Теоретико-методологічна основа дослідження

У літературознавчому дослідженні обов’язково потрібно окреслити теоретико-методологічну основу роботи. Указати вчених, які займалися фундаментальними літературознавчими дослідженнями, що тісно пов’язані з темою дипломної роботи. За необхідності можуть наводитися не лише праці з історії та теорії літератури, а й із психології, філософії, культурології, що допомагають поглиблено аналізувати певні літературознавчі питання.

Наукова новизна дослідження

Наукова новизна дослідження – це нові наукові положення (рішення), запропоновані автором дипломної роботи. Вона вказує на відмінність отриманих ним результатів від відомих раніше. Наукова новизна визначає, що зроблено вперше, що розширено й доповнено, конкретизовано й уточнено, поширено й переведено на новий клас систем, об’єктів, що перетворено й докорінно змінено, що дістало подальший розвиток.

Обов’язково слід зазначити, які нові наукові положення (практичні рекомендації) студентом запропоновані в дослідженні особисто.

Для молодого дослідника є важким (інколи неможливим) процес здобуття абсолютно нових знань. У зв’язку з цим у студентських наукових роботах новизну визначають переважно такі терміни: доповнено, уточнено, узагальнено, систематизовано, класифіковано, проілюстровано, обґрунтовано, унаочнено.

Основні помилки під час визначення наукової новизни дослідження:

- наукова новизна підміняється актуальністю, теоретичною абопрактичною значущістю дослідження;

- немає зв’язку між новими результатами й тим, що булоодержано раніше, наявне в науковій літературі;

- новизна приписується вже відомим фактам або явищам;

- положення новизни формулюються як анотація.

Теоретичне значення

Теоретичне значення дослідження визначає, що розроблено й обґрунтовано в теоретичному плані, що створено та обґрунтовано з точки зору літературознавства / мовознавства, які особливості теоретичних положень установлені, що підлягало теоретичному обґрунтуванню (наприклад, теоретично проаналізовано, систематизовано та обґрунтовано літературознавчі засади рецептивної естетики та літературної герменевтики).

Практичне значення

У кваліфікаційній дипломній роботі треба подати відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання. Особливо звернути увагу на те, наскільки результати дослідження будуть продуктивними під час викладання української мови / літератури в загальноосвітній школі, ВНЗ.

Так, практичне значення дипломної роботи з прикладної лінгвістики полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для проведення практичних занять із дисциплін «Етнолінгвістика», «Семіотика», «Лінгвістичний аналіз художнього тексту», «Стилістика української мови», «Мовні технології громадських відносин та реклами».

Практичне значення дослідження з методики навчання української літератури, насамперед, полягає в розробленні і впровадженні певних форм, методів і прийомів, навчальних завдань та етапів їх оптимальної реалізації на уроках української літератури або під час позакласної роботи; застосуванні результатів дослідження в лекційно-практичній роботі зі студентами вищої школи з навчальної дисципліни «Методика навчання української літератури», під час проведення спецкурсів і спецсемінарів із різноманітних проблем навчання учнів, на курсах післядипломної педагогічної освіти, у процесі створення підручників і посібників для вчителів літератури тощо.

Практичне значення одержаних результатів з методики навчання української мови містить рекомендації, вимоги, пропозиції щодо результатів лінгводидактичного дослідження і характеризує реальні зрушення в навчанні і вихованні, що досягнуті або можуть бути досягнутими через упровадження в практику результатів проведеного дослідження. Упровадження результатів лінгводидактичного дослідження може бути безпосереднім (отримані результати прямо адресуються навчальним закладам і вчителям для використання в навчальному процесі) та опосередкованим (результати студіювання включаються в лінгводидактичну теорію, а їх складові впливають на практику). Результати дослідження можуть бути застосовані у процесі викладання дисциплін «Методика навчання української мови», «Інноваційні технології в лінгводидактиці» тощо; під час проведення спецкурсів і спецсемінарів із різноманітних проблем мовленнєвої підготовки учнів, на курсах післядипломної педагогічної освіти, у процесі створення підручників і посібників для вчителів-словесників тощо.

Практичне значення одержаних результатів дослідження з української мови полягає в можливості їх використання у процесі проведення лекційно-практичних курсів з лексикології, діалектології, акцентології, ономастики, морфології, синтаксису тощо, а також під час розроблення й читання спецкурсів і спецсемінарів з актуальних проблем сучасної української мови.

Апробація результатів дослідження

Результати кваліфікаційної дипломної роботи повинні пройти апробацію, тобто бути оприлюдненими. Апробація, як правило, здійснюється під час виступів на науково-практичних конференціях, семінарах, засіданнях кафедр, публікації наукових статей чи тез виступів.

Для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» підготовка до публікації тез доповідіна науковій конференції та/або наукової статті є обов’язковою вимогою.

Структура і загальний обсяг роботи

Останньою частиною вступу є окреслення структури роботи та загального обсягу роботи. Наприклад: «Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 58 позицій. Загальний обсяг роботи – 70 сторінок, із них 63 сторінки – основного тексту». Основний текст – це кількість сторінок роботи без урахування сторінок, на яких розміщено список використаних джерел.

Наявність у ВСТУПІ зазначеної інформації свідчить про те, що його пишуть після підготовки основного тексту, проте бажано до написання роботи (після опрацювання матеріалу) скласти план Вступу як основу розгортання дослідження. План можна переробити впродовж написання роботи, а зміни відбити безпосередньо у Вступі.

Вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20 відсотків загального обсягу роботи.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Тема кваліфікаційної роботи розкривається в розділах основної частини. Розподіл матеріалу за розділами має бути відносно рівномірним. Кожен розділ повинен присвячуватися певній проблемі з її дослідженням і закінчуватися коротким узагальненням та підсумками.

Основна частина кваліфікаційної дипломної роботи підпорядкована загальній структурі дослідження і складається з розділів та підрозділів (якщо є необхідність – із пунктів (параграфів) і підпунктів), які обов’язково мають назви. Як правило, робота складається мінімум з 2-х розділів, максимум – із 3–4. Дипломні роботи бакалаврів складаються з 2-х розділів, спеціалістів і магістрів – з 2–4, де перший розділ зазвичай є теоретико-аналітичним, а другий – практично-аналітичним. Кожний розділ починають з нової сторінки (Додаток 7). Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють підсумки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів.

РОЗДІЛ 1 є теоретико-аналітичним обґрунтуванням об’єкта дослідження, його головна мета полягає в аналізі й систематизації набутих знань з обраної проблематики. Якщо у вступі повинен бути огляд джерел з обраної проблеми, то в першому розділі – їх аналіз.

Так, у літературознавчому дослідженні в цьому розділі необхідно окреслити теоретико-літературознавчу базу дослідження, проаналізувати підходи науковців вітчизняних і зарубіжних до певної проблеми (специфіка розвитку певного жанру, становлення певного літературного явища, творчість письменника в контексті доби, місце твору в художньому доробку автора тощо.)

Наприклад, якщо тема дипломної роботи бакалавра «Роман «Час смертохристів» Ю. Щербака: специфіка жанру», то в першому розділі розглядається проблема жанру антиутопії в сучасному літературознавчому й художньому дискурсі. Підрозділи можуть мати наступні формулювання:

1.1. Антиутопія: ознаки та історія становлення жанру.

1.2. Антиутопія в українській літературі.

1.3. Місце роману «Час смертохристів» у прозовій творчості Ю. Щербака.

У тексті роботи обов’язково повинні бути посилання на використані джерела. У кінці пишуться висновки до розділу, в яких наводиться категоріальний апарат, який буде підґрунтям практичного дослідження. Обсяг розділу не повинен перевищувати 40 % від загального обсягу дипломної роботи.

Наприклад, у науково-дослідній роботі з методики навчання української літератури основна частина складається з двох розділів: перший – теоретичного характеру, другий – практичного. Це означає, що в першому розділі слід визначити філософсько-літературознавчі, психолого-педагогічні і методичні засади проблеми дослідження. Висвітлюючи філософсько-літературознавче підґрунтя роботи, студент прагне критично осмислити методичну проблему в контексті досягнень філософії (за необхідності), теорії й історії літератури та літературної критики. Психолого-педагогічні передумови дослідження в цілому спрямовуються на характеристику студентом особливостей сприймання художнього твору учнями певного вікового періоду та встановлення психологічних факторів оптимізації літературного розвитку вихованців у розрізі певної навчально-пізнавальної проблеми. Методичні особливості розв’язання проблеми дослідження окреслюються завдяки не лише реферуванню наукового доробку фахівців, але й на основі узагальнення наявного педагогічного досвіду. Для цього необхідно визначити місце проблеми дослідження в чинних навчальних програмах з української літератури, ретельно проаналізувати матеріали підручників і хрестоматій, розглядаючи їх альтернативні варіанти.

У цьому розділі можливе використання таких мовних формул: автор дипломної роботи розглядає, розкриває, висвітлює, розв’язує проблему, зупиняється на проблемі; вважає, відзначає, що; пише, що; наголошує, що; справедливо вказує на те, що; автор стверджує, аналізує, характеризує, переконливо доводить, порівнює, зіставляє, з’ясовує, посилається на, наголошує на важливості, формулює, виходить із того, що; автор припускає, висловлює припущення, пропонує; заперечує, стверджує, ігнорує, дорікає, критикує, не підтверджує висновку, спростовує, критично ставиться, ставить завдання, підтверджує висновок фактами, причину вбачає в тому, що.

РОЗДІЛ 2. Основна мета цієї структурної частини дослідження полягає в перевірці достовірності визначених у Розділі 1 теоретичних положень на конкретному літературознавчому / фактичному лінгвістичному матеріалі. У кінці розділу наводяться висновки, яких дійшов дипломник під час аналізу й інтерпретації фактичного матеріалу дослідження.

Ілюструючи специфіку літературознавчого дослідження, знову звернемося до згадуваної теми дипломної роботи бакалавра «Роман «Час смертохристів» Ю. Щербака: специфіка жанру»:

РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНЯ МОДИФІКАЦІЯ ЖАНРУ АНТИУТОПІЇ В РОМАНІ «ЧАС СМЕРТОХРИСТІВ» Ю. ЩЕРБАКА

2.1. Часопросторові координати твору.

2.2. Роман «Час смертохристів» як карикатура на актуальний політичний формат.

2.3. Образ Гайдука – ексцентричний герой в екстремальній ситуації.

Як бачимо, у другій частині дипломної роботи здійснено аналіз часопросторових координат твору, досліджено специфіку авторського моделювання сатиричного контексту твору, окреслено художні засоби творення образу головного героя. Аналізуючи зазначені структурні елементи твору, студент доходить висновку щодо особливостей художньої модифікації жанру антиутопії в романі «Час смертохристів» Ю. Щербака.

Другий розділ дипломної роботи з методики навчання літератури передбачає проектування студентом оригінальної чи сконструйованої на основі пропонованих спеціалістами підходів методичної моделі вивчення художнього твору в загальноосвітній школі. Як правило, виклад матеріалу вибудовується у формі розгорнутих конспектів уроків української літератури та позакласних заходів (за необхідності). Однак такі конспекти має супроводжувати зв’язний текст (методичні ремарки), де коментується психолого-педагогічна і методична доцільність використання тих чи інших форм, методів, прийомів і засобів навчання й виховання школярів. Проектуючи навчальні моделі, студент повинен прагнути до створення цілісної методичної системи, спрямованої на розв’язання окремої наукової проблеми в теорії й практиці шкільного вивчення літератури. З цією метою предметом дослідження мають бути художні твори різного літературного роду й жанру, пропоновані для вивчення в чинних навчальних програмах, що логічно пов’язані між собою. Завершують розділ лаконічним висновком про доцільність розробленої методичної моделі.

Обсяг другого розділу повинен становити 50 % від загального обсягу дипломної роботи.

У наступних розділах (для дипломної роботи магістра) розглядають конкретні питання обраної для аналізу проблеми і викладають результати власних досліджень. Студент повинен давати оцінку повноти розв’язання визначених завдань і достовірності одержаних результатів (характеристик, показників), наводити порівняння з аналогічними дослідженнями українських і зарубіжних авторів. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній темою роботи.

Показниками зв’язку між частинами є такі мовні кліше: як уже було сказано, показано, згадано, відзначено; як (уже) зазначалося, згадувалося, наголошувалося вище; відповідно до…, згідно з цим, у зв’язку з цим, у зв’язку зі сказаним вище; зазначений, вищезгаданий, вищеописаний.

Показники вираження часової співвіднесеності й порядку викладу: по-перше, по-друге, по-третє…; перше, друге, третє…; насамперед, передусім, перш ніж, після того як, у кінці, перед тим як; перш за все, у першу чергу, спочатку, попередньо, раніше, поряд з цим, надалі.

Причину й наслідок, умову й наслідок виражають такі мовні формули: тому, тоді, тим самим, тому що, оскільки, завдяки тому, що; звідси випливає, зважаючи (з огляду) на це, через це,через те що; у зв’язку з цим, відповідно до цього, згідно з цим, у цьому (такому) разі (випадку), зважаючи на те, що, з огляду на те, що; за цих (таких) умов, на цій підставі. Показники заперечення, зіставлення і протиставлення: але, а, же, однак, проте, порівняно з…, на відміну від…, навпаки, з одного боку…, з іншого доку…, водночас, тим часом, також, подібно до цього, аналогічно.

Ступінь вірогідності повідомлення засвідчують такі мовні одиниці: очевидно, безумовно, без сумніву, безперечно, напевне; доповнення, уточнення, ілюстрацію до сказаного, виділення окремого випадку – водночас, зокрема, крім того, щоправда, наприклад, як-от, точніше, зауважимо, також, головним чином.

ВИСНОВКИ

У заключній частині роботи (приблизний обсяг – 3–4 сторінки машинопису) необхідно зробити підсумки проведених спостережень, досліджень, теоретичних узагальнень.

У ВИСНОВКАХ викладаються найважливіші результати, отримані під час дослідження. Загальні «Висновки» становлять реферативний, стислий виклад найбільш важливих результатів, одержаних під час самостійного дослідження.

За змістом висновки мають бути пов’язані зі структурою роботи й відповідати завданням дослідження. Висновки повинні повною мірою відображати матеріал, викладений у дипломній роботі. У висновках не повторюють зміст вступу, основної частини, висновки до розділів!