Тема 5. 3 оформлення результатів фіксації криміналістично значимої інформації з використанням нтз у процесі розслідування

Тривалість: 2 години

Місце: навчально-методичний кабінет, комп’ютерні класи.

Мета: зміцнити знання курсантів стосовно правового статусу інформації зафіксованої з використанням сучасних науково-технічних засобів; набуття практичних навичок складання додатків до протоколу слідчої дії.

Методи: бесіда, демонстрація, виконання практичних завдань, дискусія.

Основні поняття: докази; процесуальна форма; протоколи; додатки до протоколу; електронна копія; тверда копія; сканер; електронний робочий стіл; електронні інструменти.

хід заняття:

1. Закріплення основних правил оформлення фото таблиці, аналіз їх інформаційного та процесуального значення.

2. Складання фото таблиці із використанням сучасних науково-технічних засобів.

Практичне завдання:

1. Транспортувати отримані на попередньому занятті фотознімки в окрему папку на жорсткому диску комп’ютера.

2. У разі, коли фотографічне орієнтування виконано методом панорамування, користуючись програмою “PowerPoint” скласти орієнтуючий фотознімок з окремих фотознімків які входять до його складу.

3. Розмістити фотознімки інсценованого місця події на електронному аркуші фототаблиці, дотримуючись логічної послідовності.

4. Внести необхідні реквізити в електронну фототаблицю, та виконати пояснювальні надписи.

5. За допомогою принтера отримати тверді копії фототаблиць, заповнити в них необхідні реквізити. Отримані зображення занести до лабораторного практикуму.

 

Матеріально технічне забезпечення:

№ З/п	Найменування НТЗ та програмного забезпечення	Кількість
1.	Цифрова фотокамера
2.	Комп’ютер
3.	Програма для вводу фотографічних зображень з цифрової камери	*
4.	Комплект “офісних” програм	*
5.	Принтер лазерний
6.	Принтер струминний

 

Питання для самоконтролю:

1. Фототаблиці – додатки до протоколів слідчих дій. Їх інформаційне та процесуальне значення.

2. Тактичні особливості розміщення фотографій у фото таблицях.

3. Правила виконання пояснювальних надписів. Оформлення фототаблиць.

4. Виготовлення твердих копій фото таблиць, їх процесуальне оформлення та місце у системі доказів.

Основна література:

1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.

2. Бирюков В. В. Наглядно-образная информация в криминалистической деятельности. Реальность и перспективы. Методическое пособие. - Луганск: РИО ЛИВД, 1996, 50 с.

3. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.

4. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. Луганск. 2002. –264 с.

Додаткова література:

1. По­дольский А. Е., Лысов Н. Н. Введение в криминалистическую фотографию. - Горький, 1988

2. Салтевский М.В., Гапонов Ю.С. Вопросы судебной фотографии и ки­носъемки. – К., 1974

3. Салтевский М.В., Ломако З.М., Щербатов В.Ф. Измерительная фото­съемка в следственной практике. – К., 1976

4. Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, ки­нематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. – К., 1993

5. Селиванов Н.А., Эйсман А.А. Судебная фотография. – М., 1985

6. Силкин П.Ф. Судебно-исследовательская фотография. – Волгоград, 1979

7. Сырков С.М., Моисеев А.П. Фотографирование на месте происшест­вия. Часть І-ІІ. – М., 1980

Розподіл балів

А (відмінно) 65-70 балів – 28-30 балів - 7 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 37-40 балів на модуль контролі – 2 бали(мод.-рейт. сист.);

В (добре) 59-64 балів – 26-27 балів – 5 на заняттях(мод.-рейт. сист.), 33-37 балів на модуль-контролі – 1,5 бали(мод.-рейт. сист.);

С (добре) 53-58 балів – 24-25 балів -4 на заняттях(мод.-рейт. сист.), 29-33 бали на модуль-контролі – 1,5 бали(мод.-рейт. сист.);

D (задовільно) 47-52 балів – 22-23 бали – 3 на заняттях (мод.рейт. сист.), 25-29 балів на модуль-контролі – 1 бал(мод.-рейт. сист.);

E (задовільно) 40-46 балів - 20-21 бал – 2 на заняттях (мод.рейт. сист.), 20-25 балів на модуль-контролі – 1 бал(мод.-рейт. сист.).

Змістовний модуль II

Тема 6. Криміналістична трасологія

Основні поняття: трасологія; слід відображення; сліди предмети; речовини як сліди; матеріально-фіксовані сліди відображення; механізм слідоутворення; слідоутворюючий об’ єкт; об’єкт, який сприймає сліди; речовина сліду; папілярний візерунок; мікрооб ’ єкти; одорологія.

 

Тема 7. Криміналістична габітоскопія

Основні поняття: ознаки зовнішності людини; анатомічні; функціональні; супутні; словесний портрет; суб ’ єктивний портрет; орієнтировка на розшук злочинця.

 

Тези лекцій

 

Тема 6: КРИМІНАЛІСТИЧНЕ СЛідознавство

Зміст

1. Предмет і завдання трасології

2. Поняття і види слідів у криміналістиці

3. Класифікація слідів–відображень

4. Загальні положення виявлення, фіксації і вилучення слідів

5. Сліди рук

6. Сліди ніг

7. Сліди транспортних засобів

8. Сліди знарядь злому

Основна література:

1. Белкин Р. С. Курс криминалистики: В 3 т. М., 1997. т. 2.

2. Грановский Г.Л. Основы трасологии. Общая часть. - М., 1965.

3. Железняк А.С. Материальные следы - важный источник крими­налистической информации. - Омск, 1975.

4. Криминалистика / Под ред. А. Н. Васильева. - М., 1963.

5. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Пантелеева и Н.А. Селиванова. - М., 1988.

6. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах. - Л., 1976.

7. Турчин Д.А. Теоретические основы учения о следах в криминали­стике. - Владивосток, 1983.

8. Шевченко Б.И. Теоретические основы трасологической идентифи­кации в криминалистике. - М., 1975.

Додаткова література:

1. Пророков И. И. Криминалистическая экспертиза следов. Волгоград, 1980.

2. Голдованский Ю. П. Следы ног. М., 1980.

3. Криминалистическая экспертиза: Курс лекций / Под ред. Б. П. Смагоринского. Волгоград, 1996. Вып. 1.

4. Разумов Э. А., Молибога Н. П. Осмотр места происшествия. Киев, 1994.

 

Трасология — галузь криміналістичної техніки, що включає теоретичні основи слідоутворення, закономірності виникнення слідів, що відображають зовнішню будову об'єктів, що залишили їх, і механізм їх утворення, прийоми, методи і засоби виявлення слідів, їх фіксації і вилучення, з метою встановлення обставин, що мають значення для розкриття, розслідування і попередження злочинів.

Значення криміналістичного вивчення слідів визначається можливостями встановлення різних обставин події, що розслідується. При цьому так само, як і в інших криміналістичних дослідженнях, вирішуються завдання ідентифікаційні, класифікаційні і діагностичні.

Сліди, як і відображення у філософії, прийнято поділяти на матеріальні й ідеальні. До ідеальних слідів відносяться відображені у свідомості людей зорові, звукові, дотикальні й інші образи предметів і явищ матеріального світу, причинно пов'язані з розслідуваною подією. Ідеальні сліди використовуються судовою психологією і криміналістичною тактикою при проведенні слідчих дій (допиту, пред'явлення для упізнання й ін.), що припускають відтворення окремих фактів, образів учасниками й очевидцями злочину.

Отже, сліди - результат складної взаємодії об'єктів, у ході якого відбувається відображення властивостей одного з них на іншому. Об'єкти, що залишають сліди, називаються слідоутворюючими, а об'єкти, що служать носіями відображень властивостей інших об'єктів - слідосприймаючими. Дане співвідношення взаємодіючих об'єктів носить умовний характер і залежить від того, наскільки повно (інформативно) властивості одного з них відобразилися на іншому. У деяких випадках той самий об'єкт спочатку може розглядатися як слідоутворюючий, а потім як слідосприймаючий.

У криміналістиці прийнято всі матеріальні сліди в широкому смислі слова підрозділяти на сліди-відображення (трасологічні), сліди-предмети і сліди-речовини. Предмети, речовини, організми можуть виступати як сліди злочину, а також як носії інших різновидів слідів. До числа перших можуть бути віднесені предмети або їхні частини, загублені або забуті злочинцем на місці здійснення злочину (знаряддя злому, зброя, одяг і ін.), речовини органічного і неорганічного походження (краплі крові, металева стружка, частки фарби й ін.). Другий різновид складають предмети-носії трасологічних слідів (пляшки зі слідами рук, замки зі слідами знаряддя злому, сліди зубів на шоколаді й ін.).

У залежності від розміру всі сліди можна розділити на дві групи: мікросліди і макросліди. До мікрослідів (мікрооб'єктів) прийнято умовно відносити об'єкти масою до 1 мг або розмірами до 1 мм у найбільшому вимірі. Розрізняють трасологічні й нетрасологічні мікросліди. Останні поділяються на мікрочастинки і сліди-мікроорганізми. Мікрочастинки бувають органічного (тваринного і рослинного), неорганічного і змішаного походження. До них відносяться частки скла, пилу, ґрунту, металів, дерева, текстильних волокон, клітинні елементи тканин людини й ін. Крім того, мікрочастинки характеризуються станом, у якому знаходяться: твердим, рідким, газоподібним. Різновидом мікрочастинок-газоподібних речовин є сліди-запахи. Вони являють собою молекули об’єкта, що відокремилися і знаходяться в газоподібному стані. Слідами-мікроорганізмами є, зокрема, діатомові водорості, що відіграють важливу роль у встановленні факту утоплення людини.

Класифікація слідів у трасології може бути проведена за різними підставами.

1. У залежності від слідоутворюючих об'єктів: сліди людини (рук, ніг, зубів і т.п.); сліди предметів одягу, взуття; сліди знарядь і механізмів (знарядь, інструментів, транспортних засобів); сліди тварин (ніг, підков, зубів і т.п.).

2. За характером зміни слідосприймаючого об'єкта: об'ємні сліди та поверхневі сліди – це відображення, що виникають тільки на поверхні слідосприймаючого об'єкта.

У свою чергу поверхневі сліди можна підрозділити на сліди нашарування і сліди відшарування.

3. У залежності від особливостей механізму впливу об'єктів слідоутворення один на одного: статичні сліди та д инамічні сліди.

У залежності від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об'єкта: локальні сліди та периферичні.

4. За ступенем видимості /латентності/: видимі; слабовидимі; невидимі (латентні).

Фіксацію і вилучення слідів доцільно розглядати з процесуальної і технічної сторін.

Процесуальна сторона полягає в дотриманні вимог кримінально-процесуального закону, а технічна – у правильному застосуванні технічних засобів і прийомів криміналістичної техніки.

Виявлені сліди підлягають ретельному вивченню, задачами якого є:

1. Установлення виду слідів, обставин і механізму їхнього утворення.

2. Вирішення питання про відношення слідів до події, що сталася.

3. Визначення ознак, що дозволяють установити групову приналежність слідоутворюючого об’єкта.

4. Виділення найбільш характерних особливостей слідоутворюючого об'єкта.

Сліди рук. Дактилоскопія (від грецьк. «дактилос» - палець, «скопое» - дивлюся, вивчення пальця) вивчає властивості і будівлю папіилярних візерунків з метою використання їхніх відбитків для відображення особистості в розкритті злочинів.

Виходячи з будівлі внутрішнього малюнка (центрального) папілярні візерунки класифікуються на типи і види.

У залежності від будівлі центральної частини папілярних візерунків вони підрозділяються на три основних типи: дугові, петлеві й завиткові.

Папілярним візерункам притаманні такі властивості, як індивідуальність, відносна незмінність і вітворюваність.

Методи виявлення слідів папілярних візерунків поділяються на оптичні, фізичні и хімічні.

У практиці застосовуються наступні способи фіксації слідів рук: опис у протоколі слідчої дії; масштабне фотографування; копіювання поверхні слідів; моделювання об'ємних слідів; складання схем і замальовок; закріплення слідів на предметі.

У протоколі повинні знайти відображення наступні відомості: про засоби, що застосовувалися для виявлення слідів; про місце перебування слідів (на яких предметах вони виявлені і де ці предмети знаходилися на місці події); про місце розташування слідів на предметі; про кількість слідів і їх вид (поверхневі або об'ємні, безбарвні або фарбовані); про розмір слідів, їхню форму; про тип папілярних візерунків; про спосіб вилучення слідів; про спосіб додаткової фіксації слідів.

Питання розв'язувані дактилоскопічною експертизою:

1. Чи мається на об'єкті сліди рук, і, якщо маються, чи не придатні вони для ідентифікації особистості?

2. Чи не утворені вони конкретною особою?

3. Чи неосвічені кілька слідів рук, вилучених з різних місць здійснення злочину, тим самим особою?

4. Якою рукою і, якими пальцями залишені дані сліди рук?

5. У результаті, яких дій (торкання, захоплення) залишені дані сліди рук?

При розслідуванні злочинів часто використовуються сліди ніг. Їхнє вивчення дозволяє:

1. Простежити шлях руху злочинців, організувати їхнє переслідування і затримання.

2. Знайти на шляху переслідування інші сліди і речові докази.

3. Зробити висновок про деякі обставини скоєння злочину, кількість злочинців, окремі фізичні особливості особи, яка залишили сліди (зріст, стать, дефекти ходи, перенесення вантажу, сп'янінні тощо).

4. Зробити висновок про вид, фасон, розмір, ступень і характер зношеності взуття.

5. Ідентифікувати людини по сліду босої ноги; ноги, одягненої в носки.

У залежності від слідоутворюючого об'єкта розрізняють: сліди босих ніг; сліди взуття; сліди ніг, одягнених у панчохи або носки.

Вивчаючи доріжку слідів, необхідно звернути увагу на розмірні характеристики окремих її елементів: ширина кроків; довжина кроків; кут постановки ніг при ході.