Тема 15. 2. Фіксація доказів при відтворенні обстановки й обставин події

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, квартира – полігон, офіс - полігон.

Мета: поглиблення, закріплення і конкретизація знань з питань теми, вироблення практичних навичок проведення і фіксації ходу і результатів відтворення обстановки й обставин події.

Методи: пояснення, бесіда, виконання групових вправ, дискусія.

Ключові поняття: відтворення обстановки події злочину; відтворення обставин розслідуваного злочину; експеримент; схожість обставин.

хід ЗАНЯТТЯ:

1. Підготовка до відтворення обстановки й обставин події.

2. Проведення відтворення обстановки й обставин події із використанням тактичних прийомів.

3. Аналіз особливостей фіксації ходу і результатів відтворення обстановки й обставин події.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

Згідно з запропонованою фабулою треба:

1. Скласти план проведення слідчої дії.

2. Визначити коло учасників і їхні ролі при проведенні даної слідчої дії.

3. Визначити питання, які необхідно з'ясувати в ході відтворення.

4. Провести відтворення обстановки й обставин події.

Для цього викладач з числа курсантів групи призначає «слідчого», а «слідчий» призначає інших учасників даної слідчої дії. Хід проведення відтворення обстановки й обставин події фіксується за допомогою відеозапису.

По закінченні слідчої дії відеозапис проглядається, і обговорюється всіма курсантами групи.

 

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

1. Відеокамера Panasonic	- 2 шт.
2. Телевізор	- 2 шт.
3. Відеомагнітофон	- 2 шт.
4. Відеокасети	- 2 шт.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Підготовка до відтворення обстановки й обставин події.

2. Тактичні прийоми проведення відтворення обстановки й обставин події.

3. Особливості фіксації ходу і результатів відтворення обстановки й обставин події.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. КПК України

2. Криминалистика. – Харьков: "Рубикон", 1997.

3. Криминалистика. - М.: "Юрист", 1995.

4. Криминалистика. - М.: "БЕК", 1995.

5. Найденов В.В. Руководство для следователей ч. 1 - М., 1981.

6. Леви А.А. Получение и проверка показаний следователем. - М., 1987.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие расследование и предупреждение краж из квартир. – Харьков, 1994.

2. Васильев А.М. Воспроизведение показаний на месте при рас­следовании преступлений - М., 1959.

Практичне ЗАНЯТТЯ

Тема 17.3. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ОБЛІКІВ ДНДЕКЦ, ДАІ, ПАСПОРТНИХ І ІНШИХ ПІДРОЗДІЛІВ У ПРОЦЕСІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Тривалість: 2 години.

Місце: учбово-методичний кабінет.

Мета: конкретизувати, поглибити і закріпити знання з проблем, зв'язаним з одержанням і використанням інформації, що міститься в обліках ДАІ, паспортних і інших підрозділів у процесі розкриття і розслідування злочинів.

Методи: пояснення, реферативне повідомлення, дискусія.

Ключові поняття: інформація; криміналістично значима інформація; система інформаційно-довідкового забезпечення розкриття і розслідування злочинів.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Аналіз можливостей використання в розкритті і розслідуванні злочинів обліків, які ведуться в ДНДЕКЦ МВС України.

2. Ознайомлення з порядком формування дактилоскопічних обліків НДЕКЦ.

3. Аналіз можливостей використання в розкритті і розслідуванні злочинів обліків, що ведуться в ДАІ, чергових частинах, паспортних підрозділах; а також обліків інших міністерств і відомств (Міністерство оборони, МОЗ, Інтерпол, ЖКО, Держкомстат, ДПА та ін.).

ТЕМАтика РЕФЕРАТивної роботи:

1. Інтерпол – міжнародний центр реєстрації злочинців.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

Згідно запропонованої викладачем фабули дати відповіді на наступні запитання:

 

1. Якими підрозділами ведеться облік слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів? Скласти запит на перевірку таких слідів.

2. Якими підрозділами ведеться облік слідів знарядь злому, вилучених з місць нерозкритих злочинів? Яку інформацію щодо знаряддя злому можна одержати використовуючи такі сліди?

3. Що необхідно зробити слідчому у випадку:

- виявлення номерних речей;

- одержання заяви про крадіжку номерних речей.

4. Складені запити на перевірку відповідних слідів занести до лабораторного практикуму.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Обліки, які ведуться в ДНДЕКЦ МВС України. Їх система, задачі і можливості використання в розкритті і розслідуванні злочинів.

2. Формування дактилоскопічних обліків НДЕКЦ.

3. Види і можливість використання в процесі розслідування обліків, що ведуться в ДАІ, чергових частинах, паспортних підрозділах.

4. Можливості використання в процесі розслідування даних обліків інших міністерств і відомств (Міністерство оборони, МОЗ, Інтерпол, ЖКО, Держкомстат, ДПА та ін.).

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р.

2. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М., 2000.

3. Наказ МВС України від 30.08.88 р. № 682 «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».

4. Ищенко Е.П. и др. Уголовная регистрация.- Омск, 1982.Бирюков В.В.

5. Проблемы информационно-справочного обеспечения расследования преступлений // Творческое наследие П.И. Новгородцева и актуальные проблемы построения правового государства. Материалы межвузовской научно-практической конференции Луганск РИО ЛИВД. -1996.

6. Александров И.В. и др. Криминалистическая регистрация: Учеб. пособие. - Красноярск, 1991.

7. Рассейкин Д.П. Очерки уголовной регистрации. - Саратов, 1976.

8. Беляков А.А., Усманов Р.А. Криминалистическая регистрация.Ростов-на-Дону, 2006.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Девиков Е.И., Зуев Е.И., Ищенко Е.П. Криминалистическая регистрация. – М., 1987.

2. Накази МВС України № 170 от 31.03.93 р., № 99 от 15.02.99 р., № 22 от 21.12..95 р., № 743 от 21.10.95 р., № 186 от 27.03.2000 р.

3. Ялышев С.А. Теория и практика криминалистической регистрации. – М., 1998.

4. Ялышев С.А. Криминалистическая регистрация. – М., 1999.

5. Бирюков В.В. Совершенствование форм - одно из условий унификации учетно-регистрационных систем // Вісник ЛІВС МВС України: Вип. 4. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 1999.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 18.2. ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ спеціаліста

В ХОДІ РОЗСЛІДУВАННЯ.

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріплення, поглиблення і конкретизація теоретичних знань з правових, організаційних і тактичних основ використання спеціальних знань при розкритті і розслідуванні злочинів.

Методи: бесіда, реферативне повідомлення, дискусія.

Ключові поняття: обізнана особа; спеціаліст; спеціальні знання; форми використання спеціальних знань; довідка спеціаліста; експерт; експертиза.

Хід ЗАНЯТТЯ

1. Закріплення поняття і видів спеціальних знань.

2. Аналіз форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів.

3. Розгляд можливостей використання допомоги, яку надають спеціалісти під час проведення слідчих дій. Права й обов'язки спеціаліста.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Участь групи спеціалістів у слідчих діях.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Поняття і види спеціальних знань.

2. Цілі і форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів.

3. Спеціаліст у слідчих діях. Види допомоги, яку надають спеціалісти під час проведення слідчих дій. Права й обов'язки спеціаліста.

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. КПК України.

2. Закон України "Про судову експертизу", 1994.

3. Наказ МВС України N 30 від 18.01.99 р. "Про затвердження Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України».

4. Наказ МВС України № 682 від 30.08.99 р. «Про затвердження На станови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».

5. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. профессора Р.С. Белкина. М., «НОРМА-ИНФРА» · М., 2000.

6. Коваленко В.В. Застосування науково-технічних засобів спеціалістами при проведенні слідчих дій. Монографія. – Луганськ, 2007.

7. Ищенко П.П. Специалист в следственных действиях. - М., 1990.

8. Шамонова Т.Н. Особенности участия специалиста-криминалиста в расследовании преступлений против личности.- М., 1996.

9. Селиванов Н.А. Участие специалиста в предварительном следствии. – М., 1962.

10. Клименко Н.І. Судова експертологія. Курс лекцій. К.: «Видавничій дім», 2007.

 

ДОДАТКОВА література

1. Криминалистика. - М.:"БЕК", 1995.

2. Криминалистика. - М., 1988.

3. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. - М., 1998.

4. Астапкина С.М. и др. Участие специалиста-криминалиста в расследовании преступлений. - М., 1992.

5. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике. – К., 1987. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина. - М., Новый юрист, 1997.

6. Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. - М., 2000.

7. Сегай М.Я. Современные возможности судебных экспертиз в свете достижений науки и техники. - К., 1987.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Каткова Т.В., Кожевников Г.К. Судебные экспертизы. Сборник вопросов. – Харьков: ИМП «Рубикон», РИП «Оригинал», 1994.

2. Біленчук П.Б., Курко М.Н., Стахівський С.М. Проведення судових експертиз. Довідник. - К., РВВ МВС України, 1995.

3. Гончаренко В.И., Бергер В.Е. и др. Экспертизы в судебной практике. - К., 1987.

4. Кононенко И.П. Судебные экспертизы. Возможности, подготовка материалов и их оценка.- К., 1981.

5. Авилина П.М. Назначение и производство судебных экспертиз. - М., 1988.

6. Лифшиц Е.М. Назначение и производство экспертизы.- Волгоград, 1977.

7. Орлов Ю. К. Заключение эксперта и его оценка по уголовным делам. – М., 1995.

8. Бірюков В.В., Шехавцов Р.Н., Попов И.В.Организация расследования умышленных убийств. Учебно-практическое пособие. Луганск РИО ЛИВД, 2001. 70 с.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

З 2 викладачами