Неп та Україна причини, зміст, наслідки. Голод 1921-1923рр і Україна

Нова економічна політика ( НЕП) – політика заснована на ринкових відносинах різних формах власності та економічних методах керування народним господарством. Рішення про її проведення було прийняте на Х зїзді РКП(б) (березень 1921р). Необхідність зміни політики «военного комунізму» непом була зумовлена економічною та соціально – політичною кризою в країні. НЕП розглядали, як форму перехідного від капіталізму до соціалізму періоду. В Україні НЕП був запроваджений у 1922р.

НАСЛІДКИ.

1) Швидке відновлення сільського господарства, промисловості, транспорту.

2) Відновлення та розвиток торгівлв.

3) Зростання кількості міського населення

4) Підвищення продуктивності праці

5) Підвищення рівня життя

6) Прискорення соціальної диференціації в місті

7) Поява «нової буржуазії»

8) Прискорення розшарування селянства

9) Зростання безробіття

Голод (1921 1923рр). Голодомор в Україні в 1921 – середині 1923рр був викликаниї такими причинами

1) Політика «воєнного комунізму» (насильницьке вилучення хліба в селян)

2) Заборона реалізації хлібних лишків за ринковими цінами

3) Падіння товарності сільського господарства внаслідок незацікавленості селян у виробництві сільгосппродукції.

4) Занепад сільського господарства внаслідок першої світової та громадянської війни.

Голод охопив повіти Олександрвської губернії, Донецької, Катеринославської, Миколаївської, Одеської тощо., всього 21 повіт.

37. Україна і створення СРСР. Основні положення та зміни в Конституції УРСР

На основі ленінського плану І з'їзд рад СРСР 30 грудня 1922 р. прийняв рішення про утворення СРСР. До його складу ввійшли Російська Федерація, Українська PCP, Білоруська PCP, Закавказька Федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан). У документах, покладених в основу СРСР (Декларація і Договір), права центру превалювали над правами республік. Так, із 29 пунктів Союзного договору лише один стосувався прав республік. Формально кожна республіка мала право виходу із СРСР, але механізму такого виходу не було розроблено.

Юридичне оформлення СРСР остаточно завершилося в 1924 p., коли була прийнята Конституція СРСР.

Конституція СРСР позбавила союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю, прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту, зв'язку, оборонної промисловості. Повноваження республік обмежувалися сільським господарством, внутрішніми справами, охороною здоров'я, соціальним забезпеченням. Але і ці повноваження зводилися нанівець керівництвом РКП(б), яке визначало внутрішню і зовнішню політику в цілому і кожної республіки зокрема.

IX Всеукраїнський з'їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції УСРР, законодавчо закріпивши входження республіки до складу СРСР.

Формально СРСР був федерацією, але фактично - унітарною, централізованою державою, імперією нового типу. Україна втратила рештки державного суверенітету і незабаром, як і інші союзні республіки, перетворилася на адміністративну одиницю Радянського Союзу.

Проте певні ознаки державності - територіальна цілісність, власний адміністративний і державний апарат збереглися, однак це не змінювало ЇЇ статусу як частини єдиної держави.

Зміни в Конституції. Перетворення, що сталися в усіх сферах життя України, потребували

внесення значних змін до Основного Закону республіки — Конституції УСРР.

Насамперед це було обумовлено утворенням єдиної союзної держави — СРСР,

у складі якої перебувала тепер Україна.

Зміни випливали також із факту проведення нової економічної політики.

Необхідно було законодавче закріпити в Конституції утворення Молдавської

АСРР у складі УСРР, а також перехід республіки на триступеневу систему

управління в результаті завершення адміністративно-територіальної

реформи 1925 p.

Зокрема, ст. 4 Конституції УСРР у новій редакції закріпляла той факт, що

Українська СРР віднині ставала складовою частиною єдиної союзної

держави. У ній законодавче оформлювалося також утворення у складі УСРР

Молдавської АСРР.

 

Конституція трактувала питання прав УСРР і компетенції її центральних

органів влади у зв'язку з "входженням" України до складу СРСР, приводила

ці положення у відповідність з Конституцією СРСР 1924 p.

 

Важливі зміни були внесені до ст. 7, де визначався перелік органів

центральної влади республіки. В новій редакції ст. 7 проголошувала, що

верховним органом державної влади УСРР є Всеукраїнський з'їзд Рад, а в

період між з'їздами — ВУЦВК. Між сесіями ВУЦВК найвищим законодавчим,

виконавчим і розпорядчим органом вважалася Президія ВУЦВК. Таким чином,

відповідно до цієї статті, в числі верховних органів влади Раднарком

УСРР не передбачався. Він залишався розпорядчим і виконавчим органом

ВУЦВК і в межах наданих йому прав видавав декрети і постанови,

обов'язкові до виконання на всій території Української СРР.

Досягнення в галузі освіти і науки 1917- 1920 рр.

Ліквідація неписьменності

Переважна більшість населення України була неписьменною. Розгортаючи культурне будівництво, партія більшовиків зробила лікнеп найважливішою державною справою. Культосвітні заклади усіх типів були зобов'язані приділяти лікнепу найбільшу увагу. Установи наркомату освіти дістали право залучати до навчання неписьменних на засадах трудової повинності усіх грамотних громадян, вільних від воєнної мобілізації.

Починаючи з весни 1920 р., в Україні розгорнулася кампанія з організації шкіл та гуртків лікнепу. Було відкрито до 7 тис. вечірніх шкіл та гуртків. У них три-чотири рази на тиждень навчалося до 200 тис. чоловік. Крім того, до 50 тис. чоловік було охоплено індивідуальним навчанням.