Програма роботи на 2003-2005 роки

Міністри просять Групу контролю скоординувати свою діяльність таким чином, щоб досягти результатів, зазначених у комюніке, та звітувати про досягнуте протягом наступної зустрічі міністрів у 2005 році.

Наступна конференція

Міністри вирішили провести наступну конференцію в Бергені (Норвегія) у травні 2005 року.

 

8. Бергенське комюніке Міністрів вищої освіти Європи

Берген 19-20 травня 2005 року.

Європейський простір вищої освіти – кінцева мета.

Ми, Міністри, які відповідають за вищу освіту країн – учасниць Болонського процесу, зустрілися для підведення підсумків п’ятирічних досягнень і визначення завдань і приоритетних напрямків роботи до 2010 року. На цій конференції ми вітаємо нові країни – учасниці Болонського процесу: Вірменію, Азербайджан, Грузію, Молдову та Україну. Ми поділяємо спільні принципи, цілі та зобов’язання Болонського процесу, як це втілено в Болонський декларації та наступних комюніке Конференцій Міністрів у Празі та Берліні. Ми підтверджуємо наше зобов’язання координувати нашу політику в дусі Болонського процесу, спрямовану на розбудову Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) до 2010 року і зобов’язуємося допомагати новим країнам – учасницям впровадити цілі процесу.

Участь партнерів.

Ми наголошуємо на провідній ролі вищих навчальних закладів, їх персоналу та студентів як учасників Болонського процесу. Їх роль у впровадженні процесу стає все важливішою зараз, коли здійснюються законодавчі реформи, і ми заохочуємо їх продовжувати та нарощувати зусилля з метою створення ЄПВО. Ми вітаємо добровільні зобов’язання вищих навчальних закладів Європи щодо Болонського процесу і визнаємо, що потрібен час для оптимізації наслідків структурних змін у курсах навчання (навчальних планів, програмах) і, таким чином, забезпечити введення нових форм навчального процесу, якого потребує Європа.

Ми вітаємо підтримку організацій – ділових і соціальних партнерів – і очікуємо поглиблення співпраці для досягнення мети Болонського процесу. Ми також вітаємо співробітництво міжнародних інституцій і організацій, які є учасниками Болонського процесу.

Оцінка результатів проведеної роботи.

Ми відзначаємо значний прогрес у досягненні наших цілей, визначених у підсумковому Звіті Наглядової групи за 2003 – 2004 рр., у звіті Європейської асоціації університетів Напрямки IV та звіті Національних спілок студентів Європи „ Болонья очима студентів ”.

На конференції в Берліні ми доручили Наглядовій групі підвести проміжні підсумки, звернувши основу увагу на три пріоритетні напрямки – систему ступенів, забезпечення якості освіти та визнання рівнів і періодів навчання. Виходячи з цих підсумків, ми відмічаємо значний поступ у цих трьох пріоритетних галузях. Важливим завданням на майбутнє є забезпечення сталого характеру цього поступу у всіх країнах – учасницях. Водночас заради збільшення ефективності ми визнаємо потребу у співпраці як на рівні закладів, так і на урядовому рівні.

Система освітніх ступенів

Ми із задоволенням відзначаємо широке розповсюдження дворівневої освітньої системи, яка охоплює більше половини студентів у більшості країн. Проте на шляху переходу між цими рівнями все ще залишаються певні перепони. Крім того, існує необхідність більш широкого діалогу між урядами, освітніми закладами та суспільними партнерами для покращення праце­влаштування випускників з дипломами бакалавра, включаючи відповідні посади в держструктурах.

Ми приймаємо загальні рамкові принципи кваліфікацій у Єв­ропейському просторі вищої освіти, що визначають три цикли (серед них можливість отримання проміжних кваліфікацій від­повідно до національних стандартів), загальні показники для кожного циклу базуються на навчальних результатах і компетенціях студентів та кількості кредитів першого та другого цик­лів. Ми зобов'язуємося розробити національні рамкові принци­пи кваліфікації (стандарти), що відповідають загальним рамко­вим принципам Європейського простору вищої освіти, до 2010 року, та розпочати роботу в даному напрямку у 2007 році. Ми просимо Наглядову групу підготувати звіт про впроваджен­ня та подальший розвиток загальних рамкових принципів.

Ми підкреслюємо важливість доповнення системи присвоєн­ня кваліфікації у Європейському просторі вищої освіти шир­шими можливостями отримання освіти протягом усього життя, що включає як загальну, так і професійну освіту та навчання, як це зараз відбувається в Європейському союзі та у країнах-учасницях. Ми просимо Європейську Комісію проводити консультації з усіма учасниками Болонського процесу по мірі роз­питку цієї діяльності.

Забезпечення якості освіти

Майже всі країни створили належні умови у системі забезпе­чення якості освіти на основі критеріїв, визначених у Берлінсь­кому комюніке, та завдяки високому рівню співпраці мережі зв'язків. Однак, робота у цьому напрямку повинна тривати, зок­рема в питаннях залучення студентів та міжнародного співробі­тництва. Крім того, ми закликаємо вищі навчальні заклади і на­далі докладати зусиль для покращення якості освіти шляхом системного впровадження внутрішніх механізмів та їх прямого співвіднесення з досвідом інших установ у цій сфері.

Ми затверджуємо запропоновані Європейською асоціацією для забезпечення якості вищої освіти (ЕNQА) стандарти та дире­ктиви для забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Ми зобов'язуємося ознайомити із запропонованою мо­деллю національні агенції із забезпечення якості освіти для її де­тального вивчення та врахування загальноприйнятих критеріїв і директив. Ми просимо, щоб особливі умови впровадження були надалі розвинені Європейською асоціацією для забезпечення якості вищої освіти у співробітництві з Європейською асоціацією університетів, Європейською асоціацією вищих навчальних за­кладів та Національними спілками студентів Європи, які звітува­тимуть перед нами через Наглядову групу. Ми підкреслюємо ва­жливість співпраці між агенціями, визнаними на національному рівні, з метою сприяння взаємному визнанню акредитації чи рі­шень, спрямованих на забезпечення якості освіти.

Визнання ступенів та строків навчання

Ми відзначаємо, що 36 із 45 країн-учасниць вже ратифікува­ли Лісабонську конвенцію з визнання. Ми закликаємо тих, хто ще не зробив цього, невідкладно ратифікувати цю Конвенцію. Ми зобов'язуємося забезпечити повне впровадження її принципів та при нагоді включити їх до національної о законодавства. Ми закликаємо всі країни-учасниці взятися до вирішення про­блем з визнання ступенів та періодів навчання, визначеними мережею ЕNIС/NАRІС. Ми розробимо національні плани дій для вдосконалення процесу, пов'язаного з визнанням іноземних кваліфікацій. Ці плани складатимуть частину національного звіту кожної країни на наступній Конференції Міністрів. Ми висловлюємо свою підтримку доповненням до Лісабонської конвенції з визнання та закликаємо керівництво країн й інших учасників процесу визнати спільні ступені, присуджені у двох чи більше країнах Європейського простору вищої освіти.

Ми розглядаємо розвиток національних та європейських рам­кових принципів кваліфікації (стандарт) як можливість для пода­льшого впровадження навчання протягом усього життя у систе­му вищої освіти. Ми будемо працювати з вищими навчальними закладами та іншими установами, щоб вдосконалити процедуру визнання попередніх навчальних здобутків, включаючи, за мож­ливістю, неформальні та неофіційні форми навчання, для досту­пу до програм вищої освіти або як їх структурні елементи.

Наступні завдання і пріоритети

Вища освіта та наука

Ми підкреслюємо значення вищої освіти у подальшому роз­витку науки та важливість науки у підтримці вищої освіти для економічного і культурного розвитку наших спільнот та суспі­льної єдності. Ми зауважуємо, що зусилля, спрямовані на впро­вадження структурних змін та покращення якості викладання, не повинні послаблювати увагу до розвитку наукового пошуку та інновацій. Водночас ми наголошуємо на важливості науково­го та педагогічного пошуку, спрямованого на підтримку та по­кращення якості й посилення конкурентоспроможності та при­вабливості Європейського простору вищої освіти. Для отри­мання кращих результатів ми визнаємо за необхідне розширити співпрацю між галуззю вищої освіти та іншими науковими га­лузями у наших країнах, а також між Європейським простором вищої освіти та Європейським науковим простором.

Для досягнення цієї мети потрібно узгодити кваліфікаційний рівень доктора з загальними рамковими принципами кваліфікації Європейського простору вищої освіти, застосовуючи ефективні підходи. Основним компонентом навчання докторанта є набуття знань шляхом оригінальних наукових досліджень. Зважаючи на потребу у структурованих програмах докторату та прозорому контролі й оцінюванні, ми зауважуємо, що нормальний обсяг на­вчання третього циклу у більшості країн становитиме 3-4 роки з повним робочим днем. Ми закликаємо університети забезпечити в рамках програми докторату міждисциплінарне навчання, що сприятиме розвитку та передачі вмінь та забезпечить ширші мо­жливості працевлаштування. Нам необхідно суттєво підвищити кількість кандидатів у докторантуру які, проводять свою наукову діяльність у Європейському просторі вищої освіти. Ми вважаємо учасниками програм третього циклу водночас і студентів, і дослідників-початківців. Ми доручаємо Болонській Наглядовій групі спільно з Європейською асоціацією університетів та інши­ми зацікавленими партнерами підготувати звіт, відповідальною за який є Робоча група, про подальшу розробку базисних прин­ципів програм докторату, який буде представлений Міністрам вищої освіти в 2007 році. Необхідно уникати надмірної зарегульованості програм докторату.

Соціальний вимір

Соціальний вимір Болонського процесу є складовою части­ною Європейського простору вищої освіти та необхідною умо­вою його привабливості та конкурентоспроможності. Виходячи з цього, ми підтверджуємо наше зобов'язання зробити якісну вищу освіту однаково доступною для всіх і наголошуємо на не­обхідності забезпечити студентам належні умови для того, щоб вони могли завершити своє навчання без перешкод, пов'язаних з їх соціальним походженням чи економічним становищем. Со­ціальний вимір включає заходи з боку урядів на підтримку сту­дентів, передусім вихідців із соціально незахищених груп, у фі­нансовому та економічному аспектах та забезпечуючи їх консу­льтативними та педагогічними послугами з метою розширення доступу до освіти.

Мобільність

Ми визнаємо, що мобільність студентів та викладацького складу у всіх країнах-учасницях залишаються однією з ключо­вих цілей Болонського процесу. Усвідомлюючи необхідність подолати багато перешкод на цьому шляху, ми знову підтвер­джуємо своє зобов'язання сприяти залученню грантів і позик та спільним діям з метою зробити мобільність в рамках Європей­ського простору вищої освіти реальністю. Ми докладемо ще бі­льше зусиль, щоб подолати перешкоди на шляху мобільності шляхом спрощення отримання віз та дозволу на працевлашту­вання, а також заохочення до участі у програмах мобільності. Ми закликаємо заклади освіти і студентів широко використову­вати можливості програм мобільності, виступаючи за повне ви­знання періодів навчання за кордоном в рамках таких програм.