Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Режисер та скульптор І.Кавалерідзе.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Народився іван Петрович кавалерідзе 13 квітня 1887 р. на хуторі ладонському роменського повіту (нині с. новопетрівка сумської об- ласті) у родині колишнього економа й покоївки, а згодом селян – Пе- тра Васильовича кавалерідзе й килини луківни кухаренко. коли старі дати уточнювали за новим стилем, йому замінили “нещасливе” число 13 на 14, що відтоді фігуруватиме в усіх документах. дід майбутнього митця Васо кхаверідзе був привезений генералом ладонським із кавказської війни в Полтавську губернію з іншими не- покірними грузинськими родинами дитинство івана кавалерідзе минуло в с. талалаєвка, де він пішов до початкової земської школи. Після закінчення початкової освіти у 1899 р. іван кавалерідзе переїздить до києва для продовження навчан- ня у гімназії. до казенної гімназії не потрапив, оскільки розпочався навчальний рік, тож вступив до приватної прогімназії г. Валькера. у гімназії його посадили за парту разом із сашком архипенком – май- бутнім скульптором зі світовим ім’ям. мешкав і. кавалерідзе у родині своєї тітки і хрещеної іуліти луківни – дружини художника сергія ар- кадійовича мазаракі у домі с. а. мазаракі панувала творча атмосфера. на гостину до дядька збирались артисти оперного театру, товариші по академії мис- тецтв – П. мартинович, П. сластьон, і. селезньов, с. Васильківський, київські художники с. свєтославський, Ф. красицький. Бував там і а. куїнджі, зі львова приїздив і. труш. дане середовище сформува- ло мистецьке світосприйняття юнака і визначило подальшу дорогу в мистецтво. не закінчивши гімназію через матеріальну скруту в родині, поживши два роки у батьків, 1906 р. іван кавалерідзе повернувся до києва і вступив у художнє училище на скульптурне відділення (май- стерня Ф. Балавенського)
Щоб якось заробити на життя, він працює статистом у оперному театрі, де також підробляє як скульптор. у 1907 р. на замовлення поль- ської поетеси м. гроссек і. кавалерідзе створює портрет Євгенія онєгі- на. Восени 1908 р. і. кавалерідзе закінчує свою курсову роботу “твор- чість”, яка стала знаковою роботою на початку його творчої біографії. у 1909 р. на гастролі до києва приїхав Ф. Шаляпін. іван кавалерідзе познайомився зі співаком і також зробив його скульптурний портрет. на згадку Ф. Шаляпін подарував і. кавалерідзе власну фотографію в ролі з дарчим написом
З 1909 по 1911 р. навчається в академії мистецтв у Петербурзі (май- стерня і. гінцбурга). Щоб вдосконалити майстерність, і. кавалерідзе радять поїхати навчатись до скульптора н. аронсона, який мешкав у Парижі. і. кавалерідзе поринає у життя провідного мистецького центру світу, знайомиться з провідними художніми течіями, художниками. За- вдяки ользі миколаївні мечніковій зустрічається з огюстом роденом . Перераховані роботи стали своєрідною “другою мо- лодістю” скульптора. Позбавившись ідеологічних штампів, зовнішніх нав’язувань, автор розкрив нові грані пластики, узагальнивши провідні світові та вітчизняні традиції. однак, попри пом’якшення ідеологічного режиму, на той час вони експоновані не були, впер- ше показані глядачам уже у післярадянський час. створення пам*ятника “григорій сковорода” на контрактовій площі у києві (1976) стало підсумком багатогранної творчої діяльності мит- ця, на той час івану Петровичу виповнилось 90 років. Помер іван Петрович кава- лерідзе 3 грудня 1978 р.як зазначалось вище, документи особового фонду і. кавалерідзе (ф. 442) складаються з двох описів справ постійного зберігання. опис № 1 (спр. 56,)крайні дати документів 1918–1968 рр.) складається з шести розділів. Перший розділ – творчі до- кументи: оригінали та копії фотографій, скульптур і кадрів із фільмів і. кавалерідзе, ескізи пам’ятника на могилі т. г. Шевченка; фотографії скульптурних робіт: пам’ятники т. Шевченку в м. ромни, артему в м. Бахмут, т. Шевченку в м. суми, артему в м. святогорськ, фотографії кадрів із фільмів – “Перекоп”, “коліївщина”, “Штурмові ночі”, “наталка Полтавка”, “Прометей”, “григорій сковорода”
другий розділ – документи до біографії і. кавалерідзе представле- ний афішами та фотокопіями афіш до фільмів і спектаклів і. кавалері- дзе (1933–1968), афішею виставки скульптури і. кавалерідзе (1962) . третій розділ містить документи про і. кавалерідзе: вирізки з газет і журналів про творчість митця (1927–1966)
Четвертий розділ – документи, зібрані і. кавалерідзе. у даному розділі зберігаються дві статті – вирізка з газети “Вісті” лохвицького повіту за 23 грудня 1922 р. з приводу відкриття пам’ятника г. сково- роді у лохвиці та стаття “свято в ромнах” про пам’ятник т.Шевченку авторства і. кавалерідзе з газети “Прапор жовтня” за 5 травня 1962 р. П’ятий розділ – образотворчі документи: індивідуальні фотогра- фії і. кавалердзе (1927–1968), фотографія і. кавалерідзе під час де- монстрації пам’ятників В. леніну та артему (1923–1924), фотографія
і. кавалерідзе з московськими митцями за роботою над пам’ятником т.г. Шевченку (1963), фото і. кавалерідзе з дружиною м. горького (к. Пешковою) у мануйлівці, фотографія Ф. Шаляпіна в ролі з дарчим написом і. ка-валерідзе (1909, копія)
у шостому розділі (документи, що відклалися у фонді і. кавалерідзе) зберігається один документ – це фотокопія автографа і. кавалерідзе великого формату
опис № 2 (спр. 60, крайні дати документів 1896–1981) складається з девяти розділів.Перший розділ – творчі документи: фотографії пам’ятників григорію сковороді у лохвиці (1920-і), Ф. дзержинсько- му (1940-і), П. Запорожцю (1971), княгині ользі; скульптур акторів – і. ільїнського у ролі акіма, Ф. Шаляпіна у ролі олоферна, а. Бучми у ролі миколи Задорожного (1950-і); бюсти та барельєфи – г. Петров- ського, о. горького; портрет доньки майї, виконаний олівцем; фото кадрів фільму “Повія” (1961). Представлені також літературні твори митця: п’єси “Всадник на взыдбленном коне”, “григорий и Параскева”, вірші “две эпохи”, “нет денег” (1960-і, 1970-і); автобіографічна повість “Прокаженный иван” (1970-і) . другий розділ – епістолярна спадщина – містить листи доньки майї кавалерідзе до батька (1945–1967), катерини сенник (другої дружини і. кавалерідзе) до фондоутворювача (1925–1946) . третій розділ – дарчі написи окремих осіб фондоутворювачу (1958–1961). Четвертий розділ – документи до біографії і. кавалерідзе. у роз- ділі зберігається: посвідчення члена Професійної спілки робітників мистецтв срср (1920-і), запрошення на відкриття пам’ятників роботи і. кавалердзе г. сковороді 23 грудня 1922, меморіальної стели на честь бібліотеки ярослава мудрого 20 червня 1969, статті до ювілеїв фондо- утворювача, афіша та програма спектаклю “Вотанів меч” . П’ятий розділ – документи, зібрані і. кавалерідзе: репродукції живопису російських художників (1920-і), рукописний варіант книги і. о. курилова “роменская старина”, фотографія л. толстого (1896), фотографії режисерів дореволюційного кіно, з яки-ми працював і. кавалерідзе – В. гардіна, я. Протазанова, Ч. сабінського, П. Чардиніна, а. Ханжонкова (1920-і, фотокопії), фотографії українських акторів – м. Заньковецької, З. діброви, я. долі, с. кузнєцова, т. литвиненко, л. ліниць- кої, і. мар’яненка, і. Патор-жинського, м. садовського, В. Холодної (1920-і, 1940-і, фотокопії)
. Шостий розділ – документи про фондоутворюча – представлений статтями л. Владича, В. Давидова, н. капельгородської, Ф. Кириченка, м. Шудрі, л. лінгарта, В. сиська про творчість і. кавалерідзе (1967–1977)
сьомий розділ: образотворчі документи – особисті фотографії і. кавалерідзе (1920-і, 1970-і рр.), фотографія колективу роменського народного театру, в якому і. кавалерідзе працював режисером (1920-і), шарж на і. кавалерідзе під час зйомок фільму “коліївщина”, портрет і. кавалерідзе художника с. тарана . у восьмому розділі – документи родичів фондоутворювача – збе- рігаються особисті фото катерини сенник (другої дружини) (1920-і), індивідуальне фото майї кавалерідзе (доньки) (1920-і), групове фото к. сенник з дочкою майєю (1920-і) . дев’ятий розділ складають документи, які відклались у фонді – газета “Вестник полтавского губернского общественного комитета” (2 квітня 1917), фотографії невстановлених осіб (1931–1970-і) . джерельна база особового фонду № 442 дає змогу в загальних ри- сах окреслити творчі та біографічні етапи життя івана Петровича ка- валерідзе. Режисер Як режисер поставив (переважно за власними сценаріями) на Одеській (1928–1933) і Київській (1934–1941, 1957–1962) кіностудіях художні фільм: · «Злива» (1928, також художник фільму) · «Перекоп» (1930) · «Штурмові ночі» (1931) · «Коліївщина» (1933) · «Прометей» (1936) Тарас Шевченко – художник Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу Шевченку (1814–1861) належить особливе місце. Поборником правди і свободи називають його. Він своєю полум’яною поетичною і мистецькою творчістю виражав споконвічні вільнолюбні прагнення нашого народу. Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення. Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Малював ними стіни, лави, стіл... Малював у хаті і надворі, вдома і в гостях... Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей. Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка”, датований самим автором ще 1830 роком. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника. Юний Шевченко прибув у лютому 1831 року до столиці Російської імперії Петербурга, подолавши разом з іншими кріпаками пана Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики і російської Півночі. З цього часу почалося його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професіонального художника. 1832 року пан віддав Шевченка на навчання в майстерню одного з найкращих художників В. Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки. Нестача денного часу і заклопотаність, бажання стати справжнім художником змушували Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і змальовувати статуї. Тут відбулась перша зустріч Тараса зі своїм земляком художником І. Сошенком, який зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти йому. І.Сошенко давав поради і консультації художнику-початківцю, знайомив його з видатними діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою), спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з кріпацтва. Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова. Тарас переходить з класу в клас в числі найкращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в Академії мистецтв його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас Шевченко мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися із шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка, звісно, не було. Друга заповітна мрія – повернутись назавжди в Україну. У 1843 році Тарас Григорович приїхав в Україну. Під час подорожі любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин під назвою “Живописна Україна”, на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Повернувшись в Петербург, він завершує навчання в Академії мистецтв, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою “Живописна Україна”. Згодом Шевченко знайшов роботу в Київській археографічній комісії. Художникові довелося побувати у різних місцях України, де він змальовував й описував історичні пам’ятки. З часу його подорожей залишилось чимало акварелей, простих і природних за своїми сюжетами. В 1845-1847 роках Тарас Григорович створив ряд портретів, які переконливо свідчать про зростання художника, про поглиблення психологічної характеристики образів. Портретам належить велике місце в Шевченковому доробку. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним із відомих і популярних портретистів. Створені ним образи відзначаються невимушеністю, природністю, вдалою композиційною побудовою і свіжістю барв, намаганням дати психологічну характеристику людині. Шевченко зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його основоположником в українському мистецтві. Особливо хвилювало художника підневільне, часто трагічне становище жінки. Небагато з тих, кому випало безсмертя, здобули його такою дорогою ціною, як Тарас Шевченко. Доля не шкодувала для нього найжорстокіших випробувань і страждань. Прожив Шевченко лише 47 років, з них 25 – у кріпосному рабстві, 10 – у тюрмах та на засланні. А решту – постійно перебував під недремним жандармським оком, воюючи із нестатками. Помер він самотнім у казенній комірчині, не здійснивши навіть природної людської мрії про сімейний затишок у власному домі.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 323; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.113.24 (0.013 с.) |