взаємостосунки органів, які здійснюватимуть спостереження. Зрозуміло, що загальнодержавні спостереження організує Державний комітет статистики України.

Місцем проведення спостереження є пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Це може бути місце роботи або місце проживання (наприклад, при перепису населення).

Важливе значення має й визначення часу спостереження — періоду, протягом якого збираються дані. Іноді його поділяють на об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивний – це той час (момент або період), до якого відносяться статистичні дані, що реєструються. Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів можна враховувати за певний період (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), а кількість нерозглянутих справ — на певну дату.

Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елементів сукупності, називається критичним. Так, критичним моментом перепису населення 1989 р. була 12 година ночі з 11 на 12 січня. Період, протягом якого реєструються ознаки об’єкта спостереження, називається суб’єктивним часом. При перепису населення 1989 р. він становив 8 днів (з 12 до 19 січня). Наприклад, якщо строк подання місячного звіту 5 лютого, то суб’єктивний час, тобто час складання звіту, буде з 1 по 5 лютого, а об’єктивний – один місяць (січень). Суб’єктивний час повинен бути по можливості нетривалим і наближуватися до критичного моменту

 

 

		наука
Статистика
		метод

 

 

Форми організації статистики

централізована

 

децентралізована

 

 

Переписи,

які проводять статистики США:

 

□ населення – кожні 10 років (за роки, які закінчуються на «0»);

□ житлового фонду – кожні 5 років (за роки, які закінчуються на «4» і «9»);

□ підприємств торгівлі та сфери послуг – кожні 5 років (за роки, які закінчуються на «2» і «7»);

□ галузей промисловості – кожні 5 років (за роки, які закінчуються на «2» і «7»);

□ державних цінних паперів – кожні 5 років (за роки, які закінчуються на «2» і «7»).

 

Принципи діяльності статистики:

 

 

Професійна незалежність статистики

Конфіденційність первинної статистичної інформації

Єдність кількісного і якісного аналізу

Систематичність і комплексність при роботі зі статистичними даними

Робота з поняттями, які інтерпретуються однозначно

Статистична освіченість населення

 

 

Параметри оцінки ефективності національних статистичних систем

 

 

Актуальність, об`єктивність і рівний доступ до інформації

Професіоналізм

Звітність

Заходи по профілактиці неправильного використання статистичних даних

Економічна ефективність

Дотримання конфіденційності

Законодавство в галузі статистики

Координація на національному і міжнародному рівнях

Міжнародне співробітництво

 

 

Тема 2: Статистика руху та соціального складу населення

План

1. Методологія статистичного вивчення складу і руху населення.

2. Система показників статистики руху населення.

3. Методи аналізу статистичних даних про соціальний склад і рух населення.