Стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства

Стратегічне управління інвестиційною діяльністю передбачає постановку і досягнення певних цілей. Стратегічні цілі є базою для прийняття управлінських рішень.

Стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства представляють собою описані у формалізованому вигляді бажані параметри стратегічної інвестиційної позиції, що дозволяють спрямовувати цю діяльність у довгостроковій перспективі і оцінювати її результати.

Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності повинно відповідати наступним вимогам.

1. Підпорядкованість головній цілі інвестиційного менеджменту. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності розробляються для реалізації у довгостроковій перспективі головної цілі інвестиційного менеджменту - максимізації добробуту власників підприємства. Система конкретних цілей інвестиційної стратегії формується для підтримки цієї головної цілі.

2. Орієнтація на високий результат інвестиційної діяльності. Кожна з стратегічних цілей повинна мати стимулюючий характер для інвестиційних менеджерів, викликати намагання до їх досягнення, забезпечувати найбільш повне використання інвестиційного потенціалу підприємства.

3. Реальність (досяжність) цілей. Хоча в основі розробки стратегічних інвестиційних цілей лежить ідеальне уявлення або бажаний образ стратегічної інвестиційної позиції, їх необхідно свідомо обмежити за критерієм досяжності з урахуванням факторів зовнішнього інвестиційного середовища і внутрішнього інвестиційного потенціалу.

4. Вимірність. Кожна з стратегічних інвестиційних цілей, що формується, повинна бути виражена у конкретних показниках. Реалізація цієї вимоги у процесі формування стратегічних цілей дозволяє використати їх у системі планування основних параметрів інвестиційної діяльності і застосувати їх як критерії оцінки результатів реалізації інвестиційної стратегії підприємства.

5. Однозначність трактовки. Кожна з стратегічних інвестиційних цілей повинна однозначно і ясно сприйматися усіма інвестиційними менеджерами, пов’язаними з її реалізацією. Ця вимога забезпечується шляхом чіткого встановлення стратегічного періоду (або окремих його інтервалів), диференціації за різними об’єктами стратегічного управління, зіставимо системою одиниць вимірювання результатів, що забезпечує ясність сприйняття стратегічних цілей.

6. Наукова обґрунтованість. У процесі формування стратегічних інвестиційних цілей повинні бути враховані об’єктивні економічні закони, які визначають рівень інвестиційної активності підприємства і ефективність його інвестиційної діяльності, використаний сучасний методологічний апарат реальної оцінки інвестиційного процесу, визначена система взаємозв’язків і взаємозалежності окремих цілей.

7. Взаємна підтримка. Система стратегічних інвестиційних цілей повинна бути вибудована таким чином, щоб реалізація одних з цих цілей забезпечувала б успішну реалізацію інших. Система цілей ранжується за рівнем їх пріоритетності і підрозділяється на прямі і підтримуючі.

8. Гнучкість. Ця вимога визначає можливість коригування системи стратегічних інвестиційних цілей в цілому або окремих кількісних параметрів кожної з них під впливом змінення факторів зовнішнього інвестиційного середовища або параметрів внутрішнього інвестиційного потенціалу. Зовнішня гнучкість системи стратегічних цілей повинна забезпечувати мінімізацію негативного впливу окремих факторів зовнішнього середовища на ефективність інвестиційної діяльності, а внутрішня - швидку маневреність у використанні інвестиційного потенціалу підприємства.

 

Види інвестиційних стратегій підприємства

Вибір інвестиційної стратегії залежить від прийнятої підприємством базової корпоративної стратегії. Така залежність визначається тим, що інвестиційна стратегія має підпорядкований характер по відношенню до базової корпоративної стратегії і, як будь-який вид функціональної стратегії, призвана забезпечувати її реалізацію. Виходячи з можливих базових стратегій підприємства, у табл. 5.1 наведені адекватні їм інвестиційні стратегії.

 

Таблиця 5.1

Види інвестиційних стратегій підприємства

Види базових корпоративних стратегій	Види інвестиційних стратегій підприємства
1. «Прискорений ріст»	Стратегія інвестиційної підтримки прискореного росту підприємства
2. «Обмежений ріст»	Стратегія інвестиційного забезпечення усталеного росту підприємства
3. «Скорочення»	Антикризова інвестиційна стратегія підприємства

 

Стратегія інвестиційної підтримки прискореного росту підприємства спрямована на забезпечення високих темпів операційної діяльності, в першу чергу, - обсягів виробництва і реалізації продукції. У цих умовах збільшується потреба в інвестиційних ресурсах, спрямованих на приріст обігових і необігових активів підприємства. Відповідно, пріоритетним напрямом стратегічного інвестиційного розвитку підприємства є ріст обсягу реальних інвестицій.

Стратегія інвестиційного забезпечення усталеного росту підприємства спрямована на збалансування обмеженого росту операційної діяльності та необхідного рівня фінансової безпеки підприємства. У цьому випадку пріоритетною сферою є збалансування портфелів реальних і фінансових інвестицій.

Антикризова інвестиційна стратегія підприємства призначена забезпечити фінансову стабілізацію у процесі виходу з кризи. У цьому випадку скорочуються обсяги виробництва і реалізації продукції, а пріоритетною сферою стратегічного фінансового розвитку підприємства стає формування достатнього обсягу реальних інвестицій.

 

 

ОЦІНКА ВАРТОСТІ ГРОШЕЙ У ЧАСІ

Поняття грошового потоку

Одна з основних проблем, з якою стикується інвестиційний менеджер, полягає в оцінці майбутніх грошових потоків. Фраза «вартість грошей у часі» означає, що грошова одиниця (гривня, рубель, долар та інше) у руках коштує більше, ніж грошова одиниця, яку обіцяють у майбутньому. Змінення з часом вартості грошей відбувається під впливом інфляції і здатності грошей приносити прибуток.

У процесі порівняння вартості грошей при їх інвестуванні та поверненні прийнято використовувати два поняття – майбутню вартість і поточну вартість грошей. Принципи розрахунку часової вартості грошей мають чимало застосувань – від складання графіків виплати кредитів і до рішень про придбання нового обладнання. Із усіх понять, що використовуються в області фінансів, жодне не є настільки важливим, як часова вартість грошей, або, іншими словами, аналіз майбутніх грошових потоків, приведених (дисконтованих) до теперішнього часу.

Грошовий потік - це сукупність розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів підприємства.

Приведення грошових сум, що виникають у різний час, до виду, що зіставляється, називається «часова оцінка грошових потоків».

Теорія і практика використання функцій складного відсотку базується на ряді положень:

• Грошовий потік представляє собою платежі, які виникають у визначеній хронологічній послідовності.
• Грошовий потік, у якому платежі відрізняються за величиною чи не постійні у часі, називаються «звичайним грошовим потоком».
• Грошовий потік рівних платежів, які виробляються через фіксовані інтервали часу протягом заданого строку, називаються ануїтетом.
• Якщо платежі відбуваються у кінці кожного періоду, ануїтет називається звичайним або відстроченим (наприклад, купонні платежі за облігаціями, кредити на купівлю техніки і т.д.).
• Якщо ж платежі відбуваються на початку кожного періоду, то такий ануїтет називається прискореним або авансовим (наприклад, платежі за оренду, квартплати, премії з страхування і т.д.).

 

Часова оцінка грошових потоків основана на використанні функцій: «складний відсоток», «дисконтування».

 

Функція «складний відсоток»

Функція «складний відсоток» дозволяє визначити наступну вартість суми, яку має інвестор у теперішній час, виходячи з передбаченої ставки доходу, строку накопичення і періодичності нарахування відсотків.

При одноразовому внеску розрахунок наступної вартості здійснюється за формулою складного відсотку

де НВ - наступна вартість (величина накопичення); ПВ – поточна вартість (первісний внесок); i - відсоткова ставка; n - число періодів нарахування відсотків.

Множник - називають коефіцієнтом компаундування (накопичення, нарощування). Значення коефіцієнтів компаундування для різних відсоткових ставок i та числа періодів нарахування відсотків n приведені у табл. 1 додатку А.

 

Приклад. Інвестора цікавить не просто величина капітальних витрат на реалізацію інвестиційного проекту, а параметри позитивних і негативних грошових потоків, зокрема величина і час окремих платежів.

Будівельна компанія пропонує збудувати об'єкт за один рік вартістю 1 млн. грн., але для інвестора цієї інформації недостатньо. Інвестор має знати коли треба буде зробити необхідні витрати.

Якщо ці витрати будуть зроблені у момент закінчення будівництва об’єкту, то його вартість дійсно буде дорівнювати 1 млн. грн. Якщо сплату треба буде виробити за рік до закінчення будівництва, справжня вартість об’єкту буде дорівнювати 1 млн. грн. плюс відсоток на вкладений мільйон за рік (наприклад, ці кошти можуть бути вкладені на один рік у комерційний банк на депозит під 15% річних).

 

Задача. Яка сума буде накопичена вкладником через три роки, якщо первісний внесок складає 400 тис. грн., відсотки нараховуються щорічно по ставці 10% і з обігу не вилучаються?

Рішення. Розрахуємо суму накопичення

 

НВ = 400(1 + 0,1)(1 + 0,1)(1 + 0,1) = 400 1,1 1,1 1,1 = 400 1,331 = 532,4 тис. грн.

 

Суми, накопичені за роками, виставлені у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Процес накопичення у динаміці

 

Рік	НС, тис. грн.
	400 1,1 = 440 440 1,1 = 484 484 1,1 = 532, 4

 

Таким чином, складний відсоток припускає нарахування відсотків не тільки на суму первісного внеску, але й на суму відсотків, які накопичені до кінця кожного періоду. Це можливо тільки у випадку реінвестування суми нарахованих відсотків, тобто поєднання їх з інвестиційним капіталом.

Якщо відсотки, які нараховані до кінця кожного періоду, вилучаються чи відсоток нараховується один раз у кінці депозитного договору, то розрахунок наступної вартості здійснюється за формулою простого відсотку

 

 

Якщо приведена раніше ситуація припускала б нарахування простого відсотку, то накопичена сума склала б 400(1 + 3 0,1) = 520 тис. грн., тобто на 12,4 тис. грн. менше.

При багаторазових внесках розрахунок наступної вартості здійснюється за формулою

 

де t - номер внеску; - внесок за рахунком t.

Задача. Вкладник припускає вкладати під 10% річних протягом трьох років наступні суми: у перший рік - 100 тис. грн., у другий - 80 тис. грн., у третій - 120 тис. грн. Яка сума буде накопичена вкладником у кінці третього року?

Рішення.

 

Задача. Перед інвестором виникла задача розмістити 100 тис. грн. на депозитний внесок строком на один рік. Один банк пропонує інвестору виплачувати доход з складних відсотків у розмірі 23% у квартал; другий - у розмірі 30% один раз у чотири місяці; третій - у розмірі 45% два рази на рік; четвертий - у розмірі 100% один раз на рік. Визначте найбільш доходний варіант інвестування.

Рішення. Для визначення, який варіант інвестування найбільш доходний, результати розрахунків занесемо у табл. 6.2.

Таблиця 6.2.

Розрахунок наступної вартості внеску при різних умовах інвестування

 

№ варіанту	Поточна вартість внеску, тис. грн.	Ставка відсотку	Наступна вартість у кінці
1 – го періоду, тис. грн.	2 – го періоду тис. грн.	3 – го періоду, тис. грн.	4 – го періоду, тис. грн.
				-	- -	- - -

 

Порівняння варіантів показує, що найбільш ефективним є 1-й варіант (виплата доходу у розмірі 23% на квартал).

Слід зауважити, що періодичність нарахування відсотків також впливає на величину накопичення. Якщо внесок у сумі 100 тис. грн. зберігати два роки у банку, який нараховує 24% річних (під складний відсоток), то в залежності від періодичності нарахування накоплена сума буде складати:

а) щорічне нарахування відсотків (два рази по 24%)

б) піврічне нарахування відсотків (чотири рази по 12%)

в) щоквартальне нарахування відсотків (вісім разів по 6%)

Таким чином, при інших рівних умовах, чим частіше нараховуються відсотки, тім більше буде накопичена сума.

 

Функція «дисконтування»

Функція «дисконтування» дозволяє визначити поточну (теперішню чи приведену) вартість суми, якщо відома її величина у майбутньому при даному періоді накопичення і відсотковій ставці

Множник називають коефіцієнтом дисконтування.

Функція «дисконтування» є зворотною по відношенню до функції «складного відсотку». Значення коефіцієнтів дисконтування для різних відсоткових ставок i та числа періодів нарахування відсотків n приведені у табл. 2 додатку А.

Задача. Яку суму необхідно вкласти на депозит під 10% річних, щоб через 5 років накопичити 1500 тис. грн.?

Рішення. Розраховуємо поточну вартість суми

Таким чином, інвестування 931 тис. грн. на 5 років при ставці доходу 10% забезпечить накопичення у сумі 1500 тис. грн.

 

Задача. Інвестиційний проект дозволяє отримати 100 тис. грн. (ставка доходності 20% річних), 150 тис. грн. (ставка доходності 25% річних) та 200 тис. грн. (ставка доходності 30% річних). Яка сума необхідна у теперішній час для реалізації інвестиційного проекту?

Рішення. Розрахуємо поточну вартість суми

Таким чином, інвестування у проект 357 тис. грн. на один рік забезпечить доход у 100+150+200=450 тис. грн.

 

Для ілюстрації понять поточна і майбутня вартості розглянемо приклад, коли інвестиції фінансуються за рахунок позикового капіталу, який припускає первісні вкладення 10,0 тис. грн., доход через рік 12,0 тис. грн., відсоткову ставку 10%.

Припустимо, що інвестор вирішив запозичити потрібну для інвестування суму і вилучити свій наступний доход тільки після погашення боргу. Через рік інвестор повинен повернути кредитору 10 (1,0 + 0,1) = 11,0 тис. грн. Тоді інвестор отримає через рік чистий майбутній доход у (12,0 – 11,0) = 1,0 тис. грн.

Припустимо, що по тим чи іншим причинам інвестор віддасть перевагу отримати доход не через рік, а зараз. Розрахуємо поточну вартість доходу, яка становитиме 12,0:(1 + 0,1) = =10,909 тис. грн. Тоді чиста поточна вартість доходу, яка дорівнює (10,909 – 10,0) = 0,909 тис. грн. чи 1,0:(1,0 + 0,1) = 0,909 тис. грн. Отже, інвестор може взяти у кредит 10,909 тис. грн. під 10% річних, з них 10,0 тис. грн. - направити на інвестиції, а 909 грн. відразу вилучити на споживання. Через рік інвестор повинен повернути 12,0 тис. грн.

Таким чином, у інвестора є дві можливості: отримати доход 909 грн. у теперішній час або 1000 грн. через рік.