Оборона Києва. Поразка Південно-Західного фронту



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оборона Києва. Поразка Південно-Західного фронту



Під керівництвом ЦК КП(б) В, СНК(Рада Народних Комісарів) і Президії Верховної Ради УРСР 6 липня був створений штаб оборони Києва. Київський укріплений район був посилений 3 стрілецькими дивізіями, 2 повітряно-десантними бригадами, окремими частинами, курсантами Київських артилерійських училищ і ін. Всі війська, зосереджені на південь від Києва, зводилися в 26-у армію. З початку війни понад 200 тис. киян (у тому числі 16 тис. комуністів і 40 тис. комсомольців) добровільно вступили в ряди Червоної Армії, було створено народне ополчення. Щоденні понад 160 тис. жителів працювало на будівництві оборонних рубежів.

Контрудари радянських військ, їх стійка оборона на підступах до Києва зірвали плани ворога опанувати місто ходу. Противник вимушений був припинити настання на Київ і почати його обхід з двох сторін: німецько-фашистська 1-я танкова група обернула на південь, а основні сили 6-ої армії зосередилися в районі Коростеня. До кінця липня противникові удалося відтіснити війська 5-ої армії, а на південь від Києва відкинути війська 26-ої армії за Дніпро. 30 липня ворог відновив настання на Київ з району Гльовахи, зосередивши до 5 піхотних дивізій з танками, і 10 серпня увірвався в південно-західні передмістя Києва, але тут зустрів героїчний опір народного ополчення і був зупинений. Радянські війська, що обороняли Київ, 8 серпня були об'єднані в 37-у армію, що отримала на посилення 2 стрілецьких дивізії і 3 повітряно-десантних бригади. Перейшовши в настання, війська 37-ої армії відкинули противника і до 16 серпня майже відновили первинне положення. Друга спроба ворога опанувати Київ провалилася.

З середини серпня основні бої розвернулися північніше, а потім на південь від Києва. 8 серпня 2-я німецька танкова група і 2-я армія перейшли в настання з С. на Гомель, Чернігів і Стародуб і до кінця серпня вийшли на р. Десну. 9 вересня північне угрупування німецько-фашистських військ перейшло в настання в напрямі Лубни. 12 вересня з Кременчуцького плацдарму почали настання на Лубни 1-я німецька танкова група і 17-я армія. 15 вересня війська цих угрупувань з'єдналися в районі Лохвіци і замкнули кільце оточення довкола всього київського угрупування радянських військ (21-я, 5-я, 37-я і 26-я армії). 19 вересня радянські війська залишили Київ і почали відхід на схід. Із-за порушення зв'язку і управління вихід з оточення відбувався неорганізовано і привів до важких втрат. Під час оточення в бою загинули М. П. Кирпонос, М. А. Бурмістенко і начальник штабу фронту Ст І. Безвиході.

В результаті поразки Південно-західного фронту була втрачена майже вся Лівобережна Україна. Проте героїчна оборона Києва зіграла важливу роль в ході війни. Вона відвернула крупні сили групи армій «Центр» на київський напрям, що порушило загальний стратегічний план німецько-фашистського командування, затримавши на 2 місяці настання на головному — московському напрямі.

Оборонна операція Києва не дивлячись на невдалий результат, зробила серйозний вплив на наступні події під Москвою і на зрив німецького плану блискавичної війни проти СРСР.

Героїчна оборона Одеси і Севастополя

Одеса

73 героїчних дні... Саме стільки тривала Одеська оборонна операція, за якою десятки тисяч загиблих, три роки окупації та факти стійкого героїзму і фатальних помилок. 5 серпня 1941 року почалась героїчна оборона Одеси.

Незважаючи на всю непередбачуваність нападу, у зоні відповідальності Південного фронту катастрофи не сталося. Деякі частини Радянських військ навіть перейшли в наступ. Так, знаменита Дунайська флотилія 22 червня висадила десант на територію ворога. Взвод старшого лейтенанта Держбезпеки Козельбашева (так званий "Осназ") 22 червня переправився через Дунай, а вже до 26 червня з основними силами десанту, прикордонниками й одним полком Чапаївської дивізії очистив румунський берег від ворога на відстані 75 км...

Словом, від самого початку війна розгорталася поза сценарієм. Однак наприкінці липня – на початку серпня загроза нависла над Одесою. Ворог підійшов до міста ледь чи не раніше авангардних частин Червоної Армії. Чисельність ворога в шість разів перевищувала сили захисників міста.

Супротивник планував здобути Одесу протягом двох-трьох днів. 1 липня 1941 р. ворог перейшов у наступ на могилів-подільському і бельцівському напрямах. Радянські війська героїчно оборонялися, проте наші чотири дивізії на 150-кілометровому фронті від Ліпкан до Унген не могли стримати натиск противника. 8 серпня 1941 р. у місті був оголошений стан облоги. Понад 100 тис. трудящих Одеси вийшли на будівництво оборонних рубежів. Під артилерійським вогнем і безперервним бомбардуванням вони рили окопи, будували вогневі точки, зводили барикади. За короткий час у місті було споруджено 243 барикади й три великих оборонних рубежі. Після 15 серпня 1941 р. противник перейшов від натиску по всьому фронту до нанесення ударів по флангах. Радянські війська відповіли на цю тактику ворога контрударом і зірвали плани німців. 20 серпня 1941 р. противник поновив штурм міста. По 12-15 разів на добу їхні літаки бомбардували місто. Жорстокість боїв наростала з кожним днем. Після того, як на допомогу захисникам оборонного району за рішенням Ставки на кораблях були доставлені частини 157-ї стрілецької дивізії та дивізіон реактивних мінометів "катюша", в ніч на 22 вересня 1941 р. у тил противника був висаджений морський десант. Одночасно завдали контрудар війська східного сектора оборони. Ворог не витримав натиску й поспішно, кидаючи зброю, поранених і вбитих, почав відходити. Захисники Одеси - частини Приморської армії - зуміли зупинити ворога на рубежі Олександрівка – Стара Ванталинка - Кароліна Бугаз. 15 вересня 4-та румунська армія почала вирішальний наступ і оточила Одесу, яку було здано16 жовтня після 73 днів оборони і яка коштувала ворогові десятків тисяч життів.

Севастополь

Оборона Севастополя тривала практично рік і мала кілька основних етапів:

Перший наступ німців;

Другий наступ німців;

Період затишшя в січні-травні 1942 року;

Третій наступ німців.

25 жовтня 1941 року німецькі війська прорвали лінію оборони радянської армії і рушили в бік Криму з метою в найкоротші терміни зайняти півострів. Радянське командування одночасно з цим початок відступ в бік Керчі, звідки частина армії пізніше переправилася на Кубань. Частина, що залишилася радянських військ початку оступатися в сторону Севастополя, щоб захистити місто. Німці мали обидві частини радянської армії, а також відправили ще один загін безпосередньо в Севастополь в обхід російської армії, щоб оточити місто і захопити його. До листопада 1941 року в Севастополі було близько 20 тисяч радянських військ, а з 5 листопада почалися перші сутички між німцями і радянською армією на далеких підступах до міста.

Перший наступ німців на Севастополь

11 листопада декілька німецьких дивізій атакували радянські війська на підходах до міста, однак зустріли серйозний опір - запеклі бої тривали аж до 21 числа. В ході боїв німцям вдалося просунутися вглиб на кілька кілометрів відразу в двох напрямках, і межа фронту встановилася в 12 кілометрах від Севастополя.

Друге наступ німців на Севастополь

Нова атака була запланована на 27 листопада, але через низку проблем відбулася лише 17 грудня 1941 року. Німці напали на радянський фронт і знову почалися запеклі бої, в результаті яких німецька армія знову змогла завоювати перевагу і просунутися до міста.

Січень-травень 1942 року

Це був відносно спокійний період, бої відбувалися лише невеликі, місцевого значення, так як німецькі війська вирушили на схід Кримського півострова, а радянська армія в цей час поповнювала свої загони новими дивізіями.

Третій наступ німців на Севастополь

18 травня радянських опір на сході Криму було остаточно знищено, і німецька армія знову зосередилася на Севастополі. Необхідно було найближчим часом захопити місто - для цього до кордону була підтягнута артилерія.

2 червня розпочався штурм Севастополя одночасно з землі і повітря, частина німецької армії відволікала противника на сході, а частина брала участь безпосередньо в штурмі.

До 17 червня було захоплено північ Севастополя, а також частина півдня. ДО 29 червня німці увійшли в місто, і бої тривали вже там. 1 липня 1942 року Севастополь був повністю захоплений німцям

66. Мобілізаційні заходи !941р Евакуація в східні райони СРСР. Боротьба з ворогом в тилу

Безприкладної у світовій історії, справді героїчною і драматичної епопеєю стало масове переміщення в перший період Великої Вітчизняної війни з небезпечних районівСРСР на Схід населення, промислових підприємств, майна МТС, колгоспів і радгоспів, культурних та наукових установ, запасів продовольства, сировини та інших матеріальнихцінностей . Здійснена в Радянському Союзі евакуація за своїми масштабами і термінами була унікальною виробничої операцією. Без успішного виконання такої грандіозної виробничої операції, проведеної в СРСР у 1941-1942 рр.., Неможливо було не тільки зберегти основну економічну базу країни, але й організувати міцний тил і оперативно перемкнути народне господарство на масовий випуск необхідної фронту військової продукції.Евакуація була хоч і вимушеною, але вкрай важливим заходом, викликаної трагічної обстановкою, що склалася в зоні бойових дій вже на самому початку війни. Гітлерівці сподівалися, як це їм вдалося в поневолених країнах Європи, використовувати величезний промислово-економічний потенціал, майно сотень колгоспів, МТС, радгоспів та інші дрібні матеріальніцінності та людські ресурси СРСР. Після оволодіння настільки значної економічною базою вони розраховували швидко покінчити з радянською державою [7].

Необхідно було вжити екстрених та ефективні заходи, щоб зірвати ці плани агресора. Директива Раднаркому СРСР і ЦК ВКП (б) від 29 червня 1941 р. закликав населення при вимушеному відході Червоної Армії "викрадати рухомий залізничний склад, не залишати ворогові жодного паровоза, жодного вагона, не залишати противнику ні кілограма хліба, ні літра пального" [8]. Зрозуміло, така вимога в повному обсязі було явно нездійсненним, але воно означало заклик до максимального порятунку від ворога всього, що можна було врятувати. Все цінне майно і продовольчі запаси, які неможливо було евакуювати в тил, підлягали руйнування і знищення.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 280; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.165.57.161 (0.017 с.)