ТОП 10:

Можливості трасологічної експертизи при дослідженні слідів ніг (взуття)



Експертизою вирішуються наступні основні питання:

1. Чи придатні для ідентифікації сліди ніг (взуття)?

2. Який механізм утворення слідів ніг (взуття)?

3. Чи не залишені сліди босих ніг, даним громадянином?

4. Взуттям, якого типу залишені сліди?

5. Чи не залишені сліди, туфлями, вилученими у даного громадянина?

6. Чи однакові елементи доріжки слідів ніг, виявленої на місці події, і елементи експериментальної доріжки слідів, залишених даним громадянином?

7. Взуттям, якого розміру залишений слід?

8. Чи не залишені виявлені на місці події сліди ногами даного громадянина, одягненими в носки (панчохи), вилучені в нього?

Варто мати також на увазі, що сліди взуття можуть надати істотну допомогу в справі розкриття злочину при використанні підошовних частин для встановлення вигляду верха взуття, а також колекцій слідів взуття, вилучених з місць подій.

Під слідами транспортних засобів у широкому смислі розуміються:

1. Сліди, що відображають зовнішню будівлю окремих частин транспортного засобу (сліди шин, сліди виступаючих частин).

2. Частини, що складають одне ціле з транспортним засобом і відокремилися від його (осколки фарного скла, лакофарбові покриття).

3. Речовини, використовувані при експлуатації транспортних засобів (ПММ).

4. Речовини, пов'язані з експлуатацією транспорту (забруднення, частини перевезеного вантажу).

5. Сліди, що відображають технічний стан деяких механізмів і агрегатів, (наприклад, за слідами гальмування можна зробити висновок про неодночасну дію колісних гальм).

За даними слідам можна установити:

1. Групову приналежність транспортного засобу (вид, марка, модель).

2. Тотожність транспортного засобу або окремої його частини.

3. Які ушкодження заподіяні транспортному засобові в результаті події, (наприклад, руйнування фарного розсіювача).

4. Окремі обставини події, наприклад, напрямок руху транспортного засобу.

5. Наявність несправності деяких механізмів, (наприклад, за слідами гальмування можна зробити висновок про несправності гальм).

Вивчення слідів на місці події і подальше їхнє дослідження допомагає в окремих випадках установити і деякі інші факти (вид вантажу, що перевозився; речовини з місця події, що могли потрапити на транспортний засіб).

При всьому різноманітті слідів транспортних засобів необхідно звернути вашу увагу на ті з них, що зустрічаються у практичній діяльності найбільше часто.

Види слідів знарядь злому

Знаряддя злому, використовувані при здійсненні злочинів, можуть бути класифіковані в залежності від виду слідів, залишених знаряддями на місці злочину.

У зв'язку з цим розрізняються сліди: сліди термічного впливу; механічного впливу; сліди впливу знаряддями, заснованими на дії ударної хвилі.

Сліди механічного впливу підрозділяються на сліди: тиску; різання; ковзання.

Орієнтовний перелік питань, вирішуються експертизою слідів знарядь злому

1. З якої сторони зроблений злом перешкоди?

2. У результаті, яких дій (розруб, розпил, розріз) утворені сліди?

3. Чи не залишені сліди знаряддям, вилученим у даного громадянина?

4. Чи не відкривався замок сторонніми предметами (відмичками, підробленими або підібраними ключами)?

5. Чи не відкривався замок, якимось із ключів, вилучених у даного громадянина?

6. Яким способом розкритий сейф?

7. У якому положенні (закритому, відкритому) знаходилися деталі механізму замка сейфа при зломі його дверей?

8. Чи піддавалася пломба після її обтиску пломбувальними лещатами розкриттю, повторному підвішуванню й обтисненню сторонніми предметами?

9. Чи обтиснута пломба пломбувальними лещатами, вилученими в даного громадянина?

10. Чи складали раніше одне ціле частини азбестової плити, вилучені з місця події?

 

 

Тема 7: габітоскопія як галузь

Криміналістичної техніки

Зміст

1. Поняття та предмет габітоскопії.

2. Ознаки зовнішності людини

3. Опис ознак зовнішності людини методом словесного портрету.

4. Методи та засоби фіксації ознак зовнішності людини.

 

Основна Література:

1. Белкин Р.С.: Криминалистика. - М., 1999.

2. В.Снетков: Учение о признаках внешности человека. - М., 1993.

3. Бурик В.И. Пилипчик В.Ф. Признаки внешности человека и их использование в розыскной деятельности. Справочное пособие. –К:РИО МВД УССР,1982.

Додаткова література:

4. Лукьянчиков Е.Д.: Использование признаков внешности в практике расследования. - К., 2001.

5. Будягин Ю.П. Словесный портрет (теория и практика антрополого-криминалистического обеспечения розыска и установления неизвестной личности). - Элиста, 1994.

 

Поняття та предмет габітоскопії

Вчення про ознаки зовнішності людини, про їх матеріальні та ідеальні відображення, про методи та засоби їх фіксації й використання для встановлення фактів, які відіграють значну роль у розкритті та розслідуванні злочинів, утворює окрему теорію науки криміналістики, яку називають криміналістичною габітологієюабо габітоскопією.Термін "габітоскопія"'(лат. hаbіtus—зовнішність, skорео—розглядати) введений у науковий обіг В.О. Снєтковим.

Габітоскопія- це галузь криміналістичної техніки, що являє собою систему наукових положень і розроблених на їх основі рекомендацій з вивчення зовнішності людини з метою розкриття, розслідування й попередження злочинів.

Предмет габітоскопії становить:

а) зовнішній вигляд людини, його ознаки, і властивості а також передумови їх використання в практиці розслідування злочинів.

б) закономірності формування ознак зовнішнього вигляду людини.

в) засоби й способи збирання, вивчення й використання ознак зовнішності людини в розкритті, розслідуванні й попередженні злочинів.

Ознаки зовнішності людини

Зовнішність людини залишається відносно незмінною протягом всього її життя. Ознаки, які характеризують зовнішню будову людини, називаються ознаками зовнішності.У кожної людини зовнішній вигляд є суто індивідуальним і має здатність відображатися в матеріальних слідах та у пам'яті людини у вигляді уявних образів. Ознаки зовнішності складають основу криміналістичної ідентифікації під час вирішення ідентифікаційних та діагностичних завдань.

Ознака— це характеристика, відмітна риса об'єкта. У габітології ознака характеризує зовнішність людини в цілому або окремі її елементи (зріст, ніс, очі, волосся тощо). Ознаки зовнішності поділяють на власні та супутні.

Власні—це елементи і ознаки зовнішності людини, що проявляються у процесі її життєдіяльності, які поділяються на: загальнофізичні, анатомічніта функціональні. Власні ознаки також можуть виступати у вигляді особливих прикмет та помітних ознак.

Супутні ознакизовнішності — це особливості одягу, предметів-прикрас, утилітарних предметів (тростинка, парасолька).

Загальнофізичніознаки.В основу цих ознак покладені загальні біологічні, соціально-територіальні та популяційні особливості людини. До них належать - ознаки статі, віку та демографічніознаки, що характеризують певну расу, національність, народність, етнічну групу або іншу популяцію, що мешкає на певній території.

Анатомічні ознаки— це особливості зовнішньої будови тіла та скелету людини. Ознаки, які підлягають опису та дослідженню, інколи називають елементами зовнішності. Індивідуальність зовнішнього вигляду проявляється насамперед у неповторній сукупності форм, розмірів та особливостей частин тіла. До анатомічних ознак належать зріст, загальна будова тіла, форма голови, лоба, брів, носа, губ, рота; вид та колір волосся, обличчя, носа та інших частин тіла.

Функціональні (динамічні) ознакиє загальними і характеризують людину як живу динамічну систему. Функціональні ознаки проявляються у русі та іншій життєдіяльності людини. До функціональних ознак належать хода, міміка, жестикуляція, мова та голос, навики поведінки, злочинної професійної діяльності (спосіб злому, відкривання замків, проникнення в сховище, вчинення вбивства).

Особливі прикмети—це різні анатомічні або функціональні аномалії організму людини, що рідко зустрічаються та відзначаються високою стійкістю. До них належать невідповідності розміру окремих частин тіла (рук, ніг, голови, носа, вух та ін.); кольорові аномалії, тілесні нарости, шрами, татуювання, викривлення хребта, горб, родимки, бородавки, особливості ходи, жестикуляції, мови, голосу тощо.

Особливі прикмети у свою чергу можуть бути помітними, тобто такими що очевидно спостерігаються, кидаються у очі. Тобто помітні ознаки - це особливі прикмети, які розташовані на відкритих частинах тіла та привертають увагу з першого погляду своєю незвичайністю (форма, розмір, колір). Помітні ознаки дозволяють одразу ж виділити окрему особу із групи людей.

Супутні ознаки- це предмети одежі, що знаходяться у постійному користуванні особи в момент її відображення як то: куртка, піджак, брюки, плаття, головний убір, взуття; а також різні носильні речі:портфель, дипломат, парасолька, сумка, годинник, окуляри, сережки, каблучки, запальнички, слухові апарати тощо.

Ці ознаки також індивідуалізують зовнішній вигляд особи але їх індетифікаційна значущість є менш суттєвою, так як вони можуть бути змінені.







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.005 с.)