II. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

ПРИРОДОЗНАВСТВО

№ п/п	Тема уроку	Дата
Вступ
	Що таке явища природи? Природа і погода: збираємося у мандри порами року
	Яку форму має Земля?
	Яку форму має горизонт?
	Чому буває день і ніч?
	Чому відбувається зміна пір року?
	Екскурсія. Як спостерігати за полудневим розташуванням Сонця? Що таке гномон? Я к навчитися у сонячну погоду визначати сторони горизонту?
	Як вимірювати температуру повітря?
	Де в природі міститься вода?
	Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?
	Що таке колообіг води в природі?
	Якими бувають погода і хмарність?
	Як виникає вітер?
	Як народні прикмети допомагають передбачати погоду?
	Перевір себе: що я знаю про вплив Сонця на природу і погоду. Які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду?
Осіння мандрівка
	Які в осені прикмети?
	Екскурсія. Як і зміни відбуваються в природі восени?
	Як змінюється нежива природа восени?
	Які осінні явища відбуваються у житті рослин?
	Як різняться рослини за тривалістю життя?
	Як розмножуються рослини?
	Як розселяються рослини?
	Чому восени добре збирати гриби?
	Як змінюється життя комах і риб восени?
	Як змінюється восени життя птахів?
	Як змінюється восени життя звірів?
	Які існують зв’язки між неживою та живою природою?
	Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?
	Перевір себе: що я знаю про неживу та живу природу восени?
Зимова мандрівка
	Які прикмети у зими?
	Екскурсія. Як спостерігати за природою взимку? Практична робота. Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи
	Як змінюється взимку нежива природа?
	Як рослини пристосувалися до зими?
	Як змінюється взимку життя комах і птахів?
	Як звірі пристосувалися до життя взимку?
	Як люди піклуються про тварин узимку?
	Які турботи приносить зима людям?
	Перевір себе: що я знаю про природу взимку
Весняна мандрівка
	Які прикмети у весни?
	Які ознаки весни помітні в неживій природі?
	Як дерева зустрічають весну?
	Які трав’янисті рослини першими зацвітають навесні?
	Чому кажуть, що весняний день рік годує?
	Коли з’являються навесні комахи?
	Як змінюється навесні життя риб?
	Коли повертаються із вирію перелітні птахи?
	Як змінюється навесні життя звірів?
	Як треба поводитися серед природи навесні?
	Чим займаються люди в місті та селі навесні?
	Екскурсія. Як спостерігати за природою навесні?
	Перевір себе: що я знаю про погоду та природу навесні?
Літня мандрівка
	Які прикмети літа?
	Як змінюється влітку нежива природа?
	Як змінюється життя рослин улітку?
	Які рослини зростають на луках та поблизу водойм?
	Чи всі лісові ягоди можна куштувати?
	Як живеться тваринам у лісі влітку?
	Як живеться тваринам улітку на луках та водоймах?
	Які рослини занесені до Червоної книги України?
	Які тварини занесені до Червоної книги України?
	Що ти знаєш про рослини — символи України?
	Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі влітку?
	Як змінюється впродовж року розташування сонця?
	Як досліджувати природу влітку?
	Перевір себе: що я знаю про сезонні зміни в природі
	Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?
	Проект. Квіти в моєму житті
	Проект. «Книга скарг» природи
	Екскурсія в будинок природи (відділ природи краєзнавчого музею)

 

 

Урок 1

Тема: ЩО ТАКЕ ЯВИЩА ПРИРОДИ?

Мета: ознайомити учнів з поняттям «явища природи», «сезонні явища»; розвивати спостережливість, допитливість, увагу; прищеплювати бажання працювати в групі.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ознайомлення з підручником «Природознавство»

— Розгляньте підручник. Що зображено на обкладинці? Хто автори підручника? Де видано підручник?

— Чим ви займалися на уроках природознавства у 1-му класі?

— Які тварини допомагали вам навчатися?

— Розгляньте умовні позначення на с. 2.

— Прочитайте звернення вашого друга-підручника на с. 3. Що вас чекає у 2-му класі?

— Чому корисно знати всі секрети природи? Для чого ми вивчаємо природознавство?

Розповідь учителя

— Вивчаючи природознавство у 1-му класі, ви ознайомилися з тілами неживої природи та організмами. Дізналися про зв’язок між живою і неживою природою, про те, як людина може впливати на природу. Ви вже знаєте, що життя природи різноманітне, цікаве, у ньому є свої таємниці. Деякі з них вам уже відомі, а відкриття інших — ще попереду.

Вивчаючи природознавство у 2-му класі, ви зрозумієте, чому змінюються пори року, ознайомитеся з явищами неживої і живої природи у різні пори року, з тим, як змінюється рослинний і тваринний світ у різні пори року. Підручник допоможе вам поринути в дивовижний світ явищ природи і живих істот та зрозуміти найголовніше — у природі все взаємопов’язане. Природу треба охороняти!

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сформулювати тему уроку вам допоможуть загадки.

• Червоне коромисло — через річку повисло. (Веселка)

• Спершу — блиск, за блиском — тріск, за тріском — плеск. (Блискавка, грім, дощ)

• Щось на небі гуркотить,

Наче звір страшний, летить.

Сильний дощ на землю ллється,

Звір у руки не дається.

Очі світяться яскраво —

Всі у дім тікайте жваво! (Грім та блискавка)

— Отже, про що ми з вами говоритимемо на уроці? (Про веселку, блискавку, дощ.)

— Як назвати це одним словом? (Явища природи.)

— Тема нашого уроку «Явища природи».

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота за підручником (с 5-7)

— Чому давні люди повинні були добре знати природу? Що природа дає для людини? Чому природу з повагою називають Матінка-Природа?

— Що таке природа?

— Доведіть, що природа мінлива.

— ПригадайтеІ Що називають явищами природи? Наведіть приклади явищ природи. Чи можна їх заборонити чи відмінити?

— Чого не буває взимку? влітку? восени? навесні?

— Уважно прочитайте і роздивіться зміст підручника (с. 4).З яких розділів він складається?

— Які умовні позначення є на його сторінках, що вони означають (с. 5)?

— Відгадайте загадку.

• Чотири кольори мають,

Раз у три місяці барви міняють. (Пори року)

— Розгляньте фотографії на с. 4. Скільки є пір року? Скільки місяців триває кожна пора року?

— Назвіть, які ви знаєте пори року.

— У якому місяці ви святкуєте свій день народження?

— Яка це пора року?

— Чи є у вас улюблена пора року? Яка? Поясніть чому?

— Розгляньте фотографії природних явищ. Які явища природи зображені на малюнку? Для якої пори року вони характерні?

2. Фізкультхвилинка (пантоміма)

Учні зображують дією текст, який читає вчитель.

— Ви — сніжинки. Вас крутить вітер, він то підкидає вас угору, то знову опускає на землю. Удень ви блищите від сонечка, а вночі, коли крутить заметіль, вам хочеться танцювати сніговий вальс.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в групах

— Які пори року ви знаєте? (Осінь, зима, весна, літо)

— Скільки їх? (4)

— Зараз ми об’єднаємося у 4 групи.

Учні обирають жетончики 4-х кольорів: жовтий, білий, зелений, червоний.

— У нас утворилися 4 групи.

— Учні з жетончиками жовтого кольору мають виявити не менше 5 сезонних змін якої пори року? (Осені) Правильно.

— Учні з жетончиками білого кольору мають виявити не менше 5 сезонних змін якої пори року? (Зими) Правильно.

— Учні з жетончиками зеленого кольору мають виявити не менше 5 сезонних змін якої пори року? (Весни) Правильно.

— Учні з жетончиками червоного кольору мають виявити не менше 5 сезонних змін якої пори року? (Літа) Правильно.

Вислуховуються виступи кожної групи.

На дошку вивішуються ілюстрації із картинами цієї пори року як допомога і підтвердження сказаному. Звертається увага на зміни в живій і неживій природі.

Висновок: кожна пора року гарна по-своєму, має свої особливості, тобто свої сезонні зміни.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового дізналися на уроці? (Про явища природи.)

— Що таке явища природи? (Явища природи — це зміни, що відбуваються в природі.)

— З чим пов’язані явища природи? (І з сезонними змінами.)

— Наведіть приклади осінніх змін. (Дощ, дні коротші, птахи відлітають.)

— Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку?

— Яке найулюбленіше і яскравіше явище зимової природи ви знаєте?

— Розкажіть про сезонні явища в житті дерев, за якими вам удалося спостерігати минулого навчального року.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 4-7.

— Поясніть назви деяких місяців (за вибором). Які явища природи для них характерні?

— Доберіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі. Відгадайте їх.

 

Урок 2

Тема: ЯКУ ФОРМУ МАЄ ЗЕМЛЯ?

Мета: допомогти дітям усвідомити, що Земля має форму кулі; пояснити, як утворюється тінь, від чого залежить довжина тіні; навчити оцінювати роль науки у пізнанні світу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Тлумачний словничок

Слово «глобус» перекладається як «куля».

Модель — зменшене відтворення якогось об’єкта.

Дослідницька лабораторія.Утворення тіні за допомогою джерела світла і глобуса

— Розгляньте малюнки на с. 9. Непрозорі предмети на шляху світла утворюють тінь. Розгляньте, яка частина глобуса освітлена, а яка — затемнена? Де утворилася тінь?

— Поміркуйте! Де тепліше: на світлі, чи в тіні?

— Відгадайте загадки.

• Хто поруч іде, а сліду не залишає. (Тінь)

• У полудень маленька, а ввечері — довгенька. (Тінь)

— Що таке тінь?

Робота в парі

— Роздивіться малюнки та скажіть, від чого залежить довжина тіні? Чому в полудень тіні найкоротші?

— Чому в затінку завжди буває прохолодніше?

Фізкультхвилинка

Бліцопитування

• Джерелом світла і тепла на Землі є... (Сонце).

• Зменшене відтворення якогось об’єкта — це... (модель).

• Модель нашої планети Землі називається... (глобусом).

• Відбиток будь-якого непрозорого предмета, освітленого з протилежного боку,— це... (тінь).

Для допитливих

— Учені припускають, що наша планета утворилася багато років тому з величезної космічної хмари з газу і пилу, яка оберталася навколо Сонця. Поступово великі частинки пилу, рухаючись в одному напрямку, приєднали до себе дрібніші, і з них сформувалася планета Земля.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 8-9.

— Використовуючи різні джерела інформації, підготуйте розповідь про першого космонавта України — Леоніда Каденюка.

— Виміряйте своїми кроками довжину тіні від дерева опівдні та ввечері. Порівняйте довжину тіні. Поясніть, чому довжина тіні змінюється.

 

Урок 3

Тема: ЯКУ ФОРМУ МАЄ ГОРИЗОНТ?

Мета: ознайомити учнів з основними сторонами горизонту; навчити знаходити основні сторони горизонту за Сонцем; розвивати мислення, допитливість; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Розповідь учителя

— Як же знаходили дорогу додому древні мореплавці, мандрівники? (Міркування дітей.)

— Як ви знаходите шлях від будинку до школи? (За певними орієнтирами.)

— З давніх пір люди вміли орієнтуватися на місцевості, використовуючи помітні предмети і положення небесних тіл. Вони, наприклад, говорили: «Від великої гори підеш у бік заходу і вийдеш до річки». Розрізняли чотири основні напрями, які називали «сторонами світу». Зараз ми називаємо їх сторонами горизонту.

Той напрям, де Сонце піднімається найвище і сильніше гріє, вони назвали півднем. Звідти вітер частіше приносить тепле повітря. Протилежний напрям, де Сонце ніколи не з’являється і звідки дмуть холодні вітри, назвали північчю. Уночі на нього вказує Полярна зірка.

— Де сходить Сонце, хто знає? (На сході.)

— А сідає? (На заході.)

Тлумачний словничок

Слово «горизонт» перекладається як «обмежую» — встановлюю межу.

— З давніх часів мореплавці, вирушаючи у відкрите море, спостерігали, як берег зникав за горизонтом. Коли люди дізналися, що Земля кругла, таємницю горизонту було розкрито.

— Поміркуйте! На яку сторону горизонту виходять вікна класу, коли опівдні в них світить сонце?

Фізкультхвилинка

— Уявіть, що ви стоїте обличчям на північ (до вчителя).

— Які сторони горизонту розташовуються навколо вас? (Ззаду — південь, ліворуч — захід, праворуч — схід.)

— Оберніться обличчям на захід (до вікна), південь (до шаф), схід (до дверей), північ (обличчям до дошки).

— Підніміть праву руку, назвіть сторону горизонту (аналогічно — ліву).

Бліцопитування

• Земля має форму... (кулі).

• Модель Землі —... (глобус).

• Земна поверхня, яку ми бачимо навкруги, називається —... (горизонт).

• Уявна межа, де небо нібито сходиться із землею, називається... (лінією горизонту).

• Основні сторони горизонту називаються... (північ, південь, захід, схід).

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 10-11.

— Визначте, з якого боку знаходиться гніздо нашої знайомої Синьокрилої Сойки, якщо на нього ніколи не світить сонце?

 

Урок 4

Тема: ЧОМУ БУВАЄ ДЕНЬ І НІЧ?

Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо своєї вісі як причиною зміни дня і ночі; допомогти з'ясувати послідовність подій протягом доби;актуалізувати знання про явища природи; розвивати вміння аналізувати і знаходити шляхи розв'язання проблеми, що розглядається; прищеплювати інтерес до пізнання світу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Робота над загадками

• До вечора помирає, зранку оживає. (День)

• Підходити до будинку стала,

З неба сонце вкрала. (Ніч)

— Діти! Чим день відрізняється від ночі? (Удень світить сонце, співають птахи, а вночі на небі місяць, зірки, природа завмирає.)

— Чому вдень ясно? (Тому, що на небі сонце.)

— Чому вночі темно? (На небі немає сонця.)

Дослідницька лабораторія

Освітлення Землі впродовж доби: за допомогою глобуса та джерела світла (лампочки)демонструється обертання Землі навколо своєї вісі та зміна освітлення впродовж доби.

— Відгадайте загадки.

• Що то за гість, що темряву їсть? (День)

• Чорна корова все на світі поборола. (Ніч)

— Розгляньте малюнки на с. 13. Які пори доби зображені на малюнках? Опишіть шлях, який проходить Сонце небосхилом упродовж дня.

— Як ви вважаєте, що більше — Земля чи Сонце?

— Наші предки не могли знати, велике Сонце чи маленьке. Виявляється, якщо намалювати Сонце розміром з великий апельсин, то Земля виявиться розміром з макове зернятко. І маса Сонця теж величезна. Для того, щоб урівноважити уявні ваги, на одну шальку потрібно покласти Сонце, а на іншу чашу шальку — 330 тисяч таких планет, як Земля.

Фізкультхвилинка

Самостійна робота

— Підкресліть те, що відбувається вдень, синім кольором, уночі — коричневим, якщо події не мають відношення до часу доби — не підкреслювати.

Жара, зірки, політ кажанів, снігопад, спів птахів, місяць на небі, комарі, гроза, дощ, Полярна зірка на небі, туман, високе сонце, прохолода.

Робота в групах

— Уявіть, як змінився б наш світ, якби обертання Землі припинилося?

Можливі висновки роботи груп

— На тій частині Землі, яка освітлюватиметься Сонцем,— буде дуже спекотно, можлива нестача питної води.

— На тій частині Землі, яка не буде освітлена Сонцем, буде дуже холодно, не ростимуть рослини, буде довга ніч.

Робота над прислів'ям

— Зберіть прислів’я зі слів.

Доба, день, пріч, і, ніч.

Учитель вивішує слова на магнітній дошці, один учень розставляє їх.

Читання прислів’я хором.

День і ніч — доба пріч.

— У народі говорять: «День і ніч — доба пріч». Як ви розумієте зміст прислів’я? (День і ніч складають 24 години, або добу.)

— Скільки повних обертів навколо своєї вісі зробить наша Земля за тиждень? (7 обертів)

— Чому? (7 днів тижня.)

— А якби Земля не оберталася або перестала б обертатися навколо своєї осі, що б сталося? (Одна сторона ввесь час була б повернена до Сонця, а інша — ні.)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 12-13.

— З’ ясуйте, які явища природи повторюються щодоби. Дослідіть, чи змінюється тривалість дня і ночі в різні пори року.

 

Урок 5

Тема: ЧОМУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗМІНА ПІР РОКУ?

Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо Сонця як причини зміни пір року на Землі; розвивати увагу, мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Робота в парі

— Роздивіться пейзаж у різні пори року. Розкажіть, як змінюється полудневе розташування (висота)Сонця в різні пори року?

— Чому розташування Сонця на небосхилі в різні пори року змінюється? Що є причиною настання весни, літа, осені та зими на нашій планеті? Скільки триває один оберт Землі навколо Сонця?

— Уважно роздивіться малюнок-схему «Рух Землі навколо Сонця» (с. 15). Зверніть увагу, що вісь Землі завжди нахилена в один бік. Тому поверхня Землі освітлюється Сонцем у різні пори року по-різному.

Для допитливих

Шлях, яким Земля обертається навколо Сонця, називають орбітою.

Підсумок. Зміна пір року — вічне і незмінне явище природи. Його причиною є рух Землі навколо Сонця, який триває 365 днів, або рік.

Фізкультхвилинка

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 13-14.

— Порівняйте, як змінюється розташування Сонця на небосхилі опівдні в різні пори року.

— Складіть казкову розповідь про пригоди Сонця на небосхилі.

— Дізнайтеся, чи є місце на нашій планеті, де буває тільки ніч або день, зима або літо.

 

Урок 6

Тема: ЕКСКУРСІЯ. ЯК СПОСТЕРІГАТИ ЗА ПОЛУДНЕВИМ РОЗТАШУВАННЯМ СОНЦЯ? ЩО ТАКЕ ГНОМОН? ЯК НАВЧИТИСЯ У СОНЯЧНУ ПОГОДУ ВИЗНАЧАТИ СТОРОНИ ГОРИЗОНТУ?

Мета: розширити уявлення учнів про висоту Сонця на небосхилі, про значення світла і тепла в природі; навчити встановлювати залежність між висотою Сонця на небосхилі і довжиною тіні від гномона, між висотою Сонця і кількістю тепла, яке воно посилає на землю; вчити у сонячну погоду визначати сторони горизонту; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в природі; виховувати бажання бачити красу природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Для допитливих

Сонячний годинник — прилад для визначення часу за напрямком тіні від гномона та ї ї руху по циферблату.

Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.

В Україні у багатьох містах є сонячні годинники. У столиці держави — місті Києві — є декілька сонячних годинників.

Фізкультхвилинка

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 16-17.

— Доведіть, що від розташування Сонця залежить зміна пір року.

— Знайдіть інформацію про те, які спостереження за природою допомогли людині створити календар.

 

Урок 7

Тема: ЯК ВИМІРЮВАТИ ТЕМПЕРАТУРУ ПОВІТРЯ?

Мета: навчити учнів користуватися різними видами термометрів, вимірювати та записувати температуру повітря; розвивати спостережливість; виховувати інтерес до вивчення природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Робота над загадкою

• Червоненька рідина, У скляній сорочці вона,

Як тепло, то вгору стрибає, А в холод — швидко вниз спадає. (Термометр)

Тлумачний словничок

Слово «термометр» складається із двох слів, які перекладаються, як «тепло» і «вимірюю».

— Який прилад допомагає встановлювати, холодно чи тепло на вулиці? Або визначає температуру тіла, коли хтось захворів?

— Розгляньте малюнки на с. 18. Які бувають термометри? У чому вимірюють температуру?

Розкажіть будову термометра. Чому відповідає одна поділка на шкалі термометра?

Що показують цифри вище від нуля? Нижче від нуля? Як дізнаються число градусів тепла чи холоду? Що позначають знаком плюс (+)? Знаком мінус (—)?

Дослідницька лабораторія

— Розгляньте малюнки на с. 19. Яку температуру показують термометри?

— Як правильно розмістити термометр для вимірювання температури повітря?

— Для отримання точних даних про температуру повітря термометр повинен вільно обдуватися повітрям. У будинках, квартирах термометри слід укріплювати біля того вікна, яке впродовж дня найменше нагрівається сонцем.

— Прочитайте показники термометра: -16“; +21“; -7°; 0°.

Для допитливих

Температура тіла тварини (як і людини)може повідомити про її стан. Якщо ваш улюбленець почав дивно поводитися і у вас виникла підозра на якусь хворобу, поміряйте йому температуру. Найкраще це робити разом з дорослим за допомогою електронного термометра.

Фізкультхвилинка

Практична робота

— Користуючись термометром, визначте температуру повітря (в класі, коридорі, на вулиці),свого тіла і води (в акваріумі).

Наберіть з крана холодної води та виміряйте її температуру.

Результати спостережень один з учнів записує на дошці, а решта — в зошитах.

— Медичним термометром виміряй температуру свого тіла. Якщо температура піднімається вище +37°, це означає, що людина захворіла.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

— Скільки різних термометрів є у вас удома? Порівняйте їх. Виміряйте температуру повітря у кімнаті й дізнайтеся, яка температура на вулиці.

Урок 8

Тема: ДЕ В ПРИРОДІ МІСТИТЬСЯ ВОДА?

Мета: розповісти учням, де в природі міститься вода; дати уявлення про стан водойми восени; розвивати спостережливість, мовлення, мислення; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до її багатств.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Робота над загадками

• Що тече, не зупиняється? (Вода)

• Що шумить без вітру? (Вода)

• У чому дірки не вивертиш? (У воді)

Дослідницька лабораторія

— Розгляньте малюнки на с. 21. Які властивості води вони демонструють?

— Поміркуйте! Як довести, що у складі тіла людини є вода?

— Розгляньте малюнки. Синьокрила Сойка запитує: «З чого складається березовий сік?».

Фізкультхвилинка

Гра «Уяви»

— Заплющте очі й уявіть себе певною рослиною або твариною водойми.

— Якби ви могли говорити, що б ви сказали людям?

— Чому ви так вирішили?

— Пам’ятайте, що чистоту води у водоймі можна оцінювати за наявністю живих істот: бабок, травневих мух, водяних жуків, водяних метеликів, мух-одноденок та ставкових клопів-водомірок, які є супутниками чистої води. У забрудненій воді їх дуже мало або зовсім немає.

Про забруднення водойми свідчить «цвітіння» води, поява жовтої чи жовто-білої піни біля берега.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 20-21.

— Складіть розповідь про те, як змінився стан вашої улюбленої водойми (річки, озера, ставка тощо)восени.

Урок 9

Тема: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ СТАН ВОДИ ПРИ НАГРІВАННІ Й ОХОЛОДЖЕННІ?

Мета: ознайомити учнів із властивостями рідин, що здатні розширюватися при нагріванні та стискуватися при охолодженні; виховувати інтерес до вивчення природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Дослідницька лабораторія

— Розгляньте малюнки. Які властивості води при нагріванні та охолодженні ви спостерігаєте?

— Роздивіться фотографії нас. 23 і розкажіть, з чого виготовлені ці скульптури. Де ще міститься вода в природі?

— Запам’ятайте приказки.

• Мороз кріпне — лід товстіє.

• Без хмари дощ не приходить.

— Їжачок Хитрячок запитує: «Коли можна воду в решеті носити?».

Фізкультхвилинка

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 22-23.

— Доведіть, що вода у природі існує у вигляді льоду, криги, снігу та пари. Розкажіть природознавчу казку про пригоди Крапельки води. А який стан води вам подобається найбільше?

 

Урок 10

Тема: ЩО ТАКЕ КОЛООБІГ ВОДИ В ПРИРОДІ?

Мета: сформувати в учнів уявлення про колообіг води в природі; ознайомити з тепловими процесами — випаровуванням і конденсацією; закріпити знання учнів про різні стани води і її властивості; розвивати спостережливість і допитливість; вчити робити висновки з дослідів та практичних робіт; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Робота над загадками

• Йшов довгов’яз,

В сиру землю зав’яз. (Дощ)

• Білі овечки по небу блукали,

Впали додолу, в річку попали. (Хмари)

— Діти, а ви знаєте, звідки береться дощ? (Він ллє з хмари.)

— А як дощик потрапляє в хмару?

Робота в парі

— Складіть розповідь, які опади переважають у різні пори року.

— Карасик Золотенко запитує: «Чому висохла калюжа? Чому мокра білизна стала сухою? Чому міліє ставок? Куди зникає роса?

— Яку здатність води це демонструє?

— Чи було б без води життя на планеті Земля? Використовуючи малюнок- схему на с. 25, доведіть, що вода вічно знаходиться в русі і рухається вона по колу.

— Відгадайте загадки.

• Як живе, то лежить, як помре, то біжить. (Сніг, лід)

• Білі ягнички збіглися до річки. (Хмари)

— Пригадайте, чи доводилося вам спостерігати за хмаринками на небі.

— Поясніть, чому на небі не знайдеш двох схожих хмаринок.

Фізкультхвилинка

Демонстрація. Модель хмари

— Діти, подивіться, як утворюються хмари й опади.

Учитель проводить дослід.

Щільно стиснути суху грудочку вати. Потім опустити ї ї у блюдце з водою. Грудочка вати розгортатиметься і набрякатиме від води. Обережно підвести вату (пінцетом) за верхню частину над блюдцем. Якщо води вистачає, то краплі почнуть падати у блюдце.

Учитель пояснює дітям усі дії:

— Діти, уявіть, що в руках у мене маленька хмарка, вона насичується водою. Води набралося дуже багато. Наша хмарка перетворилася на хмару, крапельки не можуть утриматися в ній і починають падати. Йде дощ.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 24-25.

— Пригадайте мультфільм про Капітошку й створіть власну казку, в якій головна героїня Крапелька мандруватиме ніби по колу між небом і землею.

 

Урок 11

Тема: ЯКИМИ БУВАЮТЬ ПОГОДА І ХМАРНІСТЬ?

Мета: дати учням поняття про погоду і хмарність; вчити спостерігати за погодою свого краю восени; розвивати кмітливість; виховувати розуміння важливості для людей знань про погоду та її зміни.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Робота над загадками

• Гуляє в полі, та не кінь. Літає по хвилям, та не птах. (Вітер) • По синьому морі Білі гуси пливуть. (Хмари) • Тонкий, високий, Сам не вийшов Діток вивів. (Дощ)

• Зимою гріє, Весною тліє, Літом умирає, Осінню оживає. (Сніг) • Сиві гуси все поле вкрили. (Туман)

Учитель повідомляє, що всі слова-відгадки характеризують погоду.

Розповідь учителя

— Як ви розумієте народну мудрість: «Трапляється такий год, що на день по сім погод»?

— Люди давно помітили, що погода дуже мінлива. Ранком світить сонечко, по обіді може зірватися сильний вітер, а на вечір — випасти густий дощ.

Для кожної пори року характерна своя погода.

Погода — це стан нижнього шару повітря у даній місцевості та у даний час.

Людей, які вивчають погоду, називають синоптиками. Вони спостерігають за температурою повітря, напрямком і силою вітру, наявністю чи відсутністю опадів, хмарністю неба.

Фізкультхвилинка

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 26-27.

— Дослідіть, чи справджуються народні прикмети про погоду?

• Що вищі хмари, то краща погода.

• Збіглись хмарки докупки — на негоду — погану погоду.

• Зранку хмари у вигляді гір, увечері — дощ, як із відра.

— Доведіть, що хмари — це накопичувачі вологи. Сфотографуйте або намалюйте небо з хмарами. Роздивляючись різні види хмар, пограйте з товаришами у гру «Яку погоду хмарка принесе?».

 

Урок 12

Тема: ЯК ВИНИКАЄ ВІТЕР?

Мета: пояснити учням, що холодне повітря стискається, тепле — розширюється, унаслідок чого утворюється рух повітря — вітер; дослідити властивості повітря; навчити оцінювати роль науки в пізнанні світу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Тлумачний словничок

Слово «газ» означає безформний стан на відміну від твердого стану речовин. Повітря та водяна пара знаходяться в газоподібному стані.

Робота в парі

— Запропонуйте, як довести, що навколо нас є повітря.

Дослідницька лабораторія

— Розгляньте малюнки на с. 28. Розкажіть, які властивості повітря продемонстровано.

— Розгляньте малюнок-схему. Розкажіть, як виникає вітер.

— Що називається вітром?

— Відгадайте загадки.

• Рукавом махнув — дерево зігнув.

• Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає. (Вітер)

— Їжачок Хитрячок запитує: «Як люди використовують силу вітру?». Розкажіть про це, використовуючи малюнки на с. 29.

— Зверніться у «Довідкове бюро Матінки Природи» на с. 125, щоб дізнатися, яку силу має вітер, змальований у вірші.

Якщо не можна вітер змалювати,

прозорий вітер на ясному тлі, —

змалюй дуби, могутні і крислаті,

які од вітру гнуться до землі. (Ліна Костенко)

Фізкультхвилинка

ПРО СОНЦЕ, МОРОЗ І ВІТЕР

(Українська народна казка)

Ішли сонце, мороз і вітер стовповою дорогою всі три і зустріли чоловіка. «Здрастуй!» — «Здрастуйте!» Привіталися і пішли,— ті собі, а той — собі. І пройшли вони з гони і роздумались тоді: на кого той чоловік казав «здрастуйте», чи на всіх, чи, може, одному?

Вернулися, нагоняють того чоловіка: «Обожди, чогось іспросимось». Той обождав. Підходять вони до нього: «Кому, чоловіче, ти казав “ здрастуйте”, чи одному, чи на усіх?» — «Н і, — каже,— одному я казав».— «Котрому ж ти казав?» — «Оцьому,— каже,— губатому я казав “ здрастуйте”».

Обернулись і йдуть собі назад. І сонце каже: «Я його попечу!» А мороз каже: «Я його ізморожу!» А вітер каже: «Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, а я буду холодний вітер віять; а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

— Розкажіть, яку користь та яку шкоду приносить вітер людям.

Пригадайте, чи знаєте ви казки чи пісні про вітер.

 

Урок 13

Тема: ЯК НАРОДНІ ПРИКМЕТИ ДОПОМАГАЮТЬ ПЕРЕДБАЧАТИ ПОГОДУ?

Мета: навчати учнів спостерігати за погодою свого краю, перевіряти народні прикмети передбачення погоди; розвивати спостережливість; виховувати розуміння важливості для людей знань про погоду та її зміни.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИ Й МОМЕНТ

Робота в групі

— Роздивіться малюнки і розкажіть, як Сонце впливає на:

• тривалість дня і ночі в різні пори року;

• температуру повітря вдень і вночі;

• хмарність, опади і вітер;

• стан водойм та ґрунту в різні пори року?

— Народ споконвіку спостерігав за змінами погоди в різні пори року. Це було вкрай необхідно, бо від погоди залежав не тільки врожай рослин, а й життя людей у давнину. Тому кожна прикмета перевірялася впродовж тривалого часу і нарешті дійшла до нас. Тепер ви спробуєте перевірити, чи справджуються народні прикмети про погоду, чи ні.

— Розгляньте фотографії на с. 31. Дослідіть народні прикмети.

• Про Сонце. Захід сонця червоний і незахмарений — буде ясно і вітряно.

• Про температуру повітря. Температура повітря у другій половині дня різко падає — будуть заморозки.

• Про хмарність. Дрібні «баранці» вкрили все небо — буде дощ.

• Про опади. Якщо від крапель дощу на воді утворюються бульбашки — на довгу негоду.

• Про вітер. Вітер посилився — погода погіршиться.

Фізкультхвилинка

Для допитливих

Зміну погоди можна визначити і за поведінкою акваріумних рибок. Якщо вони плавають біля самої поверхні води, очікується негода. А якщо вони риються на дні в піску — буде гарна погода.

Пасічники знають: бджоли не летять у поле на негоду. Адже багато квіток перед дощем закриваються, тож нектару бджолі не набрати.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

— Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи справджуються ці прикмети? Чому?

— Дізнайтеся, як реагують на зміну погоди тварини. Проведіть спостереження за дея