Порядок ліцензування господарської діяльності

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або че­рез уповноважений ним орган чи особу звертається до відповід­ного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання-заявника:

— найменування, місцезнаходження, банківські реквізити,
ідентифікаційний код — для юридичної особи;

— прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер
паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифіка­
ційний номер фізичної особи-платника податків та інших
обов'язкових платежів — для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності, на провадження якого заяв­
ник має намір одержати ліцензію.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засвідчена нота­ріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються до-

Ззоб, 65

кументи, передбачені Переліком документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської ді­яльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 4 липня 2001 р. № 756.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та докумен­тів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що ре­гулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяль­ності.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі лі­цензії є:

— недостовірність даних у документах, поданих заявником,
для отримання ліцензії;

— невідповідність заявника згідно з поданими документами
ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської ді­
яльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недос­товірних даних у документах, поданих заявником про видачу лі­цензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензу­вання нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через 3 мі­сяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду госпо­дарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що ста­ли підставою для відмови у видачі ліцензії.

Після прийняття рішення про видачу ліцензії заявник по­винен внести плату за її видачу у розмірах, визначених поста­новою Кабінету Міністрів України «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу». Згідно з положен­нями цього документа плата за видачу ліцензії справляється у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, або 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є місцевий орган виконавчої вла­ди (крім спеціально визначених видів господарської діяльнос­ті). При цьому немає значення статус суб'єкта господарюван­ня — юридичні і фізичні особи — суб'єкти підприємницької

діяльності сплачують відповідні суми за видачу ліцензії на за­гальних підставах.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтвер­джує внесення плати за видачу ліцензії.

Якщо заявник протягом ЗО календарних днів з дня направ­лення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу лі­цензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недій­сною.

Випадки переоформлення та анулювання ліцензії

Переоформлення ліцензії

Підставами для переоформлення ліцензії є:

— зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найме­
нування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або
прізвища, імені, по батькові фізичної особи — суб'єкта підпри­
ємницької діяльності;

— зміна місцезнаходження юридичної особи або місця про­
живання фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

— зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного ви­
ду господарської діяльності.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії лі-цензіат зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцен­зією, що підлягає переоформленню, та відповідними докумен­тами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджу­ють зазначені зміни. Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати над­ходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлену на ново­му бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переофор­млена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

З* 67

За переоформлення ліцензії справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Анулювання ліцензії

Підставами для анулювання ліцензії є:

— заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

— акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних
умов;

— рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта
господарювання;

— нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізич­
ної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

— акт про виявлення недостовірних відомостей у докумен­
тах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

— акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії
іншій юридичній або фізичній особі для провадження госпо­
дарської діяльності;

— акт про встановлення факту неподання в установлений
строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах,
що додавалися до заяви про видачу ліцензії;

— акт про невиконання розпорядження про усунення пору­
шень ліцензійних умов;

— неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензій­
них умов, встановлених для певного виду господарської діяль­
ності;

— акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки орга­
ном ліцензування або спеціально уповноваженим.органом з пи­
тань ліцензування.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання лі­цензії протягом 10 робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензі-ату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робо­чих днів з дати його прийняття.

Патентування підприємницької діяльності

Поняття торгового патенту

Торговим патентом є державне свідоцтво, яке засвідчує пра­во суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися видами підприємниць­кої діяльності, що зазначені в Законі «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Види підприємницької діяльності, що підлягають патенту­ванню

1. Патентуванню підлягає торговельна діяльність за готівко­
ві кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та
кредитних карток на території України, що здійснюється суб'єк­
тами підприємницької діяльності або їх структурними (відокрем­
леними) підрозділами у пунктах продажу товарів. Тобто для
придбання патенту в цьому разі необхідна одночасна наявність
декількох умов:

а) діяльність повинна мати ознаки торговельної. Згідно зі
ст. З Закону «Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності» під торговельною діяльністю розуміється роздрібна
та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (гро­
мадське харчування) сфері;

б) торговельна діяльність повинна здійснюватися в готівко­
вій формі, тобто за готівкові кошти, а також з використанням
інших готівкових платіжних засобів та з використанням кредит­
них карток на території України. У разі проведення розрахунків
шляхом внесення покупцем готівкових коштів за проданий то­
вар (надані послуги) до каси Ощадбанку або каси комерційно­
го банку такі розрахунки не вважаються готівковими, а суб'єкт
підприємництва може здійснювати торговельну діяльність без
придбання торгового патенту;

в) торговельна діяльність повинна здійснюватися суб'єктами
підприємницької діяльності або їх структурними (відокремле­
ними) підрозділами у пунктах продажу товарів.

2. Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових
послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності
або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих
приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами. Під по­
бутовими послугами розуміють діяльність, пов'язану з надан­
ням платних послуг для задоволення особистих потреб замов­
ника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм
розрахунків, включаючи кредитні картки.

3. Патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими
валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприєм­
ницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підроз­
ділами у пунктах обміну іноземної валюти. Під торгівлею готів­
ковими валютними цінностями розуміють продаж готівкової
іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, вираже­
них в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та
персональних чеків), а також операції з дебетування кредитних

(дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівко­вих платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту.

4. Патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфе­ рі грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємниць­кої діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділа­ми. Під гральним бізнесом розуміють діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.