Тема 1.4. Науковий апарат (прийоми) економічного аналізу

1. Класифікація прийомів економічного аналізу.

2. Сутність та методика застосування прийомів економічного аналізу.

 

Ключові терміни та поняття

 

Метод (від грец. methodos, шлях дослідження) – це спосіб досягнення мети, сукупність прийомів пізнання дійсності.

Метод економічного аналізу – системне, комплексне та безперервне вивчення, оцінка та узагальнення впливу факторів на результати діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом опрацювання спеціальними прийомами відповідної інформації з метою обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень для підвищення ефективності виробництва.

Прийом порівняння – це науковий метод пізнання, у процесі якого невідоме (досліджуване) явище, предмети зіставляються із уже відомими, досліджуваними раніше для виявлення загальних ознак або відмінностей між ними.

Горизонтальний порівняльний аналіз – використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового та оцінки відхилень.

Вертикальний порівняльний аналіз – застосовується для вивчення структури економічних явищ та процесів шляхом розрахунку питомої ваги складових у загальному цілому, співвідношення складових цілого між собою, а також впливу чинників на рівень результативних показників шляхом порівняння їх розмірів до і після зміни відповідного чинника.

Трендовий аналіз – застосовується при дослідженні рядів динаміки, тобто при вивченні відносних темпів зростання і приросту показників за ряд років до рівня базисного року.

Прийом деталізації – полягає в розкладанні, розчленуванні загальних показників на складові.

Деталізація показників за часом – дає можливість виявити динаміку господарських явищ, їх ритмічність, а також періоди, на які припадають кращі та гірші результати діяльності підприємства.

Деталізація показників за місцем – дає можливість виявити передові і відсталі ланки виробництва, вивчити причини відставання.

Деталізація показників за складовими частинами – дозволяє вивчити вплив окремих елементів (чинників) на загальний результат, структурні зрушення в складі цих елементів.

Деталізація показників за центрами відповідальності – дає змогу оцінити роботу окремих виконавців (служб, відділів), визначити їх права на заохочення.

Прийом середніх величин – використовується для того, щоб одержати узагальнену кількісну характеристику сукупності однорідних явищ, процесів, показників за відповідною ознакою.

Прийом відносних величин – це узагальнюючі показники, які відображають кількісне співвідношення між двома ознаками, явищами і які вимірюються в коефіцієнтах, математичних відсотках, промілях, складних натуральних одиницях. З його допомогою можна глибше розуміти суть і характер відхилень від базових показників.

Прийом групування – це поділ загального числа досліджуваної сукупності об’єктів на якісно однородні групи за відповідними ознаками з метою вивчення її структури або взаємозв’язку між компонентами.

Типологічні групування – призначені для розподілу всієї сукупності первинних даних соціального або вибіркового спостереження на однорідні групи або класи.

Структурні групування - використовують для подальшого вивчення внутрішньої будови досліджуваної сукупності, її складу та структури.

Факторні групування – допомогають установити причинно-наслідкові зв’язки між досліджуваними ознаками явищ та фактори, які впливають на їх зміну.

Індексний прийом – базується на відносних показниках. Розрізняють індивідуальні, зведені та агрегатні індекси.

Індивідуальні індекси – характеризують співвідношення величини фактичних та планових індивідуальних показників.

Зведені індекси – показують співвідношення зведеного фактичного показника до планової чи базової величини.

Агрегатні індекси – характеризують співвідношення суми величини фактичних показників до суми величини базових показників. Ці індекси дозволяють вираховувати вплив факторів на сукупність.

Балансовий (сальдовий) прийом – полягає в установленні рівноваги між кількома однорідними та взаємопов’язаними показниками для виявлення значення одного з них за відомими значеннями інших.

Прийом елімінування – це логічний прийом, за допомогою якого вивчають дію зміни даних за одним факторним показником на зміну даних за головним показником. Це здійснюється різними способами, найбільш поширеними є: повний прийом ланцюгових підстановок, скорочений прийом ланцюгових підстановок, прийом різниць у рівнях показників та прийом перерахунку планових показників.

Економіко-математичні прийоми:

Кореляційний аналіз – дозволяє виявити зв’язок між окремими явищами або показниками та виміряти його міцність. Цей зв’язок може бути повним, тобто функціональним, при якому коефіцієнт кореляції дорівнює одиниці, в інших випадках зв’язок може бути відсутнім, тобто дорівнювати нулеві.

Парна кореляція – дає можливість перевірити наявність зв’язку між двома показниками, один із яких є факторним, а інший – результативним.

Множинна кореляція - дає можливість перевірити зв’язок, який виникає від взаємодії кількох факторів з результативним показником.

Регресійний аналіз – це метод установлення аналітичного відображення стохастичної залежності між досліджуваними ознаками. Рівняння регресії показує, як змінюється результативний (залежний) показник при зміні будь-якого з незалежних показників (факторів).

Кореляційно-регресійний аналіз – цей метод використовується для визначення тісного зв’язку між показниками, які не пов’язані між собою функціонально.

Дисперсійний аналіз – це статистичний метод аналізу результатів спостережень, які залежать від різних одночасно діючих факторів, вибору найважливіших з них та оцінки їх впливу. Завдання дисперсійного аналізу – дати оцінку співвідношення між факторами для того, щоб визначити суттєвість або несуттєвість різних умов спостереження.

Методи математичного програмування – призначені для оптимізації господарської діяльності. З їх допомогою оцінюють ступінь досягнення потенціалу, визначають “вузькі місця”, ступінь конкурентності та дефіцитності.

 

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Дайте визначення методу економічного аналізу.

2. Як умовно поділяються методи економічного аналізу стосовно комплексного вивчення діяльності підприємства?

3. У чому полягає суть прийому порівняння?

4. Які типи порівнянь застосовують в економічному аналізі і яка їхня мета?

5. За умови виконання яких вимог можливе використання прийому порівняння?

6. Назвіть основні способи приведення показників до зіставного виду.

7. У чому полягає суть методу деталізації та які види деталізації ви знаєте?

8. Охарактеризуйте основні види відносних і середніх величин.

9. У чому полягає суть методу групування та які види групувань ви знаєте?

10. Дайте характеристику індексному методу.

11. Для чого використовують балансовий (сальдовий) метод в економічному аналізі?

12. У чому полягає балансовий (сальдовий) прийом економічного аналізу?

13. Яка роль табличного та графічного подання аналітичної інформації?

14. Що означає елімінувати?

15. Назвіть основні прийоми, що застосовують для виміру впливу факторів у детермінованому факторному аналізі.

16. Охарактеризуйте суть, сферу застосування і процедуру розрахунків основних прийомів, що застосовуються для виміру впливу факторів. Опишіть суть прийому ланцюгових підстановок.

17. За якими правилами обчислюють вплив факторів на відхилення за загальним показником скороченим прийомом ланцюгових підстановок?

18. Розкрийте методику обчислення факторів за допомогою прийому різниць у рівнях показників.

19. Які методи відносяться до статистичних?

20. Економіко-математичні методи в економічному аналізі, їх класифікація.

21. Для чого і коли застосовують прийоми кореляційного аналізу? Які його завдання?

22. Для чого і як розраховують коефіцієнт кореляції?

23. З якою метою використовують кореляційно-регресійний аналіз та які його етапи?

 

Теми рефератів, доповідей

1. Проблемні питання класифікації прийомів економічного аналізу.

2. Сутність та методика застосування прийому порівняння.

3. Сутність та методика застосування прийому групування.

4. Сутність та методика застосування прийому абсолютних, відносних та середніх величин.

5. Сутність та методика застосування балансового (сальдового) прийому.

6. Сутність та методика застосування прийому перерахунку.

7. Сутність та методика застосування прийому долевої (пайової) участі.

8. Сутність та методика застосування індексного прийому.

9. Сутність та методика застосування графічного прийому.

10. Сутність та методика застосування економіко-математичних прийомів.

11. Сутність та методика застосування прийому побудови аналітичних таблиць.

12. Способи виміру впливу факторів у стохастичному аналізі.

13. Установлення причинно-наслідкових зв’язків за допомогою факторних групувань.

14. Методи фінансових обчислень.

15. Математико-статистичні методи виміру зв’язків між факторами та результативними показниками.

 

1.4.3. Тестові завдання

(одна правильна відповідь)

1. Прийом деталізації полягає у...

 

а) розкладанні, розчленуванні загальних показників на складові;

б) виключенні дії всіх факторів на відхилення за загальним показником, окрім одного;

в) поділі загального числа досліджуваної сукупності об’єктів на якісно однородні групи з метою вивчення її структури або взаємозв’язку між компонентами;

ґ) поділі загальних показників на складові, окрім одного.

 

2. За формою відносні величини поділяються на:

 

а) абсолютні;

б) кількісні;

в) якісні;

ґ) індекси, відсотки, коефіцієнти.

 

3. Відносна величина виконання плану – це:

 

а) відносна частка (питома вага) частини в цілому;

б) співвідношення між фактичним і плановим рівнями показників;

в) співвідношення ефекту з ресурсами або витратами;

ґ) співвідношення ефекту з ресурсами.

 

4. Загальний рівень ознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань характеризують за допомогою такої величини, як:

 

а) абсолютна величина;

б) відносна величина;

в) середня величина;

ґ) якісна величина.

 

5. Якщо взаємозв’язок між результативним показником і факторами, що його визначають, має функціональний характер в аналітичній практиці використовують:

 

а) прийом порівняння;

б) балансовий прийом;

в) прийом елімінування;

в) ряди динаміки.

 

6. Найбільш раціональним засобом при розрахунку впливу окремих факторів на зміну економічного явища є:

 

а) прийом абсолютних різниць;

б) прийом різниць у рівнях показників;

в) повний прийом ланцюгових підстановок;

ґ) прийом перерахунку показників.

 

7. Скорочений прийом ланцюгових підстановок ґрунтується на:

 

а) визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємозв’язанного з ним часткового показника;

б) коригуванні планового показника на процент виконання плану з випуску продукції й порівнянні одержаної величини з фактичним показником;

в) порівнянні співмірних показників;

ґ) коригуванні співмірних показників на темп росту з випуску продукції.

 

8. Якщо різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника, то за допомогою скороченого прийому ланцюгових підстановок визначимо...

 

а) вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним показником;

б) вплив зміни кількісного показника на відхилення за загальним показником;

в) вплив зміни загального показника на відхилення за кількісним показником;

ґ) вплив зміни загального показника на відхилення за якісним показником.

 

 

9. Якщо різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника, то за допомогою скороченого прийому ланцюгових підстановок визначимо...

 

а) вплив зміни загального показника на відхилення за якісним показником;

б) вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним показником;

в) вплив зміни кількісного показника на відхилення за загальним показником;

ґ) вплив зміни загального показника на відхилення за якісним показником.

 

10. При розрахунку впливу факторів засобів праці на зміну обсягу послуг, що надаються більш доцільно використовувати прийом:

 

а) порівняння;

б) скорочений прийом ланцюгових підстановок;

в) балансовий прийом;

ґ) повний прийом ланцюгових підстановок.

 

11. Для перевірки результатів розрахунків факторного аналізу використовується прийом:

 

а) перерахунку показників;

б) балансовий прийом;

в) прийом порівняння;

ґ) скорочений прийом ланцюгових підстановок.

 

12. Пприйоми елімінування використовуються у випадках:

 

а) при розв'язанні задач стосовно розмежування впливу окремих факторів на результат дії цих факторів, незалежно від характеру зв’язків, що існують між ними;

б) при розв'язанні задач, у яких не існує функціональних зв’язків між факторами та результатом дії цих факторів;

в) при розв'язанні задач, у яких існують вірогідні зв’язки між факторами та результатом дії цих факторів;

ґ) при розв'язанні задач стосовно розмежування впливу окремих факторів на результат дії цих факторів за наявності функціональних зв’язків між факторами та результатом дії цих факторів.

 

13. Група прийомів елімінування – це:

 

а) прийом порівняння, балансовий прийом, сальдовий прийом;

б) прийом перерахунку, повний прийом ланцюгових підстановок, прийом абсолютних різниць, прийом різниць у рівнях показників;

в) прийом розрахунку індексів, прийом групування, прийом будування динамічних рядів;

ґ) повний прийом ланцюгових підстановок, прийом абсолютних різниць, прийом різниць у рівнях показників.

 

14. Прийом перерахунку в аналізі використовується, коли показники економічних явищ залежать від зміни:

 

а) прибутку підприємства;

б) обсягу й структури надання та реалізації послуг;

в) обсягу надання або обсягу реалізації послуг;

ґ) обсягу й структури надання або реалізації послуг.

 

15. Послідовність розрахунків за допомогою прийому перерахунків повинна бути така:

 

а) базові дані треба перерахувати на відсоток змін факторного показника потім фактичні дані порівнюють зі скоригованими;

б) фактичні дані необхідно перерахувати на відсоток зміни факторного показника, потім фактичні дані порівнюють зі скоригованими;

в) базові та фактичні дані можна перерахувати на відсоток змін факторного показника, потім фактичні скореговані дані порівнюють із скоригованими базовими даними;

ґ) фактичні дані необхідно перерахувати на відсоток зміни факторного показника, потім базові дані порівнюють зі скоригованими.

 

16. Відносним відхиленням при використанні прийому перерахунку є:

 

а) відношення абсолютної різниці між фактичними та базовими даними до базисних даних, яке виражається у відсотках;

б) відношення абсолютної різниці між скоригованими та базисними даними до базисних даних, яке виражається у відсотках;

в) різниця між фактичними та скоригованими даними стосовно економічних явищ;

ґ) різниця між скоригованими та фактичними даними стосовно економічних явищ.

 

17. Для повного прийому ланцюгових підстановок характерна наступна послідовність розрахунків:

 

а) заміна даних одного з базисних показників підприємства на фактичну величину при збереженні інших на попередньому рівні, а потім порівняння скоригованого показника з попереднім;

б) заміна даних одного з базисних показників (спочатку якісних, потім кількісних) на фактичну величину при збереженні інших на попередньому рівні, а потім порівняння скоригованого показника з попереднім;

в) заміна даних одного з базисних показників (спочатку кількісних, потім якісних) на фактичну величину при збереженні інших на попередньому рівні, а потім порівняння скоригованого показника з попереднім;

ґ) заміна даних одного з фактичних показників (спочатку кількісних, потім якісних) на базисну величину при збереженні інших на фактичному рівні, а потім порівняння фактичного показника із скоригованим.

 

18. Послідовність розрахунків прийомом абсолютних різниць має бути така:

 

а) від базового показника віднімається фактичний показник й отримане відхилення множиться на базисну величину попереднього й фактичну величину наступного показника, при збереженні вимог діалектичного переходу від кількісних показників до якісних;

б) від фактичного показника віднімається базовий показник й отримане відхилення множиться на базисну величину попереднього й фактичну величину наступного показника, при збереженні вимог діалектичного переходу від кількісних показників до якісних;

в) від фактичного показника віднімається базовий показник й отримане відхилення множиться на базисну величину наступного й фактичну величину наступного показника, при збереженні вимог діалектичного переходу від кількісних показників до якісних;

ґ) від фактичного показника віднімається базисний показник й отримане відхилення множиться на базисну величину наступного й фактичну величину попереднього показника, при збереженні вимог діалектичного переходу від кількісних показників до якісних.

 

 

19. Різниця у рівнях показників знаходиться, як:

 

а) порівняння фактичного рівня кожного фактичного показника зі 100 відсотками;

б) порівняння фактичного рівня незалежного факторного показника зі 100 відсотками, а кожного наступного факторного показника з рівнем попереднього показника;

в) порівняння кожного наступного факторного показника з рівнем попереднього показника;

ґ) порівняння темпів зростання кожного із показників зі 100 відсотками.

 

20. Вплив різниць у рівнях показників на обсяг наданих послуг знаходять шляхом:

 

а) множення їх на фактичний обсяг наданих послуг;

б) множення їх на базисний обсяг наданих послуг;

в) множення їх на абсолютне відхилення звітного обсягу наданих послуг від базисного;

ґ) множення їх на відносного відхилення звітного обсягу наданих послуг від скоригованого.

 

21. Чи співпадають назви показників і факторів в аналітичних таблицях, які використовують для оформлення розрахунків прийомом різниць у рівнях показників?

 

а) співпадають у всіх випадках;

б) не співпадають у всіх випадках;

в) співпадають лише за першим показником таблиці;

ґ) співпадають за першим та останнім показником таблиці.

 

22. Факторний показник – це:

 

а) назва економічного фактора в економічному аналізі;

б) назва показника, у якому відображається дія відповідного фактора;

в) це будь-який показник аналітичної таблиці;

ґ) це один із показників аналітичної таблиці.

 

23. Результативний показник у факторному аналізі – це:

 

а) підсумковий показник аналітичної таблиці;

б) показник економічного ефекту;

в) показник сукупного впливу окремих факторів;

ґ) це один із показників аналітичної таблиці.

 

24. Висновок за результатами проведених розрахунків впливу окремих факторів на результативний показник доцільно складати у наступній послідовності:

 

а) у послідовності отриманих результатів аналітичних розрахунків;

б) у послідовності відповідей на загальні задачі економічного аналізу з урахуванням напряму впливу факторів;

в) у послідовності відповідей на загальні задачі економічного аналізу з урахуванням напряму впливу факторів та з ранжуванням величини результатів;

ґ) у послідовності відповідей на загальні задачі економічного аналізу з урахуванням напряму впливу факторів та з ранжуванням їх величини та

виявленням резервів щодо підвищення ефективності роботи підприємства.

1.4.4. Завдання для самостійної роботи

 

1. За допомогою повного прийому ланцюгових підстановок, скороченого прийому ланцюгових підстановок та прийому різниць у рівнях показників визначити вплив чинників засобів праці на обсяг наданих послуг. Зробити детальний висновок.

Для розрахунків використовувати дані, подані в таблиці 1.4.1.

Таблиця 1.4.1

Вихідна інформація для аналізу впливу засобів праці на обсяг наданих послуг

Показники	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3
За попередній рік	За звітний рік	За попередній рік	За звітний рік	За попередній рік	За звітний рік
1. Обсяг наданих послуг, тис. грн.
2. Середньорічна вартість основних засобів основного виду діяльності, тис. грн.
3. Середньорічна вартість активної частини основних засобів, тис. грн.

 

2. За допомогою повного прийому ланцюгових підстановок, скороченого прийому ланцюгових підстановок та прийому різниць у рівнях показників визначити вплив чинників предметів праці на обсяг наданих послуг. Зробити детальний висновок.

Для розрахунків використовувати дані, подані в таблиці 1.4.2.

Таблиця 1.4.2

Вихідна інформація для аналізу впливу предметів праці на обсяг наданих послуг

Показники	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3
За попередній рік	За звітний рік	За попередній рік	За звітний рік	За попередній рік	За звітний рік
1. Обсяг наданих послуг, тис. грн.
2. Матеріальні витрати, тис. грн.

 

3. За допомогою повного прийому ланцюгових підстановок, скороченого прийому ланцюгових підстановок та прийому різниць у рівнях показників визначити вплив чинників праці на обсяг наданих послуг. Зробити детальний висновок.

Для розрахунків використовувати дані, подані в таблиці 1.4.3.

Таблиця 1.4.3

Вихідна інформація для аналізу впливу чинників праці на обсяг наданих послуг

Показники	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3
За попередній рік	За звітний рік	За попередній рік	За звітний рік	За попередній рік	За звітний рік
1. Обсяг наданих послуг, тис. грн.
2.Середньоспискова чисельність робітників, осіб
3. Число днів, відпрацьованих усіма робітниками, людино-дні
4. Число годин, відпрацьованих усіма робітниками, людино-годин

 

 

4. За допомогою прийому перерахунку визначити абсолютне та відносне відхилення по матеріальних витратах підприємства. Зробити детальний висновок.

Для розрахунків використовувати дані, подані в таблиці 1.4.4.

 

Таблиця 1.4.4

Вихідна інформація для визначення абсолютного та відносного відхилення по матеріальних витратах підприємства

Показники	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3
За попередній рік	За звітний рік	За попередній рік	За звітний рік	За попередній рік	За звітний рік
1. Обсяг наданих послуг, тис. грн.
2. Матеріальні витрати, тис. грн.