Конкуренція та її значення. типи конкуренції

Конкуренція - це суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі і продажу товарів. Існують і інші визначення конкуренції. Наприклад, конкуренція - економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг за задоволення своїх інтересів, пов`язаних з продажем цієї продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим же споживачам.

Або: конкуренція - змагальна робота між товаровиробниками за найбільш вигідні сфери застосування капіталу, ринків збуту, джерел сировини і одночасно дуже дієвий механізм стихійного регулювання пропорцій суспільного виробництва.

Конкуренція - це суперництво суб`єктів господарської діяльності для досягнення найбільш високих результатів у своїх інтересах. Вона існує завжди і скрізь, де між суб`єктами виникає суперництво щодо забезпечення своїх інтересів.

Як економічні відносини конкуренція виражає причинно-наслідкову залежність між інтересами суб`єктів господарювання до суперництва і результатами розвитку економіки.

Конкуренція має важливе значення в житті суспільства. Вона стимулює діяльність самостійних господарських одиниць. Через конкуренцію товаровиробники в певній мірі контролюють один одного. Їх боротьба за споживача призводить до зниження цін, зменшення витрат виробництва, поліпшення якості продукції, прискорення науково-технічного прогресу.

У той же час конкуренція загострює протиріччя економічних інтересів, надзвичайно посилює економічну диференціацію в суспільстві, обумовлює зростання непродуктивних витрат, спонукає до створення монополій. Без адміністративного втручання державних структур конкуренція перетворюється на руйнівну силу для економіки.

Для приборкання конкуренції і утримання її на рівні нормального стимулятора економіки держава у своїх законах визначає «правила гри» суперників. У цих правилах фіксуються права і обов`язки виробників і споживачів продукції, встановлюються принципи і гарантії дій учасників конкурентної боротьби.

Історично конкуренція виникла в умовах простого товарного виробництва. Кожен дрібний виробник прагнув створити для себе найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів на шкоду іншим учасникам ринкового обміну. У міру посилення залежності дрібних товаровиробників від ринку та ринкових коливань цін на вироблені ними товари конкурентна боротьба посилилася.

З`явилася можливість зміцнення господарства, застосування найманих працівників, експлуатації їх праці. Так виникало капіталістичне товарне виробництво. Тут конкуренція отримала найбільший розвиток.

В сучасних умовах конкуренція виступає як важливий засіб розвитку виробництва. Багато економістів пов`язують з нею підвищення ефективності виробництва. Саме конкуренція змушує фірми впроваджувати досягнення науки і техніки, удосконалювати технологію виробництва.

Види конкуренції

Існує чотири можливі конкурентні структури, що визначають собою вид ринку:

Чиста (або досконала, вільна) конкуренція

Монополістична конкуренція

Олігополія

Чиста (абсолютна) монополія

Розглянемо детальніше їх особливості.

Ринок, на якому переважає чиста конкуренція, складається з безлічі продавців і покупців якого-небудь схожого товарного продукту, наприклад, пшениці, міді, цінних паперів. Жоден окремий покупець або продавець не робить великого впливу на рівень поточних ринкових цін товару. Продавець не в змозі запросити ціну вище ринкової, оскільки покупці можуть вільно придбати будь-яку необхідну їм кількість товару по цій ринковій ціні. Не будуть продавці ставити ціну і нижче ринкової, оскільки можуть продати все, що потрібно, за існуючою ринковою ціною. Попит абсолютно еластичний. Ринок для кожної фірми невеликий. Новим фірмам легко потрапити на ринок, неможливі обмежувальні переваги так як товари і ціни однакові. Важливу роль відіграє надійна репутація фірми. Продавець на цих ринках не витрачає багато часу на розробку стратегії маркетингу, бо доти, поки ринок залишається ринком чистої конкуренції, роль маркетингових досліджень, діяльності з розробки товару, політики цін, реклами, стимулювання збуту і інших заходів мінімальна.

Джоан Вайолет Робінсон у своїй праці «Економічна теорія недосконалої конкуренції» дає наступну характеристику досконалої конкуренції: «Досконала конкуренція переважає тоді, коли попит на продукцію кожного виробника абсолютно еластичний. Звідси випливає:

по-перше, що число продавців велике і обсяг виробництва будь-якого з них становить мізерну частку від загального випуску даної продукції;

по-друге, що всі покупці знаходяться в однаковому становищі щодо можливості вибирати між конкуруючими продавцями, так що на ринку панують відносини досконалої конкуренції».

Ринок монополістичної конкуренції складається з безлічі покупців і продавців, які заключають угоди не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін. Наявність діапазону цін пояснюється здатністю продавців запропонувати покупцям різні варіанти товарів. Реальні вироби можуть відрізнятися один від одного якістю, властивостями, зовнішнім оформленням, але ці відмінності, якщо вони є, дуже незначні. Відмінності можуть полягати в супутніх товару послугах. Покупці бачать різницю в пропозиціях і готові платити за товари по-різному. Щоб виділитися чимось, крім цін, продавці прагнуть розробити різні пропозиції для різних ринкових сегментів і широко користуються практикою присвоєння товарам марочних назв, рекламою, методами особистого продажу. У зв`язку з наявністю великого числа конкурентів, стратегії їх маркетингу менше впливають на кожну окрему фірму, ніж в умовах монопольного ринку.

Ринок олігополії (олігополістична конкуренція) складається з невеликого числа продавців, дуже чутливих до політики ціноутворення і маркетингових стратегій один одного. Товари можуть бути схожими (сталь, алюміній), а можуть бути і несхожими (автомобілі, персональні комп`ютери). Невелике число продавців пояснюється тим, що новим претендентам важко проникнути на цей ринок. Кожен продавець чутливо реагує на стратегію і дії конкурентів. Якщо будь-яка сталеливарна компанія знизить свої ціни на 10%, покупці швидко

переорієнтуються на цього постачальника. Іншим виробникам сталі доведеться реагувати або теж зниженням цін, або пропозицією більшого числа обсягу послуг. Олігополіст ніколи не відчуває впевненості, що може домогтися якогось довгострокового результату за рахунок зниження цін. З іншого боку, якщо олігополіст підвищить ціни, конкуренти можуть не наслідувати його приклад, і тоді йому доведеться або повертатися до колишніх цін, або ризикувати втратою клієнтури на користь конкурентів.

При чистій монополії на ринку всього один продавець. Це може бути державна організація (наприклад, поштове відомство), приватна регульована монополія, або приватна нерегульована монополія. В кожному окремому випадку ціноутворення складається по-різному. Державна монополія може за допомогою політики цін переслідувати досягнення різноманітних цілей. Вона може встановити ціну нижче собівартості, якщо цей товар має важливе значення для покупців, які не в змозі купувати його за повну вартість. Ціна може бути призначена з розрахунком на покриття витрат одержання гарних доходів. А може бути і так, що ціна призначається дуже високою для всебічного скорочення споживання. У випадку регульованої монополії держава дозволяє компанії встановлювати розцінки, що забезпечують «справедливу норму прибутку», що дасть організації можливість підтримувати виробництво, а при необхідності і розширювати його. І навпаки, в разі нерегульованої монополії фірма сама вільна встановлювати будь-яку ціну, яку тільки витримає ринок. І, тим не менш, по ряду причин, фірми не завжди виставляють максимально можливу ціну - тут і небажання залучати конкурентів, і прагнення швидше проникнути - завдяки невисоким цінам - на всю глибину ринку.

Візьмемо лаконічне, але містке визначення чистої монополії з роботи Едвіна Дж.Долана та Дейвіда Е.Ліндсея «Ринок: мікроекономічна модель»: «Монополія - ситуація, при якій на ринку є всього один продавець якогось товару чи послуги».