Науковість викладу навчального матеріалу.

1. Відповідність навчального матеріалу (фактів, понять, законів) су­
часному їх трактуванню й науковому тлумаченню.

2. Висвітлення в підручнику сучасного стану розвитку науки і тех­
ніки, ознайомлення з творчим доробком і внеском видатних уче­
них у скарбницю світової науки.

3. Розкриття досягнень української науки та її ролі в науково-техніч­
ному прогресі людства, ознайомлення з доробком українських
учених.

4. Загальна характеристика науковості викладу навчального мате­
ріалу.

Формування світогляду.

1. Філософсько-світоглядна підготовка учнів, вироблення в них цін­
нісного ставлення до життя, сенсу життя.

2. Розкриття основних засад і наукових принципів курсу (предмета).

3. Формування методологічних знань, ознайомлення з методами
пізнання або формами діяльності.

4. Розкриття причинно-наслідкових зв'язків, взаємозв'язку явищ і
процесів у природі, суспільстві, пізнанні світу.

5. Висвітлення внутрішньо- й міжпредметних зв'язків, формування
на їх основі інтегративних уявлень про навколишній світ і його за­
кономірності.

6. Формування наукової або художньої картини світу, сучасного сти­
лю мислення.

7. Загальна характеристика філософсько-світоглядного спрямування
навчального матеріалу.

Виховний потенціал навчального матеріалу.

1. Моральне виховання учнів, формування етичних норм і гума­
ністичних ціннісних орієнтацій.

2. Виховання в учнів громадянської позиції, патріотичних почуттів,
соціальної активності й відповідальності, толерантності в міжна­
ціональних стосунках.

3. Екологічне виховання, спрямованість на дбайливе ставлення до
природи, відповідальність за її збереження та охорону.

4. Виховання правової культури, розвиток демократичної право­
свідомості.

5. Виховання естетичної культури сприйняття дійсності, формування
почуття прекрасного та естетичних ідеалів.

6. Виховання свідомого ставлення до праці, дисциплінованості, здат­
ності учнів до безпечної життєдіяльності в сучасному високотех-
нологічному суспільстві.

7. Загальна характеристика ціннісно-оцінкових орієнтацій навчаль­
ного матеріалу та його виховного потенціалу.

Розвивальний ефект навчального матеріалу.

1. Вплив навчального матеріалу на мотивацію навчальної діяльності
учнів, розвиток інтересу до навчального предмета.

2. Розвиток пізнавальних здібностей учнів, спонукання їх до творчої
діяльності, продуктивного мислення.

3. Здатність навчального матеріалу до розвитку інтелекту й логічного
мислення дитини.

4. Вплив навчального матеріалу на емоційну сферу формування осо­
бистості.

5. Розвиток психомоторики учнів, формування в них практичних
умінь і навичок.

6. Загальна характеристика впливу навчального матеріалу на психо­
логічний розвиток особистості.

Дидактична досконалість навчальної книги.

1. Відповідність навчального матеріалу підручника його призначен­
ню як навчальної книги.

2. Системність і логічність викладу навчального матеріалу, вдалість
структурування його змісту, послідовності вивчення тем.

3. Доступність навчального матеріалу, відповідність змісту віковим
можливостям учнів і нормам навчального часу.

4. Забезпечення наступності в навчанні, врахування готовності учнів
до засвоєння навчального матеріалу на запропонованому рівні.

5. Відповідність принципам розвивального навчання, втілення адек­
ватної йому технології навчання.

6. Забезпечення наочності викладу навчального матеріалу, достат­
ність ілюстративного матеріалу.

7. Відтворення в навчальному матеріалі засад диференційованого
підходу до навчання учнів.

8. Можливість використання даного підручника в комплексі з іншою
рекомендованою навчальною літературою (хрестоматіями, збірни­
ками, наочними посібниками тощо).

9. Загальна характеристика дидактичної досконалості підручника.

Методичне забезпечення.

1. Здійснення підручником функції керування навчально-пізнаваль­
ною діяльністю учнів.

2. Наявність методичного апарату забезпечення організації самостій­
ної роботи учнів.

3. Надання учневі можливості самостійно оцінювати досягнутий
рівень засвоєння навчального матеріалу.

4. Методична продуманість запропонованих питань, завдань і вправ,
їх достатність і досконалість добору.

5. Методична цінність і різноманітність ілюстративного матеріалу.

6. Відповідність змісту наявним засобам і матеріальній базі навчаль­
ного матеріалу.

7. Загальна характеристика методичної цінності підручника.

7. Ергономічні показники.

1. Якість поліграфічного виконання.

2. Якість виготовлення й друку наочно-ілюстративного матеріалу.

3. Задоволення санітарно-гігієнічних вимог (розмір шрифту, якість
паперу, добір кольорів, маса тощо).

4. Естетичність оформлення книги.

7.5. Загальна характеристика ергономічної досконалості підручника.
Загальноосвітній навчальний заклад працює лише за навчальними

програмами, підручниками й посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

У процесі навчання вчитель орієнтується на підручник, бо він конк­ретизує навчальну програму, показує, який зміст має вкладатися в за­програмовані теми, як слід трактувати певні питання програми, та орієнтує учнів щодо методики роботи. Підручник потрібен для підго­товки учнями домашніх завдань, повторення матеріалу тощо. Проте оскільки зміст матеріалу підручника дещо конспективний і дає обме­жені знання, то, крім нього, слід використовувати додатковий мате­ріал, зокрема навчальні посібники. Навчальний посібник — це книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить найновіші та Додат­кові відомості з предмета й сприяє кращому засвоєнню учнями знань, умінь і навичок. До цієї категорії навчальних видань належать довідни­ки, збірники задач і вправ, словники, хрестоматії, робочі зошити з дру­кованою основою тощо.

9. Аналіз робочих зошитів з біології, види робочих зошитів, методики їх використання на уроці. Зошити з друкованою основою як складова засобів навчанняЗасоби навчання - це предмети, що використовуються в навчальному процесі та виконують певні дидактичні функції, є носіями інформації і служать для сприймання, усвідомлення та оперування нею, сприяють формуванню в учнів системи знань, умінь і навичок її застосування у практичній діяльності. З урахуванням результатів аналізу літературних джерел було сформульовано визначення робочих зошитів з хімії з друкованою основою як засобів організації її засвоєння та здійснення контролю навчальних досягнень, хімічна інформація в яких представлена у формі узагальнюючих опорних конспектів, алгоритмів дій, різнопланових та різнорівневих завдань [4].

Дослідження засвідчило, за своїм функціональним призначенням зошити з друкованою основою та підручники є взаємодоповнюючими засобами навчання. Їхня відмінність полягає в тому, що текст підручників, перш за все, спрямований на висвітлення навчального матеріалу, тоді як зошити з друкованою основою призначені для його усвідомлення, а тому містять систему орієнтирів для поетапного формування розумових дій (за П.Я. Гальперіним та Н.Ф. Тализіною).

Теорія поетапного формування розумових дій вказує на необхідність створення попередньої орієнтовної основи дій. Учні по-різному сприймають і засвоюють знання. Одним достатньо пояснення вчителя, іншим необхідні додаткові відомості у вигляді інструкцій, що робити і як. Тобто, для одних учнів достатньо загальних вказівок, для інших новий матеріал повинен бути деталізований у вигляді алгоритму. Аналіз педагогічної літератури свідчить про те, що в системі засобів навчання навчальна література представлена навчально-методичним комплексом, до якого відносяться і зошити з друкованою основою.

Відповідно до завдань дослідження було здійснено порівняльний аналіз робочих зошитів названих авторів, який показав, що зошити з друкованою основою є поліфункціональними засобами навчання, які доповнюють та конкретизують основний навчальний матеріал підручників. І все ж, поряд із позитивними якостями робочих зошитів названих авторів, було виявлено, що в них ще недостатньо використовуються завдання проблемно-пошукового характеру, недооцінюється роль тестів як інструменту виміру результатів навчання, не використовуються належним чином можливості алгоритмів та опорних схем для систематизації знань.

Вивчення літературних джерел з проблеми дослідження, аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду створення робочих зошитів дозволили з'ясувати, що процес навчання учнів передбачає використання різноманітних засобів навчання, за допомогою яких учні пізнають основи біології, у тому числі і зошитів з друкованою основою. Робочі зошити з друкованою основою зможуть стати сучасним і перспективним засобом навчання, якщо будуть містити різнопланові та різнорівневі завдання для безпосереднього виконання їх учнями з метою поліпшення засвоєння, повторення, узагальнення, систематизації та перевірки знань. Від підручників робочі зошити відрізняються відсутністю великого текстового навчального матеріалу; наявністю значної кількості різноманітних завдань, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів; системою орієнтирів, що дають змогу сконцентрувати увагу учнів на сутності навчального матеріалу; за дидактичними функціями робочі зошити відрізняються від інших засобів навчання переважанням функцій закріплення та самоконтролю й самоосвіти. Наявні у педагогічній літературі трактування поняття «зошит з друкованою основою» дозволяють розглядати його як засіб навчання, в якому, враховуючи правила організації пізнавальної діяльності учнів різного віку, міститься доступна наукова інформація, призначена для засвоєння, узагальнення, повторення, систематизації та перевірки знань із конкретного навчального предмета. Робочі зошити поряд з підручниками, збірниками, роздатковими матеріалами й довідниками є невіддільною складовою навчально-методичного комплексу з біології для учнів шкіл.