Гу дснс україни в місті києві

ГУ ДСНС України в місті Києві

 

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

НАЧАЛЬНИКА КАРАУЛУ

 

________________________ ­­­­­­­­­­­­­­­­­­ 14-ДПРЧ ___________________________

підрозділ

 

начальник караулу

____________________________________________________________________

посада

 

лейтенант служби цивільного захисту

Шелюк Олександр Іванович

____________________________________________________________________

звання, П.І.Б.

 

 

м. Київ

2013 рік

Зміст

 

№ п/п	Найменування		Стор. №
	Алгоритм дій КГП
	Основні керівні документи
	Основні терміни й визначення, що зустрічаються у ДСНС	-	5-10
	Обов'язки начальника караулу*	-	11-12
	Характеристика району виїзду частини*	-	13-14
	Порядок висилки сил і засобів гарнізону, дислокація техніки.	-	15-16
	Таблиця радіопозивних	-	17-18
	Короткі рекомендації керівникові гасіння пожежі	-
	Пожежна техніка	-	19-21
	Пожежно-технічне озброєння	-	21-32
	Вимоги безпеки, запропоновані до пожежно-технічного озброєння	-	33-36
	Формули для розрахунку сил і засобів	-	36-38
	Деякі методичні рекомендації КГП при гасінні пожеж	-	39-40
	Основні нормативи по ФСП	-	40-52
	Коротка інструкція із застосування дихального апарата на стисненому повітрі DRAGER PA 94 Plus Basic.	-	52-58
	Рекомендації по гасінню пожеж в Київському метрополітені	-	58-66
	Деякі схеми бойового розгортання від пожежних автомобілів	-	67-70
	Інформація про підрозділ, штатне розміщення підрозділу*	-
	Обов'язку особового складу по табелю бойового розрахунку*	-
	Основні відомості про особовий склад*	-	73-74
	Ведення робочого зошита *

 

 

* - заповнюється самостійно

 

* - самостійно зробити схеми подачі стволів на висоту та забору води за допомогою Г-600

 

* - самостійно вказати ТТХ всіх ПА в підрозділі

 

 

 

 

1. Нормативно-правова документація в області організації й керуванні діяльністю підрозділів ДСНС України

 

	Про день рятівника (Указ президента України від 12.09.2008 року)
	КОДЕКС ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ набрав чинності з 21.11.2012 року
	"Про оперативне інформування в системі ДСНС України" Наказ № 403 від 12.06.2013 року
	"Тимчасовий порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України" Наказ МНС № 794 від 31.10.2008 року
	" Методичні рекомендації, щодо складання іспитів, підвищення, підтвердження кваліфікації особами рядового та начальницького складу служби цивільного захисту " Наказ № 333 від 13.05.2010 року
	“Про затвердження Статуту дій у НС органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту” Наказ МНС України №575 від 13.03.12 року
	"Про затвердження Положення про організацію службової підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту" Наказ МНС №601 від 01.09.2009 року
	Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.05 р. № 629 “Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту”
	Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту (Закон України від 05.03.2009р. №1068-VI».
	Рекомендації щодо гасіння пожеж у висотних будівлях.
	"Методичні рекомендації з експлуатації та ремонту пожежних рукавів" Наказ ДСНС України № 107 від 01.04.2013 року.
	"НАСТАНОВА з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України" Наказ № 432 ДСНС України від 27.06.2013 року
	“Про затвердження табелів належності ПТО, яким комплектуються пожежні автомобілі гарнізону” Наказ №150 від 19.09.2002 року
	"Настанова з організації газодимозахисної служби в підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України" Наказ МНС України № 1342 від 16.12.2011 року
	"Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України” Наказ№ 312 МНС України від 07.05.2007 року
	"Методичні рекомендації зі складання та використання оперативних планів і карток пожежогасіння" Наказ №1021 МНС України від 23.09.2011 року
	Інструкція по обліку і нагляду за протипожежним водопостачанням в м. Києві від 17.06.97р., з правилами прийому в експлуатацію вуличних та об’єктових пожежних гідрантів, СНиПом 2.04.02-84 “Водоснабжение, наружные сети и сооружения”.
	Наказ ГТУ МНС України у.м. Києві № 137 від “ 30 “ жовтня 2012 року "Про організацію гасіння пожеж, ліквідацію аварій та наслідків надзвичайних ситуацій, надання допомоги населенню підрозділами пожежно-рятувальних сил Київського міського гарнізону цивільного захисту"
	Справочник по тушению пожаров МВД УССР 1983 год. В.П. Иванников, П.П. Клюс Л.К. Мазур

 

Посадові обов'язки начальника караулу

 

Характеристика району виїзду частини

 

4.1. Границі району виїзду.

 

4.2. Основні вулиці, проїзди.

4.3. Особливо важливі об'єкти. Об'єкти життєзабезпечення.

4.4. Будинки підвищеної поверховості.

4.5. Об'єкти з масовим перебуванням людей.

4.6. Об'єкти освіти.

4.7. Об'єкти культового призначення, культурно-видовищні об'єкти.

4.8. Промислові об'єкти, об’єкти з СДОР, станції метрополітену.

4.7. Протипожежне водопостачання (міське та об'єктове).

 

 

Таблиця

Позивні ДПРЧ гарнізону міста Києва

 

ДПРЧ – 1	ТАРАН	11-АБР, 12-АЦ, 14-Л1
ДПРЧ – 2	СЛАВУТА	21-АБР, 22-АЦ, 24-Л1, 70-АЗО
ДПРЧ – 3	ПЛАНЕТА	31-АЦ, 32-АЦ
ДПРЧ – 4	ТЕРНАВА	41-АЦ, 42-АЦ
ДПРЧ - 5	ДОНЕЦЬ	51-АЦ, 52-АЦ, 54-Л1
ДПРЧ – 6	ПЛАЗМА	61-АЦ, 62-АЦ, 65-КП
ДПРЧ – 7	ПАРАД	71-АРБ, 72-АЦ, 74-Л1, 76-АП
ДПРЧ – 8	ТАЛІЙ	81-АЦ, 82-АЦ,
ДПРЧ – 9	САЛАМАНДРА	91-АЦ, 92-АЦ, 94-Л1
ДПРЧ – 10	СОСНЯК	101-АЦ, 102-АЦ,
ДПРЧ – 12	ГАМА	121-АЦ, 122-АЦ, 124-Л1, 126-АКГ
ДПРЧ – 13	ЛАВИНА	131-АРБ, 132-АЦ, 134-Л2, 136-АППГ, 137-АП
ДПРЧ – 14	ВАЗА	141-АЦ, 122-АЦ, 145-КП, 146-АППГ
ДПРЧ – 15	РОДОС	151-АЦ, 152-АЦ
ДПРЧ – 16	КОЛОМИЯ	161-АЦ, 162-АЦ, 162-Л1
ДПРЧ – 17	МОНЕТА	171-АЦ
ДПРЧ – 18	КАРМА	181-АРБ, 182-АЦ, 184-Л1, 214-ДЗ
ДПРЧ – 19	ОЛІМП	191-АЦ, 192-АЦ, 194-Л1, 196-НС, 197-АР
ДПРЧ – 20	УМАНЬ	201-АЦ, 202-АЦ, 204-Л1, 204-Л2,206-НС, 207-АР
ДПРЧ – 24	ХОЛОД	241-АЦ, 242-АЦ, 245-КП, 246-НС, 247-АР, 213-ДЗ
ДПРЧ – 25	КВОРУМ	251-АРБ, 252-АЦ, 254-Л1, 256-НС, 257-АР, 211-ДЗ
ДПРЧ – 26	ЛІМФА	262-АЦ, 266-НС, 267-АР
ДПРЧ – 27	ГОНЕЦЬ	271-АЦ, 275-КП, 276-РБ, 277-АП, 278-АСТД, 212-ДЗ
ДПРЧ – 28	МАТРОС	281-ПК, 282-UMS-1000, 283-UMA-600, 284-ВГ
ДПРЧ – 29	МИС	291-АЦ, 292-АЦ, 279-АП
ДПРЧ – 30	РЕЛЕ	301-АЦ, 302-АА, 303-АА, 304-АА, 305-АА, 306-АА
ППЧ – 35	АЙДАР	351-АЦ
ППЧ – 36	ФОРТУНА	361-АЦ
АРЗ СП	ГАВАНЬ	701-АЦ, 705-РХ, 706-СА (в), 707-СА(л), 708-СА(с)

 

Короткі рекомендації керівникові гасіння пожежі.

Пожежна техніка

Техніка, призначена для гасіння пожеж, ділиться на три групи:

Основні пожежні автомобілі – ТЗ, що призначені для доставки до місця пожежі особового складу, вогнегасних речовин і пожежно-технічного обладнання та подачі вогнегасних речовин в осередок пожежі і виконання завдань за призначенням.
Основні ПА поділяються на автомобілі загального призначення для гасіння пожеж у містах і населених пунктах (пожежні автоцистерни, пожежні автонасоси, пожежні автомобілі першої допомоги) та автомобілі цільового призначення, для гасіння пожеж на промислових підприємствах, відомчих об’єктах хімічної, нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості та ін. (повітряно-пінного, порошкового, газоводяного, аеродромного гасіння, а також пожежні насосні станції тощо).

Спеціальні пожежні автомобілі - призначені для забезпечення виконання спеціальних робіт на пожежі: підняття о/с на висоту, рятування потерпілих з верхніх поверхів будинку, забезпечення зв'язку й освітлення, видалення диму, розкриття й розбирання конструкцій, захисту матеріальних цінностей, забезпечення керування силами й засобами, прокладки рукавних ліній і т.д. До них відносяться: автодрабини, колінчаті автопідіймачі (АКП), автомобіль зв'язку й висвітлення (АЗО), автомобіль газодимозахистної служби (АГ), автомобіль рукавний (АР), автомобіль хімічного захисту (АХ), аварійно-рятувальний автомобіль (АРА), автомобіль штабний (АШ).

Допоміжні пожежні автомобілі – це ТЗ для обслуговування ПА, доставки особового складу, пожежної, спеціальної і аварійно-рятувальної техніки: паливозаправники, пересувні авторемонтні майстерні, діагностичні лабораторії, автобуси, пристосовані для цілей пожежегасіння ТЗ тощо.

Деякі основні характеристики пожежних автомобілів (розшифровка назв):

АЦ-40(130)63Б – автоцистерна на базі шасі автомобіля ЗиЛ-130, тип насоса ПН-40УВ, продуктивністю 40 л/с, напір при нормальному режимі 10 атм., 63б - модифікація автомобіля. Маса з повним навантаженням 9600 кг. Ємність для води - 2380 л, Ємність для піноутворювача - 180 л. Витрата палива 49,8 л/100 км. Витрата палива при роботі з насосом 19,8 л/година. Призначена для доставки до місця пожежі бойового розрахунку(6чол.), пожежно-технічного оснащення та обладнання, засобів пожежогасіння і використовується для гасіння пожеж водою ті повітряно-механічною піною.

АЦ-3,2-40(43104) – автоцистерна на базі шасі автомобіля ЗиЛ-43304, тип насоса ПН-40В, продуктивністю 40 л/с, напір при нормальному режимі 10 атм. Маса з повним навантаженням 11725 кг. Ємність для води - 3200 л, Ємність для піноутворювача - 200 л. Витрата палива 64,6 л/100 км. Витрата палива при роботі з насосом 28,2 л/година. Бойовий розрахунок 6 чіл.

АЦ-40 «ВАЛДАЙ»- призначена для доставки до місця пожежі бойового розрахунку, засобів пожежогасіння і використовується для гасіння пожеж водою та повітряно-механічною піною. Базове шасі - ГАЗ 3310 «ВАЛДАЙ». двигун дизельний, максимальна потужність - 122 к.с., максимальна швидкість - 150 км/год., води - 1800 - 2000 л., піноутворювача - 120 л., довжина напірних рукавів - 348 м., марка насосу - ПН – 40УВ.01.

АД-30(131)ПМ506 - пожежна автодрабина АД-30(131)ПМ506 призначена для рятування людей та гасіння пожеж в будівлях висотою до 30 метрів. Автодрабина виготовлена Торжокським заводом “Пожтехніка”, Росія. Максимальна швидкість руху 80 км/год. Бойовий розрахунок включаючи водія 3 чол, висота повністю висунутої драбини - 31,5 м. при 78 град, кут повороту колін відносно вертикальної осі 360 град. Робоче навантаження на вершину неприставленої драбини при максимальному висуненні колін – 160 кг. Максимальне висунення колін автодрабини від осі повороту –16 м. Механізм приводу висунення колін –канатний. Механізм підйому пакету колін – гідравлічний. Час виконання основних операцій:

- підйом колін до максимального кута 30 сек.

- висування колін на повну довжину 50 сек.

- поворот колін на 360 град. 60 сек.

 

АЗО-12 I-VAN – призначений длядоставки до місця пожежі особового складу та спеціального обладнання, а також для забезпечення місця гасіння пожежі засобами зв'язку та освітлення. Виготовлений ТОВ "Компанія Тітал". На озброєнні знаходяться два генератори, стаціонарний 12,5 кВт\380V, та переносний 3,5 кВт\220V. Для здійснення освітлення надзвичайної ситуації одночасно можлива подача: освітлювальної щогли FIRECO Ultralight (2х1000 Вт\220V), 3-х переносних освітлювальних мачт на тринозі (2х500 Вт\220V), 5-и переносних освітлювальних фонарів (500 Вт\220V). Також автомобіль вивозить штабний стіл та документацію для роботи оперативного штабу на пожежі.

- бойовий розрахунок включаючи водія – 7 чол;

- максимальна швидкість руху – 90 км\год;

- повна маса – 7700 кг.

АП-5 (53213)-196 -призначений для гасіння пожеж на промислових об’єктах хімічної і нафтопереробної промисловості. Він служить для доставки до місця пожежі особового складу, пожежного обладнання і порошкового вогнегасящого складу при гасінні лужних металів, горючих нафтопродуктів, природних і зріджених газів, електроустановок.

Запас вогнегасних засобів

- маса вивозимого порошку – 6100 кг.

- довжина напірної лінії – 40 м.

- кількість ручних стволів – 2.

- кількість прорезинених рукавів Ø 51– 6 шт.

- продуктивність лафетного ствола з насадком

- Ø 75 – 30 кг/с.

- Ø 100 – 50 кг/с.

- робочий тиск в цистерні – 0,37… 0,43 МПа.

Колінчатий підіймач

Бронто–Скайліфт F90 HLA

Призначений для рятування людей з верхніх поверхів будівель при пожежах, гасіння пожеж на висотах, подачі води та повітряно-механічної піни на висоти через вмонтовану магістраль та лафетний ствол, який знаходиться в корзині оператора і може управлятися вручну, або від гідравлічного приводу. Колінчатий підіймач виготовлено фінською фірмою Бронто скайліфт на шасі автомобіля Mercedes Benz Actros 4150/10х4.

Можливості автомобіля:

Бойовий розрахунок, включаючи водія – 3 чоловіки

Пожежно-технічне озброєння.

Пожежні стволи (ручні й лафетні) - призначені для формування й напрямку подачі вогнегасних рнчовин.

Стволи
Водяні
«А»	РС-70, Protek 366 (СПРК-366т)	Низкої кратн.	СПП-4
«Б»	РПС-APG (ствол першої допомоги), РСК-50, РСП-50Е, Protek 360
Середньої кратн.	ГПС-600
лафетні	ПЛС-20П, Protek 368, Protek Style 600

Водяні стволи

Тактико-технічні дані	«А»	«Б»	Лафетний
Умовний прохід, мм
Діаметр насадка, мм
Робочий тиск, атм.
Витрата води при робочому тиску, л/с	7,4	3,7
Площа гасіння, кв. метрів

Методичні рекомендації

щодо використання ручних пожежних стволів зі змінною витратою в підрозділах ДСНС України

За останній період на озброєння підрозділів ДСНС України поступили нові ручні пожежні стволи СПРК-366Т виробництва ВАТ «ТИТАЛ», стволи Protek-366 та Protek-360 виробництва компанії «Protek».

Дані зразки пожежно-технічного обладнання отримали високу оцінку особового складу підрозділів щодо їх практичного використання під час ведення оперативних дій по гасінню пожеж на об’єктах різного призначення. При цьому, стволами Protek-360, як правило, комплектуються цистерни легкого типу (АПД-2, АППД-4), а стволами Protek-366 середні та важкі автоцистерни. Стволи Protek-360 та Protek-366 суттєво відрізняються лише значеннями максимальної та мінімальної витрати води.

Ручні пожежні стволи СПРК-366Т виконані з комплектуючих та за типовими схемами західних зразків пожежно-технічного озброєння, зокрема ствола Protek-366 виробництва компанії «Protek» та фактично є його копією. Зважаючи на це, в даних рекомендаціях всі стволи нового типу будуть позначені як СПРК.

СПРК-366Т – ствол пожежний ручний комбінований, модель/максимальна витрата – 366 л/хв, модифікація - Т.

Стволи типу СПРК є більш універсальними та принципово відрізняються від ручних пожежних стволів, що раніше знаходились на озброєнні підрозділів пожежної охорони. Так, стволи цього типу мають ряд нових можливостей, зокрема: можливе швидке збільшення або зменшення витрат води без припинення її подачі, а також можливе формування компактного або розпиленого струменю з широким кутом розпилення та малим розміром крапель, що забезпечує ефективне об’ємне гасіння тонкорозпиленою водою.

Поряд з цим, при використанні стволів СПРК виникає ряд проблемних питань, пов’язаних перш за все з особливостями експлуатації насосно-рукавних систем та систем зовнішнього протипожежного водопостачання, а також необхідністю виконання окремих вимог «Правил безпеки праці…», Тимчасового Статуту дій в НС. Незнання або ігнорування цих особливостей співробітниками ДСНС може привести до травмування особового складу, виникнення грубих помилок під час здійснення оперативного реагування.

Таким чином використання стволів типу СПРК потребує від керівництва та особового складу підрозділів пожежно-рятувальної служби нових знань та вмінь щодо успішного їх застосування в оперативній роботі.

Загальна будова та ТТХ

Стволи типу СПРК призначені для подачі вогнегасної речовини (води або води зі змочувачем) від пересувної пожежної техніки або стаціонарних протипожежних систем при гасінні пожеж класів А, В, С, Е на об’єктах різного призначення та на відкритих територіях.

Також стволи типу СПРК може використовуватись:

1. Для захисту людей, будівельних конструкцій, технологічного обладнання та інших об’єктів від дії вогню або теплового випромінювання.
2. Для осадження парів НХР.
3. Для проведення примусової вентиляції (димовидалення) в окремих приміщеннях невеликого об’єму або осадження диму в цих приміщеннях.

Тактико-технічні характеристики стволів типу СПРК.

Параметри	Protek 360	Protek 366 (СПРК-366т)	Protek 368
Робочий тиск, атм. (МПа)	7 (0,7)
Регулюєма витрата води, л/с	0,3-0,6-1,5-2,5	1,9-3,8-6,0-7,9	6,0-8,0-9,0-12,0-16,0
Максимальна дальність прямого струменю, м
Регулюєма форма струменю	від компактного до розпиленого 120º
Довжина ствола (без головки), мм
Вага ствола (без головки), кг	1,2	2,0	3,0

Загальна будова стволів типу СПРК

 

 

Правила експлуатації та обслуговування стволів типу СПРК

За відгуками особового складу ручні пожежні стволи СПРК є достатньо надійним і безпечним за умов дотримання правил їх експлуатації та обслуговування:

- перед початком роботи завжди закривайте перекривний клапан й встановлюйте кільцевий селектор розходу в крайнє праве положення, позначене цифрами 115;

- по можливості, відкривайте та закривайте шаровий перекривний клапан повільно, попереджуючи виникнення гідроудару;

- для подачі води потягніть П-подібне руків’я перекривного клапану на себе;

- для припинення подачі води притисніть П-подібне руків’я перекривного клапану від себе;

- для зміни форми струменя повертайте формувач струменя (дефлектор або резиновий бампер) за годинниковою стрілкою (суцільний струмінь) або проти годинникової стрілки (розпилений струмінь) до отримання необхідного кута розпилення;

- для зміни витрати (розходу) повільно повертайте кільцевий селектор розходу (ліворуч) з крайнього правого положення (115) до отримання необхідного значення розходу. Всього у Protek-366 (СПРК-366Т) є 4 положення розходу: 115, 230, 360 та 475 л/хв. Дивись на селекторі проти білої відмітки на корпусі ствола на відповідні цифри розходу, які вказано в л/хв. Водій за можливості, має забезпечувати тиск приблизно 7 атм. на стволі з врахуванням втрат тиску в рукавній лінії;

- для промивки стволу від можливого забруднення або сміття, яке попало до ствола через сітку на вході та блокує нормальне функціонування, поверніть кільцевий селектор розходу ліворуч до самого кінця (FLUSH, тобто ПРОМИВКА) та утримуйте селектор у цьому положенні до повного видалення бруду;

- стволи мають перевірятися кожного разу перед та після застосування для того, щоб впевнитися у придатності ствола до роботи;

- періодично промивайте ствол проточною водою зсередини та очищайте зовні від забруднення;

- за необхідності змащуйте рухомі частини ствола невеликою кількістю мастила хорошої якості на основі силікону. Надмірна кількість мастила тільки накопичуватиме грязь, пісок і дрібний гравій;

- регулярно перевіряйте стан зовнішніх гвинтів (ступінь затягування). За необхідності затягуйте їх. Використовуйте для цього герметик типу Loctite 262.

 

Основними перевагами даного ствола є:

· можливість змінювати витрати води на гасіння або захист в діапазоні від 0,3 л/с (м. куб/хв) до 7,9 л/с (м. куб/хв) в залежності від моделі ствола та тиску на вході;

· можливість швидко змінювати струмінь з компактного на розпилений з розпиленням під кутом до 120 градусів;

· можливість отримання розпиленої води з малим розміром (кратністю) крапель, що суттєво збільшує теплосприймаючу поверхню струї. Тим самим забезпечується більш ефективне охолодження осередку горіння та пришвидшується гасіння пожежі, зменшується кількість проливаємої води та побічні збитки;

· можливість попередження вибуху піролізних газів (під час пожеж в закритих приміщеннях) завдяки використанню тонкорозпиленої води;

· ергономічне розташування органів керування стволом;

· використання в конструкції ствола додаткового (пістолетного) руків’я, що робить його більш зручним в роботі;

· наявність функції промивки ствола;

· відносно невелика вага та габарити;

· використання в конструкції ствола полімерних матеріалів, що робить його більш стійким до механічних впливів та забезпечує додатковий електрозахист.

 

До недоліків та проблемних питань слід віднести:

· відносно велику ціну ствола порівняно з тими, що використовувалися раніше;

· необхідність подачі вогнегасної речовини (води) без домішок та механічних забруднень, які можуть привести до відмови ствола;

· наявність позначок на шкалі витрати води в л/хв, а не в л/с, як це прийнято в підрозділах пожежно-рятувальної служби України;

· не можливість приєднання переносних заземлюючих пристроїв згідно з вимогами керівних документів;

· робочий тиск на стволі, при якому досягається ефект гасіння тонкорозпиленою водою, повинен бути не менше 7 атм., але стан рукавного господарства не завжди дозволяє працювати с такими параметрами;

· імовірність часткового або повного замерзання ствола під час подачі розпиленого струменю при температурі повітря нижче -20 Сº;

· відсутність досвіду з питань оформлення документів оперативного реагування, матеріалів службової підготовки та іншої службової документації при використанні стволів з нефіксованою (регулюваною) витратою;

· відсутності лямки для перенесення ствола.

 

Аналіз проблемних питань та шляхи їх вирішення.

1. Змінна витрата води дає можливість більш ефективно здійснювати гасіння пожежі, збільшуючи або зменшуючи інтенсивність подачі відповідно до площі горіння, виду матеріалів що горить, економлячи воду та зменшуючи побічні збитки від надмірно пролитої води. Але разом з тим, це може призвести до не стабільної роботи насосно-рукавних систем або стволів у випадку, коли сумарна фактична витрата води перевищить пропускну здатність рукавів магістральної лінії або водовіддачу пожежного насосу.

Так магістральна лінія з напірних рукавів діаметром 77 мм. може забезпечити сталу роботу лише 2 стволів СПРК-366Т при максимальній витраті 7,9 л/с (475 л/хв.) кожен.

Особливо небезпечною є подача декількох стволів з нефіксованою витратою при роботі від ємності АЦ без установки на вододжерело. В таких випадках час роботи одного ствола СПРК-366т при тиску 7 атм. з витратою 7,9 л/с (475 л/хв.) від середньої АЦ з об’ємом цистерни 2500 л. буде складати 5,2 хв., а двох таких стволів відповідно лише 2,6 хв.

Висновок.

Для забезпечення надійної роботи насосно-рукавних систем при застосуванні стволів типу СПРК-366Т та забезпечення безперебійної подачі води під час гасіння пожежі слід:

· Під час зберігання на ПА завжди тримати стволи з регульованою витратою води на мінімальних показниках (для СПРК-366Т це 115 л/хв, що відповідає витраті 1,9 л/с).

· Перед введенням ствола в дію ствольник повинен перевірити регулювання витрати води. Як що старшою посадовою особою не вказана необхідна величина витрати то слід виставити мінімальне значення.

· Збільшувати витрату води самостійно ствольник повинен лише за умови, коли це дійсно необхідно для успішного виконання оперативного завдання, уникаючи надмірного проливання води.

· Як що після збільшення витрати води робота ствола стала не ефективною, значно зменшився тиск в рукавній лінії, необхідно виставити попереднє значення та негайно доповісти КГП (НШ, НОД, НТ). Наприклад: «Я «Ураган-111», максимальна витрата 1,9 л/с!»

· При подачі стволів на верхні поверхи будівель або на значні відстані необхідно враховувати, що найбільш ефективна робота ствола при гасінні всередині приміщень тонкорозпиленою водою можлива при тиску в 7 атм. (на стволі). Тому подавати воду при значних втратах напору в магістральних та робочих лініях слід з прокладанням підсилених рукавів. При цьому більш міцні рукава слід використовувати на початку напірної лінії.

· При подачі стволів СПРК від ємностей АЦ забороняється подавати стволи на одному напрямку одночасно від двох та більше ПА. Подачу стволів необхідно виконувати використовуючи техніку на повну потужність згідно розділу 3, п. 3.4, п.п. 118 ТСД в НС від одної ємності забезпечивши її своєчасне поповнення або заміну резервними АЦ.

 

Мал.1 НЕ ПРАВИЛЬНОМал.2 ПРАВИЛЬНО

Мал.1 Техніка використовується не на повну потужність. Можливе одночасне закінчення води в обох цистернах.

Мал.2 Організована робота від одної ємності та своєчасне поповнення її від другої АЦ.

2. Також при роботі зі стволом СПРК без підствольника існує можливість самостійно збільшувати витрату до 7,9 л/с, що відповідає стволу «А». В цьому випадку можливе травмування ствольника при падінні, яке може бути спричинене реактивною дією струменю (особливо в момент вмикання або вимикання ствола).

Висновок.

З метою недопущення травмування о/с під час роботи при максимальних витратах необхідно:

· При роботі з витратою 6,0 л/с (360 л/хв) та більше необхідно обов’язково повідомити про це КГП (НШ, НОД). Працювати зі стволом в цьому випадку необхідно в положенні «з коліна», що забезпечує додаткову стійкість.

· Вмикання та вимикання ствола, по можливості, виконувати плавно, присівши або в положенні «з коліна».

· При роботі на висотах (вище 1 м.) у відповідності до п. 5.8.8 Наказу МНС № 312 обов’язково повинен бути підствольник.

· При роботі з ручних, автомобільних та вертикальних стаціонарних пожежних драбин обов’язкове закріплення карабіном.

 

3. Стволи типу СПРК за своїми конструктивними особливостями не мають лямки для перенесення, що може викликати незручності під час оперативного розгортання.

Висновок

Зважаючи на відсутність лямки для перенесення, під час оперативного розгортання СПРК рекомендується переносити окремо, пристебнутим до карабіна за П-подібне руків’я включення/виключення, або приєднаним з’єднувальною гайкою до робочої рукавної лінії.

 

4. Можлива часткова або повна відмова ствола внаслідок засмічення сприску або вхідної сітки сторонніми предметами, які можуть знаходитися у воді, особливо при роботі від природного вододжерела або зі старих водопровідних мереж.

Висновок

· Під час експлуатації та обслуговування пожежної техніки та обладнання необхідно слідкувати за відсутністю у всмоктуючих та напірних порожнинах насосу, всередині цистерни, рукавів, розгалужень та стволів іржі, окислень, сторонніх предметів та інших механічних забруднень.

· При заборі води з пожежних гідрантів слід, по можливості, спустити забруднену воду через вільний патрубок колонки.

· При заборі води з відкритих вододжерел необхідно розташовувати всмоктувальну сітку таким чином, щоб запобігти потраплянню у рукавні лінії сторонніх предметів та забруднювачів.

 

5. При використанні ствола за умов низьких температур (-20 Сº та нижче) інколи спостерігалося поступове замерзання сприску, яке починалося зі зменшення кількості окремих струменів аж до повного замерзання ствола.

Висновок

При використанні СПРК при низьких температурах (-20 Сº та нижче) необхідно виконувати правила роботи викладені в розділі 5, п. 5.1, п.п.163 Тимчасового Статуту дій в НС. Також при гасінні ззовні будівель та споруд використовувати компактні струмені, по можливості, уникаючи подачі розпиленої води.

 

6. При гасінні пожеж в умовах недостатньої кількості води особливу увагу слід приділяти економії та ефективному її використанню. Це характерно для гасіння пожеж на безводних ділянках та степових і лісних пожеж на відкритих територіях.

Висновок

· Під час використання стволів типу СПРК при недостатній кількості води, слід відрегулювати ствол на мінімальну витрату 1,9 л/с (115 л/хв.).

· Гасіння пожежі бажано проводити не суцільним струменем, а періодично перекриваючи подачу. Подача води переривчастим «пульсуючим» струменем забезпечує ефект відриву полум’я та зменшує витрати води.

· При гасінні всередині приміщень необхідно використовувати об’ємне гасіння тонкорозпиленою водою.

· При зміні позиції ствольник повинен вимикати ствол, не працювати «по диму», вертикальні конструкції гасити зверху вниз та інше.

 

7. Під час гасіння пожеж за умов можливого ураження електричним струмом необхідно прийняти всі вичерпні заходи що до захисту особового складу викладені в керівних документах. Але виконати заземлення ствола з точкою струмовідведення перед робочими органами (органами керування) неможливо внаслідок конструкційних особливостей нових стволів та використання в їх будові діелектричних матеріалів (пластику, гуми).

Висновок

Зважаючи на відсутність достовірних даних стосовно електрозахисних властивостей нових стволів, під час гасіння пожеж на енергетичних об’єктах бажано використовувати стволи «А» та «Б». При використанні СПРК, заземлення необхідно проводити за допомогою струбцин переносних заземлюючих пристроїв, приєднуючи їх до ствола за з’єднувальну гайку.

 

8. При складанні оперативних документів пожежогасіння, матеріалів для проведення занять в системі службової підготовки та оформлення іншої службової документації виникають проблеми щодо проведення розрахунків та оформленні записів, адже стволи мають змінну витрату та не типове маркування на відміну від загальновживаних стволів «А» та «Б».

Висновок

· Враховуючи обмежене поширення стволів нового типу в підрозділах Запорізького гарнізону та відсутність необхідних керівних документів, для здійснення розрахунків, під час оформлення документів оперативного реагування (планів пожежогасіння) необхідно використовувати данні стволів типу «А», «Б» та відповідно ПЛС-20.

· Натомість під час оформлення матеріалів службової підготовки рекомендується використовувати стволи типу СПРК з метою відпрацювання практичних дій по їх застосування. При цьому, необхідно вказувати ствольникам величину витрати води (виходячи з моделюємої обстановки) та контролювати їх роботу.

· При веденні оперативного зв’язку, оформленні службових та інших оперативних документів необхідно використовувати скорочену (робочу) назву для всіх ручних стволів нового типу зі зміною витратою. Наприклад: замість СПРК-366Т таProtek-366 – СПРК-366, а замістьProtek-360 відповідно СПРК-360, або загальну назву - СПРК.

 

9. Маркування на кільцевому селекторі, яким регулюється витрата води зі стволів СПРК нанесено в л/хв, а не в л/с. Це є не типовим для пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України та може призвести до помилок під час гасіння пожежі, при проведенні оперативних розрахунків, тощо.

Висновок

· Всі співробітники ДСНС, що залучаються до ведення оперативних дій повинні знати особливості роботи зі стволами нового типу та вміти правильно відрегулювати витрату ствола.

Параметри	Витрата (при тиску на вході ствола 7 атм.)
СПРК-366,	СПРК-360
л/хв
л/с	1,9	3,8	6,0	7,9	0,3	0,6	1,5	2,5

 

10. Під час горіння в закритих об’ємах з недостатньою вентиляцією можливе виділення великої кількості сажі та інших газоподібних продуктів неповного спалювання (піролізу) нагрітих до високих температур. За умови притоку в такі приміщення свіжого повітря (наприклад при відкриванні дверей або руйнуванні засклення) виникає миттєве спалахування горючих газів по всьому об’єму приміщення, що в свою чергу спричиняє викид полум’я через дверні та віконні отвори, різке збільшення площі пожежі, підвищення температури в осередку та утворення високотемпературних конвективних потоків на шляху просування ланок ГДЗС. На даний час чітка класифікація цих явищ відсутня, але спираючись на досвід пожежно-рятувальної служби інших країн та матеріали інтернет ресурсів можливо запропонувати наступне:

Об’ємний спалах (flashover англ.) – миттєве спалахування продуктів неповного спалювання (піролізний вибух) в об’ємі приміщення.

Зворотна тяга (backdraft англ.) – високотемпературні теплові потоки, що утворюються на шляху просування ланок ГДЗС або в напрямку позиції ствольників.

Об’ємний спалах, частіше за все, є короткочасним явищем, але може мати вибуховий характер, призвести до зміни режиму вентиляції та виникнення зворотної тяги. Обидва ці явища є дуже небезпечними, тому неодноразово в результаті їх виникнення фіксувалися випадки загибелі або травмування особового складу пожежно-рятувальної служби.

Слід пам’ятати, що для накопичення продуктів неповного згоряння в палаючому та суміжних приміщеннях необхідні певні умови, тому виникнення об’ємного спалаху та зворотної тяги можна попередити або прийняти запобіжні заходи для зменшення їх негативних наслідків. Так найбільш ймовірними щодо виникнення такого роду небезпеки є пожежі в приміщеннях з відсутністю достатньо вентиляції, віконних дверних та інших прорізів в стінах, перегородках або перекриттях (сауни, підвали, підсобні приміщення). Взагалі накопичення піролізних газів може виникнути в любому приміщенні, особливо при наявності в ньому значної кількості синтетичних матеріалів, при цьому визначити це можливо за наступними ознаками:

- двері та вікна зачинені, з