Робота за підручником (с. 114-115)

— Пригадайте! Які звірі ведуть активний спосіб життя, а які взимку сплять.

— Що розповів їжачок Хитрячок про весняні турботи звірів?

— Доведіть, що весна небезпечна пора. Як звірі рятуються від весняної повені?

— Доведіть, що у звірів настає час для переодягання — весняного линяння.

— Розгляньте фото горностая у зимовому та у весняному хутрі на с. 114.

Горностай — дуже рідкісна тварина, він занесений до Червоної книги України.

Доведіть, що навесні у звірів з’ являється потомство: у білки —... (білченята), у вовка —... (вовченята), у куниці —... (куниченята), у бобрів —... (бобренята).

— Розкажіть, як звірі навчають своїх дитинчат.

— Звірята вчаться все примічати: відрізняти їстівні та отруйні рослини, дізнаватися, хто друг, а хто — ворог. А головне — запам’ятовувати, що і як роблять батьки, та у всьому їх наслідувати. У «лісовій школі» всі звірята — поросята, вовченята, лисенята, білченята й інші — намагаються бути тільки

«відмінниками». Бо ті, хто погано вчиться, першими потрапляють у пазурі хижаків. Тому поросята з неабиякою старанністю повторюють кожну дію своєї мами-вчительки.

Зображувальний ряд: дика свиня і її симпатичні смугасті поросятка.

Пам'ятка друга природи

Якщо хтось випадково в лісі натрапить на звірят, не намагайтеся забрати їх із лісу. Знайте — їх мама поблизу і пильнує за ними.

Гра «Хто знає більше звірів?»

Підсумок. Зміна хутра, пробудження від зимової сплячки, народження малят — весняні явища у житті звірів.

Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Інсценізація «Білченя, Їжаченя, Зайченя»

— Послухайте, що вам розкажуть про своє народження Білченя, Їжаченя, Зайченя.

Діти в масках-шапочках розігрують сценку.

Білченя. Ой, Їжачку, який ти колючий!

Їжаченя. Так, шубка у мене колюча. Але, маючи таку шубку, нікого не боюся. З’ явиться небезпека — згорнуся в клубок — спробуй торкнися мене, відразу отримаєш тисячу уколів.

Білченя. А народився ти теж з голками?

Їжаченя. Їжаки народжуються без голок і сліпі. На рожевому тілі у нас тільки безліч горбків. Голки на їхньому місці з’являються через декілька годин. Спочатку вони м’які і світлі: але поступово тверднуть і темніють. Голки мої ростуть дуже швидко.

Білченя. А я теж народився голим і сліпим. Але в нашому дуплі мені не було холодно, тому що моя дбайлива мама зігрівала мене й укутувала м’якою підстилкою.

Зайченя. А я свою маму не пам’ятаю! І домівки у мене немає!

Білченя. Як це? Чому?

Зайченя. Я народився прямо на землі відразу зрячим, вкритим шерстю. Мама мене погодувала молоком, залишила під кущем і втекла.

Їжаченя. І тобі не хотілося їсти?

Зайченя. Ні, молоко у мами поживне і жирне, тому 3-4 дні я неголодний.

Білченя. А як же наступні дні?

Зайченя. А я, коли захочеться їсти, починаю пересуватися, залишаючи пахучий слід від лапок. По цьому сліду мене знаходить будь-яка зайчиха і годує молоком. І знову вистачає на 3-4 дні. А коли я підросту, я починаю живитися травою.

— Що нового ви дізналися про народження і перші дні життя звірів?

— Яким народжується їжаченя?

— Чому білці не холодно в дуплі?

VI. ПІДБ ИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового ви дізналися про життя тварин навесні?

— Поставте одне одному запитання за темою уроку.

— Як зустрічають весну звірі? (Прокидаються від зимового сну ведмеді, борсуки, їжаки. У багатьох тварин народжуються дитинчата. Звірі линяють.)

— Чому у тварин навесні відбувається линька?

— Чому дитинчата народжуються навесні?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Складіть ланцюг живлення у весняному лісі. Складіть розповідь про навчання якогось звіра (за вибором)у весняній «лісовій школі».

 

Урок 47

Тема: ЯК ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ СЕРЕД ПРИРОДИ НАВЕСНІ?

Мета: розповісти учням, як треба поводитися серед природи навесні; розвивати мислення, допитливість; виховувати екологічну культуру.

Хід уроку

I. ОРГА НІЗАЦІЙ НИ Й М О М Е Н Т

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

— Які зміни в житті звірів спостерігаються навесні?

— Як свійські тварини доглядають за своїми дитинчатами?

— Чому навесні пробуджуються ведмідь, їжак?

— Складіть ланцюг живлення у весняному лісі.

— Складіть розповідь про навчання якогось звіра (за вибором) у весняній «лісовій школі».

— Поміркуйте, чому говорять: «Травень і червень — місяці тиші»?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про правила поведінки серед природи навесні.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота за підручником (с. 116-117)

— Пригадайте! Як потрібно поводитися серед природи, щоб не нашкодити рослинам і тваринам?

— Які рослини розквітають упродовж весни? Чому не можна виривати їх для букетів?

— Як іще люди знищують рослини в лісі?

— Запам’ятайте! Не ходіть по лісу навмання. Йдіть лише по дорозі чи по стежці.

— Розгляньте знаки заборони (с. 117). Що вони означають? (Не можна зривати квіти для букетів, витоптувати рослини, чіпати гнізда, забирати звірят, брати до лісу собаку.)

— Чому не можна близько підходити до гнізд пташок?

— Чому ніколи не можна доторкатися до гнізда?

— Чому не можна забирати додому пташенят, які випали із гнізда?

— Чому не можна брати із собою в ліс навесні та на початку літа собаку?

— Відгадайте загадку.

• Біла кора, тоненькі віти,

Із стовбура сік тече.

Щ о то є, діти? (Береза навесні)

Пам'ятка друга природи

Правила збирання березового соку

• Не можна збирати сік з молодих дерев;

• отвір у стовбурі необхідно обладнати жолобком, по якому стікатиме сік;

• після закінчення збору березового соку отвір обов’язково потрібно заліпити (глиною, пластиліном).

Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в групах

— Як же нам слід поводитися навесні в лісі?

Учитель підсумовує відповіді учнів.

— Травень і червень — місяці тиші. Не лякай тварин, не підходь близько до гнізд, не бери яєць чи пташенят до рук, бо птахи покинуть гнізда.

Не поспішай підбирати в лісі пташенят, їжаченят та малят інших тварин. Можливо, десь недалеко причаїлися їхні батьки і чекають, коли ти підеш.

Якщо в тебе є собака, не бери його з собою в ліс навесні і на початку літа, бо він може впіймати пташеня чи безпомічне звірятко.

Учні обговорюють у групах правила і виготовляють листівки чи знаки. Після цього проводиться презентація робіт.

Аналіз ситуацій

— Чому не можна брати їжаків з лісу? (Для їжака ліс — рідний будинок, їжак поїдає шкідників лісу, отруйних комах. У неволі, в куточках природи їжаки більше схильні до різних хвороб і потім стають їх переносниками.)

— Уявіть, що ви знайшли в лісі дитинча тварини. Воно здалося вам бідним, покинутим і ви взяли його додому. Через рік тваринка підросла, вам набридло її тримати, і ви вирішили ї ї випустити на волю.

— Що очікує на тваринку в лісі? (Вона загине, оскільки не навчена ані добувати їжу, ані рятуватися від ворогів.)

— Яких помилок ви припустилися, узявши тваринку додому? (Не можна брати дитинчат додому, а якщо вже забрали, то годуйте до кінця життя або віддайте до зоопарку.)

Висновок. Природа — наш будинок, і порядок у ньому, здебільшого залежить від людини.

Тестування

1) Ви побачили пташенят, що випали з гнізда. Як ви вчините?

а) Спробую покласти пташенят в гніздо.

б) Пройду повз них і не заважатиму птахам.

в) Заберу пташенят додому і доглядатиму за ними.

2) Чому особливо навесні і на початку літа не можна галасувати в лісі і розпалювати вогнища?

а) Вас оштрафують за неправильну поведінку.

б) Галас, запах диму лякають лісових мешканців, примушують птахів кидати гнізда, тварин шукати затишні місця.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Чому навесні тварин охороняють особливо ретельно? (Вони зайняті піклуванням про потомство.)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 116-117.

— Складіть пам’ятку про поведінку серед природи навесні. До правил намалюйте екологічну листівку або екологічні знаки.

 

Урок 48

Тема: ЧИМ ЗАЙМАЮТЬСЯ ЛЮДИ В МІСТІ ТА СЕЛІ НАВЕСНІ?

Мета: встановити зв'язки між працею людей у місті і в селі при настанні весни і змінах у навколишній природі; розвивати увагу, спостережливість; виховувати працьовитість.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

— Розкажіть правила поведінки серед природи у весняну пору.

Презентація екологічних листівок чи знаків. Групування їх відповідно до правил і порівняння із ними.