ТОП 10:

Тема 10: Криміналістична тактика – розділ криміналістики



Зміст

1. Історія, предмет та система криміналістичної тактики.

2. Основні категорії криміналістичної тактики: тактичний прийом, тактична операція (комбінація), тактична рекомендація.

Основна Література:

1. Баев О.Я. Тактика уголовного преследования и профессиональной защиты от него. – М., 2003.

2. Бахин В.П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики. – Симферополь, 1999.

3. Бахин В.П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962-2002). – К., 2002.

3. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. – М, 1988.

Додаткова література:

4. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Следственная тактика: принципы и функции. – К., 1983.

5. Якушин С.А. Тактические приемы при расследовании преступлений. – Казань, 1983.

 

1. Історія, предмет та система криміналістичної тактики.

Термін «тактика» походить від греч. taktika – мистецтво вишукування військ, а також tasso – вишукую, тобто означає знання та вміння підготовки та ведення бою.

Уперше обґрунтування можливості та доцільності використання терміна «тактика» стосовно роботи слідчого було здійснено А. Вайнгартом у його книжці «Кримінальна тактика» у 1910 р. Серед вітчизняних криміналістів у джерел розвитку криміналістичної тактики стояли С.М. Трегубов, Б.Л. Бразоль, І.М. Якимов, В.І. Громов, С.О. Голунський, Г.К. Рогинський та інші. Накопичення теоретичних та практичних знань про криміналістичну тактику, дозволило виділити її до окремого розділу криміналістики.

У теперішній час під криміналістичною тактикою розуміють систему наукових положень та основаних на них рекомендацій по організації та плануванню досудового та судового слідства, визначенню лінії поведінки осіб, які здійснюють доказування, й прийомів найбільш ефективного та раціонального проведення окремих процесуальних дій, що направлені на розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Система криміналістичної тактики складається з двох частин:

1. Загальна частина (історія; об’єкт, предмет; мета, завдання; система, методологія, функції та принципи криміналістичної тактики; планування розслідування, взаємодія слідчого с органами дізнання, тактика підготовки та проведення тактичних операцій тощо).

2. Особлива частина (тактика окремих досудових та судових слідчих дій).

У останні роки в вітчизняній літературі (В.П. Бахін, Н.С. Карпов, О.О. Садченко та ін.) лунають думки про необхідність вивчати в межах криміналістичної тактики не тільки тактику діяльності слідчих, суддів, але й кримінальну тактику

 

2. Основні категорії криміналістичної тактики: тактичний прийом, тактична операція (комбінація), тактична рекомендація.

Тактичний прийом – найбільш ефективна й раціональна лінія поведінки чи спосіб дії слідчого (судді) при організації та проведення слідчої дії.

Для застосування тактичних прийомів при проведенні слідчих (судових) дій, вони повинні відповідати низці умов, основними з яких є:

- законність;

- науковість;

- етичність.

Інші умови застосування тактичних прийомів (вибірковість, раціональність, ефективність та ін.) витікають із вище зазначених.

Але для успішного розслідування злочинів замало знати можливості тактичні прийоми. Треба грамотно вибрати з них такі, що найбільш оптимально вплинуть на ситуації, які складаються під час розслідування. Для рішення цієї проблеми існують тактичні рекомендації. Останні являють собою науково обґрунтовану пораду щодо раціонального та допустимого застосування окремих тактичних прийомів у різних тактичних ситуаціях розслідування.

Розслідування злочинів – багатогранний процес, у ході якого постійно виникають різні тактичні завдання, які потребують від слідчого своєчасного прийняття доцільного рішення по справі. У загальному виді тактичне рішенняможливо визначити як вибір із усіх можливих варіантів найбільш оптимального прийому, способу, засобу розслідування.

Рішення тактичних завдань стає ще більш ефективним, коли нарівні з окремими прийомами, слідчими чи оперативно-розшуковими діями застосовуються комплекси (системи) цих дій. Такі комплекси дій в криміналістиці прийнято називати тактичними операціями (комбінаціями). Під останніми розуміють систему узгоджених і взаємопов’язаних за цілівим призначенням тактичних прийомів, слідчих, оперативно-розшукових та інших дій, які розробляються з урахуванням ситуацій, що склалася під час розслідування й проводяться по плану та під керівництвом посадової особи для вирішення тактичних завдань.

Структуру тактичних операцій можна представити таким чином:

- мета – конкретне тактичне завдання;

- суб’єкт – уповноважена особа (слідчий, оперативний уповноважений тощо), яке організує та проводить операцію;

- об’єкт впливу;

- умови – конкретна тактична ситуація;

- засоби – сукупність слідчих, оперативно-розшукових дій та тактичних прийомів;

- результат.

 

 

ТЕМА 11: загальні положення організації

І тактики слідчого огляду

 

Зміст

1. Поняття, сутність, задачі і види слідчого огляду.

2. Питання, вирішувані в ході огляду місця події.

3. Сутність і значення підготовчого етапу огляду місця події. Учасники огляду, їхня взаємодія.

4. Тактичні особливості огляду місця події.

5. Форми і методи фіксації криміналістично значимої інформації в ході слідчого огляду.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. КПК України.

2. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Российская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов /Под ред. проф. Р.С. Белкина. - М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М., 2000.

3. Криминалистика. – Харьков: "Рубикон", 1997.

4. Криминалистика. - М.: "Юрист", 1995.

5. Криминалистика. – М.: "БЕК", 1995.

6. Справочник следователя. - М. 1990.

7. Белкин Р.С. Криминалистика. Проблемы, тенденции, перспек­тивы. - М., 1987.

8. Беляков А.А. и др. Производство освидетельствования. Рекомендации следователям и оперативным работникам. - Свердловск, 1985.Бирюков В.В. Кузнецов А.А. Криминалистика: Методические материалы. (Тактика осмотра). Учебное пособие. - Луганск: РИО ЛИВД, 1996. - 110 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Кузнецов А.А., Бирюков В.В. Криминалистика. Методические материалы. - Луганск, 1996.

2. Осмотр места происшествия. Справочник следователя. -М., 1982.

3. Попов В.И. Осмотр места происшествия. – М., 1959.

4. Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга крими­налиста. - Киев, 1995.

5. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. – К., 1994.

Огляд місця події- невідкладна слідча дія, яка направлена на встановлення, фіксацію і дослідження обстановки місця події, слідів злочину, злочинця і інших (фактичних) даних, що дозволяють в совокупності з іншими доказами зробити висновок про механізм події і інших обставинах розслідуємої події.

Місцем події прийнято іменувати ту ділянку місцевостіі або приміщення, в межах якого знайдені сліди злочину. При цьому мається на увазі, що злочинні дії могли бути скоєні як в місці виявлення слідів, так і в іншому місці.

На відміну від місця події, місцем злочину вважається район скоєння злочину або настання злочинного результату, хоча сліди його могли бути виявлені поза даним районом.

Огляд місця події і його обстановки представляє собою вивчення і фіксацію;

1) рельєфу місцевості, природних і штучних межмісця події;

2) характеру і розташування приміщення, шляхів, що ведуть до нього і від нього, а також перешкод на вказаних шляхах;

3) просторового розташування місцевих предметів, їх положення стосовно один одного і відстаней між ними;

4) розташування предметів з погляду їх цільового призначенія і положення при звичному вживанні;

5) слідів злочину і злочинця;

6) відсутність необхідних в даній обстановці предметів і слідів;

7) наявність предметів, що є в даній обстановці чужеродними, сам факт виявлення яких в даній обстановці незвичайний.

Останні дві групи фактичних даних відносяться до категорії так званих негативних обставин, під которими розуміють обставини, що суперечать уявленню про звичний для подібних ситуацій хід речей.

Негативні обставини особливо цінні при викритті інсценувань злочинів, тобто штучного створення особою, зацікавленим у визначеному результаті слідства, обстановки, не відповідної тому, що фактично відбувся на цьому місці події.

При інсценуванні можуть переслідуваться наступні цілі:

1) створення видимості здійснення в даному місці іншого злочину, для приховування ознак справжньої події (наприклад, створення обстановки розбійного нападу для приховування досконалої крадіжки);

2) створення видимості, що відбулося на даному місці та не має кримінального характеру, для укриття досконалого злочину (наприклад, інсценіровка самогубства або нещасного випадку для приховання вбивства);

3) створення видимості досконалого злочину для укриття фактів аморальної поведінки, безпечності, халатності і інших вчинків, що не мають кримінального характеру (інсценування обстановки крадіжки документів при фактичній їх втраті і т.п.);

4) створення у слідчого помилкового уявлення про окремі деталі фактично довершеного злочину або про окремі елементи його складу (інсценування скоєння злочину іншою особою, в інших цілях і по іншим мотивам і т.п.).

Огляд місця події можна підрозділити на три етапи: підготовчий, робочий і завершальний.

Підготовчий етап огляду місця події починаєтся з моменту прийняття слідчим рішення про провадження огляду.

Слідчий, прийнявши таке рішення, до прибуття на місце події повинен:

1) вжити заходів до запобігання шкідливих наслідків злочину;

2) забезпечити охорону місця події;

3) забезпечити присутність поблизу від місця події осіб, які можуть дати всю необхідну інформацію про події: очевидців злочину, свідків і ін.

4) наперед визначити, яких фахівців слід привернути до участі в огляді, і забезпечити їх присутність на місці події; вирішити питання про склад слідчо-оперативной групи, що виїжджає на місце події;

5) перевірити готовність технічних засобів огляду.

Після здійснення перерахованих заходів слідчий виїжджає на місце події, де він також повинен провести також підготовчі дії:

1) вживає заходи до надання необхідної медичної допомоги потерпілим, якщо вона не була надана до прибуття слідчого;

2) видаляє з місця події всіх сторонніх осіб і приймає заходів до того, щоб в подальшому при провадженні огляду сторонні особи також не допускалися;

3) шляхом опитування свідків у формі бесіди одержує попередні відомості, які повинні бути взяті до уваги при огляді, і встановлює, які зміни, ким і з якою метою були припущені на місці події;

4) запрошує понятих, остаточно визначає круг останніх учасників огляду і інструктує їх про права і обов'язки;

5) проводить інші невідкладні дії, а також вживає заходи, направлені на поліпшення умов огляду (наприклад, забезпечує штучне освітлення місця події). Як на цьому, так і на наступних етапах огляду здійснюються необхідні оператівно-розшукові заходи,

Робочий етап огляду місця події складається з загального і детального оглядів, та включає в себе:

- огляд місця події в цілях орієнтування на ньому, визначення меж підмета огляду, простору;

- рішення питання про початкову крапку і спосіб огляду;

- вибір позицій для провадження орієнтуючої і оглядової фотозйомки.

Потім слідчий з'ясовує разом з іншими учасниками огляду, які об'єкти знаходяться на місці події, досліджує комплекс питань, що відносяться до обстановки місця події, визначає взаємне розташування і взаємозв'язок предметів обстановки, вивчає їх зовнішній вигляд, стан і з максимально можливими в даних умовах подробицями фіксує все знайдене за допомогою фотографування, складання схем, планів і креслень і робить необхідні замітки для майбутнього протоколу огляду.

Після закінчення загального огляду слідчий переходить до детального огляду, під час якого:

- ретельно і детально оглядає об'єкти, для чого вони можуть бути зсунуті з місця, перевернені і т.д.;

- вживає заходи до розшуку і виявлення на місці події і на окремих об'єктах слідів злочину і

злочинця;

- відбирає об'єкти із слідами, виробляє відділення частини об'єкту із слідами в тих випадках, коли не можна вилучити весь об'єкт або зняти копії із слідів;

- фіксує негативні ознаки;

- перевіряє дані загального огляду;

- виробляє вузлове і детальне фотографування.

В криміналістиці і слідчій практиці відомі три способу огляду місця події:

концентричний, ексцентричний, або спосіб „по спирали”, і спосіб фронтального огляду. Вони можуть застосовуватися в «чистому» або комбінованому вигляді.

При концентричному способі огляд ведеться по спіралі від периферії до центру місця події, під яким розуміється звично найважливіший об'єкт (труп, зламаний сейф і ін.) або умовна крапка.

Ексцентричний спосіб, або спосіб спіралі, що розгортається, полягає у тому, що огляд ведеться від центру місця події до його периферії.

Спосіб фронтального огляду є лінійний огляд площ від однієї їх межі, прийнятої за початкову, до інший.

Від способів огляду слід відрізняти методи огляду: суб'єктивний і об'єктивний.

При провадженні огляду місця події суб'єктивним методом слідчий як би йде по шляху руху злочинця, суб'єкта злочину (звідси і найменування методу). У цьому випадку поза увагою слідчого залишаються зміни середовища, у якій зроблений злочин, якщо вони пов'язані не з діями злочинця, а інших осіб, учасників події, хоча і цінні з погляду встановлення істини по справі. Це фактично вибірковий огляд.

При застосуванні об'єктивного методу місце події оглядається цілком незалежно від того, як пересувався по йому злочинець. Це суцільний огляд, якому звично і віддається перевага, оскільки саме він забезпечує необідну повноту огляду. Проте і суб'єктивний метод не виключаєтся і може бути застосований у випадках, коли по характеру події всі сліди злочину і злочинця розташовуються по шляху його руху і немає необхідності в огляді прилеглої території.

Заключний етап огляду місця події включає в себе наступні дії:

1) складання протоколу огляду і необхідних планів, схем, креслень;

2) при необхідності дактилоскопування трупа і направлення його в морг;

3) упаковку об'єктів, вилучених з місця події;

4) вживання заходів до збереження тих, що мають доказове значення об'єкти, які неможливо або недоцільно вилучати з місця події;

5) розгляд слідчим і дозвіл питань, связанних з тими, що поступили від учасників огляду і інших облич заявами, що відносяться до огляду місця події.

Огляд завершується оцінкою виконаної роботи її повноти і успішності.

Об'єктами огляду приміщень і ділянок місцевості, що не являються місцем події, можуть бути складські, торгові, виробничі і житлові приміщення, різні ділянки місцевості. Їх огляд проводиться за правилами огляду місця події.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.018 с.)