ТОП 10:

Фактори успішності і невдач нововведень



Аналізу факторів успішності і невдач нововведень присвячений ряд досліджень в Європі, США і Японії. Висновки цих досліджень мають схожий характер. У першу чергу відмічається висока «смертність» нових ідей.

Так, наприклад, на японських підприємствах 33% запропонованих ідей доходять до стадії технічних розробок. З них 47% доходить до стадії комерційних розробок, з яких дійшли до масового виробництва тільки 56% ідей. Таким чином, тільки 9% ідей від загальної кількості запропонованих доходять до ринку.

 

Ключовими факторами успіху нововведень є:

  1. Переваги товару над своїми конкурентами, тобто наявність у нього унікальних ознак, що допомагає кращому сприйняттю споживачем. Даний фактор відзначають всі дослідники як основний.
  2. Маркетингове ноу-хау фірми, тобто розуміння поведінки споживачів, психології сприйняття новинок.
  3. Висока синергія науково-дослідних, досвідно-конструкторських робіт і виробництва, тобто взаємодія усіх підрозділів підприємства, як єдиного цілого.

 

До основних принципів невдач нововведень треба віднести:

  • скорочення життєвого циклу товарів;
  • ріст витрат на науково-дослідні і досвідно-конструкторські роботи;
  • ріст пропозицій нових товарів;
  • жорсткість законодавчих актів з охорони оточуючого середовища і захисту прав споживачів;
  • зменшення рентабельності підприємств-послідовників;
  • зволікання з розробкою інновацій.

 

Таким чином, невдачі - це невід’ємна частина інноваційного процесу. Менеджерам необхідно постійно аналізувати причини невдач, що дає можливість у подальшій діяльності врахувати численні проблеми і знизити ризики.

 

Життєвий цикл інновацій

Життєвий цикл інноваційного процесу - це період від зародження ідеї до розробки, створення, розширення, використання і утилізації продукту.

На рис. 1.1. представлена крива життєвого циклу інноваційного процесу.

Прийнято виділяти чотири фази інноваційного процесу: 1 - фаза науково-дослідних і досвідно-конструкторських робіт, освоєння виробництва; 2 - фаза росту виробництва (дифузії інновації); 3 - фаза зрілості (стабілізації); 4 - фаза спаду.

Перша фаза - створення новинки - складається з комплексу робіт, спрямованих на перетворення результатів науково-дослідних робіт у зразки нових виробів, їх адаптації до ринку.

 

 

Рис. 1.1. Структура життєвого циклу інноваційного процесу

 

Комплексність цих робіт полягає в тому, що вони об’єднують одночасно створення чи пристосування існуючого виробництва для виготовлення нового товару.

На цій фазі також починаються маркетингові дослідження, які здійснюються у процесі продажу перших зразків товару. Ця фаза є виключно збитковою і не завжди закінчується успішно.

Друга фаза пов’язана з освоєнням виробництва і ростом обсягів продажів, досягненням запланованого рівня рентабельності. Цей етап є найважливішим у всьому життєвому циклі. На цій фазі споживачі відкривають для себе новизну і оцінюють її як споживчу вартість.

Третя фаза - фаза зрілості. Вона характеризується зменшенням темпів росту виробництва, стабілізацією. Треба зауважити, що тривалість масового випуску нового продукту здійснює подвійний вплив на ефективність. З одного боку тривале виробництво нової продукції забезпечує високі економічні результати. З другого боку - виникає необхідність чергового оновлення продукції, оскільки це є обов’язковою умовою утримання положення на товарному ринку і підвищення конкурентоспроможності.

На цій фазі зростає конкуренція внаслідок дифузії й тиражування нововведення.

Четверта фаза - фаза спаду: моральне старіння продукту. Попит падає, нововведення стає неконкурентоспроможним і витискується іншими новаціями. Тому ще до настання цієї фази фірми намагаються модернізувати продукт, який вони вже мають, або створити новий. Для постійного розвитку підприємства нововведення необхідно впроваджувати безперервно.

 

Інноваційна інфраструктура

Процес переводу новації в нововведення вимагає витрат різних ресурсів, основними з яких є інвестиції і час. Новації формують ринок новацій, інвестиції - ринок капіталу, інновації - ринок чистої конкуренції нововведень, як показано на рис. 1.2.

 

 

Рис. 1.2. Сфера інноваційної діяльності

 

Ринок новацій визначається як сукупність об’єктів інтелектуальної власності, яка характеризується цілісністю і має якість новизни у порівнянні з попередніми новаціями. Основним товаром ринку є продукт інтелектуальної діяльності.

Інтелектуальна власність - це право автора на винахід, наукову ідею, розробку, новий виріб або нову технологію. Інтелектуальна власність охороняється державою. Механізм захисту передбачає систему економічних, соціальних і правових методів і способів підтримки інновацій. У сучасному світі використовуються наступні типи захисту інтелектуальної власності: патенти, промислові зразки, товарні знаки, авторське право.

Як зауважив Держдепартамент інтелектуальної власності України (2007 р.), у країні відсутня єдина інфраструктура, яка б дозволила додержуватись законодавства в галузі права на інтелектуальну власність. У 1992 р. було створено державне патентне відомство і державне агентство захисту суміжних прав зі штатом 500 робітників. Крім того, створений Держдепартамент з питань інтелектуальної власності зі штатом 45 спеціалістів. Однак такої кількості персоналу недостатньо для забезпечення реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Патент - це документ, який свідчить про авторське право на винахід, про пріоритет винаходу і виключне право на його використання. Ніхто не може використати винахід без дозволу (ліцензії) патентовласника. Згода на використання винаходу виражається шляхом видачі (продажу) ліцензії на часткове використання або повну передачу патентних прав.

Патент може підкріплюватися промисловим зразком або товарним знаком.

Промисловий зразок - це художньо-конструктивне рішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд. Промисловому зразку надається правовий захист, якщо він є новим, оригінальним і може використовуватися у промисловості в галузях народного господарства.

Товарний знак - це оригінально оформлене графічне зображення, оригінальна назва, особливе сполучення цифр, літер або складів і т.д., якими підприємство наділяє свої вироби. Товарний знак є об’єктом промислової власності і підлягає реєстрації, порядок якої встановлюється законодавством.

Авторське право - це сукупність норм права, яка регулює правові стосунки, пов’язані зі створенням і використанням певного інтелектуального продукту. Авторське право належить автору довічно і діє не менш 50 років після його смерті. Воно поширюється на всі творчі результати (твори у сфері науки, літератури і мистецтва) незалежно від форми, призначення і якості інтелектуального продукту.

Ринок новацій формує науково-дослідні, проектні, науково-технічні колективи, підрозділи, лабораторії, окремих новаторів, вчених. По суті, мова йде про соціально-творчий елемент у суспільстві, який своєю діяльністю створює інтелектуальний продукт: відкриття, винаходи, оригінальні науково-виробничі послуги, отримані у результаті творчих зусиль, що є основою науково-технічного прогресу і розвитку суспільства.

Ринковий механізм (попит, пропозиції, ціни, конкуренція) обслуговує оборот товарів новацій і є фактором його управління.

Ринком чистої конкуренції називають сукупність продавців і покупців, які здійснюють операції зі схожими товарами у ситуації, коли жоден з учасників не впливає на рівень поточних цін.

Головна діюча особа конкурентних відношень - організація, яка володіє новацією. Основним товаром ринку є продукти інтелектуальної діяльності, науковий і науково-технічний результат. Конкуренція стимулює ринок новацій, забезпечуючи його формування. Ринковою конкуренцією називається боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту на доступному сегменті ринку

Ринок капіталу - це сфера обігу капіталу, де суб’єктом виступають, з одного боку, організації та особи, які зайняті у науковій сфері, а з іншого боку - організації та особи, які здійснюють інвестиції. Інфраструктура ринку капіталу повинна сприяти прямому фінансуванню наукової діяльності, формуванню платоспроможного попиту, системи кредитування, страхування фінансового ризику, ринку цінних паперів.

Ринок капіталу формує інвестиції. Інвестиції являють собою довгострокове вкладення коштів у розвиток інноваційної бази.

В інноваційній сфері визначальну роль відіграють довгострокові інвестиції, тому що інвестиційний процес, зазвичай, триває 3-5 років і більше.

Ринки новацій, капіталів, чистої конкуренції, інноваційна інфраструктура формують сферу інноваційної діяльності (рис. 2.2).

Під інноваційною інфраструктурою треба розуміти сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих організацій та допоміжних служб (систем), які необхідні для ефективного здійснення інноваційної діяльності.

Метою створення інфраструктури є забезпечення як розвитку комплексної інноваційної діяльності, так і збереження та розвиток науково-технічного потенціалу країни в інтересах суспільства, включаючи подолання спаду виробництва, його структурну перебудову, зміну номенклатури виробів, створення нової продукції, нових виробничих процесів.

Інноваційна інфраструктура об’єднує організації різних видів: фірми, інвесторів, посередників, науково-дослідні і державні установи, які своєю діяльністю охоплюють весь інноваційний процес - від генерації науково-технічної ідеї до реалізації нововведення.

Інноваційна інфраструктура включає наступний комплекс взаємопов’язаних допоміжних служб (систем):

  • систему інформаційного забезпечення, яка надає доступ до баз даних для всіх зацікавлених осіб;
  • експертизу (включаючи державну) інноваційних програм, проектів, пропозицій, заявок;
  • фінансове-економічне забезпечення інноваційної діяльності;
  • сертифікацію наукової продукції, відповідні послуги у сфері метрології, стандартизації, контролю і якості;
  • просування нововведень на регіональні, міжрегіональні, іноземні ринки, включаючи виставкову, рекламну, маркетингову діяльність, патентно-ліцензійну роботу, захист інтелектуальної власності;
  • підготовку кадрів для інноваційної діяльності.

 

Досвід розвинених країн свідчить, що в умовах глобальної конкуренції на світовому ринку виграє той, хто має розвинену інфраструктуру реалізації нововведень, хто володіє найбільш ефективним механізмом інноваційної діяльності і використовує весь діапазон технологій створення і реалізації інновацій.

Треба підкреслити, що сфера національної науки в процесі становлення ринкових відношень в Україні не увійшла в систему державних пріоритетів. Продовжується процес руйнування науково-технічного та інтелектуального потенціалу суспільства і еміграції з України висококваліфікованих кадрів.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.176.125 (0.007 с.)