Вантажно-розвантажувальні роботи

Загальні вимоги

 

13.1.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76*, ГОСТ 12.3.002-75*, ГОСТ 12.3.020-80*, цих Правил.

13.1.2. Транспортні та вантажопідйомні засоби та механізми повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91.

13.1.3. Електроустаткування, монтаж електричних ланцюгів і заземлення транспортних та вантажопідйомних засобів повинні відпові­дати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та розділу 16 цих Правил.

13.1.4. Експлуатація та технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватись згідно з виробничими інструкціями, оп­рацьованими на підприємстві та затвердженими його роботодавцем.

13.1.5. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинно проводитись згідно з проектами виконання робіт, технологічними картами та інструкціями, що затверджені у встановленому порядку.

13.1.6. На кранах та інших вантажопідйомних машинах на видному місці повинні бути написи про безпечну їх експлуатацію, а для колісних машин та машин на залізничному ходу – написи стосовно до автомашин та рухомого складу.

13.1.7. Допуск осіб до вантажно-розвантажувальних робіт та до керування підіймально-транспортним устаткуванням повинен здійсню­ватись згідно з вимогами розділу 3 цих Правил.

13.1.8. Переміщення вантажів масою понад 50 кг повинно виконуватися механізованим засобом (авто-, електронавантажувачі, візки тощо).

13.1.9. Для підіймання та опускання вантажу на висоту більше 1.5 м повинні передбачатися ліфти, трапи, гравітаційні спуски тощо.

13.1.10. У разі піднімання і переміщення вантажів вручну слід додержуватися наступних встановлених норм:

- вантажники чоловічої статі – масою не більше50 кг;

- для жінок згідно з вимогами Граничних норм піднімання та переміщення важких речей жінками:

- у разі чергування з іншою роботою (до двох разів за годину) – 10 кг;

- у разі піднімання та переміщення постійно на протязі робочої зміни – 7 кг.

- сумарна маса вантажу, що переміщується жінками на протязі кожної години робочої зміни не повинна перевищувати:

- з робочої поверхні – 350 кг;

- з підлоги - 175 кг.

Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи

13.2.1. На території підприємства повинні передбачатись ван­тажно-розвантажувальні та складські майданчики, які відповідають нас­тупним вимогам:

- місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бу­ти розміщені на спеціально відведеній території з твердим і рівним покриттям і мати улаштування для відведення зливових вод;

- місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні ві­докремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами у відповідності з чинними санітарними нормами;

- на майданчиках для укладання вантажів повинні бути позна­чені межі штабелів, проходів та проїздів між ними. Не допускається розташовувати вантажі в проходах і проїздах;

- рампи, естакади та інші вантажно-розвантажувальні майданчики повинні бути обладнані по периметру колесовідбійними пристроями, що запобігають з'їзду та перекиданню транспортних і вантажно-розвантажу­вальних засобів;

- рампи з боку під'їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусами для обмеження заднього ходу автомобіля.

13.2.2. Вантажно-розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів.

Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рівним 1 градусу_.

13.2.3. У разі проектування нових підприємств по виробництву хліба і макаронних виробів слід передбачати влаштування рампи для вивантаження сировини у тарі висотою 1.2 м, а на діючих підприємствах висота рампи повинна бути на одному рівні з підлогою складського приміщення.

13.2.4. Для вантаження хліба ширина автомобільної платформи до завантажувального зубця у разі перевезення контейнерiв електронавантажувачами повинна бути не менше 6 м, у разі перевезення вагонеток i контейнерiв вручну - 4 м; для вантаження макаронних виробів ширина автомобільної платформи повинна бути не менше 3.6 м, залізничної – 6 м.

13.2.5. Висота рампи експедиції у разі лоткового засобу відпускання хліба повинна бути 0.65 м, у разу контейнерного – 1.2 м. Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту у разі відпускання макаронних виробів по­винна бути 1.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального май­данчика. Допускається, при обгрунтуванні, улаштування зрівнювальних платформ висотою 0.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального май­данчика.

13.2.6. Платформи для залізничного транспорту повинні бути висотою 1.4 м від рівня головки рейки з навісами шириною не менше 4 м. Для за­безпечення відчиняння дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовж залізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0.56 м та висотою 1.1 м від головки рейки відповідно до вимог СНиП 2.11.02-87.

Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті

13.3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконува­тися відповідно до Правил охорони праці на автомобільному транспорті та Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті.

13.3.2. Під час укладання, підіймання, переміщення вантажу окремі його деталі та частини повинні бути закріплені, а також прийня­ті заходи, що виключають можливість некерованого переміщення вантажу або перенапруження будь-якого його елементу.

13.3.3. У разі розміщення транспортних засобів на вантажно-розвантажувальному майданчику відстань між транспортними засобами, що стоять один за одним, повинна бути не менше 1.0 м, а поміж тими, що стоять поряд, - не менше 1.5 м. Якщо транспортні засоби установлюються для навантаження або розвантаження поблизу будівлі, між будівлею і бортом транспортного засобу повинен дотримуватися інтервал не менше 0.8м, при цьому повинен бути установлений відбійний брус.

13.3.4. Цистерни для перевезення рідких речовин та продукції, що встановлюються на автомобільному транспорті, повинні мати приварні скоби для обслуговування верхнього люка.

13.3.5. Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні забезпе­чуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для автомобілів та вагонів, які не мають дверної рейки, повинні застосовуватись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами. Металеві містки повинні виготовлятись з листової сталі товщиною не менше 0.005 м.

13.3.6. Вагони та автомобілі, встановлені під завантаження (розвантаження), по-винні бути поставлені на гальмо.

13.3.7. Під час відчинення чи зачинення дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поручні. Під час відчинення двері слід тягнути на себе, а під час зачинення - тільки від себе.

13.3.8. Вантажі (окрім баласту, який вивантажується для шляхових робіт) повинні знаходитись від зовнішньої грані головки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії на відстані: у разі висоти штабеля до 1.2 м - не менше 2,0 м, у разі більшої висоти штабеля - не менше 2,5 м.

13.4. Вантаження та розвантаження сировини, твердого та рідкого палива, допоміжних матеріалів, готової продук­ції, сипких та штучних вантажів

13.4.1. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням машин безперервного транспорту укладання вантажів по­винно забезпечувати рівномірне завантаження робочого органу та стійке положення вантажу. Подавання та знімання вантажу з робочого органу машин повинні виконуватись за допомогою спеціальних подавальних та приймальних пристроїв.

13.4.2. Для перенесення ЛЗР, ГР і шкідливих хімічних речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції. ЛЗР, що затарені в скляні бутелі, повинні перевозитися в спеціальних візках. Бутелі повинні бути встановлені в кошик або дерев'яні обрешітки. Переносити бутелі слід тільки удвох.

13.4.3. Під час навантаження та розвантаження палива не дозволяється користуватись відкритим вогнем, курити.

 

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ

Загальні вимоги

14.1.1. Будова, монтаж, обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.2.062-81* і ГОСТ12.2.124-90.

14.1.2. Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт посудин та апаратів, які працюють під тиском понад 0.07 МПа, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

14.1.3. Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів.

14.1.4. Компресорне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81* та Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.

14.1.5. Холодильні фреонові установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок.

Холодильні аміачні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок.

14.1.6. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80*.

14.1.7. Заточувальні та шліфувальні верстати, їх будова та експлуатація повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.009-80*.

14.1.8. Будова, встановлення та експлуатація кранів усіх типів, вантажних електричних візків, ручних та електричних талів, лебідок, змінних вантажозахоплювальних механізмів та пристроїв повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

14.1.9. Ліфти, скіпові та ліфтові підйомники повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів.

14.1.10. Деревообробне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0-93.

14.1.11. Виробниче устаткування повинно відповідати вимогам безпеки під час монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання у разі використання окремо чи у складі агрегатів, ліній, систем.

14.1.12. Вимоги та заходи безпеки, що визначаються особливостями будови та умовами роботи машин та устаткування, систем та елементів конструкції, а також концентрації парів та інших шкідливих речовин, що виділяються, рівні шуму, вібрації у числових значеннях повинні вказуватись у стандарті, технічних умовах на машину, устаткування у розділі Вимоги безпеки.

В експлуатаційній документації апаратів та машин, що працюють з виділенням шкідливих газів, пилу та що мають відсмоктувачі безпосе­редньо в конструкції, повинні міститись вказівки щодо необхідного об'єму повітря, що відсмоктується від них.

14.1.13. Деталі та складальні одиниці, куповані вироби або такі, що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні, повинні відповідати вимогам цих Правил.

14.1.14. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні но­мери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на групу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Паспорт повинен зберігатися до списання устаткування.

14.1.15. Відповідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів.

14.1.16. Устаткування, що встановлюється вперше, а також після тривалої зупинки та ремонту може стати до роботи тільки після приймання його комісією підприємства, призначеною за наказом роботодавця.

14.1.17. Пуск устаткування до роботи після нетривалої зупинки може бути здійснений після перевірки його справності за дозволом начальника зміни (бригадира.)

14.1.18. Забороняється експлуатація несправного устаткування.

14.1.19. Не допускається застосування на просіювачах плоскопасових передач. Рух від електродвигуна до просіювального вузла повинен передаватися через муфту, редуктор або (як виняток) через клинопасову передачу.

14.1.20. У приводах подрібнювально-розмельного устаткування не допускається використання плоскопасових передач. Використання клинопасових передач допускається у разі улаштування надійного заземлення для зняття електричних зарядів.

14.1.21. Розмельне, подріблювальне устаткування, в якому використовується вибухо- та пожежонебезпечні речовини, повинно мати протиаварійні пристрої: кла­пани, автоматичні системи придушування вибуху, системи викидання продуктів вибуху тощо.