Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ХlVI. Відсутня або не до кінця витлумачена у словниках лексика

Поиск

 

Через відсутність продовж століть солідних наукових інституцій в окупованій Україні, деякі лексичні одиниці напівзабутої молодими поколіннями української мови, не було правильно досліджено й пояснено. Словник Грінченка, наприклад, деяким українським словам, зафіксованим пам'ятками, не міг дати тлумачення, не міг перекласти їх на російську мову — єдину тоді доступну українцям наукову мову. Так, у гаслі слова ПЕРЕТИКА, даючи цитату з Шевченка — У перетику ходила по горіхи, Грінченко ставить знак питання до свого російського пояснення: Граница между двумя владђніями, образуемая рядомъ деревьевъ?.

У цьому факті важливо те, що Грінченко не був стовідсотково певен у деяких своїх поясненнях. Є знаки питання у словнику Грінченка і в інших гаслах. Отже, працю над дослідженням і вивченням української мови наші попередники не завершили. Крім того, багато вживаних у народній творчості і в творах клясиків слів не потрапили до словника Грінченка.

Ця нива — українська мовна стихія — чекає своїх дослідників-ентузіястів.

Затим що словолюбів можуть цікавити цілком або частково занедбані форми, далі наведено список слів, недостатньо, на думку автора, витлумачених у словниках або зовсім у них відсутніх:

 

Занедбана форма Її інтерпретація синонімічною лексикою
а що..., то оскільки: (а що він не пив, то він... = оскільки він не пив, він...)

1. У переліку наведемо слова, яких нема у масових словниках. Наявність окремих лексем ув академічних виданнях мало сприяє вживанню їх широким загалом.

 

аж до вечора, кінця тощо до с а мого вечора, кінця тощо
аж ні так ні ж(калька!)
аж ніч о го з о всім /абсолютно/ ніч о го
аж так до так о ї м і ри, наст і льки
аж три р о ки ц і лих три р о ки
б а ба з в о за, коб и лі л е гше ск а теркою дор о га(калька!)
багат е нько пор я дно
багат і ти д у мкою т і шити себ е д у мкою(калька!)
без бр е шеш без переб і льшення
б і льшенький тр о хи б і льший
більш-м е нш п о рівняно
Бог з тоб о ю /В а ми/ та що ти /Ви/
Богосл у жба відпр а ва, Богосл у ження
б о ком-б о ком в обх і д(калька!)
бол і ти с е рцем круш и тися, потерп а ти, пережив а ти
брат а ти рідн и ти(калька!)
в о бразі у в и гляді
в одн е м і сце збігати в РУСкудин е будь, куд и сь (рос. к о е-куд а)
в с и лі (що зробити) г о ден, спром о жен; рос. в состо я нии
в хар а ктері в р о лі, в я кості(калька!)
вгруз а ти в землю (про хату) осід а ти (калька!)
вд а рити об п о ли рук а ми роздос а дуватися(калька!)
вест и рід пох о дити
Ви сп е чені Ви сво є вже відспів а ли(калька!)
вив и щувати до офіцера надав а ти званн я офіцера
в и в'язатися в и йти із стан о вища(калька!)
визнав е ць теорії приб і чник, послід о вник
вил а муватися удоскон а люватися в дрібн и цях, рос. изощр я ться
випотр о шувати зміст вихол о щувати(калька!)
в и продаж розпр о даж
вислідн а лінія рівнод і юча(калька!)
в и соко літ а ти зазнав а тися(калька!)
відб о рець пошти од е ржувач(динозавр!)
відбув а ти наради пров о дити
відв а жити с о ли сказ а ти в' ї дливо(динозавр!), рос. съязв и ть
відгод о вчий відгодів е льний, відгод о вочний(калька!)
в і дгроми грому перек а ти /розк а ти/ гр о му(калька!)
відпоч и ти с е рцем заспок о їтися
відт а к з т о го ч а с у, з тих пір(калька!)
відч а хувати відк о лювати, відщ е лювати
влад у щий пр а влячий(калька!)
вогн и стий що вибл и скує, рос. сверк а ющий
вольов и тий з с и льною в о лею
вочев и дь, вочев и дьки наяв у
впоряд и ти, впорядкув а ти облаштув а ти (калька!)
впрост прямц е м, пр о сто, навпрост е ць
врост а ти в землю (про хату) осід а ти(калька!)
все одн о, як що под і бний до чого
всеч е сний отець препод о бний
в у жченький тр о хи в у жчий
в у лишний і в у личний вульґ а рний
в' я нути (про серце) завмир а ти
гістерикув а ти (істерикувати) учин я ти /здійм а ти/ гіст е рику(калька!)
глузд розс у дливість
год и на (навчання/у школі/) ур о к(калька!)
/голов а /: голов а в а рить у кого //: мізк у є хто
голов а йде о бертом голов а п а морочиться
і в г о лову не поклад а ти не припуск а ти й д у мки(калька!)
тоб і це не в голов і теб е це не цік а вить
не вклад а ється в голов і неможл и во уяв и ти(калька!)
горд и ня марносл а вство(калька!)
г о стрий на яз и к дот е пний
гостроцік а вий сенсац і йний; пік а нтний
гострякув а тий гострокінц е вий(калька!)
грець уд а р
грим а си д о лі мінл и вість д о лі
гр і шне к о ло пор о чне к о ло(калька!)
гр і шним д і лом чог о д о брого
ґеш е фт г е ндель, г е мбель
дав а ти зн а ти кому повідомл я ти кого
дав а ти соб і р а ду без чого обх о дитися без
д а ти /соб і / р а ду уп о ратися, спр а витися
дв о ма слов а ми у двох слов а х (калька!)
день і ніч ц і лу доб у
десь так прибл и зно
десь, чи не зд а ється, чи не; рос. чуть ли не
дзв і ншати одзв і нчуватися(калька!)
діткл и вий вразл и вий, л е гко обр а жуваний, рос. ран и мий
до ґр у нту до р е шти; дотл а (калька!)
д о брість;&зроб и д о брість! п о слуга;&зроб и п о слугу!
доброзвич а йний ет и чний
добромнаб у тий наб у тий ч е сним шлях о м
довготерпел и вий що нат е рп і вся
допомог о вий комітет спри я ння комітет
доробл я тися здобув а ти пр а цею
дорост а ти /св о г о / р о зуму доросл і шати(динозавр!)
достав е ць доставщ и к(калька!)
дост о йник високопост а влена ос о ба
д у жчати пос и люватися(калька!)
жар и стий сліп у чий
жб у хнути (про воду) р и нути
жив е срібло;&живоср і бний ртуть (рос.); &рт у тний (рос.)
ж и лка характеру сх и льність, н а хил
з голов о ю віддатися праці всец і ло(калька!)
з кр о ви й к о сти пот о мственний (калька!)
з лиц я на з о внішній в и гляд
з о гляду на що беруч и під ув а гу що, у зв'язк у з чим
з т о го всь о го в н а слідок нав е дених ф а ктів(динозавр!)
за бо ю сь робити під стр а хом репр е сій
за с о нцем /навпак и с о нця/ за стр і лкою /пр о ти стр і лки/ год и нника
забо я тися побо я тися
забр а ти соб і в г о лову нав і яти /прищеп и ти/ соб і д у мку
завстид а тися засор о митися; сконф у зитися(калька!)
а в'язок/: у з а в'язку //: у з а родку
задр и пистий неох а йний
а кид/: під з а кидом //: під пр и водом, під м а ркою
залив а ха випив а ка
зал и заний обт і чний(калька!)
заляг а ти (про тишу) запан о вувати
зан і колитися присп і чити: (кол и Вамтакзан і колилось = кол и Вам такприсп і чило)
зан у да (лайка) свол о та
за о брійний простір недос я жний, даль-дал е кий, відт я тий о брієм
започаткув а ти покл а сти поч а ток(калька!)
запх а ти очі кому зам и лити о чі
з а раз же за чим у безпосер е дній бл и зькості від чого
зар а но передч а сно
засмакув а ти щастя зазн а ти, заж и ти; рос. вкус и ть
засол о дкий нудносол о дкий
з а сяг дії р а діюс
зат и м що оск і льки
зат и нчивий непоступл и вий
затр і скувати замок, затвор кріса в РУСзащіпати! рос. защёлкивать
зб і рка (солдат) шикув а ння
зв е рхник вищесто я щий нач а льник(калька!)
зв е рхній тон покров и тельський тон
здув а ти порох и з кого боготвор и ти /об о жнювати, п е стити/ кого
зізнав а ння св і дчення, п о кази; показ а ння(калька!)
зійт и з н е ба до кого спуск а тися до; рос. снизойти
з і рка (хто) знамен и тість (калька!)
змій (хто) підст у пна іст о та(калька!)
знайд и біда шук а ч приг о д
знайт и ся (де) опин и тися
знетерпел и витися втр а тити терп е ць
зр а зу споч а тку
і соб і у сво ю ч е ргу
і то прич о му(калька!): (приходь,і тоне барись = приходь, прич о муне барись)
іт и ся про що б у ти зацік а вленим у чому: (їйішл о сьпро шлюб = вонабул а зацік а вленау шлюбі)
к а мінь нир о к кам'янон и ркова хвор о ба
к а мінь печ і нки кам'янопеч і нкова хвор о ба
кандиб о бером виг а дливо, хим е ристо
к а ша в голові плутан и на, безл а ддя, рос. неразбер и ха
к и нути л и хом об з е млю не п а дати д у хом
к и нутися туд и -сюд и зверн у тися в р і зні інст а нції(калька!)
кільком а слов а ми в кільк о х слов а х(калька!)
к о жному одн о му всім і вс я кому
к о зир перев а га
козир я ти хизув а тися
кол и В а ша л а ска кол и Ви х о чете
кол и ж ні так ні ж(калька!)
кол и -інше кол и сь і ншим р а зом
кол і но річки в и гин(калька!)
копі ї ст копіюв а льник
крик крикун а в пуст и ні г о лос вол а ючого в пуст и ні
кров-з-н о са (прислівник) обов'язк о во
крут и ти к і но демонструв а ти фільм
куд и не кинь в ус і х відн о шеннях(калька!)
л а таний тал а н лих а д о ля
лагодк о м полюб о вно(калька!)
ласол ю бство сластол ю бство(калька!)
ласощохл и ст ласол ю б, сластол ю б(калька!)
лат а тися утир а тися в дов і ру
легков а жити що не надав а ти зн а чення чому (калька!)
лигайшв о рінь шаблековт а ч(динозавр!)
лиг а ти зак о втувати(калька!)
лиз а ти ч о боти кому плазув а ти перед ким
л и царський шлях е тний
мавпол ю ди людинопод і бні м а впи
м а ло кол и р і дко
малопл а тний низькоопл а чуваний(калька!)
м а рні слов а марносл і в'я
м а ти на о ці трим а ти в п о лі з о ру(калька!)
м а ти над і ю поклад а тися, поклад а ти над і ю
м а ти ч о рний рот бути лихосл о вом
мацюп у ля (хто) кр и хітка
м е нше з тим! г о ді/-бо/! дав а йте не б у дем!(калька!)
м е ншенький тр о хи м е нший
мерзен і ти зб и длитися, втрач а ти людськ у под о бу
милос е рдний;&милос е рдя ж а лісливий;& співчутт я
мимох і ть ненавм и сне
мистк и ня худ о жниця
мізерн і ти бідн і ти, уб о жіти, рос. оскудев а ть: (у виразі хай не мізерн і є рук а дав у щого!)
м і рчий прилад вим і рювальний(калька!)
м і шанець гібр и д, п о круч; п о місь (калька!)
можл и вий варіянт прийн я тний, терп и мий; рос. сн о сный
м о жна под у мати склад а ється вр а ження
м о рщитися (про море) покрив а тися бр и жами
многол і ття заздор о вниця(калька!), заздор о вне сл о во
мог у тній (про враження) надзвич а йний(заяложений епітет)
молод е цький хв а цький; задь о ристий(калька!)
молод і г о лови м о лодь, молод е покол і ння
молод і ти душ е ю підн о ситися д у хом(калька!)
м о ре чогось м а са, с и ла, б е зліч
мур о вано! зал і зно!(калька!)
на п а льчиках навшп и ньках
на п о вну п а ру на п о вну пот у жність
на то є нач а льник це пов и нність нач а льника(калька!)
набив а ти оск о му перес и чувати(калька!); рос. пресыщ а ть
нагрів а ч, нагрів а чка обігрів а ч(калька!)
надих у щий надих а ючий
/над у ма/: по над у мі //: под у мавши
наз о всім віддати наз а вжди
насмикан и на компіл я ція
напер е д заздалег і дь
натуристий норовл и вий
нашар о вання гірських порід в і дклад, відкл а дення(кальки!)
не до пор і вняння п о за вс я ким пор і внянням(калька!)
не завд а ти соб і тр у ду не сподоб и тися; рос. не соизв о лить: (не завд а в соб і тр у дузайт и = не сподоб и всязайт и = не соизв о лилзайт и)
не зн а ти невід о мо: (не зн а ти де = невід о мо де; не зн а ти хто = невід о мо хто; не зн а ти як = невід о мо як)
не каж и "гоп", п о ки не переск о чив курч а т восен и л і чать (калька!)
не сьог о дні-з а втра ц и ми дн я ми
неб и тий неспок у шений(калька!)
невідкл и чний що не підляг а є скасув а нню(калька!)
негаразд и неґат и ви; пор о ки, непол а дки(кальки!)
недб а лий (про позу) нев и мушений
незам е шкалий незас е лений, необж и тий
нездол я щий слабос и лий, слабос и льний
незл а года різноб і й(калька!)
нем а й знак у нем а й н а тяку
нем а р а ди ніч о го не пор о биш
нем а як неможл и во, нем а можл и вости
неоков и рний неприв а бливий, непоказн и й
непож а дливий безкор и сливий
нех и трий на ї вний; обм е жений
ні зв і дти, ні зв і дси к а зна зв і дки, де не вз я вся
ніч о го не скаж и кому г о ді зроб и ти заув а ження кому
ні я ким св і том аж ні я к
ног а за ног о ю ц у ґом, слід-у-сл і д
нос и ти на рук а х кого схил я тися п е ред ким
об весн і з настанн я м весн и
об нічн і й пор і нічн о ю пор о ю
обкрут и ти справу обл а годити, уп о рати
обнятт я посади вступ на пос а ду (динозавр!)
обсл і дження обсл і дування
обслуг о вчий персонал обслуг о вуючий
обст а ти, н а че рій оточ и ти тісн и м кільц е м(калька!)
од и н з-п е ред о дного навпер е йми, навпереб і й, навпер е бивки
одн и м р и пом одн и м н а воротом /з а ходом/
одор о бало мах и ня
ок а зіями вряд и -год и; рос. от сл у чая к сл у чаю
окрил я ти одухотвор я ти (калька!)
опл а чуватися (про витрати) в РУСокуп а тися (калька!)
оприл ю днювати і оприл ю днити обнар о дувати
оск о мистий що набив а є оск о му, що оск о мить
остеріг а вчий попер е джувальний(динозавр!)
панібр а тський (про манери) розв' я зний(калька!)
парт о лити страву тел е пати, рос. стр я пать
перебу я ти переб у рхати
передав а ти кут і м е ду згущ а ти ф а рби(калька!)
переж и тий поб и тий г о рем
пер е сип в РУСкос а (калька!)
пер е сідка перес а дка
перест а нок з у п и нка
пил о к (на овочах) нал і т(калька!)
пит о мий власт и вий
п и щик п и скавка
підд у рювати обшахр о вувати(штучна форма)
п і дкопи п і дступи
підл а зистий вкр а дливий
підлат а тися до кого увійт и в дов і ру, здоб у ти дов і ру чию
підмаль о ваний образ приозд о блений, прикр а шений
підн о сити до небес кур и ти тимі я м, звел и чувати, вихвал я ти
підск о чити до склепу зб і гати(калька!)
підпряг а ти кого до чого прилуч а ти, при є днувати
підставл я ти г о лову ризикув а ти житт я м
піт и пр а хом скінч и тися невд а чею(калька!)
пл а зом прост е ршись
пл е со вод глад і нь
плюг а вий мерз е нний, ог и дний, рос. гн у сный
плюндр і й спуст о шувач
побіг у щий жв а вий, мот о рний, рухл и вий
побрат и мство зм и чка(калька!)
п о вний над і й день багатообіц я ючий(динозавр!)
повстян и й яз и к сук о нний яз и к
пог а на зв и чка пор о чна зв и чка(калька!)
пог о рджений відр и нутий, зн е хтуваний всім а
погуб и ти справу; &погуб и ти лік провал и ти;&зб и тися з рах у нку
под е куди поч а сти
п о думки у д у мці; м и слено(калька!)
позат и м в усь о му і ншому(калька!)
полюбл я ти що м а ти пр и страсть до чого
пом и рливий л а гідний, зл а гідний; рос. уж и вчивый
п о над пер е січ в и ще від сер е днього
поп и суватися на ниві науки в РУСпідвиз а тися!(калька!)
попл е нтач пр и хвостень(калька!)
п о при все не зваж а ючи на все
поприз е мний політ бр и ючий(калька!)
пор а дливий винах і дливий; рос. нах о дчивый
послуг о вуватися фактами оперув а ти
потерп а ти поб о юватися
потовк у чий метушл и вий
пот я гнення н а мір, з а мір, рос. поползнов е ние
п о ходя на ход у (калька!)
поч и тний твір що м а є у спіх у читач а, як и й чит а ють, ч и таний
пошан і вок пов о дження, ст а влення,в РУСобх о дження!
праджерел о найстарод а вніше джерел о
прар о дич родонач а льник(калька!)
приворотн и й зачар о вуючий, привор о жуючий(кальки!)
приклад а ти с е рце вклад а ти д у шу
припад а ти чолом схил я ти що
причеп у рювати прикраш а ти
прогляд а ти (з туману) вималь о вуватися
пр о гріх прост у пок(калька!)
продавч и ня продав е ць (жінка), продавщ и ця(калька!)
проз о ристий що просв і чується
пр о сто з м о сту з копит а; з м і сця в кар' є р(калька!)
пр о сті слов а простор і ччя(калька!)
прот о чина т е ча(калька!)
п'яв у шник р а влик-п а влик
рад-не-р а д в о лею-нев о лею(калька!)
р а йський відпочинок чуд о вий
рв а ти в у ха р і зати слух
р е паний (про руки) потр і сканий, згруб і лий(калька!)
р е штки відх о ди(калька!)
ришт у нок військовий облад у нок, озбр о єння, спор я дження
розбитт я громади роз' є днаність
розд а йбіда под і льчива душ а, розд а йко
роздр и мбуватися (про гітару) розстр о юватися, (про апарат) розл а днуватися, зн о шуватися(калька!)
розкрив а тися виявл я тися, проявл я тися
розпин а ти (про цікавість) розбир а ти
розсл і дження розсл і дування
розс о шистий що розгал у жується
розш а рпати розшматув а ти щось
р у ки не дох о дять до чогось перебув а є п о за д о сягом(динозавр!)
р у ки-н о ги кінц і вки
сам и й тоб і непотріб в и ключно
самопов а га почутт я вл а сної г і дности
самор у б кал і чник чл е нів(динозавр!)
світ и ло (хто) знамен и тість (калька!)
сво є ю дор о гою у сво ю ч е ргу
с и луваний зм у шуваний, прим у шуваний
с и ній к а мінь м і дний куперв а с
сід а ти на г о лову нахабн і ти, став а ти зухв а лим
с і сти в кал ю жу зарапортув а тись(калька!)
скаж у т і льки обм е жусь
ск і льки год и н? котр а год и на? (давня калька!)
скорохв а цький рос. скоропал и тельный
смаков и дло в и шукана стр а ва, делікат е с
слід-у-сл і д од и н за о дним, ц у гом
служб і ст рет е льний працівн и к, рос. исполн и тельный
сол о дкі слов а мед о ва м о ва
сол о ний жарт с а льний
/сон/: вд а рило в сон кого //: сон бер е /змаг а є/, нап а ла дрім о та на
сонцел и кий с я ючий
спад а ти з цін и деш е вшати
спійм а єш! (погроза) діст а неш!
спобіг а ти год и ну знах о дити час; рос. улуч а ть мин у тку
спов и дний г а даний, у я вний; що зда є ться
спод о бний що відповід а є смак а м (динозавр!)
спомаг а вчий допом і жний; підс о бний(калька!)
спомаг а ти кого підтр и мувати, рос. ок а зывать подд е ржку
спрож о гу пр о сто з м о сту; з наль о ту(калька!)
спуск а ти ціну збавл я ти(калька!)
стел и тися лист о м підсип а тися, під'їждж а ти
стин а ти кулею ск о шувати
страх як и й сердитий жахл и во
стріл о ю летіти стр і мко(калька!)
сухор е брий худорл я вий
схил я тися до чого віддав а ти перев а гу чому
схил я тися на чий бік віддав а ти перев а гу кому
сяк-т а к можл и во; ст е рпно(калька!); рос. сн о сно
так і знай м о жна не сумнів а тися
так чи так у б у дь-якому в и падку(калька!)
там скаж і мо:(на день,там,чи два = на день, скажімо,чи два)
тлінь прах
тож том у то, тим то
тонкосв і тній що тьм я но св і титься
тр о хи ф а рмер, тр о хи арт и ст тощо у п е вному розум і нні ф а рмер /арт и ст/ тощо
тремт і ти (про життя) брин і ти; тепл и тися (калька!)
туз хто вел и ке цаб е; рос. ш и шка
тул и ти справу пришив а ти
т я глість наст у пність, спадко є мність, рос. пре е мственность
тягт и за д у шу (про музику) нервув а ти, мот а ти н е рви
у Б о га тел я з'їв (хто) див. упосл і джений
уб о їще б о вдур; д у бище(калька!)
уб и й, не можу пригадати ні я к, рос. реш и тельно
угриз а тися с о вістю зазнав а ти д о корів сумл і ння
уд а ритися в гор і лку поч а ти п и ти без пр о сипу, зап и ти
узал е жнювати ст а вити в зал е жність(калька!)
уз я ти иа д у мку що пост а вити /соб і / за мет у
умебль о вання м е блі; обстан о вка(калька!)
умир а ти за ким душ і не ч у ти в кому (калька!)
ум и ти р у ки відмежув а тися (калька!)
упосл і джений відр и нутий, зн е хтуваний всім а
упосл і джувати прин и жувати людськ у г і дність
ур а дити ухвал и ти
ус і, як є ус і до о дного
фармаз о н (одеська лексика) дур и світство, махл я рство, обм а н
фіг у ристий ґраці о зний
фіґлярув а ти блазнюв а ти, б у ти скомор о хом
хай де де б то не бул о (калька!)
хай кол и кол и б то не бул о (калька!)
хай там що що б то не бул о (калька!)
хай як кричить як би не кричав (калька!)
хамув а тий грубув а тий(калька!)
хв а цький молод е цький; задь о ристий(калька!)
хибн у тися р о зумом скрут и тися з гл у зду
хліб нас у щний ї жа, харч і
хліб та сіль! при є много апет и ту! смачн о го!(кальки!)
хлібор о бствувати займ а тися землер о бством(калька!)
ход и ти т і нню за ким ув' я зуватися за ким
хоч би що кому м о ре по кол і на кому
це раз;&це два поп е рше;&подр у ге: (дощ— це раз,сніг— це два = поперше,дощ, подруге,сніг)
цід и ти слова вид у шувати з с е бе
цукр и ця цукрова хвороба
ч а ри д і яти священнодіяти(калька!)
чарув а тися (співом, музикою) зазнавати насолоди від чого
часож е рний що вимаг а є часу
черев и чки т у фельки
ч е рез зиму пр о тягом зими
чи там де чи то ще ден е будь: (у клуні,чи там де =у клуні, чи то ще ден е будь)
чи там хто чи то ще хтон е будь:(діду, чи там хто =діду, чи то ще хтон е будь)
ч и стий тоб і спр а вжній: ч и стий тобіамериканець!
ч и сто суг у бо(калька!)
чог о це? з як о ї р е чі?
ч о рний рот лихосл о в
шалап у тний хим е рний, див а чний, рос. сумасбр о дный
ш а ти ікони окл а д(калька!)
шк о да (хто) зловм и сник(калька!)
широч і ти простяг а тися
шкал у бина тр і щина(калька!)
шнур предметів н и зка, плетен и ця
шпарк и й (рух) стрімк и й; (мороз) пробир у щий; (розум) швидк и й; (звук) різк и й; (кінь) баский, гар я чий; (запах) що б'є в ніс
шп а рко з в о гником(калька!)
шпарув а ти коноп а тити(калька!)
шпичакув а тий гострокінц е вий (калька!)
ш у ря-б у ря смерч
щабл я стий східч а стий, ступ і нчастий
ще й спр а вді чого д о брого, так і див и сь
щем щемл и вий біль(калька!)
щоб Ви зн а ли! хай б у де Вам від о мо!(калька!)
щоб тут що що б то не бул о
щокр о к на к о жному кр о ці(калька!)
/яз и к/: не поверт а ється яз и к //: не ста є с о вісти
як не є як-не-як(калька!)
як не є, а в ус я кому р а зі
як соб і зн а єш /зн а єте/ як вваж а єш /вваж а єте/ за потр і бне
як у в о ду див и вся рос. б у дто по на и тию: (сказ а в, як у в о ду див и вся = сказ а л, б у дто по на и тию)
якб и на м е не якб и я був на В а шому /тв о му/ м і сці
яр і ти вибл и скувати, рос. сверк а ть

 

ХLVII. ТРОХИ ДИСКУСІЇ

 

Мовознавчі дискусії у пресі України виявили наявність протилежних поглядів на ряд мовних проблем. Затим що висловлені у дискусіях погляди не завжди належно обґрунтовано, варто проаналізувати їх глибше.

 

І

 

Про правила відродження. У листі, надрукованому в "Літературній Україні" /ч. 16-17, 1992 р./, читач С. Тихомиров пише: "Ніхто в Україні уже давно не говорить катедра, комедіянт, патріярх, приросток".

Виходячи з такої логіки, можна сказати: "Ніхто в Україні століттями не користувався княжим тризубом, навіщо нам тризуб?"

Але погляньмо, чи справді ніхто з українців не вимовляє наведених у цитаті слів згідно з традиційною вимовою. У офіційній мові, розробленій для українців Кагановичем і Постишевим, справді не вимовляє. Але всі пастирі й віряни Української Автокефальної Православної та Української Католицької Церков послуговуються мовою, де існують і катедра і патріярх. Крім того, традиційною українською мовою послуговується українська діяспора у вільному світі. Отже, заява С. Тихомирова більше відповідає бажаному, ніж дійсному.

На ділі, в Україні існують дві тенденції мовлення: українська традиційна і українська офіційна, накинута згори. Сьогодні ці тенденції очікують уніфікації.

Отут і придалися б правила відродження, якби такі існували. Яку тенденцію мовлення схвалили б ці правила: українську традиційну чи накинуту терором? Яке мовлення українці мають визнати своїм: збережене від погрому патріотами на вигнанні і в катакомбах, чи прищеплене злочинним антинароднім режимом?

Я гадаю, що відродження передбачає повернення до вихідної межі, з якої почався занепад, у даному разі, — лінгвоцид.

Наведу приклад із сучасного життя. Що змусило ленінградців назвати Ленінград Санкт-Петербургом? Очевидно, що правила відродження таки існують, і коли не на письмі, то в людській свідомості.

Про особливості української мови. С. Тихомиров пише: "... комедіАнт, патріАрх

краще передають особливості української мови".

А як слова парафіЯнин, росіЯнин, грубіЯн, марсіЯнин, христиЯнин, диЯвол, сербіЯнка?

Особливості якої мови вони передають?

Застаріння під дулом револьвера. Розвиваючи свою ідею, автор згаданого листа пише: "Слово катедра, як і багато інших слів, застаріло — це нормальний процес для всіх мов".

Чи ж був процес застаріння багатьох слів української мови процесом нормальни



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 216; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.101.251 (0.01 с.)