Методологія, обґрунтування методів дослідження. Інструментарій для збору даних.

Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислювання фактів не може існувати ніяка наука. Хоча факти потрібні вченому, як повітря, але окремо взяті вони ще не наука. Факти стають складовою частиною наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді.

Формою здійснення розвитку науки є наукове дослід-тобто цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень. Воно характеризується об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю.

Науково вивчати - це не тільки дивитись, але й бачити, помічати окремі частковості, велике в малому, не відхиляючись від головної теми дослідження.

Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки.

Метод (від грецького methodos - шлях до чого-небудь) - в найбільш загальному випадку означає засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини. Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження і відповідає на запитання: «Як пізнавати?».

Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження. Свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань. Дослідник, який добре знає методи дослідження і можливості їх застосування, витрачає менше зусиль і працює успішніше, ніж той, хто у своєму дослідженні спирається лише на інтуїцію або діє за принципом «спроб і помилок». Звісно, що точні і правильні методи - не єдині компоненти, що забезпечують успішність наукового дослідження. Методи не можуть, наприклад, замінити творчу думку дослідника, його здібність аналізувати, робити висновки і передбачення. Але застосування правильних методів спрямовує хід думок дослідника, відкриває перед ним найкоротший шлях для досягнення мети і забезпечує таким чином можливість раціонально витрачати енергію і час науковця. Кожний метод наукового пізнання слід розглядати як систему регулятивних принципів практичної і теоретичної діяльності людини. Методів пізнання об'єктивної дійсності відомо дуже багато. Правильний вибір методів дослідження потребує знання їх класифікації.

У даному досліджені буде застосовано метод напівструктурованого інтерв’ю, аналіз та синтез, індукція та дедукція для інтерпретації отриманих в ході емпіричного дослідження результатів; спостереження, результати якого будуть представлені в загальному вигляді і подані в емпіричному розділі, кількісні та якісні методи соціологічних досліджень, а саме: контент – аналіз, експертне опитування та анкетування.

Аналіз - метод пізнання, який дає змогу подіта предмети" дослідження на складові частини (природні елементи об’єкта або його властивості та відношення).

Синтез - метод пізнання, який примокає з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.

Індукція - процес дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів до загальних положень, окремі факти неначе виводять до загального положення.

Дедукція - це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.

Контент-аналіз — якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження. На відміну від опитувань контент-аналіз вимірює не те, що люди говорять, що зробили чи зроблять, а те що вони справді зробили. Даний метод допоможе нам дослідити ефективність функціонування мережі Інтернет, а особливо чи є інформація стосовно застосування громадськими організаціями у своїй діяльності здоров’єзберігаючих технологій та їх ефективність у роботі з школярами.

Узагальнення - це метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів та здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального.

Експертне опитування за допомогою напівструктурованого інтерв’ю. На нашу думку, саме цей метод дасть можливість отримати більше інформації, а ніж кількісні методи, за допомогою котрих це зробити на багато важче. Також, при використанні цього методу дослідження, досліджувана група може бути не великою, але при цьому результат матиме вагоме значення.

Наступним методом, який ми плануємо застосувати є метод анкетування, яке передбачає самостійне заповнення анкети респондентом. Воно має досить значні переваги серед інших методів дослідження в тому, що при ньому вплив інтерв’юера на респондента мінімальний, що підвищує об’єктивність, якість і надійність дослідження. На нашу думку, анкетування може застосовуватися в дослідженні будь-якої соціальної проблеми, якщо для її розв’язання потрібна інформація про явища суспільної та індивідуальної свідомості: потреби, інтереси, мотиви, настанови, думки, ціннісні орієнтації окремих індивідів чи соціальних груп, а також про об’єктивні соціальні факти: організацію праці та побуту, освіту і кваліфікацію, матеріальне стимулювання.

Для отримання даних про особливості впливу громадських організацій на здоров’єзбереження школярів та на процес їх соціалізації, а також специфіку роботи працівників ГО у роботі з дітьми, які навчаються у школі нами буде проведено якісне дослідження. Так як об’єктом дослідження є працівники громадських організацій та технології збереженняздоров’я які вони використовують у своїй діяльності то найбільш доцільним буде використання кейс-стаді – традиційної тактики якісного дослідження для вивчення унікального об'єкта в сукупності його взаємозв'язків. Проводячи дослідження, ми будемо використовувати такий метод кейс-стаді як напівструктуроване інтерв’ю. На нашу думку, саме цей метод дає можливість досягнення мети дослідження. Перевагою даного методу є також можливість попереднього формулювання запитань та можливості їх модифікації в ході бесіди. Також, при використанні саме цього методу дослідження, досліджувана група може бути не великою, але при цьому результат матиме велике значення.

Отже, в ході проведення дослідження нами буде опитано 2 працівників БФ «Карітас-Львів УГКЦ» (соціального педагога та координатора проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні», дітей, які відвідують БФ «Карітас-Львів УГКЦ», 2 працівників Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова (менеджерів соціальних проектів) та 3 представників ГО «Тайфун» у м. Львові. Також використовуючи кількісний метод дослідження,а саме анкетування, ми плануємо описати (30) учнів(10 учнів 9 класу, 10 учнів 10 класу та 10 учнів 11 класу) ССЗШ№2 у м. Львові

Під час проведення дослідження буде дотримано усіх етичних норм. З дозволу респондентів інформація буде записуватись на електронний носій. Респондентам буде надана інформація, про те, що опитування проводиться в рамках написання наукової роботи, а результати будуть представлені в узагальненому вигляді.

Дослідження буде складатися з трьох блоків:

1) опитування працівників БФ «Карітас-Львів УГКЦ» для виявлення спектру послуг які надає організація, які впливають на процес здоров’єзбереження та соціалізації дітей. Зокрема, вміння доглядати за собою, навичок особистої гігієни, питань освітнього та особистісного розвитку дітей, питання між особистого спілкування та між особистої взаємодії.

2) опитування працівників ГО «Самопоміч» та ГО «Тайфун» для визначення ролі застосування технологій збереження здоров’я у своїй діяльності громадськими організаціями у роботі з дітьми, які навчаються у школі зокрема, вплив діяльності ГО на процес освітнього, культурного, релігійного та особистісного розвитку особистості.

3) опитування учнів(9 класу, 10 класу, 11 класу) ССЗШ№2 у м. Львові для підтвердження чи спростування того, що діяльність громадських організацій більшою чи меншою мірою впливає на процес їх уявлення про культуру здоров’я, та досягнення рівня ідеального стану власного здоров’я.