Форми методичної роботи з учителями, їх характеристика

Виділяють такі дві групи форм методичної роботи: індивідуальні і колективні. До індивідуальних форм методичної роботи відносять самоосвіту, стажування, наставництво, індивідуальні консультації, а до колективних — шкільні (міжшкільні), районні (міські) методичні об'єднання учителів, вихователів, класних керівників; районні (міські) методоб'єднання вчителів; постійно діючі та епізодичні семінари для вчителів, вихователів, директорів навчально-виховних закладів, їх заступників; педагогічні читання, виставки, конференції; опорні школи; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи та інше.

Самоосвіта - педагог вивчає нову літературу з педагогіки, психології, методики викладання навчальної дисципліни, матеріали передового педагогічного досвіду, педагогічні та методичні журнали, збірники.

Стажування. Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні навчальні заклади, протягом першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Мета стажування — набуття випускниками практичних та організаторських навичок, необхідних для педагогічної роботи на посаді, яку займають. Керівник навчального закладу призначає з числа кращих вчителів (вихователів) відповідної спеціальності керівників стажування — наставників.

Індивідуальні консультації для вчителів. В організації індивідуальних консультацій з учителями потрібно виходити з практичних потреб школи і кожного вчителя зокрема. Під час індивідуальних консультацій вчителеві дають конкретні поради з тих чи інших питань, рекомендують опрацювати відповідні журнальні статті, методичні посібники або методичні розробки уроків.

Методичні об'єднання вчителів. При наявності в школі не менше 5 вчителів одного і того ж предмета створюються шкільні методичні об'єднання (предметні). Засідання методичних об'єднань проводиться один раз на чверть, де вивчають і обговорюють директивні документи уряду, Міністерства освіти і науки, заслуховують доповіді з актуальних питань навчання і виховання учнів, відвідують і аналізують навчальні заняття, виховні заходи, роблять огляд новинок літератури аналізують навчальну документацію, дидактичний матеріал; виготовляють наочні посібники тощо.

Школа передового педагогічного досвіду створюється за пропозицією педагогічної ради школи, рай(міськ)методкабінету, обласного інституту післядипломної освіти. Керівником школи передового педагогічного досвіду є досвідчений учитель, або особа, досвід роботи якої схвалений і рекомендований для впровадження. Слухачі школи (5-10 чол.) передового педагогічного досвіду працюють за планом, складеним керівником школи з допомогою працівників рай(міськ)методкабінету, обласного інституту післядипломної освіти, з періодичністю одне заняття на місяць. Змістом роботи школи передового педагогічного досвіду є вивчення і впровадження у практику роботи передового педагогічного досвіду, озброєння вчителів умінням аналізувати чужий і власний досвід.

Робота творчих груп. До складу таких груп входять теоретично підготовлені, досвідчені, творчі вчителі (8-10 чол.). Завданням творчих груп є розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу, які є новими в педагогічній теорії і практиці, тобто робота їх носить випереджувальний характер. Тривалість роботи творчої групи залежить від складності тієї проблеми, над розв'язанням якої вона працює. Це може бути 1-2 роки. Завершальною формою роботи творчої групи є розробка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми в масовій педагогічній практиці.

Опорна школа. Вона має відповідну навчально-матеріальну базу, досвідчених і творчо працюючих педагогів, домагається високих результатів у навчанні і вихованні учнів.

Науково-практичні конференції — одна із форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників до роботи з учнями в середніх загальноосвітніх навчальних закладах. Тематика науково-практичних конференцій визначається тими завданнями, які ставить суспільство перед школою, потребами педагогічних колективів шкіл. Структура роботи науково-практичної конференції зазвичай така: пленарне засідання (розглядаються основні питання даної проблеми); робота в секціях (4-5 секцій з окремих напрямків вирішення даної проблеми); підсумкове пленарному засіданні (заслуховують звіти керівників секцій, обговорюють і приймають рекомендації).

Постійно діючі та епізодичні семінари спрямовані на розв'язання окремих проблем у роботі вчителів, вихователів, керівників шкіл і проводяться один або два рази в рік.

Курси підвищення кваліфікації. Педагогічні працівники їхпроходять один раз у 5 років. Можуть організовуватися і проблемні курси для вчителів, які працюють за новими навчальними програмами, підручниками; для вчителів-методистів, старших учителів; а також курси з актуальних проблем навчання і виховання школярів.

Творчі звіти вчителів. На педагогічній раді вчитель звітує про результати навчально-виховної роботи, ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить колег з власним досвідом, роздатковим і дидактичним матеріалом, сценаріями найбільш вдалих заходів.

Тижні педагогічної майстерності — це своєрідний звіт досвідчених вчителів, вчителів-методистів, старших вчителів про свою роботу. У програму тижня входить: проведення відкритих уроків, позакласних виховних заходів майстрами педагогічної праці, виставка наочних посібників, дидактичного матеріалу, учнівських зошитів, творчих робіт учнів.

Відкриті уроки. Ця форма роботи дає можливість показати особливості використання вчителем форм, методів і прийомів роботи на уроці, розв'язання окремих педагогічних проблем (здійснення навчальної роботи на уроці, реалізація індивідуального і диференційованого підходів до учнів, активізація пізнавальної діяльності школярів і ін.).

Методичні оперативки. Завдання методичних оперативок (оперативних нарад) — підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі.

Методична рада школи. До її складу входять керівники шкільних методоб'єднань, шкіл передового педагогічного досвіду, творчих груп, найбільш досвідчені вчителі, вчителі-новатори. У зміст її роботи входить: визначення основних напрямків діяльності предметних методоб'єднань учителів; вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду, досягнень психолого-педагогічної науки у практику роботи школи;

Експериментальний педагогічний майданчик. Мета створення — реалізація соціально-педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту освіти, впровадження принципово нових технологій у практику закладів освіти. Автором таких ініціатив може бути будь-яка особа, а також заклад освіти, установа, кооператив, громадська організація тощо.

Методичний кабінет школи – надання практичної допомоги вчителям, вихователям, класним керівникам у формуванні їх педагогічної майстерності; координація методичної роботи в школі; пропаганда досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду роботи вчителів і педагогічних колективів.

Критерії оцінювання

відповідей студента на державному іспиті

При оцінюванні відповідей враховується:

· рівень знань, умінь і навичок студента відповідно до вимог навчальної програми;

· глибина, послідовність, логічність, чіткість викладу матеріалу, вміння робити власні висновки та узагальнення;

· загальна грамотність.

 

Відповіді оцінюються за 4-бальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

 

Оцінка «відмінно». Студент має глибокі і ґрунтовні знання в обсязі навчальної програми, аналітично мислить, логічно, послідовно, чітко і грамотно викладає матеріал. Самостійно робить висновки і узагальнення.

 

Оцінка «добре». Студент оперує знаннями в обсязі вимог навчальної програми, але недостатньо володіє вміннями робити логічні висновки, аналітичні узагальнення. Студенту властива стандартність мислення.

 

Оцінка «задовільно». Студент в основному володіє програмним навчальним матеріалом, однак допускає окремі фактичні помилки. У викладі теоретичного матеріалу спостерігається відсутність логічної послідовності, недостатність аналітичного мислення.

 

Оцінка «незадовільно». Студент виявляє незнання більшої частини програмного матеріалу, допускається значних теоретичних помилок. Виклад матеріалу непослідовний, безсистемний.