Концептуальні засади шкільної біологічної освіти. Мета та завдання сучасної шкільної біологічної освіти.

Теорія розвитку понять — основа методики навчання біології

 

Теорія пізнання окреслює такий механізм пізнання людиною навколишнього світу: поза людиною й незалежно від її свідомості існує об'єктивна реаль­ність — природа; предмети та явища природи впливають на людину, на її органи

• через органи чуттів людина пов'язана з навколишнім світом- рецеп­
тори сприймають подразнення й кодують їх у потоки нервових
імпульсів, які нервовими волокнами надходять у центральну нерво­
ву систему. Внаслідок цього виникають відчуття, сприйняття уяв­
лення.

Пізнання — це процес цілеспрямованого активного відображення об'єктивного світу в свідомості людей. Результатом цього складного процесу є знання, тобто наукова картина світу, адекватне відображен­ня дійсності. Формами відображення об'єктивного світу в свідомості людини є уявлення, поняття, закони, категорії

Пізнання починається з відчуття. Це процес відображення в корі головного мозку окремих властивостей предметів та явищ навколиш­нього середовища, що діють у даний момент на органи чуттів людини.,176

6.1 Теорія розвитку понять — основа методики навчання біології

Чим багатшою й різноманітнішою стає діяльність людини внаслідок взаємодії з довкіллям, тим краще відбувається перетворення енергії зовнішнього світу на нервовий процес і тим досконаліші дія аналізато­рів людини та її відчуття.

Сприйняття — це відображення в корі головного мозку предметів та явищ матеріального світу в результаті їхньої безпосередньої дії на аналізатори людини. На відміну від процесу відчуття — відображення лише окремих властивостей або ознак предметів та явищ — сприйнят­тя дає їхній цілісний образ.

Візьмемо яблуко. Учні відчувають окремі його властивості — фор­му, колір, запах тощо, а сприймають — як ціле, з усіма його властивос­тями. В процесі сприймання задіяні увага, спостережливість, пам'ять і мислення, об'єднуючи всі властивості предмета в цілісний образ.

На основі сприйняття формуються уявлення: це — найвищий сту­пінь навчально-пізнавального процесу.

Уявлення — це збережений і відтворюваний у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів або явищ дійсності.

Якби в нас були тільки безпосередні сприйняття й не було уявлень, то ні минуле, ні майбутнє для нас не існувало б: усе, що відійшло в ми­нуле, назавжди зникло б, а майбутнє було б закрите. Ось чому форму­вання в учнів чітких уявлень про предмети та явища природи — одне з найважливіших завдань викладання біології в загальноосвітній школі.

Проте можна мати уявлення й про такі предмети та явища, яких ми ніколи не бачили. Вони утворюються на основі осмислення низки уяв­лень про навколишні предмети або явища.

Без чуттєвих сприйняттів і уявлень неможливі мислення й пізнання. Тому дуже важливо, щоб у процесі вивчення природи чіткі уявлення в свідомості учнів формувалися на основі чуттєво-наочного пізнання. Це забезпечує усвідомлення ними стійкого зв'язку між образом і словом.

Проте учням недостатньо лише пам'ятати предмет: потрібне систе­матичне керівництво з боку вчителя процесом сприймання ними пред­метів та явищ природи, процесом формування уявлень. На цьому етапі необхідно проводити підготовчу роботу за такими напрямами: створи­ти теоретичну основу для формування поняття; прищепити учням еле­ментарні вміння оперувати логічними прийомами; навчити їх працю­вати з біологічними об'єктами, користуватися приладами й лаборатор­ними інструментами, доглядати за рослинами та домашніми тваринами.

Уявлення слугують базою для ширших узагальнень, для формуван­ня наукових понять. Поняття — це складніші узагальнення, які відби­вають найістотніші, найзагальніші типові повторювані ознаки й влас­тивості цілого класу чи групи предметів або явищ, тобто їхню сутність.

Поняття — форма людського мислення, за допомогою якої пізна­ється загальне, істотні ознаки предметів та явищ об'єктивної реальнос­ті. Це узагальнене відображення об'єктивної дійсності. Поняття утво­рюються за допомогою таких логічних прийомів, як аналіз і синтез, аб­страгування й узагальнення.

Розвиток понять — головна рушійна сила всього процесу навчання й виховання. Наукові поняття, сформовані у свідомості учнів, станов­лять основу їхніх знань, підставу для умовиводів. Якщо утворення уяв­лень головним чином тренує пам'ять дітей, то процес формування по­нять активізує їхнє логічне мислення.

Біологія як навчальний предмет — це система понять, що розвива­ються в логічній послідовності й взаємозв'язку.

Теорію формування й розвитку біологічних понять було роз­роблено в 60-х роках XX ст. колективом учених під керівництвом М. М. Верзіліна. Розглянемо її загальні положення.

1. Біологія як навчальний предмет є системою понять, що розвива­
ються в логічній послідовності та взаємозв'язках. Це положення
вдало реалізовано в нових шкільних програмах із біології.

2. Система понять визначається складом основ наук, які входять до
шкільного предмета біології.

3. Основними поняттями шкільної біології є морфологічні, анато­
мічні, фізіологічні, систематичні, філогенетичні, екологічні, ци­
тологічні, ембріологічні, генетичні, медичні, гігієнічні, агроно­
мічні тощо.

4. Поняття можуть бути простими й складними, спеціальними й за-
гальнобіологічними (рис. 6.1).

5. Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється від прос­
того до складного, від спеціального до загальнобіологічного.

Процес формування понять нескінченний; його можна зобразити у вигляді перевернутого конуса, на якому відмічають рівень розвитку того чи іншого поняття (рис. 6.2). Наприклад, рівень знань про поняття «ліс» в учнів початкової школи такий: «Ліс — це місце, де ростуть де­рева й кущі, живуть птахи та інші тварини». Учні основної школи ха­рактеризують ліс як «рослинне угруповання». Старшокласники ви­значають ліс як «біоценоз». Учителю потрібно знати це положення й

 

користуватися ним для визначення рівня засвоєння поняття, який відповідав би віковим особливостям учнів на певному етапі навчання.

На основі загальнобіологічних понять формуються світоглядні, які відтворюють не лише систему знань, а й систему пере­конань, що відображують ставлення лю­дини до об'єктивної дійсності.

6. Процес формування понять поетапний. Це обов 'язкове положен­ня, встановлене наукою психологією. Відомо, що пізнання учня розпочинається з чуттєвого сприйняття того, що він бачить; це етап утворення уявлення про той чи інший предмет або явище. На цьому етапі слід додержуватися таких методичних правил:

кожен учень має працювати з об'єктами (роздатковим матеріалом)

для їх чуттєвого сприйняття;

«золоте правило» Я. Коменського — чуттєве сприйняття має бути організоване так, щоб у ньому брало участь якомога більше аналіза­торів (зорові, слухові, дотикові, смакові);

учень має спостерігати явище або предмет за чітким планом, який пропонується вчителем;

учень має спостерігати за логічним правилом: «синтез—аналіз— синтез», тобто спочатку сприйняти об'єкт загалом, а потім розгля­нути його деталі й зробити висновки.

Таким чином, за додержання цих правил в учнів формуються уяв­лення або конкретні знання, на основі яких відбувається другий етап пізнання — формування узагальнених знань (понять). На цьому етапі діють такі методичні правила:

· узагальнені знання (поняття) потрібно формувати на основі здобу­
тих конкретних;

· учитель має керувати процесом мислення учнів, для чого давати їм
завдання на порівняння об'єктів чи явищ, уміння встановити подіб­
ності та відмінності в ознаках, визначити головне й другорядне, зро­
бити висновок, висловити судження, проаналізувати;

· формуючи узагальнені знання, треба поєднувати діалектичне
пізнання з елементами формальної логіки, тобто пов'язувати понят­
тя із судженнями.

7. Кожне поняття в своєму розвиткові має засвоюватися так, щоб учні могли ним вільно оперувати, й на цій основі набувати вмінь і навичок. Це положення потребує від учителя використання та­ких методів і методичних прийомів, які давали б змогу ефектив­но організовувати пізнавальну діяльність учнів (це методи ак­тивного навчання, словесно-логічний метод, діалоги та ін.).

Класифікація цілей і завдань шкільної біологічної освіти

Згідно з найзагальнішою класифікацією цілей та завдань навчання за перспективою їх

реалізації, терміном запровадження вони поділяються на стратегічні й тактичні.

Стратегічні цілі та завдання. Стратегічні цілі біологічної осві­ти — це загальні її орієнтири. Вони відображені у відповідних концеп­ціях. Концепція — це історично зумовлений погляд на певне явище, конструктивні принципи його здійснення. Станом суспільного й куль­турного життя визначаються структура та спрямованість наукового пошуку, а потому цілі та суть навчання. Необхідність створення нової концепції біологічної освіти постала через невідповідність результатів навчання та виховання соціальному замовленню (сукупності інтересів і потреб) суспільства. На сучасному етапі суспільство вимагає від освіти забезпечення максимального розвитку природних здібностей, формування загальнолюдських якостей особистості школяра. Це за­мовлення реалізується, якщо:

· навчання (його розвивальний характер і прикладна спрямованість) ураховує логіку пізнання;

· провідними змістовими елементами є теоретичні узагальнення;

· зміст навчання й навчально-виховний процес ґрунтуються на заса­дах гуманізації і забезпечують рівневу диференціацію;

· в організації навчального процесу перевага віддається продуктив­ній діяльності, сучасним технологіям навчання.

На реалізацію цих вимог і спрямовуються завдання шкільного кур­су біології, які окреслені в проекті Концепції базової біологічної освіти в Україні, розробленої з урахуванням принципів національного від­родження та зарубіжного досвіду. Згідно з нею біологічна освіта має орієнтуватися на культуру, яка є загальною технологією людської діяльності — матеріально-практичною, соціальною, духовною. Ос­новною метою є переорієнтація біологічної освіти з технократичного напряму на гуманістичний.

На перших етапах навчання біологія розглядається насамперед як світоглядна дисципліна, що має забезпечити формування наукової кар­тини живої природи, розкриття ролі біологічних знань у сфері культу­ри, створення свідомої мотивації на здоровий спосіб життя, засвоєння норм і правил екологічної етики.

На завершальних етапах разом із гуманістичною спрямованістю ре­алізуються й завдання професійної підготовки:

· світоглядні — синтез ідей, що стосуються живих систем, як відо­браження картини біологічної реальності;

· методологічні — ознайомлення з принципами біологічного пізнан­ня, формування вміння поставити й розв'язати проблему;

· теоретичні — осягання принципів функціонування живих систем, їх онто- й філогенезу, закономірностей взаємовідносин між собою, неживою природою та людиною;

· практичні — формування навичок самостійного вивчення основ­
них біологічних теорій, уміння користуватися теоретичними знан­
нями для професійної орієнтації в прикладних сферах людської
діяльності (медицина, сільське господарство, педагогіка, біотехно-
логія тощо).

Поступовий перехід, починаючи з 2000 р., до 12-річної середньої загальної освіти спонукав науковців до створення нових проектів Кон­цепції біологічної освіти в Україні. Ці проекти загалом перекликають­ся з Концепцією базової біологічної освіти в Україні. Є й дещо інші підходи до навчання біології, в яких пропонується вивчення шкільного курсу біології розглядати як засіб формування стратегії поведінки лю­дини в біосфері та домінанти на екологізоване сприйняття довкілля. Стратегія поведінки людини в біосфері має полягати в гармонійному співіснуванні з природою на основі усвідомлення її законів та коригу­ванні антропогенної діяльності згідно з ними. Основні її напрями такі:

· усвідомлення цілісності живої природи та ієрархічного принципу її
організації; утвердження ставлення до Землі, довкілля й біосфери
як до живого організму;

· внутрішнє сприйняття концепцій біо- й поліцентризму, які визна­
ють рівноцінне право на існування будь-якого організму чи інших
біологічних систем, що становлять біоту планети Земля; усвідом­
лення життя загалом та окремих його форм як найвищої цінності;

· формування почуття відповідальності за свої вчинки перед сучас­
ним та прийдешніми поколіннями; усвідомлення того, що від люд­
ської діяльності або бездіяльності нині залежить саме існування
життя на Землі.

Найзагальнішим нормативним документом, в якому окреслені цілі та завдання шкільної освіти загалом, є Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи. Далі цілі й завдання конкретизуються в Дер­жавному стандарті базової і повної середньої освіти (2004), згідно з яким навчальний предмет «Біологія» належить до освітньої галузі «Природознавство». Тому цілі вивчення його зумовлюються основ­ною метою всієї галузі, сформульованою в Державному стандарті: роз­виток учнів за допомогою засобів навчальних предметів, що складають природознавство як наукову галузь (астрономія, біологія, географія, фізика, хімія тощо), формування наукового світогляду та критичного мислення учнів завдяки засвоєнню ними основних понять і законів природничих наук та методів наукового пізнання, вироблення вмінь застосовувати набуті знання й приймати виважені рішення в природо­користуванні.

Загальна мета реалізується через: формування в школярів системи знань з основ наук, що необхідно для адекватного світосприйняття та уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу; опанування науковим стилем мислення; усвідомлення способів діяльності та цін­нісних орієнтирів; розуміння наукових основ сучасного виробництва, техніки й технологій, безпеки життєдіяльності в сучасному високотех-нологічному суспільстві та цивілізованої взаємодії з довкіллям. Зага­лом зміст загальноприродничої компоненти забезпечує формування у свідомості учнів бази для цілісного уявлення про природу.

У Державному стандарті базової і повної середньої освіти диферен­ційовано вимоги до вивчення навчальних предметів в основній та стар­шій школі.

До завдань реалізації змісту освітньої галузі «При­родознавство» в основній школі належать:.

· ознайомлення учнів із науковими фактами природознавства та ус­відомлення ними фундаментальних ідей природничих наук;

· • оволодіння учнями понятійно-термінологічним апаратом природ­
ничих наук, засвоєння ними предметних знань та усвідомлення суті
основних законів і закономірностей, що дають змогу описати й зро­
зуміти природні явища й процеси;

· набуття учнями досвіду практичної та експериментальної діяльнос­ті, застосування знань у пізнанні світу;

· формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження природи, життя в гармонії з нею, вміння екологічно виважено взаємодіяти з довкіллям.

· Завдання реалізації змісту освітньої галузі «Приро­дознавство» в старшій школі такі:

· засвоєння учнями навчального матеріалу на рівні теоретичних
узагальнень (гіпотез, моделей, концепцій, законів, теорій і т. д.),
що дає змогу зрозуміти й пояснити різні природні явища, наукові
основи сучасного виробництва, техніки й технологій;

· оволодіння учнями науковим стилем мислення й методами пізнан­
ня природи, формування в них наукового світогляду, уявлень про
сучасну природничо-наукову картину світу;

· формування екологічної культури учнів, уміння гармонійно взаємо­діяти з природою й безпечно жити у високотехнологічному суспільстві, усвідомлення ціннісних орієнтацій щодо ролі й значення нау­кового знання в суспільному розвитку.

Зазначені вимоги ставляться до вивчення всіх природничо-науко­вих дисциплін з урахуванням вікових особливостей школярів. Усе це стосується й предмета біології, специфіка вивчення якого полягає в орієнтації на забезпечення засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв'язок із неживою природою, формування уявлень про природничо-наукову картину живої природи, складових наукового мислення (класифікація, екологічність, еволюційність та історизм, системність і цілісність), ус­відомлення біосферної етики, розуміння необхідності раціонального використання й відновлення природних ресурсів, вироблення навичок застосування знань із біології у повсякденному житті.

Подальша деталізація цілей та завдань навчання здійснюється в програмах із біології. Вони реалізуються в процесі вивчення як усього шкільного курсу біології, так і окремих його розділів і тем. Наприклад, одним із головних завдань навчання біології в 6 класі є забезпечення засвоєння учнями знань про структуру, життєдіяльність та індивіду­альний розвиток рослин, їхню різноманітність, класифікацію, історич­ний розвиток рослинного світу, його зміни під впливом діяльності лю­дини, сорти сільськогосподарських рослин і біологічні основи їх виро­щування, особливості будови та життєдіяльності бактерій, грибів, лишайників.

Велику увагу в програмі шкільного курсу біології приділено й ви­ховним завдання, до яких належать: формування світогляду, розуміння сутності й діалектичного характеру біологічних процесів та явищ, які відбуваються в рослинному світі, екологічного значення та місця рос-, лин, грибів, бактерій і лишайників у природі; громадянське виховання учнів на основі ознайомлення їх із досягненнями українських учених, їхнім внеском у розвиток біологічної науки, сільське господарство, мікробіологічну промисловість, сучасну біотехнологію тощо.

У зв'язку з посиленням практичної спрямованості навчання постав­лено такі завдання: забезпечення розуміння практичного значення біо­логічних явищ як наукової основи сільського господарства, біотехно-логії, природоохоронної діяльності; використання політехнічних знань для трудового виховання й профорієнтації, формування вмінь із вирощування рослин, охорони природа в процесі суспільно корисноїпраці. Наголошується на завданнях екологічної освіти та виховання — формуванні відповідального ставлення до природи й готовності до активних дій з її охорони на основі знань про різноманітність та еволю­цію рослинного світу, його зміну під впливом діяльності людини.

Серед розвивальних завдань важливе значення має формування на­вчальних умінь: інтелектуальних, практичних та загальнонавчальних. Так, під час вивчення особливостей будови рослинного організму не­обхідно формувати в школярів уміння аналізувати, а при розгляді цілісності біологічних систем (клітини, організму, угруповання) — узагальнювати, синтезувати, моделювати. В процесі вивчення видів рослин різних таксонів, органів, клітин, тканин, фотосинтезу, дихання необхідно розвивати в школярів уміння здійснювати порівняння, кла­сифікацію. Вивчення матеріалу про пристосування рослин до середо­вища існування, їхню життєдіяльність має спрямовуватися на оволо­діння вміннями встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, взаємну зумовленість біологічних процесів і явищ тощо.

Зазначені завдання шкільного курсу біології реалізуються протягом вивчення кожного його розділу. Однак головною метою вивчення од­них тем є, наприклад, формування біосферної етики, а інших — усві­домлення необхідності здорового способу життя тощо.

Аналогічні завдання ставляться до вивчення біології в усіх класах. Вони окреслені в нормативних документах, подані в підручниках, на­вчальних посібниках, тобто є наперед заданими.

Тактичні цілі й завдання реалізуються в процесі кожного конкрет­ного навчального заняття з біології. Взагалі їх поділяють на когнітив-ні (пізнавальні, навчальні), ціннісно-орієнтаційні (виховні) та розви-вальні.

Когнітивні цілі (завдання):

· засвоєння учнями системи знань основ біологічних наук;. формування загальнонавчальних та спеціальних умінь і навичок.

· Ціннісно-орієнтаційні цілі (завдання):

· формування емоційно-ціннісного ставлення учнів до природи, лю­дини й суспільства;

· громадське, гуманістичне, екологічне, естетичне, біотичне, санітар­но-гігієнічне, трудове, політехнічне й фізичне виховання в процесі вивчення біології.

· Розвивальні цілі (завдання) полягають у розвитку розумових здібно­стей школярів:

· самостійності та гнучкості мислення; усвідомленості, швидкості,
міцності та глибини засвоєння змісту навчального матеріалу; винахідливості у розв'язанні нестандартних завдань; уміння зіставляти, порівнювати, узагальнювати, обґрунтовувати, робити висновки, аб­страгуватися, конкретизувати, класифікувати, систематизувати, ви­сувати гіпотези тощо;

· розвитку мовлення (збагачення та ускладнення словникового запа­су), глибокого розуміння змісту знань;

· розвитку уяви, фантазії, спостережливості.