Розділ 3. Основні принципи оцінки кваліфікацій

Стаття 3.1

1. Власники кваліфікацій, виданих однією із Сторін, мають належний доступ, на прохання, звернене до відповідного органу, до оцінки цих кваліфікацій.

2. Стосовно цього не допускається ніяка дискримінація з жодної ознаки, такої, як: стать, раса, колір шкіри, інвалідність, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне, етнічне або соціальне походження, приналежність до національної меншини, майнове, станове або інше положення заявника, або ознаки, пов’язаної з будь-якими іншими обставинами, що не відносяться до значимості кваліфікації, стосовно якої потрібне визнання. З метою реалізації цього права кожна Сторона забезпечує прийняття відповідних заходів при розгляді заяви про визнання кваліфікацій винятково на основі набутих знань і навичок.

Стаття 3.2

Кожна Сторона забезпечує відкритість, погодженість і надійність процедур і критеріїв, що використовуються при оцінці і визнанні кваліфікацій.

Стаття 3.3

1. Рішення про визнання приймаються на основі відповідної інформації про кваліфікації, які потребують визнання.

2. Обов’язок представлення потрібної інформації лежить насамперед на заявнику, що забезпечує сумлінність такої інформації.

3. Незалежно від обов’язку заявника навчальні заклади, які видали зазначені кваліфікації, зобов’язані надати на запит заявника в розумних межах усю належну до справи інформацію власникові кваліфікації, навчальному закладові або повноважним органам тієї країни, які роблять запит.

4. Сторони доручають усім навчальним закладам, що складають їхню систему освіти, задовольняти всі обґрунтовані запити про надання інформації щодо оцінки кваліфікацій, отриманих у вищезгаданих закладах.

5. Відповідальність за рішення того, що заява не відповідає належним вимогам, несе орган, який робив оцінку.

Стаття 3.4

З метою сприяння визнанню кваліфікацій кожна Сторона забезпечує надання належної і чіткої інформації про її систему освіти.

Стаття 3.5

Рішення про визнання приймаються в межах розумного, що заздалегідь визначається повноважними органами. Справа розглядається тільки після представлення всієї необхідної інформації. Якщо у визнанні відмовлено, пояснюються причини цієї відмови і повідомляються відомості, що стосуються можливих заходів, які може вжити заявник з метою одержання визнання на більш пізній стадії. Якщо у визнанні відмовлено або якщо залишено без уваги, заявник може оскаржити рішення в належні терміни.

 

Розділ 4. Визначення кваліфікацій, які діють

Доступ до вищої освіти.

Стаття 4. 1

Кожна Сторона визнає кваліфікації, видані іншими Сто­ронами, які відповідають загальним вимогам доступу до ви­щої освіти в цих Сторонах, з метою доступу до програм, що складають її систему вищої освіти, крім тих випадків, коли може бути доведена наявність істотних розходжень між за­гальними вимогами до доступу у Стороні, де була отримана кваліфікація, і в Стороні, яка потребує визнання цієї ква­ліфікації.

Стаття 4. 2

Альтернативній Стороні досить надати власникові квалі­фікації, виданої в одній із Сторін, можливість одержати на запит її власника оцінку цієї кваліфікації, а положення статті 4.1 у такому випадку застосовуються mutatis mutandis.

Стаття 4. 3

У тому разі, коли кваліфікація дає можливість доступу тільки до вищих навчальних закладів або до програм вищої освіти визначеного типу в Стороні, де була отримана ця кваліфікація, кожна інша Сторона надає власникам таких кваліфікацій доступ до аналогічних програм у навчальних за­кладах, що складають її систему вищої освіти, крім тих ви­падків, коли істотні розходження можуть бути доведеш між вимогами до доступу в Стороні, у якій була отримана кваліфікація, і в Стороні, у якій запитується визнання цієї кваліфікації.

Стаття 4.4

У тому випадку, коли прийом на специфічні програми ви­щої освіти залежить від виконання особливих вимог до досту­пу на доповнення до загальних вимог, повноважні органи відповідної Сторони можуть установлювати такі ж додаткові вимоги й стосовно власників кваліфікацій, отриманих в інших Сторонах, або проводити оцінку, чи відповідають еквівалентним вимогам заявники, що володіють кваліфікаціями, отриманими в інших Сторонах.

Стаття 4. 5

У тому разі, коли отримані в будь-якій Стороні посвідчен­ня про середню освіту надають доступ до вищої освіти тільки разом з додатковими іспитами в якості попередньої умови до­ступу, інші Сторони також можуть зробити доступ залежним від цих вимог або пропонувати альтернативне рішення для за­доволення додаткових вимог у межах їх власної освітньої сис­теми. Будь-яка держава, Найсвятіший Престол або Євро­пейське співтовариство можуть у момент підписання або передачі на збереження своєї ратифікаційної грамоти, доку­мента про прийняття, схвалення або приєднання чи в будь-який момент надалі повідомити одного з депозитаріїв про те, Що воно використовує положення цієї статті, вказавши Сто рони, стосовно яких воно має намір застосовувати цю статтю, а також пов'язані з цим причини.

Cтаття 4. 6

Без збитку для положень статей 4.1, 4.2, 4.3 і 4.4 при­йом до того чи іншого вищого навчального закладу або на­вчання за визначеною програмою в такому навчальному за­кладі може бути обмеженим або селективним. В таких випадках, коли прийом до вищого навчального закладу і / або на програму є селективним, установлюються процедури прийому, що забезпечують проведення оцінки іноземних кваліфікацій відповідно до принципів справедливості і свобо­ди, що викладені в розділі 3.

Стаття 4. 7

Без збитку для положень статей 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 і 4.5 прийом до визначеного вищого навчального закладу може бу­ти поставлений у залежність від доведення заявником знань в достатньому обсязі мови або мов, якими ведеться навчання у відповідному навчальному закладі, або інших мов, що спеціально оговорюється.

Стаття 4. 8

У Сторонах, де доступ до вищої освіти може бути отрима­ний на основі нетрадиційних кваліфікацій, аналогічні кваліфікації, отримані в інших Сторонах, оцінюються таким же чином як нетрадиційні кваліфікації, отримані в стороні, яка запитує визнання.

Стаття 4. 9

З метою забезпечення доступу до програм вищої освіти: кожна Сторона може здійснювати визнання кваліфікацій, на­даних іноземними навчальними закладами, що здійснюють свою діяльність на її території, обумовлену конкретними ви­могами національного законодавства або спеціальними уго­дами, укладеними зі Стороною, до якої належать подібні нав­чальні заклади.

 

Розділ 5. Визнання періодів навчання

Стаття 5. 1

Кожна Сторона визнає періоди навчання, пройдені в рам­ках програми вищої освіти в іншій Стороні. Це визнання сто­сується таких періодів навчання з метою завершення програ­ми вищої освіти в Стороні, яка запитує визнання, крім тих випадків, коли можуть бути обґрунтовано представлені істотні розходження між завершеними періодами навчання в іншій Стороні і частиною програми вищої освіти, приблизно замінної ними в тій Стороні, яка запитує визнання.

Стаття 5. 2

Будь-якій стороні досить надати особі, що завершила період навчання в межах програми вищої освіти в одній з інших Сторін, можливість одержати оцінку цього періоду на­вчання на запит відповідної особи; положення статті 5.1 у та­кому випадку застосовуються з відповідними змінами.

Стаття 5. 3

Кожна Сторона, зокрема, сприяє визнанню періодів на­вчання у випадках, коли:

а) мала місце раніше укладена угода з одного боку, між ви­щим навчальним закладом або повноважним органом, що відповідає за відповідний період навчання, а з іншого боку, вищим навчальним закладом або повноважним органом з пи­тань визнання, що відповідає за визнання, яке запитується;

б) вищий навчальний заклад, у якому був завершений період навчання, видає посвідчення або виписку із заліково-ек­заменаційної відомості, що засвідчує, що студент успішно ви­конав установлені вимоги стосовно цього періоду навчання.

Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти

Стаття 6. 1

Через те, що рішення про визнання ґрунтується на знан­нях і навичках, засвідчуваних кваліфікацією вищої освіти, кожна Сторона визнає кваліфікації вищої освіти, видані в іншій Стороні, крім тих випадків, коли можуть бути обґрунтовано представлені істотні розходження між кваліфікацією, а також пов’язані з цим причини.

Стаття 6. 2

Будь-якій Стороні досить надати власникові кваліфікації, виданої в одній із Сторін, можливість одержати оцінку цієї кваліфікації на запит її власника; положення статті 4.1 за­стосовуються в такому разі з відповідними змінами.

Стаття 6. 3

Визнання Стороною кваліфікації вищої освіти, виданої в одній із Сторін, може мати такі наслідки:

а) доступ до подальшого навчання в системі вищої освіти,
включаючи відповідні іспити, і / або до підготовки за програ­мами, що ведуть до одержання наукового ступеня, за умов, аналогічних тим, що застосовуються до власників квалі­фікації Сторони, у якій запитується визнання;

б) використання наукового ступеня відповідно до законів і правил Сторони або під її юрисдикцією, у якій запитується визнання.

Крім того, визнання може полегшити доступ на ринок праці згідно із законами і правилами Сторони або під її юрис­дикцією.

Стаття 6. 4

Оцінка кваліфікації вищої освіти у будь-якій із Сторін, ви­даної іншою Стороною, може мати такі форми:

а) рекомендації стосовно загальної зайнятості;

б) рекомендації будь-якому навчальному закладові з ме­тою включення її до програми;

в) рекомендації будь-якому іншому компетентному орга­нові, який займається питаннями визнання.

Стаття 6. 5

Кожна Сторона може здійснювати визнання кваліфікацій, вищої освіти, виданих іноземними навчальними закладами, що здійснюють свою діяльність на її території, за умови до­тримання конкретних вимог національного законодавства чи спеціальних угод, укладеними з Стороною, якій належать подібні навчальні заклади.