Аналіз відхилень від нормативів

Важливим елементом нормативного методу і методу "стандарт-кост" є, як зазначалося, виявлення відхилень. Проте формально визначені відхилення не забезпечують достатньо інформації для прийняття управлінських рішень. Тому поряд з їх визначенням, здійснюють аналіз, який дозволяє керівникам виявити результати діяльності аналізованого сегмента.

 

 

 

 

Аналіз відхилень від норм, як при нормативному, так і при методі "стандарт-кост", дозволяє забезпечити розробку та вжиття заходів щодо ліквідації перевитрат, раціонального використання робочого часу, недопущення втрат тощо.

В класичній моделі нормативного обліку витрат, рекомендованій законодавчими нормативними документами 80-х років, рекомендовано здійснювати щоденне узагальнення й аналіз відхилень від норм за місцями виникнення витрат і центрами відповідальності, а потім на цій підставі своєчасно усувати недоліки, які виникають та попереджувати їх появу в майбутньому.

В сучасній економічній літературі вказується на те, що аналіз відхилень може здійснюватися вибірково, особливо на великих підприємствах, де просто неможливо розглядати всі сфери (напрями, види) діяльності в деталях.

Практика, коли вивчаються тільки незвично погані чи гарні результати діяльності, називається управлінням за відхиленнями. Згідно з цією системою аналізуються тільки відхилення, які перевищують установлений керівництвом рівень, наприклад, , або тощо.

Встановлення причин, які призвели до виникнення відхилень від нормативів (стандартів) може здійснюватися з допомогою неформалізованого та формалізованого способів.

Перший спосіб передбачає виявлення таких причин, як використання неякісної (некондиційної) сировини, порушення технології виробництва, заміни тощо. Кожен з чинників виявляється індивідуально, а величини втрат розраховуються методом прямого рахунку. Методика розрахунку в системі нормативного обліку включає класифікатори причин та винуватців, через яких були допущені відхилення. Коди проставляються в сигнальних документах, після сортування спрямовуються відповідному менеджеру для прийняття рішень щодо узгодження функціонування системи та ліквідації негативних явищ. Слід зазначити, що найбільш ефективною є така модель управлінського обліку, яка забезпечує не просто фіксацію тих відхилень, які виникли, а й дає змогу передбачити їх, і, таким чином, ліквідувати можливі причини виникнення.

Другий спосіб передбачає побудову та аналіз детермінованих факторних моделей. При цьому, як правило, виділяють відхилення від нормативів за рахунок зміни цін і за рахунок зміни обсягів використання матеріалів або зміни норм.

Цінові відхилення (ЦВ) визначаються за формулою:

Цн та Цф – відповідно нормативна та фактична ціна;

Кф – фактична кількість матеріалів (сировини тощо).

Для визначення відхилень ефективності (ФН) (фактор-норм) користуються формулою:

Кн та Кф – відповідно нормативна та фактична кількість;

Цн – стандартна (нормативна) ціна.

Перевагою даного способу є те, що він дає змогу не лише проводити аналіз тенденцій відхилень, а й враховувати ці тенденції для визначення напрямів мотивації (зокрема щодо виробу найбільш оптимального варіанту матеріальних витрат з метою їх зниження, а також врахування можливості впливу на витрати). Тобто в даному випадку також йдеться про використання характеристик контрольованих і неконтрольованих витрат. Цілком зрозуміло, що фактор ціни не є контрольованим на рівні менеджерів виробничих підрозділів, а тому контролювати він може лише кількість витрачених матеріалів.

Вищезазначені способи притаманні нормативному обліку та методу "стандарт-кост" не в однаковій мірі. Неформалізований більш характерний для нормативного методу, а формалізований – для системи "стандарт-кост".

ТЕМА 8. АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВИТРАТ, ОБСЯГУ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРИБУТКУ