Процесуальний статус адвоката в адміністративному судочинстві.

Основними нормативно-правовими актами, що регламентують адміністративно-процесуальний статус адвоката, є ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і КАС. У КАС викладені тільки загальні завдання адміністративного судочинства, до яких належать: захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів МС, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Основними завданнями адвоката в адміністративному процесі є:

© надання правової інформації, консультацій і розʼяснень з правових питань, що виникають у результаті розгляду адміністративної справи; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів адміністративно-правового характеру;

© захист прав, свобод і законних інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

© представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

© представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення адміністративного процесу.

© ретельне вивчення матеріалів справ у адміністративному судочинстві.

Права та обовʼязки адвоката в адміністративному судочинстві визначені у ст. 59 КАС, у якій закріплено, що повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обовʼязковими для нього. Звідси, адвокат має наступні права в адміністративному судочинстві:

q знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

q знайомитися з матеріалами справи;

q заявляти клопотання і відводи;

q давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

q подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

q висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, що беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

q подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

q знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них;

q робити з матеріалів справи виписки, знімати з матеріалів справи копії, одержувати копії судових рішень;

q оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;

q користуватися іншими процесуальними правами, наданими КАС.

Деякі адміністративно-процесуальні права мають особливий характер, зокрема до них належать: право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити його, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення.

Основною нормою КАС з цього приводу обовʼязків адвоката є положення з вимогою про те, що особи, які беруть участь у справі, зобовʼязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовʼязки.

Загалом обовʼязки адвоката в адміністративному судочинстві можна розділити на дві загальні групи, а саме обовʼязки перед клієнтом та обовʼязки перед судом. Перші полягають у тому, що адвокат повинен діяти, перш за все, в інтересах клієнта, інформувати його про свою правову позицію у справі, повідомляти клієнта про можливі конфлікти та інші несприятливі для його клієнта моменти у справі. Адвокат не має права давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню в нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обовʼязків, тощо.

Щодо обовʼязків адвоката перед судом, то вони полягають у тому, що, представляючи свого клієнта в адміністративному процесі, він зобовʼязаний виходити не тільки з його інтересів, а й спиратися у своїй діяльності на принципи чесності та порядності, поваги до суду та інших учасників адміністративного процесу, сприяти неупередженості, повноті та обʼєктивності судового розгляду адміністративної справи. З цього приводу доречно навести положення Правил адвокатської етики, в якій встановлено, що адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, суті закону, обсягу прав та обовʼязків сторін або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт; адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування за суттю справи, що є предметом судового розгляду.

78. Тактика здійснення представництва адвокатом інтересів фізичних та юридичних осіб в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві.

Тактика адвокатської діяльності, - це окремий напрям у юридичній науці, використання адвокатом у своїй роботі положень закону, забезпечення захисної діяльності, в тому числі шляхом її тактичного забезпечення.

Закон уповноважив адвоката брати участь у захисті прав і законних інтересів громадян у всіх сферах судочинства, зокрема у цивільному, господарському, адміністративному - як представника позивача (заявника) чи відповідача. Очевидно, що в силу принципу змагальності протилежні сторони мають здебільшого різний процесуальний інтерес у справі, а тому для його досягнення тактиці однієї сторони має протистояти тактика іншої сторони, зокрема, тактиці сторони обвинувачення в кримінальному судочинстві - тактика захисту, тактиці представників позивачів у цивільному, господарському судочинстві - тактика представників відповідачів тощо. Залежно від виду судочинства та функції, яку адвокат в його межах здійснює, а відтак - від характеру та обсягу прав і повноважень, у першу чергу доказових, вибір тактики його роботи у справі істотно різний. Проте в усіх випадках вона має відповідати кінцевим завданням і цілям участі адвоката у справі.

Розкрийте зміст роботи адвоката з юридичного обслуговування суб’єктів підприємницької діяльності.

Юридичне обслуговування підприємницької (господарської) діяльності включає в себе:

© надання адвокатами та юристами поточних консультацій

© складання та аналіз всіх видів договорів (угод)

© юридичний супровід вчинення різноманітних правочинів

© надання юридичних послуг щодо захисту бізнесу від незаконних рішень, дій та бездіяльності контролюючих органів, їх оскарження, зокрема у судовому порядку,

© участь у врегулюванні кредиторської та дебіторської заборгованості

© складання позовних заяв та подання їх до суду

© представництво інтересів в судах всіх інстанцій, інших правоохоронних органах

© проведення правової експертизи документів, проектів, корпоративних прав та/або майнових прав, що придбаваються, участь адвокатів та юристів у переговорах з контрагентами.

При цьому іноземним фізичним і юридичним особам надають юридичні послуги щодо організації і відкриття свого бізнесу в Україні з подальшим наданням всього комплексу юридичних послуг діючому бізнесу, зокрема щодопоточного супроводу діяльності іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями в Україні.