Впровадження європейської тематики у вишу освіту

Міністри відзначають, що, згідно з їхнім закликом у Празі, сьогодні впроваджують додаткові спецкурси, курси та програ­ми з європейською тематикою або орієнтацією.

Вони відзначають, що університети різних європейських країн започаткували ініціативу щодо об'єднання їх навчаль­них ресурсів та культурних традицій для розвитку єдиних про­грам навчання і розробки спільних ступенів на першому, дру­гому та третьому рівнях.

Більше того, вони підкреслили необхідність значного періоду навчання за кордоном у межах спільних програм і висловлюються за необхідність адаптації до умов мовного розмаїття на основі організації мовної підготовки студентів з тим, щоб вони могли у повній мірі скористатися потенціалом, що закладений в ідеї загальноєвропейської єдності, грома­дянства та можливості працевлаштування.

Міністри погоджуються докласти зусиль для усунення на національному рівні юридичних перешкод, що можуть зава­жати встановленню та визнанню спільних ступенів, а також активно підтримувати розвиток гарантій якості та єдиних на­вчальних програм, які ведуть до встановлення таких ступенів.

Підвищення привабливості Європейського

Простору вищої освіти

Міністри погоджуються, що слід прагнути до приваб­ливішої та більш відкритої європейської вищої освіти. Вони підтверджують готовність і надалі створювати стипендіальні програми для студентів з країн третього світу.

Міністри заявляють, що міжнародний обмін у вищій освіті має орієнтуватися на критерії якості та навчальної цінності, і погоджуються сприяти досягненню цієї мети. За всіх обставин таке сприяння має включати соціальні й економічні аспекти.

Вони заохочують співпрацю з іншими регіонами світу че­рез проведення семінарів і конференцій для представників цих регіонів.

Можливість навчатися протягом усього життя

Міністри підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження навчання протягом життя в реальність. Вони вживають заходів для того, щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати вищі навчальні заклади розширити можливості навчання незалежно від віку, включаючи визнання попередньої освіти. Вони наголошу­ють, що такі дії мають бути невід'ємною складовою діяльності У сфері вищої освіти.

Крім того, міністри наголошують на виробленні кваліфіка­ційних рамок для Європейського простору вищої освіти, щоб розробити широкий спектр гнучких шляхів навчання, мож­ливостей і технологій та доцільно використати кредити ЕСТS.

Вони відзначають необхідність розширення можливостей для всіх громадян, згідно з їхніми бажаннями та здібностями, вчитися протягом усього життя.

Додаткові дії

Європейська система вищої освіти та Європейська систе­ма наукових досліджень — основні запоруки інтелектуально­го суспільства.

Розуміючи необхідність тісних зв'язків між обома система­ми в "Європі знань", а також важливість досліджень як скла­дової вищої освіти, міністри вважають за необхідне розширити межі сучасної системи з двох циклів і включити докторський ступінь як третій цикл Болонського процесу. Вони підкреслюють важливість досліджень і міждисциплінарності для підвищення якості та конкурентоспроможності європейської вищої освіти. Міністри закликають до збільшення мобільності на докторському та післядокторському рівнях і заохочують університети до зміцнення співпраці у виконанні програм на здобуття докторського ступеня та у підготовці молодих науковців.

Міністри докладатимуть усіх зусиль, щоб європейські університети стали ще привабливішими й ефективнішими партнерами. Тому вони звертаються до університетів з про­ханням приділяти більше уваги дослідженням у техно­логічних, соціальних і культурних сферах розвитку сус­пільства.

Міністри розуміють, що існують перешкоди, які вищі на­вчальні заклади не зможуть подолати самотужки, а тому по­требують значної підтримки, зокрема фінансової, та сприян­ня з боку національних урядів та європейських організацій.

На завершення міністри заявляють про необхідність підтримати наукові осередки на докторському рівні, що сти­мулюватиме поліпшення якості знань і стане невід'ємною оз­накою Європейської системи вищої освіти.

Перевірка результатів

З огляду на цілі, установлені до 2010 року, очікується пе­ревірка результатів Болонського процесу, яка дозволить одер­жати достовірну інформацію про реальний прогрес, а також дасть можливість у разі потреби внести корективи. Міністри визначили групу контролю для організації перевірки під час самміту 2005 року та для підготовки детального звіту за такими пріоритетними напрямами:

· гарантія якості;

· система двох циклів;

· визнання курсів і періодів навчання.

Отже, країни-учасниці будуть готові надати доступ до потрібної інформації для проведення відповідних досліджень щодо відповідності їхньої вищої освіти цілям Болонського процесу. Буде надано вільний доступ до бази даних.

Нові члени

Міністри вважають за потрібне ухвалити статтю про поря­док прийняття нових членів у такому вигляді.

Країни — учасниці Європейської культурної конвенції мо­жуть бути прийняті у члени Європейського простору вищої освіти, якщо вони доведуть своє бажання і готовність слідува­ти меті Болонського процесу і втілювати її у своїй освітній си­стемі, їх заяви мають містити інформацію про те, як вони до­тримуються принципів та цілей Декларації.

Міністри вирішили прийняти заяви Албанії, Андорри, Боснії та Герцеговини, Ватикану, Росії, Сербії, Чорногорії та Македонії і привітати їх як нових членів, поширюючи таким чином процес уже у 40 європейських країнах.

Міністри визнають, що членство у Болонському процесі передбачає значні зміни та реформи у всіх країнах, що приєднуються до нього. Вони згодні підтримувати нових членів на теоретичному та практичному рівнях.

Структура контролю

Міністри покладають вирішення всіх питань, зазначених у комюніке, а також здійснення загального керівництва Бо­лонським процесом, включаючи підготовку до наступної зустрічі міністрів, на групу контролю, яка складатиметься з представників Болонського процесу, Європейської комісії, а також з консультантів Ради Європи, ЕUА, ЕURАSНЕ, ЕSІВ та ЮНЕСКО. Ця група має збиратися не менше двох разів на рік. Очолюватиме її представник тієї країни ЄС, в якій відбу­ватиметься зустріч міністрів.

Правління, також очолюване президентською владою ЄС, має спостерігати за роботою в періоди між зустрічами. Правління має складатися з голови, віце-голови, попередніх та наступних президентів ЄС, представників трьох країн-Учасниць, вибраних строком на один рік, та консультантів від Європейської комісії, ЕUА, ЕURАSНЕ, ЕSІВ. Група та правління можуть скликати спеціальні робочі групи так час­то, як вважатимуть за потрібне.

Загальний контроль виконуватиме секретаріат, до якого ввійдуть представники тієї країни, де відбуватиметься зустріч міністрів.

На першій після Берлінської конференції зустрічі групі до­ручається окреслити коло обов'язків правління та завдання секретаріату.