Поняття, зміст та істотні умови договору купівлі-продажу.

Поняття, зміст та істотні умови договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Це сплатний, двосторонній і консенсуальний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність покупця, і, отже, є юридичною підставою виникнення такого зобов'язального правовідношення, яке обумовлює в покупця абсолютне речове право.

Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, яке є в наявності і підготовлене для відчуження. Продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні.

Предметом цього договору може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. В окремих випадках для покупця становить інтерес не саме придбане майно (як матеріальний об'єкт), а зафіксоване в ньому те чи інше право вимоги, наприклад, у разі купівлі цінних паперів. Предметом цього договору може бути і право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовують положення про відступлення права вимоги.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови: про кількість товару (встановлюється у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні); асортимент товару (продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті за видами, моделями, розмірами, кольорами чи іншими ознаками, погодженими сторонами); якість товару (продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору); гарантії якості товару (товар, Що передається покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент передання; договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару); строк придатності товару (законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, із закінченням якого товар вважається непридатним для використання за призначенням; продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до закінчення цього строку); комплектність товару (продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання); тару та упаковку (на продавця покладається обов'язок передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання); ціну товару (повинна бути обов'язково визначена в договорі шляхом досягнення щодо цього обопільної згоди); оплату товару (покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророз-порядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару); страхування товару (договором може бути встановлений обов'язок продавця або покупця застрахувати товар).

Сторони в договорі купівлі-продажу. Їх права та обов’язки.

Відповідно до цивільного законодавства сторонами в договорі купівлі-продажу виступають продавець і покупець. Ними можуть бути будь-які суб'єкти цивільних правовідносин — громадяни, юридичні особи або держава. Однак умови участі кожного з цих суб'єктів у договорі купівлі-продажу не завжди однакові, що залежить від обсягу правоздатності і дієздатності конкретного суб'єкта цивільних правовідносин, форми власності відчужуваного майна, його правового режиму та інших обставин.

Права продавця:

1) на отримання оплати за товар (ст. 692 ЦК);

2) на отримання попередньої оплати товару (ст. 693 ЦК);

3) на відмову від договору та повернення проданого товару, якщо покупець прострочив платіж (ст. 685, 697 ЦК тощо);

4) інші.

Обов’язки продавця:

1) передати товар у власність покупцеві, у тому числі з доставкою товару (ст.ст. 662-665 ЦК);

2) передати приналежності товару та документи, що стосуються товару (ст. 666 ЦК);

3) зберігати проданий товар (ст. 667 ЦК);

4) страхувати товар (ст. 696 ЦК);

5) інші.

Права покупця:

1) на отримання у власність товару (ст. 655 ЦК);

2) на перевірку додержання продавцем умов договору купівлі-продажу (ст. 687 ЦК);

3) на належну якість товару (ст. 675 ЦК);

4) інші.

Обов’язки покупця:

1) прийняти товар від продавця (ст.ст. 655, 689 ЦК);

2) зберігати товар, не прийнятий ним (ст. 690 ЦК);

3) оплатити товар (ст. 692 ЦК);

4) страхувати товар (ст. 696 ЦК);

5) інші.

Види договорів купівлі-продажу.

Види договорів за предметом договору. Купівля-продаж. Міна. Дарування.

За договором купівлі-продажу продавець зобов‘язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов‘язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами цього договору є майно (визначення товару) і ціна. Товаром може бути будь-яке майно, яке не вилучене з цивільного обігу. Ціна визначається угодою сторін з врахуванням обмежень, встановлених законодавством (індикативні ціни, середньозважені ціни). Форма договору визначається характером і вартістю товару, а також часом виконання договору. Напр.: покупки в магазині – усна форма, великі тривалі покупки – бажана письмова форма договору.

Сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання, або неналежне виконання договору. Основні правила договору купівлі-продажу розповсюджуються на договори міни і дарування. За договорами міни провадиться обмін одного майна на інше, кожний з учасників міни вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. За договором дарування одна сторона передає безоплатно іншій стороні майно у власність. Умови вищезазначених договорів регламентуються ЦК.

Договір роздрібної купівлі-продажу

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.

До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.

Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

Умови договору поставки

Відповідно до ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому випадку погодити предмет (найменування, включаючи номенклатуру й асортимент, кількість і вимоги до якості товару), ціну та строк дії договору (час, упродовж якого існують зобов'язання сторін, що виникли на підставі договору). [6]

Предметом договору поставки може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України), причому це може бути товар, визначений як родовими, так і індивідуальними ознаками. Якщо передачі покупцеві підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, сторони мають погодити його асортимент. Загальна кількість товару за асортиментом, сортаментом, номенклатурою визначається у спеціальному документі – специфікації за згодою сторін (ст. 266 ГК України), а відповідно до ст. 669 ЦК України ЦК України вона може бути погоджена і шляхом встановлення в договорі. Якість товару має бути засвідчена належним товаросупровідним документом і має відповідати умовам договору, вимогам щодо якості, передбаченим стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації та законодавству, а в разі погодження сторонами зразку чи опису – відповідно, зразку чи опису (ст. 673 ЦК України, ст. 268 ГК України).

Ціна договору складається із сумарної ціни товару, що підлягає поставці на підставі цього договору. Якщо ціни на товар, що є предметом поставки, не підлягають державному регулюванню, то ціна договору встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України, ст. 190 ГК України). Ціна в договорі, який не є зовнішньоекономічним контрактом, зазначається в національній валюті України – гривні (ст. 189 ГК України). Якщо при укладенні договору неможливо встановити його ціну, можна послатися на документи, які при поставці кожної партії товару додаватимуться до договору як його невід'ємні частини та кожного разу фіксуватимуть ціну товару (наприклад, суми, зазначені в накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі договору).

Якість продукції — це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійності, довговічність, економічність продукції і зумовлюють здатність її задовольняти відповідно до свого призначення потреби споживачів. У договорі на поставку продукції потрібно зазначити посилання на нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію за якістю, за якими буде поставлятися продукція.
Договір може передбачати більш високі вимоги щодо якості продукції порівняно з нормативними документами. Постачальник засвідчує якість продукції відповідним документом, який надсилається покупцеві разом з продукцією, якщо інше не передбачено обов'язковими правилами чи договором.[2]
Продукція, що імпортується та підлягає обов'язковій сертифікації на території України, повинна супроводжуватися сертифікатом, який підтверджує відповідність її обов'язковим вимогам нормативних документів.[1]
У справі забезпечення якості, надійності та довговічності продукції, призначеної для тривалого користування чи зберігання, важливе місце відводиться гарантійним строкам. На вимогу покупця постачальник повинен виправити недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити продукцію доброякісною, або повернути сплачену за неї суму, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її. Виготовлювач гарантує якість продукції в цілому, включаючи складові та комплектуючі вироби.
Надзвичайно важливе значення у договорі поставки має комплектність продукції.

Також до найважливіших умов договору поставки цивільне законодавство відносить строки поставки. Прийнято поділяти ці строки на загальні та окремі (часткові).
Загальний строк поставки збігається по суті й зі строком дії договору. Якщо загальний строк поставки є відрізком часу, протягом якого постачальник повинен здійснити поставку всієї передбаченої договором кількості продукції, то окремі (часткові) строки визначають поставки продукції частинами, окремими партіями у межах строку дії договору. Ці строки сторони визначають самі, з урахуванням необхідності безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічності поставки та особливостей виробництва. Вони можуть бути квартальними, місячними, декадними тощо.

Серед інших істотних умов договору поставки розглянемо також умови поставки. Під умовами поставки слід розуміти, по-перше, строки поставки, які встановлюються сторонами з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів і, по-друге, базис поставки, який згідно зі ч. 4 ст. 265 ГК України, має бути викладений сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС". Правила ІНКОТЕРМС, які зараз діють у редакції 2000 р., встановлюють права й обов’язки сторін договору поставки з доставки товару і регламентують ризики втрати чи пошкодження товару, а також порядок несення витрат, пов'язаних з товаром, класифікуючи їх за чотирма відмінними між собою категоріями (E, F, C, D). [7]

Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Предметом договору дарування можуть бути як матеріальні, нематеріальні активи та цінні папери, так і грошові кошти. Дарунком можуть бути будь-які неспоживчі та споживчі речі, рухомі та нерухомі (за винятком майна, вилученого з цивільного обороту) за умови, що вони є власністю дарувальника.

Крім речей, предметом договору дарування можуть виступати майнові права. Майнові права, що передаються за договором дарування, можуть бути зобов'язальними (у цьому ви­падку дарування здійснюється у вигляді безоплатної цесії). Разом з тим, не всі майнові права можуть бути подаровані. Виняток становлять майнові права, що нерозривно пов'язані з осо­бою їх володільця, тобто які мають особистий характер (наприклад, право на одержання алі­ментів тощо).

Форма договору дарування визначається в залежності від виду майна та його вартості.

Укладення договору дарування в усній формі можливе щодо предметів особистого ко­ристування та побутового призначення. При цьому не визначається грани­чну межа вартості таких речей для усної форми договору, тобто це дає підставу припусти­ти, що незалежно від вартості дарунку особистого користування та побутового призначення можливе його укладення в усній формі. Разом з тим, договір дарування, укла­дений в усній формі, обов'язково повинен бути реальним, тобто момент укладення цього договору повинен збігатися з моментом передачі речі, в іншому випадку необхідною є письмова форма.

Письмова форма договору є обов'язковою при даруванні майнового права, рухомих ре­чей, що мають особливу цінність, та у випадку коли укладається договір дарування З обов'язком передати річ у майбутньому. При цьому законодавець не роз'яснює критерії від­несення речі до тієї, що має «особливу цінність», отже це оціночна категорія буде викликати на практиці труднощі при виникненні спорів з цього питання. Недотримання письмової фор­ми при даруванні речей, що мають особливу цінність, не призводить до його недійсності, у той час як недодержання письмової форми при укладенні договору дарування майнового права та договору дарування з обов'язком передати річ у майбутньому призводить до нікче­мності цього договору.

Обов'язкове нотаріальне посвідчення договору необхідно при даруванні нерухомих речей чи валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Недотримання вимог про нотаріальне посвідчення договору при­зводить до нікчемності цього договору.

 

 

Обов’язки обдарованого

· обов’язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення,тощо)

· разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним зобов’язаний виконати обов’язок на користь третьої особи взяті ним зобов’язання

· у разі порушення обдаровуваним обов’язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, — відшкодування його вартості.

· У разі розірвання договору дарування зобов’язаний повернути дарунок у натурі.

Договір ренти

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

Договором ренти може бути встановлений обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку (ст. 731 ЦК України).

Отже, договір ренти є реальним, тому що крім надання йому від­повідної форми для його укладення потрібна ще передача певного майна платникові ренти, після якої одержувач ренти не несе за до­говором ніяких обов'язків, а має лише права. Тому договір ренти є одностороннім.

Договір ренти укладається у письмовій формі, підлягає нота­ріальному посвідченню, а договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає також державній реєстрації.

Сторонами у договорі ренти можуть бути фізичні або юридичні особи.

Договором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату або безоплатно.

Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно, — положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти.

У разі відчуження нерухомого майна іншій особі до неї перехо­дять обов'язки платника ренти.

Рента може виплачуватися у грошовій формі або переданням ре­чей, виконанням робіт чи наданням послуг. Форма виплати ренти та її розмір встановлюються договором.

Рента виплачується після закінчення кожного календарного кварталу, якщо інше не встановлено договором ренти.

Найм земельної ділянки.

За договором найму земельної ділянки наймодавець зо­бов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насаджен­нями, будівлями, спорудами, водоймами, що знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються ЦК України та Законом України «Про оренду землі». Відповідно до цього Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній вла­сності), держави.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні осо­би України, у власності яких перебувають земельні ділянки. Орендо­давцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власнос­ті, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ра­ди. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські дер­жавні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їхніх повноважень.

Відповідно до ст. 13 цього Закону договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною його части­ною є план (схема) земельної ділянки, що посвідчується нотаріаль­но за її місцезнаходженням:

на строк до 5 років — за бажанням однієї зі сторін договору;

на строк більше 5 років — в обов'язковому порядку.

Істотні умови догово­ру:

- об'єкт оренди

- термін договору оренди;

- орендну плату

-; цільове призначення, умови використання і збереження якості землі;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки;

- сторона, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбаче­них цією статтею, є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускаєть­ся на термін, не більший одного року.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою — не більше як п'ять років і довгостроковою — не більше як 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в користування іншій особі (піднайм, суборенда) лише з дозволу наймодавця, орендодавця.

 

Сторони в договорі підряду.

Договір підряду є двостороннім договором, за яким підрядник і замовник набувають певні права та обов'язки.

Основні обов'язки підрядника визначені нормами ЦК України, до яких слід віднести:

— виконання певної роботи за завданням замовника та здача на­лежно виконаної роботи (ст. 837);

— обов'язок вчасно приступити до виконання роботи та викона­ти її в обумовлений строк (ст. 846);

— виконання роботи, визначеної договором підряду, зі свого ма­теріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839);

— якщо робота виконується частково або в повному обсязі з ма­теріалу замовника, правильно використовувати цей матеріал, нада­ти звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ст. 840);

— обов'язок вживати усіх заходів щодо збереження майна, пере­даного йому замовником, та відповідати за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841);

— зобов'язання своєчасно попередити замовника: про недобро­якісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або при­датності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності ре­зультату роботи (ст. 847);

— зобов'язання передати замовникові разом з результатом робо­ти інформацію щодо експлуатації або іншого використання предме­та договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визна­чених договором, є неможливим (ст. 861). Наведений перелік не є вичерпним, договором можуть бути пе­редбачені й інші зобов'язання підрядника, що витікають із характе­ру та змісту роботи.

Побутовий підряд.

Договір побутового підряду є одним із різновидів договору підряду. За цим договором підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним. Надавати побутові послуги населенню можуть не тільки організації, а й окремі громадяни, які набули статусу підприємця.

Побутове замовлення оформлюється договором, квитанцією, розпискою чи іншим документом, в якому мають зазначатися необхідні реквізити. Відсутність у замовника названих документів не позбавляє його можливості посилатися на свідчення свідків на підтвердження факту укладення договору або його умов.

До укладення договору побутового підряду підрядник зобов'язаний надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про пропоновані роботи, їх види та особливості, ціну та форму оплати роботи. Якщо за характером роботи це має значення, підрядник повинен вказати замовникові конкретну особу, що буде її виконувати. При здаванні робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержуватися для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи.

За договором підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника — з його матеріалів. Якщо робота виконується з матеріалів замовника, то у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору, мають бути зазначені точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

Вартість робіт, виконаних за договором, визначається погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами, тарифами тощо. Робота оплачується замовником після її остаточного здавання підрядником.

У разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, із закінченням двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору за розумну ціну, а виторг, з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника

Якщо підрядником допущено істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право на свій вибір вимагати:

а) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

б) розірвання договору та відшкодування збитків.

У разі виявлення інших недоліків, що призвели до погіршення виконаної роботи або інших відступів від договору, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення цих недоліків, або відшкодування витрат, яких він зазнав при усуненні своїм коштом недоліків роботи, або відповідного зменшення винагороди.

Будівельний підряд

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на здійснення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічне переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, проектно-налагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта. Тобто предметом договору є побудований відповідно до затвердженої документації об'єкт, зданий комісії замовника і підготовлений до експлуатації.

За Цивільним кодексом України сторони в договорі на будівельний підряд — замовник і підрядник — це організації, наділені правами юридичної особи, або громадяни (фізичні особи). Цей договір має консенсуальний, двосторонній і оплатний характер. Укладенню договору будівельного підряду передує велика підготовча робота, яка передбачає затвердження титульних списків будови, проектно-кошторисної документації, забезпечення фінансування будівництва об'єкта тощо.

Зміст договору будівельного підряду становлять його умови про права і обов'язки сторін. Оскільки цей договір є двостороннім, то обидві сторони наділені і правами, і обов'язками. Обов'язки і права замовника. Він повинен у строки, якщо договором це покладено на нього, надати підряднику проектно-кошторисну та іншу документацію, передати йому майданчик для будівництва, забезпечити своєчасне відкриття і безперервність фінансування будівництва та оплату виконаних будівельно-монтажних робіт. Замовник має право вносити зміни до проектних документів як до початку робіт, які належить виконати, так і в процесі їх виконання, за умови що спричинена цим додаткова робота за вартістю не перевищує 10 % зазначеної в кошторисі вартості будівництва і не змінює характеру роботи, передбаченого в договорі будівельного підряду. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не передбачено договором, а тому досить широке коло обов'язків покладено на підрядника. Він зобов'язаний побудувати передбачений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до будівельних норм і правил, зробити індивідуальне випробовування змонтованого ним устаткування, взяти участь у комплексному випробуванні устаткування, здати робочій комісії закінчені об'єкти будівництва, підготовлені до випуску продукції і надання послуг, а також забезпечити разом із замовником введення їх у дію в установлені.

Підрядник, якщо інше не передбачено договором, гарантує якість виконаних робіт протягом певного часу (гарантійного строку). Гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо триваліший строк не передбачено в договорі або законі.

Форма договору перевезення.

Передбачено укладення договору перевезення вантажу у письмовій формі.

Процес укладання цього договору супроводжує встановлений законодавством порядок документального оформлення перевезення вантажу, який має певні особливості на кожному виді транспорту. Серед різноманіття транспортних документів, які характеризують спосіб перевезення вантажу та вказують на застосування щодо перевезення того чи іншого виду транспорту, можна визначити дві групи: транспортні документи, що підтверджують укладення договорів перевезення вантажів (накладна, коносамент) і супроводжують вантаж на всьому шляху слідування; транспортні документи, що оформлюються на підставі перевізних документів щодо вантажу (маніфест, дорожній лист, дорожні відомості тощо).

Транспортні документи, що підтверджують укладення договорів перевезення вантажів, прийнято називати перевізними документами.

Накладна застосовується при перевезеннях вантажів автомобільним, залізничним, морським, річковим транспортом та при перевезенні у прямому змішаному сполученні. Цей перевізний документ супроводжує вантаж на всьому шляху слідування до пункту призначення з разом з вантажем видається вантажоодержувачу. На автомобільному транспорті основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист — документ ус­тановленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати у кількості не менше чотирьох екземплярів. На повітряному транспорті при перевезенні вантажу видається авіавантажна накладна. Замість останньої можуть застосовуватися інші засоби, які забезпечують збереження інформації щодо транспортування вантажу в електронному вигляді. Авіавантажна накладна підтверджує існування договору перевезення вантажу і прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у цьому документі.

На внутрішньому водному транспорті вантажовідправник зобов'язаний одночасно з поданням вантажу надати перевізнику накладну. Ця накладна підписується вантажовідправником, супроводжує вантаж на всьому шляху слідування і разом з вантажем видається вантажоодержувачу в пункті призначення. Засвідчення приймання вантажу до перевезення відбувається з видачею вантажовідправнику квитанції.

На залізничному транспорті відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Коносамент — це транспортний документ, який видається на підставі і на виконання умов договору морського перевезення вантажу, засвідчує факт приймання вантажу до перевезення морським транспортом і виконання пов'язаних з цим обов'язків сторін. У практиці торговельного мореплавства застосовуються різні види коносаментів: бортові і небортові; чартерні та лінійні; іменні, ордерні коносаменти та коносаменти на пред'явника тощо.

Спеціальні види зберігання.

До спеціальних видів зберігання також належать:

• зберігання речей у ломбарді. Суб'єктами зберігання речей у ломбарді є, з одного боку, ломбард (зберігач) як юридична особа, а з іншого — фізична особа (поклажодавець). Форма договору зберігання в ломбарді є письмовою і оформляється шляхом видачі поклажодавцю іменної квитанції. Особливість прав полягає в тому, що зберігач (ломбард) зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, що прийнято на зберігання, у повній сумі їх оцінки. Окрім цього, у разі, якщо поклажодавець не виконає свого обов'язку забрати річ — зберігати її ще впродовж 3 місяців від дня закінчення строку договору, після чого реалізувати її;

• зберігання цінностей у банку проводиться як шляхом зберігання з наданням індивідуального банківського сейфу, що охороняється банком, так і шляхом зберігання з наданням індивідуального банківського сейфу, що не охороняється банком. Зберігачем за цим договором є виключно банк. Об'єктом цього виду зберігання є не будь-яка річ, а лише документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності. Укладення договору посвідчується видачею банком поклажодавцю іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей;

• зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту, яке здійснюється або шляхом зберігання у власне камерах схову чи автоматичних камерах схову. Особливим суб'єктом цього договору є зберігач, яким може виступати тільки організація, підприємство транспорту. Поклажодавцем за цим різновидом зберігання може бути тільки фізична особа. Укладення договору та факт прийняття речей на зберігання підтверджується видачею поклажодавцю квитанції або номерного жетону. Строк зберігання визначається правилами, що видаються відповідно до транспортних кодексів (статутів), або за домовленістю сторін. У разі втрати, нестачі або пошкодження речі, яку було здано до камери схову, заподіяні поклажодавцю збитки відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування;

• зберігання речей у гардеробі організації. Специфічними ознаками цього спеціального виду зберігання є місце зберігання — гардероб, тобто спеціально відведене та обладнане місце (частина приміщення) організації, що призначено для зберігання верхнього одягу, головних уборів та інших подібних речей. Зберігачем за цим договором є відповідна юридична особа. Об'єктом за договором зберігання, як правило, є верхній одяг, головні убори, взуття, сумки, портфелі, дипломати, інша ручна поклажа та подібні речі. Укладення договору та факт передачі речі на зберігання у гардероб може посвідчуватись легітимаційним знаком (номерним жетоном);

• зберігання речей пасажира під час його перевезення. Зберігачем за цим договором буде власник відповідного транспортного засобу, поклажодавцем може бути тільки пасажир, який уклав відповідний договір перевезення. Об'єктом може бути валіза (сумка), особисті речі пасажира, які містяться у спеціально відведених для цього місцях (багажне відділення, багажник тощо);

•зберігання речей у готелі. Зберігачем є готелі, гуртожитки, мотелі, будинки відпочинку, пансіонати, санаторії та інші подібні організації. Поклажодавцем — особа, яка тимчасово проживає в них. Об'єктом цього зберігання можуть бути як особисті речі поклажодавця (валіза, сумки, автомобіль тощо), так й інші речі, що він має при собі. Специфікою цього виду зберігання є обов'язок поклажодавця негайно повідомити готель чи іншу організацію про втрату або пошкодження речі;

• зберігання речей, що є предметом спору (секвестр). Специфікою цього договору є те, що об'єктом зберігання в порядку секвестру є річ, яка становить предмет спору. Закон визначає такі види секвестрів: договірний (якщо річ передано особі на зберігання за домовленістю сторін, між якими виник спір, до його розв'язання у судовому порядку) та судовий (якщо річ передано за рішенням суду);

• зберігання автотранспортних засобів здійснюється у боксі та гаражі або на спеціально відведених місцях (стоянках). Специфікою цього договору є об'єкт, тобто транспортний засіб. Іноді укладення цього договору та факт прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном);

• договір охорони, здійснюється як договір охорони майна, так і як договір охорони особи. Специфікою цього договору є те, що його суб'єктом є не зберігач, а охоронець. Об'єктом цього права є майно або недоторканність особи.

 

Поняття, зміст та істотні умови договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна <