Робота за підручником (с. 97-99)

— Розгляньте фотографію на с. 92. Прочитайте народну мудрість. Які зміни в природі відбуваються навесні?

— Прочитайте завдання для ведення спостережень навесні за неживою і живою природою (с. 93).

— Розгляньте весняний календар природи (е. 94—95). Які відбуваються природні явища в неживій природі? в житті рослин? в житті тварин?

— Яка пора року змінює зиму? Назвіть весняні місяці.

— Поміркуйте, чому в народі кажуть: «Весна настає, сонця додає».

— Поміркуйте! Коли, на вашу думку, закінчується зима? Які ознаки весни можна спостерігати ще у лютому? Які ознаки весни з’ являються у березні?

— Весна — це шлях, який проходить природа від зими до літа.

— Розгляньте репродукції картин в художній галереї Матінки Природи (с. 96). Розкажіть, що на них зображено.

— Синьокрила Сойка поцікавилася: про що розповідають назви весняних місяців?

— Розгляньте фотографії на с. 97. Як отримав свою назву березень?

Зима ще злиться, бідолаха,

та все ж весна бере своє,

і березень бурульку з даху,

немов цукерочки, жує. (Т. Коломієць)

— Розгляньте фотографії. Чому квітень назвали квітнем?

Квітень — славний квітникар.

Сонячно і рясно

уквітчав нам календар

першим цвітом — рястом. (Т. Коломієць)

— Розгляньте фотографії на с. 98. На що наголошує останній місяць весни?

— Закріпилася в українській мові й інша назва травня — май. Віддавна казали: «Прийде май — сам про себе дбай».

В травні трави молоді,

ніби хвилі по воді,

розливаються широко,

аж радіє наше око. (М. Рильський)

Робота в групі

— Прочитайте мудрі народні вислови про весняні місяці.

— Поясніть зміст народних висловів.

— Пригадайте вірші та загадки про весну.

Робота в парі

— Складіть розповідь на тему: «Чому ми любимо весну?». За бажанням використайте ілюстрації, вміщені на с. 99. Які ознаки весняних місяців можна розгледіти на картинах?

Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Чому так говорять?

— Поміркуйте, чому в народі кажуть:

• У квітні щука хвостом лід розбиває.

• Дощ весняний хліби піднімає.

• Дощ у травні зайвим не буває.

• Квітень — з водою, а травень — з травою.

VI. ПІДБ ИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Поясніть, чому весну вважають найвеселішою порою року.

— Чому весняні місяці отримали такі назви. Із чим це пов’язано?

— Назвіть основні ознаки кожного місяця. Спостерігайте, чи будуть вони повторюватися з року в рік.

Слухання вірша

— Послухайте вірш А. Костецького і спробуйте запам’ятати якомога більше ознак весни.

Все прокидається поволі, Зі сну зимового встає. Радіє гай, радіє поле, Земля поталу воду п’є. Скресає і щезає крига, Бурульки падають з дахів.

А вітерець прозорокрилий Додому підганя птахів. У ліс і, на галяві теплій, Поміж ялинок запашних, Уперше спалахнув метелик, Тендітний вогничок весни.

— Які ознаки весни ви запам’ятали?

2. Гра «Назви "зайве" слово»

• Березень, січень, квітень, травень.

• Ведмідь, їжак, журавель, білка.

• Лелека, ворона, ластівка, лебідь.

Гра «Підкресли прикмети весни»

• Сонце світить яскраво;

• небо ясне, блакитне;

• теплий дощ;

• збільшується тривалість ночі;

• підвищується температура повітря;

• прокидаються після сплячки тварини;

• на деревах бубнявіють бруньки;

• зацвітають проліски.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

— Разом із дорослим складіть казку про весну в саду (парку, лісі, полі) на вибір.

— Поміркуйте, який весняний місяць вам подобається найбільше. Доведіть свою думку.

 

Урок 39

Тема: ЯКІ ОЗНАКИ ВЕСНИ ПОМІТНІ В НЕЖИВІЙ ПРИРОДІ?

Мета: формувати в учнів поняття про ознаки весни; вчити спостерігати, порівнювати, робити висновки; виховувати інтерес до пізнання.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

— Розкажіть казку про весну в саду (парку, лісі, полі).

— Який весняний місяць вам подобається найбільше?

Слухання вірша «Погода весняних хвилин»

Що не днина, По хвилині Довша день, Коротша ніч.

Потихеньку, Помаленьку Проганяєм зиму Пріч! (В. Берестов)

— Які зміни відбулися в природі навесні?

— Чи змінилася погода з настанням весни?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОК У

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чому весну поділяють на три періоди,

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота за підручником (с. 100-101)

— Розгляньте малюнки-схеми на с. 100. Пригадайте! Як змінювалася тривалість дня і ночі впродовж осені та зими? Що таке погода?

— 23 березня — день весняного рівнодення. Тривалість дня і ночі становить по 12 годин. Потому тривалість дня починає збільшуватися, а тривалість ночі — скорочуватися.

— Запам’ятайте приказку: «У березні день із ніччю однакові».

— Розгляньте фотографії. Розкажіть, які весняні природні явища зображені на фотографіях? (Льодохід, повінь)

— Як змінюється погода навесні?

— Синьокрила Сойка запитує: «Ч и знаєте ви, на які періоди поділяють весну?».

— Весну поділяють на три періоди: рання весна — весна світла, справжня весна — весна води, розквіт весни — зелена весна.

Перший період весни — рання весна — розпочинається ще в лютому. Щоразу довшим стає день, більше світла приносить яскраве сонячне проміння. Це справжнє свято світла. Тануть сніги, скресає крига на водоймах.

Другий період весни починається після дня весняного рівнодення. Повністю зійшли сніги. Скресла крига на всіх водоймах. На річках закінчився льодохід. Скрізь біжать, дзюрчать талі води. Рівень води у річках підвищується. Річки виходять зі своїх берегів. Це — весняна повінь.

Грає сонце промінцями,

білий сніг стає струмками,

і, співаючи, струмки

ш лях знаходять до ріки. (М. Стельмах)

— Третій період — розквіт весни — найдовший, поступово наприкінці травня переходить у літо.

Тлумачний словник

Повінь — розлив річки при весняному розтаванні снігу і льоду.

— Поміркуйте! Де спочатку починається скресання криги: на річках, озерах чи ставках?

Підсумок. Танення снігу, скресання криги на водоймах, льодохід, повінь — це весняні явища в житті неживої природи.

Для допитливих

Як утворюються бурульки

Коли сонячні промені нагрівають дах, сніг тане. Краплини води стікають на його край і замерзають, тому що температура нижча за 0°. На замерзлу краплину набігає наступна, за нею — ще одна, потім — ще... Бурулька «росте». Бурулька — це той самий сніг, який тане, коли температура повітря підвищується і на вулиці стає тепліше.

Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМ АТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в парах

— Підкресліть весняні явища.

• Постійний сніговий покрив.

• Відлига.

• Відтавання ґрунту.

• Снігопади.

• Льодохід.

• Заморозки.

• Повінь.

Гра «Продовж речення»

— Ці речення поповнять ваші знання про ознаки весни.

Піднялося вище... (сонечко).

Почав танути... (сніг).

На горбках з’явилися перші... (проталини).

Весело задзвеніли... (струмочки).

Робота в групах

Кожна група отримує картку з ознаками весни в неживій природі.

Завдання: дібрати відповідні слова.

v Навесні природа прокидається від зимового сну.

v Сонце піднімається________ над горизонтом і день стає_____________.

v Люди знімають зимові шуби і шапки, тому що на вулиці стає_________.

v Сонце гріє сильніше, на річках починається _________________.

v По весняному льоду ходити _____________!

v Від снігу, що розтанув, і льоду водойми переповнюються і затоплюють сушу, це явище називається _______________.

Робота над весняними прикметами

— Погода навесні мінлива. Поясніть прикмети, що завбачають погоду.

• Довгі бурульки — на довгу весну.

• Ранній приліт граків — на теплу весну.

• У квітні така погода, що раз сонце, а раз — негода.

• Весною зверху припікає, а знизу морозить.

VI. ПІДБ ИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Коли настає весна?

— Назви ознаки весняної погоди?

— Які їх відмінності від зимової?

— Які причини зміни погоди?

— Чому підвищилась температура повітря?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 100-101.

— Придумайте символи для кожного весняного місяця. Порівняйте весняні місяці. Складіть казку про них.

 

Урок 40

Тема: ЯК ДЕРЕВА ЗУСТРІЧАЮТЬ ВЕСНУ?

Мета: ознайомити учнів з весняними явищами в житті рослин; встановити зв'язок між цими явищами і погодою навесні; розвивати спостережливість, пам'ять; виховувати любов до природи рідного краю.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Перевірка домашнього завдання

— Які символи для кожного весняного місяця ви придумали?

— Яку ви склали казку про весняні місяці?

Слухання вірша «Веснянка»

Цвірінь, цвірінь, Іде теплинь На іменини трав. Готуй човни, а сани кинь, Бо сніг водою став.

А ще готуй ріллю м’ яку, Сівалки і зерно, Щоб у дзвінкому колоску Примножилось воно. (А. Качан)

— Який настрій у вас викликав цей вірш?

— Чому ви радієте?

— Які зміни відбуваються у природі з настанням весни?