Тема 1. 3. Види економічного аналізу

1. Необхідність і основні принципи класифікації видів економічного аналізу.

2. Суть та особливості організації і методики оперативного, ретроспективного та перспективного аналізу.

3. Суть та особливості організації методики інших видів аналізу.

 

Ключові терміни та поняття

Оперативний ситуаційний аналіз є найбільш активним і проводиться безпосередньо в процесі виробництва або відразу після здійснення господарських операцій чи змін ситуації і за підсумками якого оперативно приймають відповідні управлінські рішення.

Ретроспективний (наступний, подальший, підсумковий) аналіз – проводиться після закінчення господарського циклу робіт. За допомогою цього виду аналізу можна глибоко і всебічно вивчити економіку підприємства, виявити чинники впливу, резерви, недоліки, однак уже після закінчення процесу виробництва.

Перспективний (попередній, прогнозний) аналіз – передує прийняттю управлінських рішень, він призначений для розгляду явищ і процесів з позиції майбутнього, тобто перспективи розвитку, прогнозування результатів діяльності, виконання замовлень, завдань, зобов’язань, запобігання небажаним результатам.

Діагностичний (експрес-аналіз) – це спосіб установлення характеру порушень нормального перебігу економічних процесів на основі типових ознак, які властиві лише для даного порушення. Знання цих ознак дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень, не проводячи будь-яких замірів, розрахунків, тобто без дій, які потребують, як правило, додаткового часу та коштів.

Порівняльний аналіз – використовується для оцінки виконання завдань, договірних зобов’язань, прогнозованих показників.

Факторний аналіз – спрямований на виявлення розміру впливу чинників на результати діяльності підприємства.

Внутрішній аналіз – проводиться безпосередньо на підприємствах відповідними службами для управління виробничою, комерційною та фінансовою діяльністю.

Зовнішній аналіз – проводиться вищестоящими органами підприємства, фінансовими органами, банками, акціонерами, інвесторами.

Внутрішньогосподарський аналіз – вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства та його структурних підрозділів.

Міжгосподарський аналіз – дає можливість порівняти результати діяльності кількох підприємств, що дозволяє виявити недоліки в їх діяльності, резерви, передовий досвід і на основі цього дати більш об’єктивну оцінку ефективності діяльності підприємств.

Комплексний аналіз – охоплює всю діяльність підприємства для об”єктивної оцінки досягнутих економічних результатів, організаційно-технічного розвитку і рівня використання виробничих ресурсів.

Тематичний (цільовий) аналіз – передбачає вивчення окремих найбільш актуальних на даний час сторін діяльності.

Техніко-економічний аналіз – проводять технічні служби підприємства (відділи головного інженера, головного технолога, головного енергетика та інші). Він вивчає взаємодію технічних та економічних процесів, їх вплив на кінцевий результат діяльності.

Статистико-економічний аналіз – вивчає загальні закономірності і тенденції розвитку, масові явища і процеси для загальної оцінки діяльності, контролю за цією діяльністю і визначення основних напрямів розвитку. Цей вид аналізу здійснюють статистичні органи.

Фінансово-економічний аналіз – проводять фінансові служби підприємства, фінансові органи, банки. Основна увага приділяється дослідженню фінансових результатів діяльності підприємства, а саме: прибутковості, рентабельності, виконанню фінансового плану, ефективності використання власного та позичкового капіталу, зміцненню фінансової стійкості та платоспроможності.

Аудиторський (бухгалтерський) аналіз – це експертна діагностика фінансового стану підприємства. Його проводять аудитори або аудиторські фірми для оцінки фінансової стійкості підприємства, його платоспроможності, прогнозування фінансового стану, уникнення банкрутства.

Соціально-економічний аналіз – проводять економічні служби, соціологічні лабораторії, статистичні органи для дослідження взаємозв’язку соціальних та економічних процесів, їх взаємозалежності та впливу на результати господарської діяльності.

Економіко-екологічний аналіз – досліджує взаємодію економічних та екологічних процесів, зв’язки природи і людини, а також витрати, пов’язані зі збереженням та поліпшенням навколишнього середовища.

Маркетинговий аналіз – проводиться службами маркетингу підприємства для дослідження ринків збуту продукції, її конкурентоспроможності, попиту та пропозиції, комерційного ризику, цінової політики.

Моніторинг – як вид аналізу, означає постійне і безперервне дослідження функціонування новацій у конкретному середовищі господарського механізму.

Маржинальний аналіз – це метод, за допомогою якого дають оцінку й обґрунтовують ефективність управлінських рішень у бізнесі.

Функціонально-вартісний аналіз – досліджує функції виробів або процесів, які виконує об’єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на кожній стадії життєвого циклу виробу. Призначення цього методу – виявити зайві витрати і запобігти їм шляхом ліквідації непотрібних вузлів, деталей, заміни матеріалів.

Стохастичний (дисперсійний, кореляційний, компонентний) аналіз – використовується для вивчення залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств.

Управлінський аналіз є складовою частиною управлінського обліку і забезпечує керівництво підприємства аналітичною інформацією, яка використовується для розроблення та прийняття оптимальних управлінських рішень.

Фінансовий аналіз – виступає як складова фінансового обліку і забезпечує зовнішніх користувачів інформацією про підприємство.

Економіко-математичний аналіз – дозволяє встановити оптимальний варіант управлінського рішення щодо використання виробничих ресурсів.

 

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Дайте класифікацію видів економічного аналізу за основними критеріями. Що впливає на їх визначення?

2. Охарактеризуйте основні типологічні види економічного аналізу.

3. Розкрийте сутність класифікації видів економічного аналізу за ознакою часу.

4. Який вид аналізу має більше значення – ретроспективний чи перспективний?

5. Який вид аналізу має більше значення – оперативний чи підсумковий?

6. У чому ви вбачаєте різницю між перспективним і стратегічним аналізом?

7. Розкрийте сутність класифікації видів економічного аналізу від глибини дослідження та призначення результатів економічного аналізу.

8. Розкрийте сутність класифікації видів економічного аналізу за обсягом дослідження та мірою охоплення даних.

9. Розкрийте сутність класифікації видів економічного аналізу за суб’єктами.

10. Розкрийте сутність класифікації видів економічного аналізу за місцем проведення.

11. Назвіть види економічного аналізу за об’єктами управління та охарактеризуйте їх.

12. Висвітліть суть, назвіть види і завдання факторного аналізу.

13. За яким критерієм класифікують функціонально-вартісний і кореляційний види економічного аналізу?

14. Яка необхідність та роль фінансово-економічного аналізу в ринковій економіці?

15. Охарактеризуйте мету та основні завдання фінансово-економічного аналізу.

 

Теми рефератів, доповідей

1. Періодизація виникнення видів аналізу.

2. Особливості класифікації видів аналізу в українській практиці.

3. Особливості та можливості порівняльного міжгалузевого аналізу.

4. Сутність та сфери використання порівняльного методу економічного аналізу.

5. Особливості класифікації видів аналізу за просторовими та часовими ознаками.

6. Види економічного аналізу (фінансовий та маркетинговий).

7. Види економічного аналізу: технічний та фундаментальний.

8. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) в сучасних умовах господарювання.

9. ФВА та особливості його впровадження на практиці.

10. ФВА як інструмент зниження собівартості.

11. Способи вимірювання впливу факторів у стохастичному аналізі (кореляційний аналіз).

12. Фінансово-економічний аналіз як інструмент визначення життєдіяльності підприємства.

13. Стратегічний аналіз у системі заходів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

14. Види економічного аналізу (стратегічний, інвестиційний та логістичний).

15. Основи бенчмаркінгу.

16. Особливості PEST та GAP аналізу.

17. Види економічного аналізу, пов’язані з глибиною дослідження та призначення результатів.

18. Види економічного аналізу: інвестиційний, соціально-економічний, логістичний, інституційний.

19. Сутність та сфери використання порівняльного методу економічного аналізу.

 

1.3.3. Тестові завдання

(одна правильна відповідь)

1. За напрямками дослідження види аналізу класифікують, як:

 

а) комплексний, попередній;

б) загальноекономічний, техніко-економічний;

в) попередній, наступний;

ґ) оперативний, комплексний.

 

 

2. По охопленню досліджуваних питань види аналізу класифікують, як:

 

а) комплексний, тематичний;

б) попередній, технічний;

в) галузевий, цеховий;

ґ) оперативний, попередній.

 

3. За аспектами дослідження види аналізу класифікують, як:

 

а) фінансово-економічний, техніко-економічний, функціонально-вартістний;

б) комплексний та технічний;

в) попередній, оперативний, ретроспективний;

ґ) галузевий, цеховий.

 

4. За шириною вивчення резервів види аналізу класифікують, як:

 

а) комплексний та технічний;

б) попередній, оперативний, перспективний;

в) внутрішньозаводський, порівняльний;

ґ) галузевий, цеховий.

 

5. За періодичністю проведення види аналізу класифікують, як:

 

а) внутрішньозаводський, порівняльний;

б) попередній, оперативний, наступний;

в) попередній, технічний;

ґ) комплексний та технічний.

 

6. За досліджуваними об’єктами види аналізу класифікують, як:

 

а) міжгалузевий, галузевий, заводський, цеховий, регіональний, за функціональними службами;

б) внутрішньозаводський, порівняльний;

в) фінансово-економічний, техніко-економічний, функціонально-вартісний;

ґ) попередній, оперативний, наступний.

 

7. За застосуванням технічних засобів види аналізу класифікують, як:

 

а) оперативний, технічний;

б) технічний, механізований, немеханізований;

в) немеханізований, із застосуванням ЕОМ;

ґ) внутрішньозаводський, порівняльний.

 

8. За глибиною дослідження і призначенням результатів розрізняють аналіз:

 

а) фінансовий, техніко-економічний, функціонально-вартісний;

б) оперативний, підсумковий;

в) комплексний, тематичний;

ґ) внутрішній, зовнішній.

 

9. За обсягом дослідження і мірою охоплення даних аналіз буває:

 

а) внутрішньогосподарський і міжгосподарський;

б) комплексний (повний) і локальний (тематичний);

в) зовнішній і внутрішній;

ґ) суцільний і вибірковий.

 

10. За суб’єктами (користувачами) аналізу розрізняють аналіз:

 

а) фінансовий, техніко-економічний, функціонально-вартісний;

б) комплексний, локальний;

в) внутрішній, зовнішній;

ґ) внутрішньогосподарський і міжгосподарський.

11. За часом дослідження процесів і явищ аналіз буває:

 

а) галузевий і міжгалузевий;

б) суцільний і вибірковий;

в) внутрішній і зовнішній;

ґ) попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний).

 

12. За місцем проведення економічний аналіз буває:

 

а) галузевий і міжгалузевий;

б) комплексний, локальний;

в) суцільний і вибірковий;

ґ) управлінський і фінансовий.

 

13. Функціонально-вартісний аналіз базується на пошуку способів зниження:

 

а) матеріаломісткості продукції;

б) продуктивності праці;

в) фондовіддачі продукції;

ґ) рентабельності продукції.

 

14. Для об’єктивної оцінки досягнутих економічних результатів, всю діяльність підприємства охоплює, такий вид аналізу, як:

 

а) комплексний;

б) тематичний;

в) міжгалузевий;

ґ) оперативний.

 

15. Порівняти результати діяльності кількох підприємств дає можливість такий вид аналізу, як:

 

а) міжгосподарський;

б) техніко-економічний;

в) статистико-економічний;

ґ) фінансово-економічний.

 

16. Технічні служби підприємства проводять такий вид аналізу, як:

 

а) комплексний;

б) тематичний;

в) техніко-економічний;

ґ) міжгосподарський.