Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу

Наказом Міністра освіти і науки України № 48 від 23 січня 2004 р. у ряді вищих навчальних закладів України розпочато експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації

У межах зазначеного заходу затверджено «Програму проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації», «Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців», «Перелік вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації - учасників педагогічного експерименту», «Перелік регіональних базових вищих навчальних закладів» і т. ін.

 

 

ПРОГРАМА

ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ЩОДО

ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

ІІМУ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

(затверджено наказом МОН України від 23.01.2004 р. № 48)

Термін проведення експерименту:

Перший етап (2003-2004 роки) передбачає розроблення навчально-методичних матеріалів, змісту освіти, форм організації навчального процесу тощо, їх апробація в експериментальних групах визначених напрямів підготовки та спеціальностей.

Другий етап (2005-2008 роки) передбачає внесення коректив до експериментальних матеріалів та їх апробацію на більшому масиві учасників експерименту.

Тема експерименту - кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.

Актуальність експерименту - створення передумов для входження освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і науковою простору шляхом впровадження в систему вищої освіти України основних ідей, сформульованих Болонською декларацією 1999 року та іншими документами Болонського процесу:

- побудова Європейської зони вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

- формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу України як складової Європи;

- посилення міжнародної конкурентоспроможності як національної, так і Європейської систем вищої освіти, підвищення їх престижності у світі;

- конкуренція з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив та престиж;

- посилення визначальної ролі вищих навчальних закладів у розвитку національних та європейських культурних цінностей (вищі навчальні заклади як носії національної та європейської свідомості).

Об'єкт експерименту — система вищої освіти України.

Предмет експерименту - кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) у вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації.

Мета експерименту - розробити та експериментально перевірити технологію застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі - ЕСТS) в системі вищої освіти України і створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб'єктів навчального процесу.

Суть робочої гіпотези у тому, що чинна в Україні система вищої освіти забезпечує якісну підготовку студентів, їхню конкурентоспроможність на національному і міжнародному ринках праці, але потребує адаптації до вимог, передбачених ЕСТS.

Для досягнення мети експерименту та перевірки робочої гіпотези ставляться такі завдання:

На рівні Міністерства освіти і науки України

1.Завершити розроблення та введення в дію державного стандарту вищої освіти, галузевих стандартів вищої освіти за напрямами, включеними до експерименту.

2. Забезпечити фінансування педагогічного експерименту.

3. Створити координаційну раду при Міністерстві освіти і науки України для забезпечення проведення експерименту та впро­вадження його результатів.

4. Визначити перелік напрямів підготовки та вищих навчальних закладів - учасників експерименту.

5. Довести до вищих навчальних закладів – учасників експерименту матеріали щодо організації навчального процесу в європейських університетах за системою ЕСТS та нормативно-методичні матеріали, що регламентують організацію і технологію проведення експерименту.

На рівні вищого навчального закладу

1. Вжити заходів щодо проведення експерименту.

2. Створити робочу групу для організаційного та методичного супроводження експерименту.

3. Ознайомити науково-педагогічних працівників зі змістом та умовами проведення експерименту.

4. Підготувати план заходів щодо проведення експерименту, який включає адаптацію освітньо-професійних програм підготовки за відповідними напрямами до академічно-орієнтованих програм європейських університетів, розробку нормативних та методичних матеріалів з дисциплін навчальних планів на основі залікових кредитів України та ЕСТS тощо.

Очікувані результати:

- підвищення якості вищої освіти, конкурентоспроможності випускників та престижу національної вищої освіти;

- введення в дію системи стандартів вищої освіти з ураху­ванням специфіки кредитно-модульної системи;

- створення системи оцінювання якості освіти студентів, найбільш адаптованої до вимог Болонської декларації;

- нормативно-методичне забезпечення академічної мобіль­ності студентів у вітчизняному та європейському освітянському просторі й створення передумов для взаємного визнання дипломів державного зразка про вищу освіту на принципах, передбачених ЕСТS;

- відпрацювання робочого варіанту КМСОНП та необхідної науково-методичної документації з експериментальних напрямів.

Науково-методичні засади впровадження КМСОНП у вищу освіту України

ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

(затверджено наказом МОН України 23.01.2004 р. № 48)

Вступ

Подальші соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищої освіти.

Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

На виконання першочергових завдань, що випливають з ви­щезазначеного, рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4) та від 24 квітня 2003 р. (протокол №5/5-4) передбачено проведення з 2003/2004 на­вчального року педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації.

При розробці цього положення враховано засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі - ЕСТS).

1. Основні терміни, поняття та їх визначення

У положенні використано терміни, подані у Законах України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. №2984-111 та «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. №40-V, у Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної Діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 До наказу Міносвіти України від 31.07.98 р. №285 зі змінами та Доповненнями, введеними розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р) та запроваджено нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

- кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) -це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

- заліковий кредит - це одиниця виміру навчального наван­таження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

- модуль -це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

- змістовий модуль - це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Мета та завдання

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкуренто­спроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є:

- адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців з урахуванням швидкозмінних вимог націо­нального та міжнародного ринків праці;

- забезпечення можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, яка сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку та, відповідно, підготовці до життя у віль­ному демократичному суспільстві;

- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

- унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Загальні положення

3.1. Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ЕСТS:

• інформаційний пакет — загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації і модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, і технології викладання, залікові кредити, форми та умови Проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

• договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування,порядок розрахунків);

• академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ЕСТS.

3.2. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), сформованих на основі освітньо- професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

3.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного
бюджету.

3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні Для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку до виконання вимог варіативної частини освітньо-
кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони Дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій Підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

3.5. Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних
нормативних навчальних дисциплін на споріднених напрямах мають
бути уніфіковані в установленому порядку.

3.6. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом кура­тора в КМСОНП.

3.7. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не більше 44 кредитів (не менше 60 залікових кредитів).

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

3.8 Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

3.9 Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених до індивідуального навчального плану, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, зазвичай, без організації екзаменаційних сесій.

3.10. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування
залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

Принципи

4.1. Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися таких принципів:

• Порівняльної трудомісткості кредитів, яка полягає в досягненні кожним студентом встановлених ЕСТS норм, що забезпечують академічну мобільність студентів, державне та

міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

• Кредитності - суть її у декомпозиції змісту освіти та навчання на відносно єдині і самостійні за навчальним на­ вантаженням студентів частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом нав­чального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають у себе виконання необхідних видів діяльності, передбачених програмою вивчення навчальної дисципліни.

• Модульності - визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями іпроявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

• Методичного консультування - полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.

• Організаційної динамічності - суть її у забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовленняі потреб ринку праці.

• Гнучкості та партнерства - у побудові системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

• Пріоритетності змістової та організаційної самостій­ності і зворотного зв'язку - полягає у створенні умов організації навчання,що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

• Науковості та прогностичності - у побудові (встанов­ленні) стійких зв'язків змісту освіти з науковими дослідженнями.

• Технологічності та інноваційності - суть її у використан­ні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якіснійпідготовці фахівців з вищою освітою та входженню до єдиного інформаційного та освітнього простору.

• Усвідомленої перспективи - полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

• Діагностичності - у забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.

5. Форми організації навчання

Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.