Тема 13 речові права на чуже майно

Питання до обговорення

1. Види речових прав на чуже майно.

2. Захист речових прав на чуже майно.

3. Поняття та суб‘єкти права володіння чужим майном.

4. Виникнення та припинення права володіння.

5. Поняття, зміст та види сервітутів. Підстави виникнення та припинення сервітуту.

6. Підстави виникнення та припинення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

7. Підстави виникнення та припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови.

8. Права та обов‘язки власника та землекористувача земельної ділянки, наданої для забудови та для сільськогосподарських потреб.

 

Методичні рекомендації

Речові права на чуже майно - вид майнових прав, які оформлюють та закріплюють приналежність речей суб’єктам цивільних правовідносин, які не є власниками цих речей. Права на чужі речі – є одним із істотних обмежень права власності. Їх сутність полягає в тому, що суб’єкт цього права має змогу користуватися чужою річчю або навіть розпоряджатися нею. Студенту необхідно з’ясувати основні ознаки цих прав.

Згідно зі ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно визнаються: право володіння; право обмеженого користування (сервітут); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Перелік речових прав на чуже майно, передбачених ст. 395 ЦК України не є вичерпним. Законом можуть бути передбачені і інші речові права на чуже майно. Зокрема, право застави, притримання, господарського відання та оперативного управління.

Речові права на чуже майно є похідними і залежними від права власності, але це не виключає їх самостійного значення. Ці права мають абсолютний захист, тобто захищаються від будь-яких посягань з боку третіх осіб, у тому числі і власника.

Саме на особливості правового регулювання кожного з зазначених прав слід звернути увагу під час підготовки до семінару.

 

Нормативний матеріал

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року зі змінами.

2.Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року зі змінами.

3.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року зі змінами.

4.Закон України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 року зі змінами та доповненнями.

5.Закон України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року зі змінами.

 

Рекомендована література:

Тести 1

1.Які з нижченаведених цивільних прав належать до речових прав на чуже майно?

а) право на житло;

б) право власності;

в) право володіння;

г) право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб;

ґ)сервітутні права;

д)право господарського відання;

є) право користування чужою землею для забудови;

е) застава.

 

2.Виберіть з переліку речові права на користування чужим майном, передбачені ЦК України:

а)емфітевзис;

б) узус;

в) суперфіций;

г) узуфрукт;

ґ) володіння;

д) земельний сервітут;

е) особистий сервітут.

 

Тести 2

Виберіть вірну відповідь.

1.Перелік речових прав на чуже майно, встановлений ЦК України є:

А) вичерпним;

Б) невичерпним;

 

Доповніть перелік.

2.Речовими правами на чуже майно є:

А) право володіння;

Б)_________________;
В)_________________;

Г)_________________;

Д)_________________;

Е)_________________;

Ї)__________________.

 

Виберіть правильну і найбільш повну відповідь.

3.Право володіння чужим майном – це:

А) панування особи над річчю;

Б) коли особа вважає річ своєю та користується нею;

В) право особи привласнити річ, вважати її своєю та користуватися нею для задоволення власних потреб;

Г) право особи фактично утримувати річ, вважаючи її своєю, здійснюючи щодо неї всі правомочності власника, не маючи законних підстав на такі дії.

 

4.Сервітути класифікуються на:

А)____________________;

Б_____________________.

 

5.Перелік підстав виникнення сервітуту, передбачений ЦК є:

А) вичерпний;

Б) невичерпний;

 

6.Підставами виникнення сервітуту є:

А) договір;

Б)______________;

В)______________;

Г)______________.

 

7.Підставами припинення сервітуту є:

А) поєднання в одній особі власника майна, обтяженого сервітутом і особи, в інтересах якої встановлено сервітут;

Б) ______________________;

В) ______________________;

Г)_______________________;

Д) ______________________;

Е) _______________________.

 

Задача 1

Мешканець с. Пишне Рябчук мав безстроковий договір про сервітутне право на випас своєї худоби на землях, що належали фермеру Прохоренку. В 2009 році Рябчук помер, спадщину по ньому прийняв його син Петро Рябчук. Прохоренко, мотивуючи тим, що мав договірні зобов‘язання з батьком Рябчука П., заборонив останньому випасати худобу на його пасовиськах. Рябчук П. звернувся до суду з негаторним позовом.

Прокоментуйте ситуацію, посилаючись на норми ЦК України.

Задача 2

Підприємець Іванченко уклав з фермером Федько договір про користування земельною ділянкою розміром 30 га строком на 5 років для сільськогосподарських потреб. Після закінчення строку дії договору, Федько здійснив хіміко-біологічну експертизу ґрунту своєї ділянки, за висновком якої земля була повністю виснажена. Фермер пред‘явив до підприємця вимоги про відшкодування шкоди або відновлення первісних якостей землі. Іванченко відмовився.

Чи порушено права фермера Федько? Якщо так, то які дії він має вчинити для захисту свого порушеного права? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України.

Задача 3

Підприємці Сільченко та Моховиков на 15 років уклали договори на користування земельними ділянками громадянина Ведмідя для забудови (будівництва торгівельного комплексу та кафе). Протягом березня-червня 2006 р. Сільченко на своїй ділянці вирив котлован та завіз будматеріали і виїхав до травня 2008 р. на заробітки за кордон. Моховиков на своїй ділянці через два роки відкрив автопаркувальний майданчик. Ведмідь у лютому 2010 р. звернувся до суду з позовом до Моховикова, а у квітні цього ж року до Сільченка про розірвання договорів.

Чи правомірні дії Ведмідя? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України.

 

ТЕМА 14 ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Питання до обговорення

1. Поняття права інтелектуальної власності.

2. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.

3. Об‘єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності.

4. Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності.

5. Особисті немайнові права інтелектуальної власності.

6. Майнові права інтелектуальної власності та строк їх чинності.

7. Передання майнових прав інтелектуальної власності.

8. Право інтелектуальної власності на об‘єкт, створений у зв‘язку з виконанням трудового договору та на замовлення.

9. Захист права інтелектуальної власності.

Методичні рекомендації

Конституція України у ст. 54 гарантує кожному громадянинові свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, нематеріальних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Право інтелектуальної власності у суб’єктивному розумінні – право особи на результати інтелектуальної творчої діяльності або на інші об’єкти права інтелектуальної власності, визначені законом. Зміст права інтелектуальної власності становлять особисті немайнові та майнові права щодо певних об’єктів. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Слід з’ясувати співвідношення права інтелектуальної власності та права власності на річ, що створена в результаті творчої, інтелектуальної діяльності людини.

До об’єктів права інтелектуальної власності належать: об’єкти авторського права та суміжних прав (літературні та художні твори, комп’ютерні програми, компіляції (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення), наукові відкриття, об’єкти права промислової власності (винахід, корисна модель, промисловий зразок), раціоналізаторська пропозиція, компонування (топографія) інтегральної мікросхеми, сорти рослин, породи тварин, комерційні (фірмові) найменування, торгові марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення, комерційна таємниця. Перелік об’єктів права інтелектуальної власності не є вичерпним.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є творець об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦК України, іншого закону чи договору. Слід ознайомитися з класифікацією, відповідно до якої суб’єкти права інтелектуальної власності поділяються на первісних і похідних.

При розгляді теми слід приділити увагу розмежуванню особистих немайнових прав інтелектуальної власності та майнових. Так, особистими немайновими правами інтелектуальної власності є право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця. Законом можуть бути встановлені і інші особисті немайнові права інтелектуальної власності. Майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об’єкта права інтелектуальної власності, виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання, інші майнові права, встановлені законом.

 

Нормативний матеріал

1.Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року.

2.Стокгольмська конвенція 1967 року.

 

Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 7

Тести

1. Вкажіть, які з нижченаведених прав інтелектуальної власності мають особистий немайновий характер:

1) право дозволяти використання об‘єктів інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на об‘єкти інтелектуальної власності, яке може заподіяти шкоду честі та репутації творця;

3) право перешкоджати неправомірному використанню об‘єктів права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти його використання;

4) право на визнання людини виконавцем об‘єкту права інтелектуальної власності;

5) право на видання твору під своїм іменем чи псевдонімом;

6) право авторства.